- •Лекція № 4. Речовини вторинного походження
- •Дикарбонові кислоти
- •Трикарбонові кислоти
- •Фенольні сполуки
- •Деякі антоціани рослин
- •Олігомерні фенольні сполуки
- •Меланіни
- •Утворення фенольних сполук
- •Функції фенолів у рослині
- •Глікозиди
- •Терпени і терпеноїди
- •Використання ефірних олій
- •Політерпени
- •Біосинтез терпенів і терпеноїдів
- •Функції терпенів і терпеноїдів у рослині
- •Алкалоїди
- •Справжні алкалоїди
- •Протоалкалоїди
- •Функції алкалоїдів у рослині
- •Контрольні питання і завдання
- •Рекомендована література
Політерпени
До політерпенів належать поліпреноли, каучук і гута.
Поліпреноли. До поліпренолів відносять терпени, що містять від 4-5 до 9-10 ізопренових залишків. Наприклад, спирт фітол побудований із чотирьох залишків ізопрену. Фітол входить до складу молекул хлорофілу, етерифікуючи один із його карбоксилів. Іншим прикладом може бути соланезол, що містить дев'ять С5-залишків. Його було виділено з листків тютюну.

Багато поліпренолів, у тому числі й соланезол, мають подвійні зв'язки у транс-конфігурації. Однак існує група поліпренолів зі змішаними (цис- і транс-) подвійними зв'язками. Наприклад, кастопреноли з кінського каштана і бетулапреноли з берези сріблястої.
У рослинах присутні важливі сполуки, у яких цис-поліпреноли зв'язані з хінонами. Це пластохінони, убіхінони, вітамін К1, токофероли.
Похідні поліпренолів є донорами глікозильних залишків при синтезі целюлози в плазмалемі рослинних клітин.
Каучук
Каучук – це лінійний полімер ізопрену з подвійними зв'язками у цис-положенні. У молекулі каучуку міститься від 1000 до 5000 С5-залишків. Його довгі молекули безладно згорнуті та постійно змінюють свою форму, що обумовлює його еластичність.

Каучук утворюється і накопичується в молочниках, основній паренхімі та в асимілюючій тканині рослин 300 родів. Особливо високим вмістом каучуку відрізняються тропічна рослина гевея і коріння складноцвітих – коксагизу та таусагизу (30-40 %). У молочному соку каучук міститься у вигляді мікроскопічних глобул, форма яких характерна для даної рослини.
Із усіх відомих каучуконосів тільки дерево гевея використовується для одержання каучуку в промислових масштабах. Одне дерево гевеї за рік може дати до 3,5 кг каучуку. Його одержують із гевеї, підрізаючи кору (підсочка). При цьому молочний сік (латекс) витікає з великої зони кори, тому що молочники зв'язані між собою перемичками.
Каучук має широке застосування. Вулканізований (насичений сіркою), він використовується для виготовлення гуми, натуральний – у медицині для виготовлення пластирів, гірчичників тощо.
Гута
Гута має меншу, в порівнянні з каучуком, молекулярну масу. Кількість С5-мономерів у її молекулах близько 100. Крім того, вона має тpaнc-конфігурацію.
Гута накопичується в молочниках Palaguium gutta або в замкнутих вмістищах (кора коренів бруслини, листки евкомії).

Молочники Palaguium gutta не зв'язані між собою, тому раніше для збору гути доводилося зрубувати дерева. Це призвело до майже повного зникнення її головного джерела. У наш час гуту одержують у невеликій кількості з гваюли сріблястої – пустельного чагарнику, що росте у Північній Америці.
Із гути виробляють гутаперчу, що є прекрасним ізоляційним матеріалом і використовується, наприклад, для покриття підводних кабелів.
Біосинтез терпенів і терпеноїдів
Вихідною сполукою при синтезі терпенів служить ацетил-СоА. При утворенні С5-ізопреноїдної сполуки відбувається конденсація трьох молекул ацетил-СоА з видаленням одного вуглецевого атома у вигляді СО2.
Проміжною С5-сполукою при синтезі терпенів є ІПФ, що ізомеризується з ДМАПФ.
Із кожного з них може утворитися С5-ізопрен.
![]()
При конденсації ІПФ і ДМАПФ утворюються С10-терпени і терпеноїди, що є компонентами ефірних олій.
С5 + С5 → С10
С10-Терпеноїд може конденсуватися з С5-ІПФ з утворенням С15-терпенів, що також входять до складу ефірних олій.
С10 + С5 → С15
При біосинтезі всіх цих терпенів і терпеноїдів С5-ізопреноїдні залишки зв'язуються «голова до хвоста» (ірірір).
Після виникнення С15-терпеноїдів подальший синтез може відбуватися двома шляхами:
1. С15 + С5 → С20 – «голова до хвоста» (ірірірір).
Таким чином утворюються терпеноїдні компоненти смол.
2. С15 + С15 → С30 – «хвіст до хвоста» (іріріррірірі).
У результаті цієї реакції утворюються стероїди.
С20-Терпеноїди далі можуть перетворюватися також двома шляхами:
1. С20 + С5 → С25 «голова до хвоста».
Цим шляхом утворюються терпени, що входять до складу смол.
2. С20 + С20 → С40 – «хвіст до хвоста».
У результаті виникають молекули каротиноїдів.
С25 – Терпеноїди далі приєднують залишки С5-ІПФ з утворенням С30-компонентів смол і більш високомолекулярних поліпренолів та інших політерпенів.
С25 + С5 → С30 – «голова до хвоста».
С30 + nС5 → С30+5n – політерпени.
С5-Ізопреноїдні залишки у всіх реакціях переносять ферменти пренілтрансферази. У подовженні ланцюга політерпенів беруть участь два типи ферментів: один з них утворює транс-, інший – цис-політерпени.
При синтезі циклічних терпенів, мабуть, спочатку виникає невелике число циклічних структур, що потім піддаються різноманітним вторинним змінам. Це забезпечує утворення великої кількості відомих у даний час терпенів і терпеноїдів.
