
- •1. Державне регулювання економіки, його цілі, функції, об’єкти.
- •2. Роль держави у розвитку підприємництва.
- •3. Вплив держави на розвиток сфери товарного обігу
- •4. Управління зовнішньоекономічним сектором.
- •5. Особливості управління соціальною сферою. Соціальна політика держави: необхідність, сутність, цілі та принципи.
- •6. Моделі соціальної політики. Методи впливу держави на розвиток соціальних відносин.
- •7. Державне управління в адміністративно-політичній сфері. Види політики держави, їх цілі, принципи формування, інструменти реалізації.
- •8. Національна безпека та державне управління.
- •9. Специфіка управління у сфері культури та ідеології.
- •10. Державне управління у сфері освіти, молодіжної політики, культури, науки, туризму, спорту, охорони здоров’я.
- •11. Державне управління і сфера особистого життя людини.
- •12. Загальнотеоретичні аспекти організації роботи органів державної влади в Україні. Орган влади як об’єкт організації. Організація як процес і функція управління.
- •13. Сутність і особливості менеджменту органу державної влади, регламент його діяльності.
- •14. Стратегічне управління та формування програми діяльності органу державної влади. Функціональний аналіз та контролінг діяльності органу державної влади.
- •15. Інформаційне та комунікаційне забезпечення внутрішньої організації органу державної влади.
- •16. Підготовка та прийняття рішень в органах державної влади.
- •17. Зв’язки з громадськістю в системі управлінської діяльності органу державної влади.
- •18. Роль та місце керівника в управлінні органами державної влади. Сутність лідерства в державному управлінні.
- •19. Забезпечення законності в державному управлінні. Специфіка юридичної відповідальності в державному управлінні.
- •20. Державна служба: поняття, риси, функції, принципи, види, організація
- •21. Система правових актів про державну службу та правовий статус державних службовців.
- •22. Класифікація посад державних службовців.
- •23. Проходження державної служби та управління державною службою. Атестація державних службовців.
- •24. Етика поведінки державних службовців.
- •25. Управління державною службою. Державна кадрова політика. Підготовка, перепідготовка та підвищення кваліфікації державних службовців.
- •26. Бюрократія і бюрократизм у державному управлінні: світові тенденції та вітчизняна специфіка.
- •27. Поняття ефективності в управлінні. Чинники та критерії ефективності державного управління.
- •28. Загальна соціальна ефективність державного управління. Ефективність діяльності управлінських органів і посадових осіб. Економічна оцінка ефективності функціонування органу державної влади.
- •29. Державний контроль у сфері виконавчої влади в Україні, його зміст та правові засади. Види контролю.
- •30. Здійснення державного контролю щодо виконавчої влади з боку суб’єктів інших гілок влади: парламентський контроль, прокурорський нагляд, судовий контроль, адміністративний нагляд міліції.
- •31. Громадський контроль за діяльністю органів державного управління.
- •32. Основні напрями взаємодії центральних та регіональних органів державної влади та органів місцевого самоврядування з трудовими колективами, підприємствами, установами і організаціями.
- •33. Взаємовідносини органів державної влади й місцевого самоврядування із судовими та правоохоронними органами: органами Служби безпеки України, органами прокуратури, органами внутрішніх справ.
- •34. Взаємодія державних органів та органів місцевого самоврядування з об’єднаннями громадян. Організація роботи із запитами громадян.
- •35. Державні та адміністративні послуги з боку органів виконавчої влади та їх правове регулювання.
- •36. Залучення громадськості до участі в управлінні державними і суспільними справами та контролі за функціонуванням органів влади.
- •37. Проблеми взаємовідносин гілок державної влади в Україні у сфері управління. Необхідність реформування системи державного та регіонального управління.
- •38. Державне та регіональне управління в контексті трансформаційних та глобалізаційних процесів.
- •39. Соціально-ринкова трансформація України та завдання держави щодо формування ефективної системи
22. Класифікація посад державних службовців.
Державно-службова посада - це визначена структурою та штатним розкладом первинна структурна одиниця органу державної влади (організації) та його апарату, на яку покладено встановлене нормативними актами (посадові інструкції) коло службових функції та повноважень.
такі види посад, що існують у сфері державного управління:
1. Політичні посади, які, в свою чергу, поділяються на посади політичних діячів (політиків) та політичних виконавців.
2. Адміністративні посади.
3. Посади патронатної служби.
4. Посади консультативної служби.
5. Допоміжні посади.
