37 А,Б Философия психологии. Программа МАУП
.pdf
МІЖРЕГІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ
НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА дисципліни
“ФІЛОСОФІЯ ПСИХОЛОГІЇ” (для бакалаврів)
Київ 2006
Підготовлено доцентом кафедри психології Т. В. Кузнєцовою
Затверджено на засіданні кафедри психології (протокол № 7 від 10.02.06)
Схвалено Вченою радою Міжрегіональної Академії управління персоналом
Кузнєцова Т. В. Навчальна програма дисципліни “Філософія психології” (для бакалаврів). — К.: МАУП, 2006. — 19 с.
Навчальна програма містить пояснювальну записку, тематичний план, зміст дисципліни “Філософія психології”, питання для самоконтролю, теми контрольних робіт, а також список літератури.
©Міжрегіональна Академія управління персоналом (МАУП), 2006
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
Навчальнадисципліна“Філософіяпсихології”нещодавноввійшла до програми професійної підготовки студентів-психологів. Необхідність вивчення цього курсу зумовлена насамперед соціокультурними і економіко-політичними процесами в українському суспільстві, які прискорюють осмислення пізнання людиною навколишнього середовища і себе. Піднесення психологічної думки до філософсько-сві тоглядного рівня забезпечується духовно-теоретичним і практичним самовизначенням психолога в сучасному світі, свідомим формуванням власної громадянської позиції.
Мета дисципліни — на основі поєднання фундаментальних професійних знань із сучасними філософсько-світоглядними уявлен нями про зміст суспільного життя людини і можливості її самореалізації підготувати компетентних фахівців з розвиненою суспільною рефлексією. Ставлення психологів до своєї професії і навколишнього світу багато в чому залежить від ставлення до суспільства та вміння адаптувати суспільні потреби до професійно орієнтованих проблем і завдань. Отже, основне завдання курсу — допомогти студентам здобути ґрунтовні знання, які відображають систему “людина—психоло- гія—суспільство”, що є предметом дослідження дисципліни “Філософія психології”.
У програмі вивчення дисципліни відтворюється філософсько-сві- тоглядний зміст найактуальнішихсоціально-психологічних проблем. Долається зовнішнє наслідування психології точним і природничим наукам, яке знайшло своє місце в абсолютизації їх ролі в культурі, зокрема, в ідейному житті суспільства, а також у запереченні філо- софсько-світоглядної проблематики як позбавленої пізнавального і практичного значення. З філософсько-психологічного погляду висвітлюються деякі проблеми соціальної, економічної та кроскультурної психолоії, аналізуються особливості культурно-історичного підходу у вивченні окремих соціально-психологічних феноменів.
|
ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН |
|
|
дисципліни |
|
|
“ФІЛОСОФІЯ ПСИХОЛОГІЇ” |
|
|
|
|
№ |
Назва змістових модулів і тем |
|
пор. |
||
|
||
|
|
|
|
Змістовий модуль 1. Вступ до філософії психології |
|
1 |
Предмет, завдання і роль філософії психології |
|
|
в суспільстві |
|
2 |
Природа, людина і суспільство |
|
|
|
|
|
Змістовий модуль 2. Філософські основи психологічного |
|
|
дослідження |
|
3 |
Співіснування і взаємодоповнення різних способів |
|
|
пізнання світу. Проблеми наукового пізнання |
|
4 |
Філософія як теорія та методологія психологічної |
|
|
науки |
|
|
|
|
|
Змістовий модуль 3. Філософсько-світоглядний зміст |
|
|
культурно-психологічних феноменів суспільного життя |
|
5 |
Світоглядні ідеї та стратегічні установки |
|
|
в духовних і матеріальних технологіях відтворення |
|
|
людського життя. Вірування як психологічний чинник |
|
|
людської поведінки |
|
6 |
Методологічний характер категорії спілкування |
|
|
як способу пізнання і розвитку. Реальний образ людини |
|
|
як функціональний інструмент соціальної взаємодії |
|
7 |
Культура та її виміри. Кроскультурне освоєння світу |
|
|
як соціально-психологічний феномен |
|
8 |
Мова, творчість і довголіття як соціокультурний |
|
|
феномен |
|
|
|
Разом годин: 108
ЗМІСТ
дисципліни “ФІЛОСОФІЯ ПСИХОЛОГІЇ”
Змістовий модуль 1. Вступ до філософії психології
Тема 1. Предмет, завдання і роль філософії психології в суспільстві
Філософія психології як світогляд, метод пізнання і теорія соціального і культурного розвитку. Співвідношення філософії історії, соціальної філософії, філософії психології і суспільних наук. Філософія психології як синтез природничого, соціального і гуманітарного знання. Співвідношення пізнавального та ідеологічного аспектів філософії психології. Система “людина—психологія—суспільство” як предметфілософіїпсихології.Теоретична,світоглядна,методологічна і практична функції філософії психології. Роль філософії психології в духовно-теоретичному, професійно-практичному і громадянському самовизначенні психолога.
