
- •1.Предмет, система та основіні поняття навчальної дисципліни "Судові та правоохоронні органи України"
- •3. Загальна характеристика правоохронної діяльності: поняття, ознаки, та основні напрями
- •4. Правоохоронні органи держави: поняття, ознаки, система і загальна характеристика
- •5. Система нормативних актів, що регламентують організацію і діяльність судових та правоохоронних органів, їх класифікація та характеристика.
- •8. Значення судової влади в Україні, її співвідношення із законодавчою і виконавчою гілками влади.
- •9. Поняття, ознаки та загальна характеристика правосуддя в Україні.
- •10. Поняття і види судочинства. Відмінність судочинства від інших процедур державної діяльності.
- •11. Акти судової влади, їх ознаки та види.
- •12. Засади функціонування та організації судової влади в Україні. Особливості функціонування судової влади за законом України «Про судоустрій і статус суддів»
- •13. Система та загальна характеристика засад здійснення правосуддя в Україні.
- •14. Самостійність судів, та незалежність і недоторканість суддів як засади здійснення правосуддя в Україні.
- •15. Гарантованість права на судовий захист як засада здійснення правосуддя в Україні.
- •16.Гарантованість права на повноважний суд як засада здійснення правосуддя в Україні.
- •17. Мова судочинства та діловодства у судах.
- •18. Система засад судочинства за Конституцією України та їх загальна характеристика.
- •19. Законність як засада судочинства в Україні.
- •20. Рівність всіх учасників перед законом і судом як засада судочинства України.
- •21.Забезпечення доведеності вини як засада судочинства України.
- •22. Змагальність сторін та свобода у наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
- •23. Підтримання державного обвинуваченого в суді прокурором як засада судочинства України.
- •25. Гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами як засада судочинства України.
- •26. Забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду як засада судочинства України.
- •27. Обов’язковість рішень суду як засада судочинства України.
- •28. Статус Конституційного суду України, його завдання і основні принципи діяльності.
- •29. Повноваження Конституційного суду України.
- •30. Склад і порядок формування Конституційного суду України, вимоги, що ставляться до його суддів.
- •31. Голова Конституційного Суду України і його заступники, порядок їх обрання і дострокового звільнення з посади.
- •32. Суб’єкти права на конституційне подання та конституційне звернення до Конституційного Суду України.
- •33. Апарат і організація роботи Конституційного суду України
- •34. Поняття судової системи України, принципи побудови та їх характеристика.
- •35. Система судів загальної юрисдикції та її єдність.
- •36. Порядок утворення і ліквідації судів загальної юрисдикції, призначення суддів на адміністративні посади.
- •37. Поняття «судової ланки» і «судової інстанції» їх види.
- •38. Види і склад місцевих судів загальної юрисдикції.
- •39. Повноваження місцевого суду загальної юрисдикції, його голови та заступників голови.
- •1. Голова місцевого суду:
- •40. Види і склад апеляційних судів загальної рисдикції.
- •41. Повноваження апеляційного суду загальної юрисдикції, його голови та заступників голови.
- •1. Апеляційний суд:
- •1. Голова апеляційного суду:
- •42. Види і склад вищих спеціалізованих судів.
- •44. Повноваження голови вищого спеціалізованого суду та його заступників.
- •45. Порядок діяльності та повноваження пленуму вищого спеціалізованого суду.
- •46. Науково – консультативна рада та офіційний друкований орган вищого спеціалізованого суду.
- •47. Верховний суд України, його склад, структура і повноваження.
- •48. Порядок обрання та дострокового звільнення з посади голови та заступників голови Верховного суду України, їх повноваження.
- •49. Пленум Верховного Суду України, його склад і повноваження.
- •50. Поняття статусу суддів, вимоги до кандидатів на посаду судді.
- •51. Добір кандидатів на посаду судді
- •52. Порядок призначення на посаду судді вперше
- •53. Порядок обрання на посаду судді безстроково
- •54. Гарантії незалежності суддів. Поняття недоторканості.