23. Проходження державної служби та управління державною службою. Атестація державних службовців.
Посада — це визначена структурою і штатним розписом первинна структурна одиниця державного органу та його апарату, на яку покладено встановлене нормативними актами коло службових повноважень. Посадовими особами вважаються керівники та заступники керівників державних органів та їх апарату, інші державні службовці, на яких законами або іншими нормативними актами покладено здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій. Права та обов'язки державних службовців були розглянуті в попередній темі.
Не можуть бути обраними або призначеними на посаду в державному органі та його апараті особи, які:
— визнані у встановленому порядку недієздатними;
— мають судимість, що є несумісною із зайняттям посади;
— у разі прийняття на службу будуть безпосередньо підпорядковані або підлеглі особам, які є їх близькими родичами чи свояками;
— в інших випадках, встановлених законами України.
Особа, яка претендує на зайняття посади державного службовця третьої — сьомої категорій, подає за місцем майбутньої служби відомості про доходи та зобов'язання фінансового характеру, в тому числі і за кордоном, щодо себе і членів своєї сім'ї. Особа, яка претендує на зайняття посади державного службовця першої і другої категорій, повинна подати також відомості про належні їй та членам її сім'ї нерухоме та цінне рухоме майно, вклади у банках і цінні папери. Зазначені відомості подаються державним службовцем щорічно.
За невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків, перевищення своїх повноважень, порушення обмежень, пов'язаних із проходженням державної служби, а також за вчинок, який компрометує його як державного службовця або дискредитує державний орган, в якому він працює, до державного службовця застосовуються дисциплінарні стягнення. Крім дисциплінарних стягнень, передбачених чинним законодавством про працю України, можуть застосовуватися такі заходи дисциплінарного впливу:
— попередження про неповну службову відповідність;
— затримка до одного року у присвоєнні чергового рангу або у призначенні на вищу посаду.
При прийнятті на державну службу може встановлюватися випробування терміном до шести місяців.
З метою набуття практичного досвіду, перевірки професійного рівня і ділових якостей особи, яка претендує на посаду державного службовця, може проводитися стажування у відповідному державному органі терміном до двох місяців зі збереженням заробітної плати за основним місцем роботи.
Просування по службі державного службовця здійснюється шляхом зайняття більш високої посади на конкурсній основі або шляхом присвоєння державному службовцю більш високого рангу. Державний службовець має право брати участь у конкурсі на заміщення вакантної посади. Переважне право на просування по службі мають державні службовці, які досягли найкращих результатів у роботі, виявляють ініціативність, постійно підвищують свій професійний рівень та зараховані до кадрового резерву.
Атестації підлягають державні службовці усіх рівнів, в тому числі ті, які внаслідок організаційних змін обіймають посади менше ніж один рік, якщо їх посадові обов'язки не змінилися. Не підлягають атестації державні службовці патронатної служби, а також ті, що перебувають на займаній посаді менше ніж один рік. Жінки, які перебувають у відпустці по вагітності, пологах і догляду за дитиною, проходять атестацію не раніше ніж через рік після виходу на роботу. Особи, призначені на посаду на визначений термін, та вагітні жінки можуть проходити атестацію за власним бажанням.
Результати атестації беруться до уваги кадровою службою відповідного державного органу під час проведення планомірної ротації кадрів на окремих посадах державних службовців.
Для організації та проведення атестації наказом керівника державного органу утворюється атестаційна комісія. Кількісний та персональний склад комісії затверджується керівником. Комісія утворюється у складі голови, секретаря та членів комісії. Головою комісії, як правило, призначається заступник керівника державного органу.
Термін і графік проведення атестації затверджуються наказом керівника і доводяться до відома державних службовців, які атестуються, не пізніше ніж за місяць до проведення атестації.
На кожного працівника, який підлягає атестації, складається службова характеристика, що підписується його безпосереднім керівником, затверджується керівником вищого рівня і подається до комісії не пізніше ніж за тиждень до проведення атестації. Службова характеристика повинна містити аналіз виконання державним службовцем посадових обов'язків; відомості про обсяг, якість, своєчасність і самостійність виконання роботи, ділові якості (ініціативність, відповідальність), стосунки з колегами, знання та користування державною мовою під час виконання службових обов'язків, інформацію про підготовку, перепідготовку, підвищення кваліфікації тощо. Державний службовець ознайомлюється із службовою характеристикою до атестації під час співбесіди з безпосереднім керівником.