- •Міністерство освіти і науки, молоді та спорту україни
- •З 3міст
- •Тема 1. Походження і розвиток життя на Землі……………………………………………………11
- •Тема 2. Історія еволюційного вчення у біології.
- •1 11. Походження і розвиток життя на Землі
- •1.1. Життя як особлива форма руху матерії.Властивості та рівні організації живого.Гіпотези походження життя.
- •1.2. Короткі відомості про геохронології
- •Х 17ронологія основних подій в еволюціїживих організмів
- •1.3. Виникнення життя.Основні етапи біогенезу
- •1.4. Еволюція одноклітинних організмів
- •1.5. Виникнення і розвиток багатоклітинної організації
- •1 25.6.Еволюція рослинного світу
- •1.7. Еволюція тваринного світу
- •Висновок.
- •2. Історія еволюційного вчення у біології. Еволюційні ідеї і теорія еволюції ч. Дарвіна
- •2.1. Виникнення теорії еволюції
- •2.2. Еволюційні дослідження ч. Дарвіна
- •2 35.3. Основні положення еволюційного вчення ч. Дарвіна
- •Висновок
- •423. Вчення про мікроеволюцію. Популяція як елементарна еволюційна одиниця.
- •3.1. Головні особливості вивчення мікроеволюції.
- •3.2. Поняття «популяція».
- •3.3. Основні характеристики популяції, як еколого-генетичної системи
- •Висновок
- •4. Генетичні основи еволюції
- •4.1. Мінливість – властивість органічної природи.
- •4.2. Мутації різних типів – елементарний еволюційний матеріал.
- •4.3. Генетичні процеси в популяціях.
- •55Висновок
- •5. Елементарні фактори еволюції.
- •5.1. Елементарне еволюційне явище - зміна генотипного складу популяції.
- •5.2. Мутаційний процес як елементарний фактор еволюції.
- •5.3. Популяційні хвилі як елементарний фактор еволюції.
- •5.4. Ізоляція як елементарний еволюційний фактор.
- •Висновок
- •6. Природний добір - рушійна та спрямована сила еволюції.
- •6.1. Значення даних селекції для розкриття механізму природного добору.
- •6.2. Передумови природного добору.
- •6.3. Визначення поняття «природний добір».
- •6.4. Приклади дії природного добору.
- •6.5. Провідна роль добору у виникненні нових ознак.
- •6.6. Основні форми природного добору:
- •Висновок
- •7. Виникнення адаптації - результат дії природного добору.
- •7.1. Приклади адаптацій.
- •7.3. Класифікація адаптацій.
- •7. 4. Відносний характер адаптацій.
- •Висновок
- •8. Вид - основний етап еволюційного процесу.
- •8.2. Використання поняття «вид» у агамних, облігатнопартеногенетичних форм та у палеонтології.
- •8.3. Структура виду.
- •8.4. Вид - якісний етап еволюційного процесу.
- •8.5. Видоутворення.
- •Висновок
- •9. Проблеми макроеволюції. Еволюція онтогенезу.
- •9.1. Уявлення про онтогенез різних організмів та специфіка його еволюції.
- •9.2. Онтогенетичне диференціювання.
- •9.4. Ембріонізація онтогензу.
- •9.5. Автономізація – головний напрямок еволюції онтогенезу.
- •9.6. Онтогенез-основа філогенезу.
- •9.7. Вчення про рекапітуляції
- •Висновок
- •8810. Еволюція філогенетичних груп.
- •10.1. Форми філогенезу
- •10.2. Напрями еволюції
- •10.3. Темпи еволюції груп.
- •2. Поступове формоутворення.
- •10.4. «Правила» еволюції груп
- •Висновок
- •11. Еволюція органів та функцій.
- •11.1. Дві передумови філогенетичних перетворень органів
- •11.3. Взаємозв'язок перетворення органів у філогенезі
- •11.4. Темпи еволюції органів та функцій
- •Висновок.
- •10112. Еволюційний прогрес
- •12.1. Поняття прогресу та його критерії
- •Висновок
- •13. Антропогенез.
