
- •Тема 1: Педагог: професія і особистість
- •Тема 2: Самовдосконалення як шлях формування особистості майбутнього педагога
- •Тема 3: Зовнішній вигляд учителя. Основи мімічної та пантомімічної виразності
- •Тема 4: Мовлення вчителя як основний засіб педагогічної праці. Дихання й голос як елементи педагогічної техніки. Комунікативні якості професійного мовлення вчителя.
- •Тема 5: Майстерність вчителя у керуванні психічним самопочуттям.
- •Тема 1: педагогічний такт як стратегія поведінки у спілкуванні.
- •Тема 2: засоби подолання конфліктів у педагогічній діяльності
- •Тема 4: технологія організації індивідуальної педагогічної бесіди. Техніка переконуючого впливу в індивідуальній бесіді
- •Тема 4: особливості побудови уроку на засадах діалогічної взаємодії. Психологічне настроювання учнів на урок
- •Тема 1: Педагог: професія і особистість.
- •Тема 2: Самовдосконалення як шлях формування особистості майбутнього педагога
- •Тема 3: Зовнішній вигляд учителя. Основи мімічної та пантомімічної виразності
- •Тема 4: Мовлення вчителя як основний засіб педагогічної праці. Дихання й голос як елементи педагогічної техніки. Комунікативні якості професійного мовлення вчителя.
- •Тема 5: Майстерність вчителя у керуванні психічним самопочуттям.
- •Тема 6: Акторська майстерність педагога. Спільне в театральному та педагогічному мистецтві.
- •Тема 7: Проектування професійного саморозвитку майбут-нього педагога
- •Тема 1. Сутність педагогічної діяльності вчителя. Педагогічна майстерність і особистість вчителя.
Тема 6: Акторська майстерність педагога. Спільне в театральному та педагогічному мистецтві.
План заняття:
1 Обговорення основних теоретичних положень
Елементи акторської майстерності в педагогічній діяльності.
Спільне та відмінне у театральному і педагогічному мистецтві.
Використання системи К.С. Станіславського для підготовки педагога.
5 Моделювання педагогічних ситуацій.
6 Практичні вправи на тренування та розвиток умінь.
Хід заняття:
І |
Оголошення теми та мети |
|
ІІ |
Оголошення проблемного питання заняття: «Чи можливе існування педагогіки без театрального мистецтва?» |
Відповіді учнів базуються на теоретичному та практичному досвіді, здобутому під час навчання в школі |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Тема 7: Проектування професійного саморозвитку майбут-нього педагога
План заняття:
1 Обговорення основних теоретичних положень:
Саморозвиток, становлення внутрішнього світу особистості.
Форми саморозвитку: самоствердження, самовдосконалення, самоактуалізація.
Самопрогнозування особистості.
Бар’єри саморозвитку
2 Моделювання педагогічних ситуацій.
3 Тренінг «Проектування професійного саморозвитку майбутнього педагога».
4 Ігрове проектування «Шлях саморозвитку»
5 Складання програми саморозвитку майбутнього педагога.
