Додатк.л-раЕконом Іст / Додатк.л-ра / Техн.уклади

Аналіз показує, що технологічна структура економіки — це необхідна умова формування економічної політики, визначен­ня її пріоритетів. Так, експертна оцінка технологічної структу­ри економіки України дала такі результати. На частку V укла­ду припадає 4,7 % (військово-космічна техніка, засоби зв'яз­ку). IV уклад становить близько 42,4 % і III — 52,8 %. На жаль, у нашій економіці зберігаються елементи реліктових укладів (І і II). Як видно, технологічна структура дуже чітко характе­ризує ступінь розвитку економіки, її техніко-технологічну відпо­відність сучасності. В Україні переважають III і IV технологічні уклади, тобто уклади, які базуються на електродвигуні та дви­гуні внутрішнього згорання. На частку цих укладів припадає 95 % загального обсягу виробництва. Водночас на частку V тех­нологічного укладу припадає до 5 % загального обсягу. Це дає змогу чітко визначити, що наша економіка залишається на інду­стріальній стадії, а отже, відстає від розвинутих країн на цілу технологічну епоху. Як зазначалось економічна криза найсильніше вдарила по високотехнологічних галузях економіки, електронній промисловості, радіопромисловості та ін. Незважа­ючи на те, що вже кілька років відбувається економічне зрос­тання, воно здійснюється головним чином не в передових, ви­сокотехнологічних галузях, а навпаки, в галузях, які належать до III і меншою мірою IV технологічного укладів. У результаті сучасна структура не поліпшилася. Підприємства електронної і радіопромисловості залишаються "лежати" і, по суті, особли­вого прогресу в цьому напрямі не видно. Одночасно досить різко зросла частка металургійної та хімічної промисловості; і в за­гальних обсягах виробництва промислової продукції, і ще більше в експортному виробництві. У зв'язку з цим досить чітко проглядаються нагальні завдання щодо переходу нашої еконо­міки на інноваційний тип розвитку: всебічно удосконалювати III особливо IV технологічні уклади та прискорено розвивати V уклад, створювати VI.

Технологічна структура економіки — це надійна основа спря­мування інвестицій, забезпечення розвитку економіки на шля­ху прогресивних зрушень, послідовного зростання науково-технічного рівня економіки, поступового нарощування елементів інформаційної економіки, економіки знань. Відставання роз­робки теорії технологічних укладів, невикористання її в про­цесі державного прогнозування та управління призвели до оче­видних викривлень у структурній політиці. За даними Інсти­туту економічного прогнозування НАН України, сьогодні в Україні 75 % інвестицій спрямовується в підприємства III тех­нологічного укладу, до яких належать виробництво будівель­них матеріалів, чорна металургія, метало- та деревообробка, судно- і верстатобудування. Ще 20 % інвестицій спрямовуєть­ся у підприємства вищого, IV, технологічного укладу. Інакше кажучи, 95 % інвестицій надходять у III і IV, тобто в індустрі­альні, технологічні уклади. Причому левова частка інвестицій припадає саме на нижчий, III, уклад. Як видно, інвестиційна політика держави спрямована, по суті, на консервацію наявної структури економіки і, що гірше, на її погіршення. Якщо ос­новна маса інвестицій іде навіть не у IV, а в III технологічний уклад, то це веде до підвищення його частки в економіці. IV тех­нологічний уклад, за частки у виробництві промислової про­дукції у 42,4 % , отримує лише 20 % інвестицій, що неминуче стримує його розвиток, призводить до зменшення його частки в загальних обсягах виробництва. Як наслідок, відставання не зменшується, а тільки посилюється. Цей висновок стає ще пе­реконливішим, якщо врахувати, що замість пріоритетного інвес­тування розвитку V технологічного укладу обсяги його фінан­сування пропорційні його частці у виробництві продукції, а тому його частка залишається незмінною. Для прогресивного розвит­ку економіки необхідно, щоб частка V укладу в інвестиціях пе­ревищувала його частку в структурі економіки.