Еволюція людського фактора у світоглядній думці. Філософськопсихологічна свідомість у давньоукраїнському та давньогрецькому суспільствах. Філософсько-психологічні погляди Г. Сковороди. Особливостісучасногоетапукультурно-історичногорозвиткутайого відображення в філософії психології. Людській фактор в економіці і психології. Онтологічний, гносеологічний та етико-гуманістичний підходи в сучасній філософсько-психологічній думці.
Література [1; 2; 8; 12–15; 23; 24; 30; 46]
Тема 2. Природа, людина і суспільство
Розвиток уявлень про природу як універсум, космос, загальну сутність речей, об’єктивну реальність, географічне або навколишнє середовище, загальний предмет людської праці, спосіб життя і самоцінність, метавчителя тощо. Зовнішня і внутрішня природа людини, біосфера і ноосфера. Природні передумови виникнення, існування і розвитку людини. Людина як предмет, спосіб, знаряддя і результат власної фізичної, психічної і духовної діяльності. Суспільний характер праці як основа формування суспільства. Місце і роль людини в природі і суспільстві. Суб’єктивність як новий тип детермінацій у структурі універсуму. Еволюція взаємодії суспільства і природи. Соціальні і техногенні кризи. Екологія і довголіття людини. Став
лення до природи як показник рівня гуманізації і психологізації суспільства і олюднення людини.
Уявлення про сутність суспільства, соціалізацію, індивідуалізацію і суспільне життя людини. Соціальна психологія про соціальну взаємодію, стосунки і спілкування. Особливості соціального детермінізму. Практичні основи суспільства. Потреби, інтереси, цілі і цінності соціального організму. Суперечності між людиною і суспільством. Природо-перетворююча і соціально-перетворююча практика. Економічна психологія та психологія трудової діяльності, відпочинку і людської гідності про соціальний характер праці, виробництво і споживання, економічну і трудову поведінку.
Економічна, соціальна, політична і духовна сфери суспільного життя людини. Види діяльності, професії, професійна і особистісна деформація і суспільна свідомість. Сутність, структура і роль суспільного виробництва і споживання. Соціальний, психологічний і технологічний вимір виробництва, розподілу і споживання. Виробничі сили і форми виробничих відносин. Перетворення науки і освіти у виробничу силу. Наслідки НТР. Духовне виробництво в умовах ринку. Соціальний захист населення. Соціальна психологія і науко- во-гуманітарний прогрес. Розвиток соціальної структури суспільства та її вплив на соціалізацію наступних поколінь.
Форми суспільної свідомості: наукова, релігійна, філософська, художня, моральна, політична, правова. Соціальна психологія про ідеологію, суспільну свідомість і самосвідомість. Шляхи розвитку національної і громадянської самосвідомості. Суспільний розвиток, прогрес, регрес, еволюція, революція, реформа. Соціальна психологія про суспільний ідеал і співвідношення стихійного і свідомого в історичному розвитку. Технологічні і духовні формації. Формування всесвітнього характеру історії. Соціально-психологічний аналіз помаранчевої революції. Соціально-психологічна проблема застосування соціального знання на практиці. Вільна і відповідальна соціальна творчість. Глобальні проблеми як вияв цілісного і суперечливого характеру розвитку людства.
Література [1; 2; 8; 9; 11; 12; 21; 25; 48]
Змістовий модуль 2. Філософські основи психологічного дослідження
Тема 3. Співіснування і взаємодоповнення різних способів пізнання світу. Проблеми наукового пізнання
Поняття про пізнавальну, ціннісну і праксеологічну діяльність людини.
Особливості різних способів пізнання світу (побутовий, міфічний, релігійний, філософський, художній, науковий, міфологічний, онтопсихологічний, кроскультурний). Історія виникнення та розвитку філософського і наукового способів пізнання світу. Сучасна філософія як мистецтво мислення, квінтесенція духовної культури людини, вчення про відношення “людина—світ”, теоретична і методологічна основа наукового пізнання і дослідження. Суперечність пізнання. Світовідчуття, світопереживання, світосприйняття і світо гляд, їх роль у розвитку пізнання. Роль і функції філософії в постановці проблем у процесі наукового пізнання. Конкуренція наукових парадигм і проблеми наукового пізнання. Наука як соціальний ін ститут виробництва, збереження і відтворення знань. Психологія та її роль у житті людини і суспільства.
Література [1; 8; 13; 14; 23; 25–28; 30; 35; 40]
Тема 4. Філософія як теорія та методологія психологічної науки
Принципи, закони та категорії діалектики в науково-психологіч- ному дослідженні. Закони логіки. Пізнавальне ставлення людини до світу (оптимізм, скептицизм, агностицизм). Загальнонаукові пояснювальні принципи психології (взаємодія і розвиток, причинність, цілісність, активність, суб’єктність, реконструкція). Дослідження як відображення і як творчість. Чуттєве, раціонально-логічне та інтуїтивне пізнання. Діалектика абсолютного та відносного в істині. Специфіка дослідження психічного у процесі соціальної взаємодії. Суспільні потреби, інтереси та їх вплив на процес дослідження соціальної взаємодії, стосунків і спілкування.
Особливості пізнання в психологічній науці. Парадигма і аномалія. Поняття предмета та об’єкта наукового дослідження. Метод, методологія та рівні психологічного дослідження. Змістова (філософська, загальнонаукова, загальнологічна, конкретно-наукова) і формалізована методологія. Філософські, загальнонаукові, загально-
логічні, теоретичні та емпіричні методи наукового пізнання. Номотетичний та ідеографічний підходи. Теоретичний та емпіричний рівні психологічного дослідження, відмінність за предметом, методами і формами наукового знання.
Логіка процесу наукового дослідження. Виявлення, формулювання і постановка наукової проблеми як форми психологічного знання, сутність, характер і шляхи її вирішення; виявлення і нагромадження фактів дійсності, їх пояснення і узагальнення; формування та обґрунтування наукових гіпотез як процес поглиблення психологічного дослідження; формування наукової теорії як етап процесу наукового дослідження. Аргументація та доказ у психологічному дослідженні. Систематизація напрямів психологічних досліджень і отриманих психологічних знань.
Література [1; 8; 13; 14; 22; 23; 25; 28; 30; 35; 40]
Змістовий модуль 3. Філософсько-світоглядний зміст культурно-психологічних феноменів суспільного життя
Тема 5. Світоглядні ідеї та стратегічні установки в духовних і матеріальних технологіях відтворення
людського життя. Вірування як психологічний чинник людської поведінки
Світоглядні ідеї в міфах, релігійних вченнях і філософських уявленнях людства. Соціальна утопія і соціальна наука. Історична психологія про еволюцію обожування і духовність та про стратегічні соціальні установки відтворення життя людини і людського роду.
Вірування як психологічний чинник формування економічних цінностей, економічної культури і економічної поведінки людини. Порівняльно-культурний (кроскультурний) психологічний аналіз формування соціальних установок поведінки (заповідей) в іудаїзмі і християнстві. Порівняльно-культурний психологічний аналіз становлення католицької, протестантської, провославної та атеїстичної економічної культури.
Підприємництво як соціально-психологічне явище. Особливості становлення і відтворення підприємництва в Україні. Соціально-пси- хологічний портрет підприємця. Економічна психологія про економічну поведінку людей і прийняття ними життєво важливих економічних рішень щодо економії коштів і матеріальних ресурсів, часу
життя, фізичних, психічних і духовних сил. Трудова і освітня, організаційна і рекламна поведінка.