- •13.1. Місце людини у системі тваринного світу
- •13.2. Етапи еволюції роду Homo.
- •13.3. Фактори еволюції та прабатьківщина h. Sapiens.
- •13.4. Диференціація h. Sapiens на раси.
- •Висновок.
- •Заключне слово
- •120Література
1.4. Еволюція одноклітинних організмів
Протягом тривалого часу всі організми були гетеротрофами. Їжею їм служили готові органічні речовини, накопичені в океані,або інші гетеротрофні організми. Поступово запаси абіогеннихорганічних речовин в первинному бульйоні зменшилися. У зв'язку з цим подальше існування життя опинилося під питанням. Ця проблема вирішилася близько 3,3-3,5 млрд. років тому з розвитком у організмів автотрофности. У зв'язку з цим відбулася дивергенція прокаріот на два головних стовбура їх еволюції:
б
21
актерії (Bacteriae),в більшості зберегли в тійабоіншій формі гетеротрофнийспосіб харчування;синьозелені водорості (Cyanophyta), щорозвинули автотрофне живлення за допомогою фотосинтезу.
Вважається, що еукаріотичні організми з'явилися близько 1,5 млрд. років тому. Домен еукаріотів більше мільярда років тому розділився на царства тварин, рослин і грибів. Гриби більш близькі до тварин, ніж до рослин.Вважають, щобагатоклітинністьвиникла незалежно у грибів, рослин і тварин.
Найважливіші відмінності еукаріотів від прокаріотів:
диференціація протоплазми еукаріотичної клітини на окремі органели (ядра, мітохондрії і т. д.), що мають різну будову і виконують різні функції;
просторова роз'єднаність процесів транскрипції і трансляції;
локалізація у ядрі спадкового матеріалу;
більш досконалий механізм клітинного поділу (мітоз, мейоз);
виникнення цитоплазматичної рухливості, обумовлене апаратом мікротрубочок.
З приводу походження еукаріотичної клітини існує дві основні теорії. Це аутогенна теорія(теорія прямоїфіліації) ісимбіотична теорія(теорія послідовних ендосимбіозів).
Аутогенна гіпотеза.Згідно аутогенній гіпотезі еукаріотичнаклітина виникала шляхом диференціації вихідної клітини прокаріотів. Спочатку утворилася мембрана, а потім з її вп’ячуваньвиникли окремі органели. Фотосинтезуючі еукаріоти походять від фотосинтезуючих прокаріотів.Вониутворилисяз автотрофних еукаріотичних клітин.Шляхом внутрішньоклітинногодиференціювання утворилися мітохондрії. В результаті втрати пластид від автотрофів відбулися тварини та гриби.
С
22
Докази ендосимбіотичної теорії:
Подібність структури та енергетичних процесів у бактерій і мітохондрій, з одного боку, і у синьозелених водоростей і хлоропластів, з іншого боку.
Мітохондрії і пластиди мають власну специфічну систему синтезу білків (ДНК, РНК, рибосоми). Специфічність цієї системи полягає в автономності й значнійвідмінностівід такої в клітці.
ДНК мітохондрій і пластид являє собою невелику циклічну або лінійну молекулу, яка відрізняється від ДНК ядра і за своїми характеристиками наближається до ДНК прокаріотичних клітин. Синтез ДНК мітохондрій і пластид не залежить від синтезу ядерної ДНК.
У мітохондріях і хлоропластах є і-РНК, т-РНК, р-РНК. Рибосоми і р-РНК цих органоїдів різко відрізняються від таких у цитоплазмі. Зокрема рибосоми мітохондрій і хлоропластів, на відміну від цитоплазматичних рибосом, чутливі до антибіотика хлорамфеніколу.
З
23
більшення числа мітохондрій відбувається шляхом зростання і ділення вихідних мітохондрій. Збільшення числа хлоропластів відбувається через зміни пропластид, які, в свою чергу, розмножуються шляхом поділу.
Ця теорія добре пояснює збереження у мітохондрій і пластид залишків систем реплікації і дозволяє побудувати послідовну філогенію від прокаріотів до еукаріотів.