- •55. Права та обов’язки судді.
- •56. Народні засідателі та присяжні.
- •57. Національна школа суддів України
- •58. Підстави та порядок застосування до суддів дисциплінарної відповідальності
- •59. Дисциплінарне провадження щодо судді
- •60. Порядок здійснення дисциплінарного провадження щодо судді та органи, що можуть його здійснювати.
- •61. Дисциплінарне стягнення щодо судді та порядок його зняття, оскарження рішень у дисциплінарній справі щодо судді.
8. Значення судової влади в Україні, її співвідношення із законодавчою і виконавчою гілками влади.
Судова влада — незалежна влада, що охороняє право, виступає арбітром у спорі про право, відправляє правосуддя.
Державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на
законодавчу, виконавчу та судову.
Судова влада займає особливе місце в системі державної влади. Взаємодія судової влади з іншими гілками влади в Україні здійснюється на основі “ механізму стримувань і противаг”, який полягає у тому, що органи законодавчої влади впливають на суди, створюючи для них законодавчу базу діяльності. Крім того ВРУ разом із Президентом України беруть участь у формуванні судової системи – призначені суддів. Але суди їм не підлеглі і зазначені органи не вправі контролювати законність вироків та інших судових рішень.
У свою чергу Конституційний Суд України наглядає за конституційністю законів, прийнятих ВРУ, що має наслідком втрату ними чинності з моменту прийняття.
Взаємовплив вплив судової влади та органів виконавчої влади проявляється у тому, що суд може скасовувати суперечливі Конституції та законам України акти органів державного управління; розглядати скарги громадян на незаконні рішення, дії чи бездіяльність органів управління. Відповідно до ст. 19 Закону України “ Про судоустрій”, в Україні створюються адміністративні суди, що розглядатимуть адміністративні справи, пов’язані з правовідносинами в сфері державного управління ( справи адміністративної юрисдикції).
Суди загальної юрисдикції утворюються і ліквідуються Президентом України за поданням Міністра юстиції України, що узгоджується з Головою Верховного Суду України чи головою вищого спеціалізованого суду.
9. Поняття, ознаки та загальна характеристика правосуддя в Україні.
Правосуддя - особлива функція державної влади, що здійснюється через розгляд і вирішення в судових засіданнях цивільних справ зі спорів, стосовних до прав та інтересів громадян, підприємств, установ, організацій, громадських об'єднань та кримінальних справ і застосування встановлених законом карних заходів щодо осіб, винних у вчиненні злочину, або виправдання невинних.
Завданнями правосуддя є:
- всебічне зміцнення законності й правопорядку;
- запобігання злочинам та іншим правопорушенням;
- охорона від будь-яких посягань закріплених у Конституції України суспільного ладу, його політичної та економічної систем, соціально-економічних, політичних та особистих прав і свобод громадян, проголошених і гарантованих Конституцією та законами України, прав і законних інтересів підприємств, установ, організацій, громадських об'єднань;
- виховання громадян у дусі точного й неухильного виконання Конституції та законів України, додержання дисципліни праці, чесного ставлення до державного і громадського обов'язку, поваги до прав, честі й гідності громадян;
- виправлення й перевиховання осіб, які порушили закон. До основних ознак правосуддя слід віднести:
1) здійснення правосуддя спеціальними державними - органами судами (суддями), які у своїй діяльності є незалежними і підкоряються тільки законові;
2) розгляд будь-яких справ у судах із дотриманням особливого порядку, регламентованого процесуальним законом, - порядку судочинства;
3) загальнообов'язковість будь-яких судових рішень у справах, що проголошуються ім'ям України і мають силу закону.
Правосуддя здійснюють професійні судді. Народ безпосередньо бере участь у здійсненні правосуддя через народних засідателів і присяжних.
Правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Суди відповідно до ст., 6 Конституції України є самостійною гілкою влади і діють незалежно від законодавчої та виконавчої влади. Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються.