Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Курсова робота.doc
Скачиваний:
104
Добавлен:
24.02.2016
Размер:
1.01 Mб
Скачать

2.3. Аналіз результатів

Для визначення впливу праці на формування рухових навичок з дітьми провели наступне тестування.

Тест «Змійка»

Запропонуйте дитині протягом 30 секунд поставити точки в центрі якомога більшої кількості кружків.

Оцінювання результатів

Під час оцінювання результатів Ви повинні підрахувати загальну кількість точок, поставлених дитиною, а потім з отриманої кількості відняти кількість точок, поставлених поза кружком або на його межі. Отримана кількість балів і є показником успішності виконання за­вдання.

Високий рівень розвитку — 34 бали і вище.

Рівень вище середнього — 27—33 бали.

Середній рівень — 18—26 балів.

Рівень нижче середнього — 12—17 балів.

Низький рівень розвитку — до 11 балів.

Таблиця 2.2.

Аналіз результатів

Список дітей

Результати

Дмитро Ж.

в

Галина К.

с

Данил М.

в

Аня О.

в

Даша К.

с

Настя Р.

с

Сергій Р.

в

Марина В.

с

Маша У.

в

Олексій М.

с

Іван П.

н

Денис. Ф.

в

Іван Л.

с

Маша О.

с

Марія Т.

с

Рита Н.

с

Валерія М.

с

Віталик Д.

с

Сашко Л.

н

Олег Д.

с

Високий рівень мають 30% дітей, середній – 60% дітей, низький – 10% дітей.

Отже, в результаті проведених занять рівень розвитку швидкості та точності рухів покращився.

Висновки

Праця розвиває фізичні, розумові і моральні якості дітей. Досягнення результату, успішність спільної діяльності, розуміння користі своїх зусиль викликає радісне переживання, сприяє формуванню позитивного ставлення до праці, розвиває у дітей працелюбність, упевненість у своїх силах.

У колективній діяльності дітей формуються високі мотиви трудової діяльності. Вони починають ставити інтереси інших людей вище від своїх; прагнуть добре виконувати роботу, доводити її до кінця; за необхідності допомагають товаришам, беруться за роботу, яку їм не доручали. Усе це свідчить про глибокі зміни у їх психології.

Трудова діяльність є потужним джерелом загального розвитку дитини: у праці формується моральна вихованість особистості, розвивається стійкість поведінки, зібраність, дисциплінованість, ініціативність, уміння переборювати труднощі, прагнення добре виконати роботу. Тому особливе значення має формування у дошкільників соціально-психологічної готовності до праці — цілісної характеристики особистості, яка охоплює мотиваційні, когнітивні, емоційно-вольові, поведінкові якості, що забезпечують оптимальне функціонування її у певному трудовому колективі. Різноманітні компоненти соціальної готовності до праці неоднаково виявляються у різні вікові періоди, однак більшість з них закладаються у дошкільному дитинстві.

Праця об'єднує дітей, оскільки вони вчаться працювати разом, допомагати одне одному, опановують культуру стосунків співробітництва, пізнають суть дружби, виробляють уміння уважно ставитися до своїх товаришів і до продуктів їхньої праці. Розвиває праця і психічні якості дітей: спостережливість, точність сприймання, образну пам'ять, мислительні операції, уяву, кмітливість, ініціативність, зосередженість. У процесі праці дитина засвоює корисні знання про предмети і знаряддя, їх призначення і використання, порівнює їх, робить власні висновки.

Основним структурним компонентом трудової діяльності є практичні дії, завдяки яким дитина вступає у безпосередні контакти з навколишнім світом, виявляє активність та ініціативу. З віком діяльність дитини урізноманітнюється, що позначається на її інтересах, пізнавальній діяльності. Праця приваблює дитину своїм змістом, розвиває її здібності, створює передумови для радісних відчуттів, включає у певні трудові стосунки, сприяє її залученню до світу дорослих.

Позитивний вплив різних видів трудової діяльності на розвиток дитини залежить від методів педагогічного керівництва ними. Праця повинна бути організованою так, щоб дитина не лише набувала нових умінь, а й розвивалася психічно, формувала позитивне ставлення до праці дорослих, виробляла суспільні мотиви власної трудової діяльності, розвивала самостійність, поглиблювала об'єктивну оцінку своїх умінь і вмінь товаришів, вчилася працьовитості, наполегливості, мала об'єктивну самооцінку тощо, тобто зростала особистісно.