- •Семінарське заняття 2 Тема: Державне регулювання як функція державного управління економікою, його сфери, принципи та цілі
- •1.Сутність державного регулювання економіки.
- •2.Чотири критерії створення системи державного макроекономічного регулювання.
- •3. Мета і принципи здійснення державної регуляторної політики. Специфічні принципи державного регулювання економіки України.
- •4. Основні цілі державного регулювання економіки.
Семінарське заняття 2 Тема: Державне регулювання як функція державного управління економікою, його сфери, принципи та цілі
Сутність державного регулювання економіки.
Чотири критерії створення системи державного макроекономічного регулювання.
Мета і принципи здійснення державної регуляторної політики. Специфічні принципи державного регулювання економіки України.
Основні цілі державного регулювання економіки.
1.Сутність державного регулювання економіки.
Державне регулювання економіки (ДРЕ) - сфера діяльності органів державної влади щодо цілеспрямованого впливу на поведінку суб´єктів господарювання шляхом застосування різноманітних методів і засобів. Тобто, ДРЕ можна розглядати як функцію державного управління економікою, як інструмент реалізації економічної політики.
Потреба в державному регулюванні економіки теоретично обґрунтована Дж. М. Кейнсом. Мета державного втручання полягає в забезпеченні прибутковості капіталу, запобіганні соціальному вибуху, який може статися внаслідок безробіття, падіння рівня життя, інфляції та інших явищ.
Об´єктивними причинами необхідності державного регулювання в умовах сьогодення є:
- наявність монополізму в багатьох галузях народного господарства та відсутність досконалої конкуренції;
- недосконалість цінового механізму для певної групи товарів, який робить їх виробництво неефективним;
- повільна адаптація до сучасних умов господарювання окремих ринків - робочої сили, капіталів, інтелектуального продукту тощо;
- забезпечення стабільності і гармонійності суспільства;
- сприяння збереженню та відтворенню природного, культурного, національно-історичного середовища існування народів;
- розв´язання питань міжнародної політики і співпраці.
Oсновними принципами створення системи державного регулювання економіки в нашій країні є:
- принцип розумної достатності (державі підпорядковуються тільки ті функції, які не можуть виконуватись іншими ланками господарської системи внаслідок їх обмеженої компетенції та недостатніх ресурсів);
- принцип поступовості (командно-адміністративні методи регулювання замінюються правовими та економічними в міру створення об´єктивних умов - демонополізації, приватизації, стабілізації тощо);
- принцип адекватності (система державних регуляторів економіки повинна відображати реальний стан соціально-економічного розвитку).
Cутність державного регулюваня економіки комплексно розкривають його функції:
Основними функціями державного регулювання економіки є:
- регулювання макроекономічних процесів і пропорцій;
- регулювання зовнішньоекономічних відносин;
- розроблення і регулювання науково-технічної, інвестиційної та соціальної політики;
- захист внутрішнього товаровиробника і пріоритетних виробництв;
- розроблення і регулювання регіональної політики;
- соціальний захист населення;
- захист особи, інтересів товаровиробника і держави;
- утримання і забезпечення ефективної роботи органів державної влади.
У період становлення ринкових відносин до цих функцій долучаються додаткові:
- формування інститутів державного регулювання економіки; створення умов та інфраструктури існування ринку; розвиток місцевого самоуправління;
- здійснення програм роздержавлення і приватизації власності;
- підтримка підприємництва, стимулювання конкуренції; здійснення цінової політики; - кредитно-грошове регулювання, контроль за грошовим обігом.
Л. Дідківська виділяє такі функції ДРЕ:
1. Цільову, яка полягає у визначенні цілей, пріоритетів та основних напрямів розвитку економіки.
2. Стимулюючу, яка передбачає формування таких важелів і регуляторів, які здатні ефективно впливати на діяльність суб´єктів господарювання.
3. Регламентуючу, здатну з допомогою нормативно-правової бази визначити певні правила діяльності для суб´єктів господарювання, сформувати відповідний правовий простір.
4. Коригуючу, яка зводиться до внесення певних змін у хід реалізації економічної політики з метою усунення негативних екстремалій.
5. Соціальну, яка передбачає регулювання державою соціальних відносин, перерозподіл доходів, соціальний захист і соціальні гарантії.
6. Контролюючу, яка означає державний нагляд і контроль за виконанням і дотриманням нормативно-правових актів, норм і стандартів.
7. Безпосереднє управління неринковим сектором економіки.
Об´єктом регулювання є господарство країни, регіонів, областей, міст і районів, а також соціально-економічні процеси: економічний цикл, структура економіки, інвестиційна діяльність, інноваційні процеси, грошовий обіг, інфляція, ціни, платіжний баланс тощо.
Суб´єктом регулювання є держава в особі державних органів управління (президента, парламенту, уряду, місцевих адміністрацій), яка для розв´язання складних соціально-економічних проблем, усебічного врахування інтересів залучає наукові установи, політичні партії, громадські та релігійні організації.
Економічною основою державного регулювання є бюджетний фонд, а також майно держави (засоби виробництва, споруди, транспорт, що перебувають у власності держави)