Хід заняття:
І |
Оголошення теми та мети |
| |
ІІ |
Обговорення основних теоретичних положень Критичний аналіз наявності даних характеристик у кожного, | ||
ІІІ |
Задача. Сергій (12 років) на уроках постійно крутиться, коментує, кидає репліки, вставляє, вчасно і не зовсім, зауваження, намагається розвеселити клас, тобто будь-якими засобами звернути на себе увагу. Питання: Яка форма саморозвитку проявляється в даному випадку ? Задача. Наташа (14 років) зайшла до подруги запросити її прогулятися. Але подруга їй відмовила, аргументуючи тим, що дала собі обіцянку спочатку зробити уроки, а потім займатися усім іншим, тому що вирішила формувати силу волі. Питання: з якою формою саморозвитку ми зустрічаємося в даному випадку? Завдання. Оцініть з точки зору створення сприятливих умов для саморозвитку наступні педагогічні твердження: Будь-яка дитина потребує постійного контролю з боку дорослих; Суворий вихователь (учитель) в кінцевому випадку виявляється кращим за м’якого; Для того щоб у дитини не виникало поганих думок і намірів, її життєдіяльність має бути повністю регламентована; Надмірне кохання розбещує дітей; Дитину необхідно всіляко оберігати від помилок; не важливо, як дитина ставиться до себе, важливо як до неї ставляться інші; дитина повинна у своєму житті дотримуватись розпоряджень батьків, бо вони бажають їй найкращого; дитині неможна давати можливість вибору, інакше вона обере зовсім не те що потрібно. ...Продовжить цей список самостійно, з’ясуйте питання «Що таке супровід саморозвитку». Питання: Які, на ваш погляд, умови мають бути створенні дома і в навчальному закладі, щоб саморозвиток був ефективним? | ||
|
Ігрове проектування «Шлях саморозвитку» Мета: надати допомогу вчителю в усвідомленні загальних професійних стереотипів вчительської праці, перешкоджаючих розвитку майстерності; у формуванні перспективних педагогічних ідей, на основі яких можна успішно розвивати професіоналізм незалежно від стажу роботи в школі. Матеріали: кожному учаснику приготовані чотири «вінки оратора», картки-малюнки «Білий ведмідь» і картки з назвами міфів: «Міф про Великого Вчителя», «Міф про Цілі Освіти», «Міф про Читання — Краще Навчання», «Міф про Вічний Бій». 1-й тур: введення в ігрову ситуацію. Час: 20 хв. Ведучий розказує історію про білого ведмедя і видає картки-малюнки учасникам, що сидять у колі. Я розповім вам історію про те, як одного разу в зоопарк привезли ведмедя. Проте до моменту його прибуття призначена для нього велика клітка з басейном виявилася не готова і звіра довелося помістити в маленьку тісну клітку — всього 6 кроків в довжину. За три тижні, проведені в тісній клітці, ведмідь звик пересуватися лише на ці 6 кроків. Пройшов час. Ведмедя перемістили в нову велику клітку, але він продовжував рухатися в звичному замкнутому просторі: 6 кроків в одну сторону і 6 кроків назад. Що заважає ведмедю вийти із старої клітки? Вийти за рамки, просунутися вперед? У бесіді встановлюються причини: заважає звичка; стереотип поведінки, що склався за ці три тижні; переконання, що далі за клітку виходити не можна, і ін. Питання: А є стереотипи в нашій вчительській професії? Які звичні і правильні з першого погляд сталі стереотипи в нашій роботі викликають у вас обурення? Які шкільні правила заважають вам творчо працювати, проявити свої можливості повною мірою? Ведучий передає по колу аркуш паперу і просить кожного написати, що із загальноприйнятого у вчительській роботі не подобається, наприклад: зобов'язаний триматися по-учительські, носити відповідний діловий одяг, постійно вимагати і т.д. Потім всі перелічені норми, функції або зміст роботи учителя ведучий із спільною допомогою учасників класифікує на проблеми: 1 Зміст освіти (чому навчати — готовим знанням або самопізнанню і саморозвитку особистості). 2 Методика виховання і навчання (як вчити, якими засобами і способами — за допомогою учителя, книг або словесно, через інші джерела пізнання). 3 Призначення і місце учителя в педагогічному процесі (хто учитель — Бог, ідол або мандрівник, що йде до своєї творчої мети). 4. Стосунки учителя зі всіма учасниками педагогічного процесу (це атмосфера боротьби, подолання і своїх, і чужих недоліків, виправлення помилок в зошитах і поведінці дітей або атмосфера спокою, рівноваги, позитивної уваги до себе і інших). Причинами всіх чотирьох проблем ведучий оголошує «міфи учительської професії». Картки з назвами міфів прикріплюють до дошки, ведучий просить учасників індивідуально визначитися, з яким міфом йому цікаво працювати далі. Утворюються чотири групи за інтересами. У кожній групі вибирають оратора, на голову якого покладають «вінок оратора». Оратор одержує у ведучого завдання для групи. 