Отже, така структура інвестицій зумовлює те, що відста­вання посилюється, основні фонди все більше застарівають, структурна недосконалість “консервується”, техніко-технологічний рівень знижується. І якщо цей процес не зупинити, не повернути його в бік зростання, і не просто зростання, а динамічного зростання, якщо не поширювати застосування високих технологій, то наше відставання спричинить ще більше відчуження нашої країни від європейської і світової спільноти.

Нинішня інвестиційна політика не відповідає потребам гли­боких структурних зрушень як однієї з головних умов просуван­ня країни на шляху прогресивного розвитку, підвищення ефек­тивності економіки і розв’язання болючих економічних і соціаль­них проблем. Більше того, така політика не відповідає можли­востям економіки України. Хоча вона багато втратила за роки глибокої і тривалої кризи, але ще має досить солідний науковий і виробничий потенціал для створення й використання високих технологій (аерокосмічна галузь, ядерна енергетика, нові мате­ріали, озброєння). Тому стратегія розвитку має забезпечити нау­ково-технологічне удосконалення III і IV технологічних укладів та пріоритетне забезпечення інвестиціями високого V технологіч­ного укладу, який означає поширення найпередовіших і най­ефективніших інформаційно-телекомунікаційних технологій. Одночасно мають вживатися наукові та організаційно-економічні заходи, спрямовані на створення і розвиток найвищого за своїм рівнем — VI технологічного укладу.

Аналіз вчення про технологічні уклади, їхні роль і місце в економічній історії та сучасній економіці нашої держави дає змогу зробити низку висновків.

По-перше, структуризація економіки за її сферами, за систе­мою галузей, тобто виявлення її техніко-економічної структури, а також за формами власності на засоби виробництва, яка дає соціально-економічний зріз економіки, відіграють важливу роль і в теорії, і в економічній практиці. Розробка технологічної струк­тури на основі визначення технологічних укладів збагачує і по­глиблює системно-структурний аналіз як економічної історії, так і економіки кожної держави, в тому числі України.

По-друге, вчення про технологічні уклади значно конкрети­зує проблему переходу до інноваційного типу розвитку. Це не просто запровадження будь-яких інновацій і в будь-яких галу­зях, що само по собі непогано, а визначення пріоритетів, реалі­зації яких має приділятися основна увага. Порівняння видів техніки і технології стосовно їх відношення до вищих і нижчих укладів дає змогу зробити рішення не лише обґрунтованими, а й найефективнішими.

По-третє, вчення про технологічні уклади підвищує роль економічної теорії як наукової основи економічної політики держави, дає можливість наукового обґрунтування випере­джального розвитку нашої економіки на основі поєднання ви­соких темпів зростання економіки з переходом її на інновацій­ний тип розвитку. Для цього необхідні модернізація і підвищен­ня науково-технологічного рівня IV і III технологічних укладів за пріоритетного розвитку V укладу та якнайшвидшого ство­рення і зростання VI укладу.

Отже, оскільки Україна перебуває на індустріальній стадії і далеко не вичерпала можливостей цієї стадії, слід широко ви­користовувати передові індустріальні технології для модерні­зації підприємств III і IV укладів. При цьому важливо підви­щувати науково-технологічний рівень підприємств і галузей, де все ще зберігаються застарілі технології, домагатися перехо­ду їх до рівня вищих технологічних укладів індустріальної, а там, де для цього є можливості, і постіндустріальної стадії, тоб­то забезпечувати розвиток і використання інформаційно-теле-комунікаційних технологій, властивих постіндустріальному суспільству. Інакше кажучи, це й високі технології V і VI тех­нологічних укладів, які набувають втілення у високому рівні розвитку таких галузей, як аерокосмічна, електронна, комп'ю­терна техніка, фармацевтична, хімічна, автомобільна промис­ловість та інструментальне виробництво. Стратегія випере­джального розвитку — це інноваційний розвиток, який поєднує інновації V і VI технологічних укладів притаманних постіндустріальній економіці, з науково-технологічною модернізацією підприємств IV і III укладів, властивих індустріальній стадії.

