§1. Загальна характеристика правового статусу іноземців та осіб без громадянства в Україні

За Законом України „Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства” від 4 лютого 1994 р. іноземець – це особа, яка не перебуває в громадянстві України і є громадянином (підданим) іншої держави або держав, а особа без громадянства (апатрид) – особа, яку жодна держава відповідно до свого законодавства не вважає своїм громадянином.

Основний принцип, на основі якого встановлюється правовий статус даної категорії осіб в Україні, закріплено у ст.26 Конституції: іноземці та особи без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов’язки, як і громадяни України, за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України. Такий режим перебування іноземців та апатридів називається національним.

Проте надання іноземцям національного режиму перебування в Україні пов’язано з принципом взаємності, який вимагає, щоб громадяни України користувалися аналогічними правами й свободами у тій країні, до якої належить іноземець. Якщо ж іноземною державою встановлено обмеження щодо реалізації прав і свобод громадянами України, Кабінет Міністрів України може прийняти рішення про встановлення відповідного порядку реалізації прав і свобод громадянами цієї держави на території України (запровадження реторсії). Це рішення набирає чинності після його опублікування і може бути скасовано, якщо відпадуть підстави, за яких воно було прийнято.

Усі іноземці та апатриди, що перебувають на території України, перебувають під її юрисдикцією і повинні додержуватися Конституції та законів України. Проте згідно з національним законодавством та міжнародними договорами міра поширення на таких осіб юрисдикції держави перебування є різною залежно від особливостей їх статусу. У спеціальній літературі за даною ознакою вирізняють шість груп іноземців:

1. Іноземці, які тимчасово чи постійно проживають у країні і на яких у повному обсязі поширюється юрисдикція держави, як і на її власних громадян. До цієї категорії належать іноземні студенти, аспіранти, журналісти, спортсмени, туристи, екіпажі торговельних і пасажирських суден, літаків цивільних авіаліній, обслуговуючий персонал міжнародного сполучення, особи, що приїжджають у приватних чи бізнесових справах, члени делегацій наукового, технічного і культурного обміну тощо.

2. Іноземці, які є членами екіпажів військових кораблів, військовослужбовці військових частин. Вони підпорядковуються юрисдикції держави перебування тільки в тому випадку, якщо вчинили протиправні дії не при виконанні службових обов’язків. Питання про їх відповідальність за незаконні дії на території держави перебування, вчинені при виконанні службових обов’язків, вирішується в дипломатичному порядку.

3. Іноземці, котрі володіють консульським імунітетом. Згідно з Положенням про дипломатичні представництва та консульські установи в Україні, консульські посадові особи користуються особистою недоторканністю і не можуть бути затримані або заарештовані інакше як у разі пересліду­вання за вчинення тяжкого злочину або виконання вироку (ухвали, по­станови) суду, що набрав законної сили. Консульські посадові особи та консульські службовці користуються імунітетом від кримінальної, адмі­ністративної юрисдикції України та юрисдикції судів України в цивіль­них справах щодо діяльності, яку вони здійснюють у межах службових обов’язків. Проте імунітет від юрисдикції України не поширюється на випадки пред’явлення позовів про компенсацію заподіяної дорожньо-транспортною пригодою шкоди. Консульські службовці та працівники обслуговуючого персоналу не можуть відмовлятися від свідчень. Пра­цівники консульської установи не зобов’язані давати показання з питань, пов’язаних із виконанням службових обов’язків, а також показання, що роз’яснюють законодавство акредитуючої держави. У разі відмови кон­сульських посадових осіб свідчити до них не можуть бути застосовані заходи примусу або покарання.

4. Іноземці, які користуються дипломатичним імунітетом, за наявності якого вони є недоторканними і звільняються від кримінальної, адміністративної, цивільної чи будь-якої іншої відповідальності перед державними органами країни перебування. До даної категорії іноземців, які користуються повним імунітетом від юрисдикції України, належать: глави дипломатичних представництв, члени дипломатичного персоналу представництв, члени сімей глав дипломатичних представництв і члени сімей дипломатичного персоналу представництв представники інших держав (глави держав, урядів тощо), члени парламентських і урядових делегацій, співробітники деяких міжнародних організацій. Проте, на цих осіб не розповсюджується імунітет від цивільної юрисдикції в тих випадках, якщо вони вступають у цивільно-правові відносини як приватні особи у зв’язку з позовами про належне їм неру­хоме майно на території України, спадкування, а також у зв’язку з позо­вами, що випливають з їхньої професійної або комерційної діяльності, що здійснюється ними за межами службових обов’язків.

5. Іноземці, які отримали політичний притулок.

6. Іноземці, які є військовослужбовцями і проходять службу у складі підрозділів Збройних Сил, що перебувають на чужих територіях згідно з міжнародними угодами (наприклад моряки ВМФ Росії, дислоковані на базі Чорноморського Флоту в м. Севастополь). Ці угоди визначають обсяг імунітету військ на чужій території, який поширюється тільки на службову діяльність військовослужбовців. При вчиненні ними злочинів не при виконанні службових обов’язків такі військовослужбовці підпадають під юрисдикцію країни перебування.