2-й тур: завдання групам. Час: 10— 15 хв. Завдання групам: 1) розробити спростування вибраного міфу; на противагу загальноприйнятому, існуючому в школі або на практиці міфу висунути перспективну педагогічну ідею, здатну вивести учителя з «клітки» стереотипів на «стежину» творчого зростання; 2) обговорити проект спростування, послухати свого оратора: чи достатньо переконливо він крушить міф і чи достатньо привабливо він представляє перспективну педагогічну ідею групи. Час для виступу оратора — 2 хв. Під час підготовки до виступу ведучий консультує кожну групу, допомагає підібрати аргументи і сформулювати перспективну ідею. 3-й тур: «бій ораторів». Виступи ораторів проходять по черзі. Ведучий запрошує оратора на «арену» і пояснює порядок «бою». По сигналу ведучого оратор повинен протягом 2 хв. виступити з промовою по спростуванню свого міфу. Після закінчення часу групі дається право закінчити приготовану мову, якщо оратор не уклався. За підсумками кожного виступу ведучий ставить «публіці» питання. Питання: Який з аргументів-викриттів показався вам найпереконливішим? Чи згодні ви, що ідея, висунута оратором замість міфу, дійсно перспективна? Якщо на обидва питання «публіка» дає вичерпні відповіді, міф вважається спростованим. 4-й тур: завершення ігрового проектування. Ведучий просить учасників записати на малюнках-картках «Білий ведмідь» по одній перспективній педагогічній ідеї, висунутій оратором, і повідомляє, що ці ідеї ляжуть в основу програми подальших педагогічних занять по розвитку професійної майстерності. Орієнтовні формули ідей: «Міф про Мету Освіти» — ідея саморозвитку особистості, ідея оволодіння особою способами пізнання і задоволення своїх потреб; «Міф про Читання — Краще Навчання» — ідея навчання в діяльності, ідея «постановки розуму»; «Міф про Великого Учителя» — ідея учителя-подорожнього, учителя-творчої особистості; «Міф про Вічний Бій» — ідея спокою і рівноваги, доброзичливої співпраці і діалогу. | ||
VI |
Складання програми саморозвитку вчителя |
Після попередньої вправи студенти формулюють стереотипи поведінки вчителя і розпочинають роботу на програмою саморозвитку |
Фрагмент програми саморозвитку педагога
Проблема |
Засоби і час її рішення |
Чия допомога потрібна |
Як я зрозумію, що моя проблема вирішена |
Страх і напруження, що визивають колеги і представники адміністрації, що присутні на уроках і позакласних заходах |
1 Встановлення спокійних, довірливих стосунків з колегами і адміністрацією |
Не потрібна |
1. Відчуття спокою під час спілкування з будь-якої теми з членами атестаційної комісії |
2 Впевненість у своєму професіоналізмі і можливостях довести іншим правомірність своїх дій (під час відвідання уроків колегами, методистами, психологами) |
Методиста, психолога |
2. Знання системи аналізу уроку; розуміння використання різноманітних форм і методів у своїй роботі; вільне володіння навчальним матеріалом; знання вікових та індивідуальних особливостей дітей; відсутність м’язового напруження; адекватна емоційна реакція | |
3 Вміння спокійно сприймати критику (в ситуаціях професійної і особистісної взаємодії) |
Психолога |
3. Розуміння того, що критика стосується не власне моєї особистості, а моїх дій; здатність знайти позитивний момент у критиці |
Миколаївський національний університет
імені В.О.Сухомлинського
Інститут педагогічної освіти
Кафедра педагогіки середньої та вищої освіти
“ЗАТВЕРДЖУЮ”
Проректор з навчальної роботи
_____________ Рехтета М.А.
«12» жовтня 2012 р.
РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ
ОСНОВИ ПЕДАГОГІЧНОЇ МАЙСТЕРНОСТІ
Галузі знань 0203 „Гуманітарні науки”
напряму: 6.020303 Філологія* (Англійська, німецька);
6.020303 Філологія* (Німецька, англійська)
факультету іноземної філології
Кредитно-трансферна система
організації навчального процесу
Миколаїв – 2012
Основи педагогічної майстерності. Робоча програма навчальної дисципліни для студентів галузі знань «Гуманітарні науки» за напрямом підготовки: 6.020303. Філологія* (Англійська, німецька); 6.020303. Філологія* (Німецька, англійська).
„5” жовтня, 2012. - 16 с.
Розробник: к.п.н., доцент Середа І.В.
Робоча програма затверджена на засіданні кафедри педагогіки середньої та вищої освіти
Протокол № 4 від “5” жовтня 2012 р.
Завідувач кафедрою педагогіки середньої та вищої освіти
«5» жовтня 2012 р. ____________ д.п.н., проф. Пєхота О.М.
