60. Передумови формування навичок письма

Особливо важливу роль у загальному психічному розвитку дитини і, зокрема, формуванні передумов для засвоєння навичок письма та читання, відіграє малювання. Дитячий малюнок є діагностичним засобом, який може багато сказати про психологічні особливості його автора. Вправи, які входять до цього комплексу, побудовані на основі малюнків, а не букв і цифр, яких діти дошкільного віку мають право ще не знати. Зважаючи на значну варіативність недоліків у розвитку зорового сприймання та рухових функцій дітей, добиралися завдання різної складності.  У цілому вправи з розвитку передумов засвоєння навичок читання і письма корисні всім дітям, які виявляють інтелектуальну неготовність до шкільного навчання, бо, як правило, більш чи менш виражені недоліки сприймання і зорово-моторної координації є у всіх цих дітей. Особливо ж необхідні такі заняття дітям, які під час діагностичного обстеження виявляють недоліки конструювання фігур на площині, мають труднощі з копіюванням графічних зображень. Для підтвердження виявлених недоліків можна ще запропонувати таким дітям скопіювати зображення двох перехрещених ліній (хрест) чи простих фігур: квадрата, трикутника. У деяких дітей відтворення таких зображень може виявитися дуже недосконалим: намальовані фігури не мають суттєвих ознак і мало схожі на зразки. Це вказує на значні порушення процесів зорового сприймання та зорово-моторної координації, які потребують негайного корекційного втручання.

61. Етіологія порушень писемного мовлення

Порушення читання і письма можуть бути обумовлені затримкою у формуванні певних функціональних систем, важливих для освоєння письмовій мові, внаслідок шкідливості, що діяли в різні періоди розвитку дитини. Крім того, дислексія і Дисграфія виникають при органічних мовних розладах (15, 20,21). Такі дослідники як Б. Хальгрен, М. Рудінеско, відзначають спадкову схильність до дислексії, коли передається якісна незрілість окремих мозкових структур беруть участь в організації письмової мови. У вітчизняній літературі поширена концепція Р.Е. Льовіной, що трактує порушення читання і письма як прояви системного порушення мови, як відображення недорозвинення усного мовлення в усіх Дослідження виявляють також у дітей з порушення читання і письма в значному відсотку випадках несформованість довільної моторики, недостатність слухо-моторних координації і почуття ритму.

Можливо поєднання дислексії і дисграфії з розумовою недостатністю, зниженням слуху чи зору, двомовністю в сім'ї, нерегулярністю шкільного навчання. Кожен подібний випадок вимагає ретельної діагностики. Помилки читання і письма не є ні постійними, ні ідентичними для конкретного слова. Така мінливість порушень показує, що жоден з патогенетичних факторів не є вирішальним, але кожен має значення в сукупності з іншими. се ланках.

62 -63

Дисграфія – це часткове специфічне порушення процесу письма. Існують різні класифікаціїї дисграфій. Враховуючм порушення аналізаторів і психічних функцій науковець О. А. Токарєва виділяє три види дисграфій: - акустичну;

- оптичну;

- моторну.

Але сучасне психологічне і психолінгвістичне вивчення процесу письма свідчить про те, що воно є складною формою мовленнєвої діяльності, яка включає в себе кількість операцій різного рівня: семантичних, мовних, сенсомоторних. Тому найбільш обгрунтованою є класифікація дисграфій, розроблена науковціями кафедри логопедії ЛДПІ імені А. І. Герцена. Такої ж думки дотримуються і вітчизняні науковці. Існують наступні види дисграфій:

- артикуляційно-акустична;

- на основі порушень фонемного розрізнення(диференціація фонем);

- на основі порушень мовленнєвого аналізу і синтезу; - аграматична дисграфія;

- оптична диграфі

Симптоматика дисграфій проявляється в стійких помилках в процесі письма, які можна згрупувати слідуючим чином: спотворення і заміна букв; спотворення звуко-складової структури слова; порушення злитності написання окремих слів у реченні; аграматизми на письмі. Під час цілеспрямованого корекційно-логопедичного впливу симптоматика дисграфій поступово згладжується. Я дійшла висновку,що попередження дисграфій у дітей старшого дошкільного віку – одне із основних завдань для становлення і розвитку їх мовленн

Дислексія – це часткове порушення процесу читання, внаслідок несформованих вищих психічних функцій. Виявляється в стійко повторюваних помилки при читанні і нерозумінні прочитаного. Порушення може проявлятися у людей, які не страждають якими-небудь відхиленнями в інтелектуальному чи фізичному розвитку, без порушень слуху і зору. Часто діти, у яких діагностована хвороба дислексія, навпаки, виявляють дивовижні таланти в інших сферах діяльності. Саме тому її називають хворобою геніїв. Видатні вчені Альберт Енштейн і Томас Едісон страждали цим захворюванням.

Можливі дві причини дислексії:

• спадковість

• особливості роботи мозку дислексик.

Часто батьки дітей, хворих дислексією згадують про труднощі читання в дитинстві, це підтверджує теорію про генетичну основі цього захворювання. Крім цього, у дітей спостерігається синхронність роботи обох півкуль мозку.

КЛАСИФІКАЦІЯ ДИСЛЕКСІЇ

В її основі лежать різні критерії. Залежно від видів її прояви поділяють вербальну і літеральную. Літеральна дислексія може проявлятися в нездатності або труднощі засвоєння букв. Вербальна – в труднощах читання слів.

Так само існує класифікація порушень читання залежно від первинного порушення. Вона може бути акустичної, оптичної і моторної. При акустичної формі відзначається недифференцированность слухового апарату, при оптичної дислексії – нестійкість сприйняття і уявлень, при моторної – порушена взаємозв'язок між слуховим і зоровим аналізатором.

Також існує класифікація порушень читання залежно від характеру порушень вищих психічних функцій. Слідуючи цим критеріям, логопеди виділили наступні види дислексії:

1. Фонематическая дислексія. Ця форма пов'язана з недорозвиненням функцій фонематичної системи. Дитині важко відрізняти схожі за фонетичному звучанню букви в словах (коса – коза, тому-будинок). Також їм властиво побуквенное читання і перестановка, пропуск або заміна букв.

2. Семантична дислексія (механічне читання). Вона проявляється в труднощах розуміння прочитаного, хоча читання технічно правильно. Це може бути обумовлено тим, що слова в процесі читання сприймаються ізольовано, поза зв'язком з іншими словами

3. Мнестическая дислексія. Ця форма проявляється в труднощі засвоєння букв, в нерозумінні яка буква відповідає певному звуку.

4. Оптична дислексія. Спостерігається проблема в засвоєнні і змішанні графічно подібних букв (Б-В, Г-Т).

5. Аграмматіческая дислексія. Властиво неправильне узгодження в числі, відмінку і роді слів і словосполучень.

Визначити чи є у дитини схильність до цієї хвороби можна в 5 років. Якщо така є, необхідно провести комплекс заходів з профілактики дислексії. Правильний підхід до процесу навчання, спостереження за розвитком дитини та психолого-педагогічна допомога, дозволяють уникнути розвитку захворювання.

Якщо все ж у дитини проявляються всі ознаки дислексії, необхідно приступати до лікування.

Існують різні програми для лікування дислексії. Це немедикаментозне вплив, спрямований на корекцію навчального процесу. Воно включає в себе тренування пізнавальних функцій і закріплення навичок правильного читання. Так само помітні результати при лікуванні дислексії можуть дати коригувальні вправи. Ці вправи можуть бути спрямовані на розвиток фонематичного і зорового сприйняття, зорового аналізу і синтезу формування просторових уявлень, розширення і активізацію словника.

Таким чином, усунення дислексії потребує диференційованому лікуванні. Методика її усунення будується з урахуванням характеру порушень, проявів розладів та їх механізмів