Хвора 45

2. Хвора 45-років звернулась до нейрохірурга зі скаргами на відсутність слуху на праве вухо, виражений головний біль в передранковий час, на висоті якого спостерігається нудота, блювання, похитування при ході. Із анамнезу відомо, що 5 років тому назад з’явився шум у правому вусі, поступове зниження слуху на праве вухо, останні два роки слух на праве вухо відсутній, приєдналась вищезазначена симптоматика. Об’єктивно: хвора в'яла, адинамічна, відзначається спонтанний горизонтальний ністагм, права носо-губна складка згладжена, нестійкість в позі Ромберга. На очному дні застійні диски зорових нервів. Який процес можна запідозрити у хворої? Яка етапність симптоматики типова для даної патології?

3. Мати 8-річної дівчинки звернулась до лікаря зі скаргами на виражений головний біль у дитини, загальну слабкість, зниження гостроти зору, передчасний статевий розвиток, збільшену вагу тіла. Свідомість ясна, відзначається зниження прямої та співдружньої реакції зіниць на світло при збереженій реакції на конвергенцію, парез погляду вверх, незначне підвищення сухожилкових та періостальних рефлексів D=S. На очному дні виражені застійні диски зорових нервів. Який патологічний процес можна запідозрити в даному випадку? З якою патологією слід проводити дифереиційний діагноз?

4. У жінки 32-х років виникла дисменорея, через кілька місяців спостерігалося збільшення ваги тіла, різке зниження гостроти зору на одне око, кілька тижнів тому назад з’явився помірний головний біль, загальна слабкість. Яку патологію можна запідозрити у хворої? Які допоміжні методи дослідження можуть бути інформативними?

5. Дівчинку 7 років впродовж останніх 2-х місяців турбує виражений головний біль, нудота, блювання, похитування при ході, запаморочення, двоїння предметів при погляді вверх. Свідомість ясна, відзначається порушення функції III пари .черепних нервів, вертикальний ністагм, нестійкість в позі Ромберга, пальце-носову пробу виконує з інтенцією. Менінгеальні знаки відсутні. Де з більшою вірогідністю розташоване патологічне вогнище?

6. У хворої 50 років впродовж місяця виникли два генералізовані епілептичні напади в нічний час. Відомо, що в останні 2 роки хвору турбував помірний головний біль, який знімався анальгетиками. В неврологічному статусі лівостороння пірамідна недостатність у вигляді позитивного верхнього та нижнього симптому Баре зліва, підвищення сухожилкових та періостальних рефлексів в лівих кінцівках. На очному дні початкові ознаки застійних дисків зорових нервів. Який патологічний процес можна запідозрити?

Пухлини спинного мозку. До пухлин спинного мозку відносять новоутворення, що розвиваються в самій речовині спинного мозку та з його корінців і оболонок. Пухлини, які розвиваються з елементів хребетного стовпу, до пухлин спинного мозку не відносять. Класифікація пухлин спинного мозку заснована на трьох основних ознаках:

1. гістологічна структура новоутворення;

2. локалізація пухлини по відношенню до спинного мозку, оболонок і хребта;

3. рівень розташування новоутворення по дліннику спинного мозку.

По гістологічній структурі виділяють пухлини залежно від їх походження: із спинного мозку — астроцитома, епендимома; з корінців спинного мозку — невриноми; з оболонок — менінгіома; з жирової тканини — ліпома; з сполучнотканинних елементів - саркома.

одного з цих компонентів, наприклад, збільшується об’єм ліквору, то при цьому або відбувається зміна одного з інших складових або збільшується лікворний тиск.

Інтегрованим показником стану багатокомпонентного внутрішньочерепного вмісту є внутрішньочерепний тиск (ВЧТ), що зумовлений рівнями внутрішньомозкового, лікворного, інтерстеційного тисків, співвідношення яких в нормі 2:1:0,1 (Сировский Э.Б., 1984). В клінічній практиці ВЧТ, як правило, асоціюється з лікворним тиском (норма 100-200 мм водн.ст. при вимірюванні його у пацієнта, що лежить на боці).

У випадку появи нової складової, наприклад, пухлини, відбувається порушення даного співвідношення. При супратенторіальній локалізації процесу спостерігається порушення регуляції мозкового кровообігу, передовсім порушення венозного відтоку та зниження в подальшому перфузійного тиску і об’ємної швидкості кровотоку. Паралельно формується набряк-набухання мозкової речовини, в результаті виходу рідкої частини крові позаклітинно та збільшення кількості внутрішньоклітинної рідини. Різке збільшення мозкової речовини призводить до порушення відтоку ліквору та його нормальної резорбції в системі пахіонових грануляцій арахноїдальної оболонки головного мозку і формується гідроцефалія. У випадку внутрішньошлуночкового розташування новоутворення чи проростання пухлиною шлуночкової системи порушення відтоку ліквору та формування оклюзійної гідроцефалії є первинною ланкою у формуванні синдрому внутрішньочерепної гіпертензії.

Посилення головного болю у хворих з пухлинами головного болю вночі та передранкові години можна пояснити посиленням венозного застою, внаслідок уповільнення вночі ЧСС в результаті активації n.vagus, механічним порушенням відтоку ліквору та фізіологічним посиленням секреції ліквору в нічні години. При підгострому та хронічному розвитку гіпертензійного синдрому на фоні росту пухлин головного мозку (переважно доброякісних) можна простежити зміни на очному дні та в кістках черепа:

Офтальмологічні прояви гіпертензійного синдрому:

• стійка ангіодистонія судин сітківки;

• застійні диски зорових нервів (набряк диску зорового нерва);

• вторинна атрофія зорових нервів.

Краніографічні ознаки гіпертензивного синдрому:

» осгеопороз спинки турецького сідла;

• посилення пальцеподібних втиснень в кістках склепіння черепа;

• посилення внутрішнього рельєфу та розширення отворів в кістках черепа;

• у дітей першого року життя - розходження швів, витончення кісток склепіння черепа, збільшення розмірів черепа.

Швидкість наростання гіпертензійного синдрому залежить від локалізації пухлини та її гістоструктури.

Найбільш типові первинно-вогнищеві симптоми та гістологічні варіанти нейропух.тип

Локалізація	Симптоми	Тип пухлини
Лобова частка	Зміни особистості, когнітивні порушення, апатико-абулічний синдром, епісиндром, геміпарез, гіпо- та аносмія, моторна афазія, лобова атаксія, астазія-абазія	Менінгіома (ольфакторної ямки, крила клиновидної кістки, парасагітальна); Астроцитома, гліобластома, олігодендрогліома, метастази (рак легень, молочної залози, меланома)
Скронева частка	Генералізовані судоми, нерідко зі слуховими аурами, сенсорна та амнестична афазія, гомонімна геміанапсія, порушення музичного слуху тощо	Менінгіома крила клиновидної кістки, гліобластома, олігодендрогліома, астроцитома, метастази (рак нирки, шлунка)
Тім’яна частка;	Парціальні епілептичні напади з чутливим компонентом, порушення простих та складних видів чутливості, астереогноз, аграфія, алексія, акалькулія, апраксія	Менінгіома (фалькса, конвекситальна), гілобластома, олігодендрогліома, метастази (рак легень, молочної залози, нирки, меланома)

46