1 Опис навчальної дисципліни
Найменування показників |
Галузь знань, напрям підготовки, освітньо-кваліфікаційний рівень |
Характеристика навчальної дисципліни | |
денна форма навчання |
заочна форма навчання | ||
Кількість кредитів – 2 |
Галузь знань: Гуманітарні науки |
Нормативна | |
Модулів – 2 |
Напрям підготовки: 6.020303. Філологія* (англійська, німецька); 6.020303. Філологія* (німецька, англійська) |
Рік підготовки: | |
Змістових модулів – 2 |
2-й |
2-й | |
Індивідуальне науково-дослідне завдання – проект за обраною тематикою |
Семестр | ||
Загальна кількість годин – 60 год. |
4-й |
4-й | |
Лекції | |||
Тижневих годин для денної форми навчання: 2 аудиторних – 1 самостійної роботи студента - 2 |
Освітньо-кваліфікаційний рівень: бакалавр |
6 год. |
4 год. |
Практичні, семінарські | |||
18 год. |
4 год. | ||
Лабораторні | |||
- год. |
- год. | ||
Самостійна робота | |||
30 год. |
48 год. | ||
ІНДЗ: 6 год./ - год. | |||
Вид контролю: залік |
2 Мета та завдання навчальної дисципліни
Метою навчального курсу „Основи педагогічної майстерності” є формування у студентів потреб професійно розвиватися, адаптуватися до педагогічної професії, самовдосконалюватися, проявляти свій індивідуальний творчий потенціал у навчально – виховній діяльності; визначення шляхів досягнення педагогічної майстерності. Пропонований курс допоможе студентам оволодіти прийомами організації власної діяльності, вирішити педагогічні завдання у навчанні та вихованні.
Завданнями курсу є:
Сформувати у студентів поняття про педагогічну майстерність і творчість, їх роль та функції в постійному професійному самовдосконаленню особистості вчителя.
Розвивати в майбутніх учителів уявлення про педагогічну діяльність як рефлексивне керування діяльністю школяра, допомогти їм усвідомити себе суб’єктом цієї діяльності.
Створити умови для опанування студентами механізмів розвитку особистісного потенціалу для розв’язання навчально – виховних проблем, для оволодіння елементами педагогічної техніки та формування у студентів гуманної позиції в розумінні мети і завдань власної педагогічної діяльності.
Ознайомити з основними напрямами педагогічної творчості, системою роботи педагогів-новаторів, передовим педагогічним досвідом сучасних вчителів.
Передати студентам досвід участі в групових та індивідуальних формах організації педагогічної діяльності, навчити їх вступати у навчально-виховний діалог, дискусію; проводити рольові та ділові ігри, педагогічне моделювання, організовувати самовиховання та індивідуальну роботу.
Узагальнювати, розширяти знання, вміння, навички студентів з психолого – педагогічних основ професійної діяльності, формувати професійну культуру, розкрити засоби і напрями цілеспрямованого професійного вдосконалення.
У результаті вивчення даного курсу студент повинен знати:
суть та зміст поняття педагогічна майстерність вчителя;
загальну характеристику складових педагогічної майстерності;
поняття зовнішньої та внутрішньої техніки, їх функції та особливості використання;
поняття педагогічної взаємодії, її основні стилі;
сутність та принципи педагогічного такту;
види та особливості педагогічних конфліктів, шляхи їх розв’язання;
основні етапи побудови педагогічної бесіди;
особливості організації уроку-діалогу;
шляхи формування педагогічної майстерності;
основні, методи і засоби професійного саморозвитку.
Вміти:
визначати складові педагогічної майстерності та засоби їх розвитку;
використовувати різні засоби розвитку зовнішньої і внутрішньої техніки;
розрізняти основні стилі педагогічної взаємодії;
використовувати методику контактної взаємодії та інші методи і засоби для побудови індивідуальної і фронтальної бесіди;
визначати стратегію поведінки у конфліктних ситуаціях;
визначати причини та знаходити оптимальні шляхи розв’язання педагогічних конфліктів;
створювати творчий задум уроку;
визначати основні шляхи формування педагогічної майстерності на різних етапах навчання;
обирати найбільш оптимальні методи і засоби професійного саморозвитку.
3 Програма навчальної дисципліни
Модуль 1. Педагогічна майстерність і професійний саморозвиток майбутнього вчителя