Розкриття сутності та закономірностей розвитку технологіч­них укладів ставить проблему співвідношення соціально-еко­номічних і технологічних укладів. Як відомо, до останнього часу в економічній теорії досить широко використовувалась концеп­ція соціально-економічних укладів, які базувалися на формах власності на засоби виробництва.

Співвідношення укладів дає чітке уявлення про соціально-економічну структуру економіки і суспільства, а певна зміна співвідношення характеризує тенденції соціального та еконо­мічного розвитку країни. Отже, концепція соціально-економічних укладів відіграла, і тепер відіграє, важливу роль в аналізі соціально-економічної ситуації в країні та шляхів її змін. Роз­робка концепції технологічних укладів відкриває можливості для поглиблення пізнання взаємодії економічних і технологіч­них складових суспільного виробництва, соціально-економічних і технологічних укладів суспільства. Не протиставлення економічного і технологічного, не нехтування тим чи іншим, а глибоке розкриття взаємозв'язку економіки і технології, еко­номічного і технологічного не лише дає змогу повніше розкрити сутність процесів, а й збагачує саму методологію пізнання економіки та механізмів її функціонування і розвитку. І, навпаки, недооцінка технології неминуче збіднює і сам аналіз, і ступінь обґрунтованості висновків та пропозицій. Як було доведено вище, концепція технологічних укладів не тільки роз­криває технологічну структуру економіки, а й показує ступінь її прогресивності, характеризує науково-технологічний рівень економіки країни, шляхи вдосконалення її структури.

Основні терміни і поняття

Технологічний уклад, масове і серійне виробництво, макроекономічна рівновага, великі та малі цикли, депресія, вироб­ництво і споживання інформації.

Подумай і дай відповідь

1. Розкрийте поняття “технологічна межа”, “технологічний уклад”.

2. Дайте характеристику основних періодів технологічних укладів.

3. Якими особливостями характеризується процес розвитку технологічних укладів?

4. Які зміни відображають великі цикли?

5. Поясніть, чи вносить істотні зміни у характер технологіч­ного й економічного розвитку сучасне інформаційне суспільство.

6. Покажіть основні проблеми глибоких структурних зру­шень економіки України.

1 Обучение рынку. — С. 37—58.

2 Эксперт: Укр. деловой журн. — 2006. — № 1-2 (53). — 16— 22 января. — С. 32.

3 Технологічні уклади — це “комплекси взаємопов'язаних техніко-технологічних принципів, які визначають технологічний зміст ви­робничих процесів у межах загальної технологічної парадигми, зу­мовленої технологічним способом виробництва, та відокремлених один від одного еволюційними якісними змінами у розвитку системи про­дуктивних сил” (Обучение рынку. — С. 45).

4 Близнюк Г.П. Теоретичні аспекти теорії довгих хвиль М. Кондратьєва // Економіка промисло­вості. — 2005. — № 1 (27). — С. 13. Наведена таблиця цінна тим, що дає узагальнене середнє значення розрахунків самого М. Кондратьєва, А. Шпітгофа, Д. Вольфа, Й. Шумпетера, Дж.М. Кларка, Дюпре, У. Ростоу, Манделя, Ван Дайна, М. Рішоньє, С. Глазьєва, У. Ліпсіца та А. Нещадіна, Н. Мироненко та О. Грицая, Г. Йоффе, А. Трейвіша.

5 Обучение рынку. — С. 48.

6 Там же. — С. 44.

7 Обучение рынку. — С. 49.

8 Белл Д. Грядущее постиндустриальное общество: опыт социального прогнозирования. — М.: Academia, 1999. — ХСV.

9 Обучение рынку. — С. 57.

10 Обучение ринку. — С. 49.