Література [3; 7; 10–12; 15; 17–19; 21; 30; 34]
Тема 6. Методологічний характер категорії спілкування як способу пізнання і розвитку. Реальний образ людини як функціональний інструмент соціальної взаємодії
Спілкуванняіпізнання.Методологічнеперетворенняспілкування із предмета дослідження у спосіб і принцип пізнання і розвитку людини самої себе. Методологічний принцип спілкування як суб’єктнооб’єктної взаємодії (Б. Ф. Ломов).
Взаємозв’язок спілкування і діяльності. Спілкування як особлива самостійнаформалюдськоїактивності.Стосункилюдинизлюдиною, з іншими людьми як найважливіший результат спілкування. Обмін діяльністю, уявленнями, ідеями і почуттями в процесі спілкування. Пошуки нових форм спілкування як соціальна творчість. Структура та функції спілкування. Психологічні механізми викривлення сприйняття та розуміння у процесі спілкування. Міжособистісний вплив.
Ділові і міжособистісні стосунки. Соціальні інституції, сценарії і ролі. Засоби спілкування і передавання інформації. Еволюція соціальних сценаріїв людської взаємодії. Релігія і філософія про людську взаємодію, ідеальний і соціальний образ людини. Соціальна психологія та психологія трудової діяльності, відпочинку і людської гідності про реальний образ людини як функціональний інструмент соціальної взаємодії і творчості. Створення “обличчя” як символічний фронт, на якому члени всіх культур виборюють свій публічний образ засобами культури. Еволюція сприйняття людиною іншої людини, самої себе і Бога. Надсвідоме і духовне. Справедливість і рівність як норми правосуддя, які впливають на поведінку членів різних груп. Закон і мораль, право і істина.
Прямий–непрямий, особистісний–ситуаційний, інструменталь- ний–афективний, пишномовний–стислий стилі спілкування. Досягнення міжособистісної синхронності як головна мета невербального спілкування, яка означає узгодження ритмічних дій між двома особами на вербальному і невербальному рівнях. “Комунікативна компетентність”.
Література [3–7; 20; 32; 35; 37; 38; 52]
Тема 7. Культура та її виміри. Кроскультурне освоєння світу як соціально-психологічний феномен
Поняття культури. Культура як сукупність всіх засвоєних образів життя, які передаються поколіннями, як макрорівневий соціальний конструкт, як метавихователь людини. Культура як найважливіший психологічний конструкт і функціональна складова людської пси хіки, як програмне забезпечення нашої свідомості. Ціннісний, технологічний і психологічний виміри культури. Артефакти і символічний характер культури. Культура, соціум, цивілізація. Культурні відмінності та різні стани свідомості людей і типи інтелектів. Соціалізація та інкультурація.
Культурно-історичніформилюдськихспільнот:родина,рід,народ, союзплемен,етнос,раса,національність,транснаціональніспільноти. Родина і сімейно-побутові стосунки. Політична організація суспільства. Співвідношення політики, права й ідеології. Влада, демократія і суспільне самоврядування. Шляхи побудови правової держави. Духовні потреби, цінності і стосунки у правовому суспільстві.
Гуманістична природа та етапи розвитку культури. Універсальне й унікальне в культурі. Традиція як основа культури, культурна творчість, духовні і соціальні відкриття. Різноманіття, взаємодія і діалог культур. Ставлення до культури як показник рівня гуманізації і психологізації суспільства й олюднення людини.
Психологія культури про психологічний вимір культур і культурні синдроми (простота–складність, відкритість–закритість, уникання невизначеного, колективізм–індивідуалізм, фемінінність–мус- кулінність, дистанція влади, сильний–слабкий контекст культури). Еволюція форм культурної взаємодії соціальних і етнічних спільнот: геноцид, примусова міграція і асиміляція, сепарація, маргіналізація, інтеграція. Культура і демократія. Євроінтеграція як культурно-пси- хологічний феномен.
Філософіяісоціальнапсихологіяпролюдину,індивід,особистість, індивідуальність, універсум, боголюдину. Культура як форма виявлення і розвитку сутнісних сил людини, спосіб її самовизначення і міра людяності. Культурний і побутовий виміри життєвого шляху особистості. Екзистенціальна психологія про ставлення людини до смерті і сенсу життя, свободи і відповідальності, самотності і любові. Вибір: бути чи існувати. Істина, право, мораль, правда. Знання і віра.
10