Завдання для студентів

1. Повторити матеріал про пам'ять, увагу, уяву з курсу загальної психології.

2. Написати міні-розповіді про свого товариша, використовучи лише прикметники, і про проходження практики в ДНЗ, використовуючи лише дієслова.

3. Написати твір-монолог дитячої іграшки, предмета одягу тощо, у якому б відображався вік дитини, її характер, звички, уподобання.

4. Скласти ребус із теми «Уява».

Література:

1. Загородняя Л.П., Тітаренко С.А. Педагогічна майстерність вихователя дошкільного закладу. –Суми: Університетська книга. -2010.

2. Педагогічна майстерність: Тексти \ За ред. І.Я. Зязюна. – Полтава, 2001.

3. Зязюн І.А. Педагогічна майстерність. –Київ. -2008.

4. Зязюн І.А. Педагогічнай майстерність (Хрестоматія). –Київ. -2008.

5. Зязюн І. А. Краса педагогічної дії / І. А. Зязюн, Г. М. Сагач. - К. : УРІМБ, 1997.-302

Методичні рекомендації до проведення заняття №4

На початку заняття викладач пропонує студентам об'єднати­ся у дві групи. Кожна з груп отримує кросворд з теми «Пам'ять» або «Увага». Групи повинні розв'язати їх якомога швидше. Потім вони пропонують одна одній розгадати ребуси з теми «Уява», які склали вдома. Після такої своєрідної розминки студентам про­понується низка вправ діагностичного характеру.

Практичне заняття №5. Формування психофізичної свободи вихователя План

Мета: навчити студентів виконувати вправи на оволодіння прийомами регуляції психічного самопочуття, зняття м'язового напруження, створення робочого самопочуття. Ознайомлення з елементами техніки аутогенного тренування.

1. Термінологічний діалог.

2. Діагностика рівня емоційної стабільності, оволодіння студен­тами технікою психофізичної саморегуляції.

3. Виконання вправ на оволодіння прийомами регуляції психічного самопочуття, зняття м'язового напруження, створення робочого самопочуття. Ознайомлення з елементами техніки аутогенного тренування.

4. Моделювання педагогічних ситуацій, які вимагають володіння технікою саморегуляції.

Завдання для студентів

1. Повторити визначення термінів: «м'язова свобода», «м'язовий затискач», «аутогенне тренування», «бібліотерапія», «музи­котерапія», «працетерапія», «імітаційнагра», «сміхотерапія», «самонавіювання», «релаксація». ;

2. Придумати педагогічні ситуації, які вимагають володіння технікою саморегуляції та підготуватися до їх моделювання.

Література:

1. Загородняя Л.П., Тітаренко С.А. Педагогічна майстерність вихователя дошкільного закладу. –Суми: Університетська книга. -2010.

2. Педагогічна майстерність: Тексти \ За ред. І.Я. Зязюна. – Полтава, 2001.

3. Зязюн І.А. Педагогічна майстерність. –Київ. -2008.

4. Зязюн І.А. Педагогічнай майстерність (Хрестоматія). –Київ. -2008.

5. Зязюн І. А. Краса педагогічної дії / І. А. Зязюн, Г. М. Сагач. - К. : УРІМБ, 1997.-302

Методичні рекомендації до проведення заняття №5

Термінологічний діалог проводиться за раніше описаною схемою. З метою діагностування рівня емоційної стабільності можна використати тестЧ.Д. Спілберга, Ю.Л. Ханіна(див. додаток Г) для виявлення рівня тривожності в даний момент (реактивна тривож­ність) й особистої тривожності (ОТ) як стійкої характеристики людини. Особиста тривожність характеризує стійку схильність сприймати велике коло ситуацій як загрозливі, реагувати на такі ситу­ації станом тривоги. Реактивна тривожність характеризується на­пругою, неспокоєм, нервовістю. Високий її рівень викликає пору­шення уваги, іноді порушення тонкої координації. Високий рівень особистісної тривожності прямо корелює з наявністю невротично­го конфлікту, з емоційними і невротичними зривами, із психосо­матичними захворюваннями. Певний рівень тривожності - природна й обов'язкова особливість особистості. При цьому існує опти­мальний індивідуальний рівень «корисної» тривоги. Студентам з високим рівнем тривожності пропонуються практичні рекомендації (див. додаток Д). Після проведення тестування вони ознайомлю­ються із висловлюваннями, які допомагають оволодіти технікою аутотренінгу і самонавіювання (див. додатки Е, Ж).

На заключному етапі заняття студенти моделюють нестандартні педагогічні ситуації - проведення відкритого заняття для методистів дошкільних закладів міста, виступ; на конференції, розв'язання конфліктів з колегами й батьками вихованців. Мета цього завдання - формувати в студентів уміння діяти професійно на основі вмілої регуляції свого психофізичного стану.

Характер процесу психофізичного настроювання визначається індивідуальними особливостями людини. І все ж можна дотримуватися загальної програми дій при розв'язанні педагогічних ситуацій, що потребують психофізичної саморегуляції. Така програма була створена на основі аналізу змодельованих ситуацій.

Програма дій у нестандартній ситуації:

1) швидко і всебічно проаналізувати ситуацію, у якій опинився, відповідаючи на такі питання:

а) що спричинило цю ситуацію;

б) характер взаємин на даний момент;

в) яким є психічний стан партнера (ів) у спілкуванні;

2) поставити мету в розв'язані ситуації;

3) побудувати план своєї поведінки;

а) покійно вислухати свого партнера (у ситуації конфлікту);

б) угамувати хвилювання звичним для вас способом (дихальнівправи, самонавіювання, рахувати тощо);

в) у процесі взаємодії не давати можливості емоціям керувати вашими діями;

г) продумати позу, жести, міміку, інтонацію на момент спілкування;

д) діяти впевнено;

е) за потреби знімати м'язові затискачі;

4) передбачити ускладнення, які можуть виникнути в процесі взаємодії;

5) виділити основні моменти, на які слід звернути увагу (під час виступу чи проведення відкритого заняття).