Хімічний зв’язок основні поняття та визначення

Хімічний зв’язок

- сукупність взаємодій атомів, що призводять до утворення стійких систем (молекул, комплексів, кристалів та інш.).

Енергія іонізації

- кількість енергії, необхідної для відриву від атома найбільш слабко зв’язаного з ним електрона з утворенням позитивно зарядженого іона.

Спорідненість до електрона (ЕС)

- кількість енергії, яка виділяється або поглинається під час приєднання одного електрона до нейтрального атома з утворенням негативно зарядженого іона.

Електронегативність

- узагальнююча характеристика елемента, яка визначається півсумою енергії іонізації та спорідненості до електрона .

Ковалентний зв’язок

- зв’язок, який згідно з теорією валентних зв’язків, утворюється за рахунок перекриття електронних хмар неспарених електронів взаємодіючих атомів з антипаралельними спінами.

Неполярний ковалентний звязок

- спільна електронна пара в рівній мірі належить взаємодіючим атомам.

Полярний ковалентний зв’язок

- спільна електронна пара зміщена в бік атома з більшою електронегативністю.

Донорно-акцепторний зв’язок

- різновид ковалентного зв’язку, утвореного за рахунок неподіленої електронної пари одного атома (донор) та вільної електронної орбіталі іншого атома (акцептор).

Іонний зв’язок

- зв’язок, утворений при взаємодії атомів, що дуже відрізняються значеннями електронегативностей, у результаті чого утворюються протилежно заряджені іони, які притягуються один до одного.

Металічний зв’язок

- зв’язок, утворений усуспільненими електронами, які переміщаються по всьому об’єму металу.