
- •Україна: Історія.
- •Найдавніші часи
- •Перші поселенці
- •Грецькі колонії на Україні
- •Київська русь піднесення й занепад київської русі
- •Східні слов'яни
- •Суперечки з норманістами
- •Піднесення Києва
- •Перші правителі Києва
- •Київ у зеніті слави
- •Занепад Києва
- •Суспільство й культура київської русі
- •Політичний устрій
- •Суспільна організація
- •Господарська діяльність
- •Культура Київської Русі
- •Галицько-волинське князівство
- •Роздробленість
- •Південно-Західна Україна: Галицько-Волинське князівство
- •Польсько-литовська доба під владою польщі та литви
- •Експансія литовців на Україну
- •Експансія Польщі на Україну
- •Польсько-литовська унія
- •Люблінська унія 1569 р.
- •Соціальна структура та економічні зміни
- •Українці у Речі Посполитій
- •Система власності на Україні
- •Традиційне господарство
- •Зміцнення шляхти
- •Закріпачення селянства
- •Релігія та культура
- •Церковне та культурне життя
- •Полонізація української знаті
- •Відродження православ'я
- •Берестейська унія 1596 р.
- •Козацька ера етап формування
- •Порубіжне суспільство
- •Перші повстання
- •Події церковного й культурного життя
- •Велике повстання
- •Напередодні Великого повстання
- •Богдан Хмельницький
- •Переяславська угода
- •Завершальна стадія Великого повстання
- •Новий устрій
- •Зміни в суспільному устрої
- •Початок Руїни
- •Лівобережжя під владою Росії
- •Територіальний поділ
- •Культурне життя
- •Зміни в церковному житті
- •Гетьманщина
- •Козацький уряд
- •Переломний момент
- •Занепад української автономії
- •Російська експансія
- •Суспільство, економіка й культура
- •Економіка
- •Соціальні зміни в Гетьманщині
- •Відкриття Півдня
- •Демографічна й територіальна статистика
- •Правобережжя під владою Польщі
- •Культурне життя
- •Під імперською владою україна у складі російської та австрійської імперій
- •Російська імперія
- •Політичні події
- •Реформи в Російській імперії
- •Австрійська імперія
- •Українці під владою Габсбургів
- •Реформи Габсбургів і західні українці
- •Зростання національної свідомості
- •Концепція нації
- •Інтелігенція
- •«Будівельні блоки» національної ідентичності
- •Тарас Шевченко
- •Кирило-Мефодіївське товариство
- •Зростання національної свідомості на Західній Україні
- •Імперські реформи
- •Зміни в Австрійській імперії
- •Зміни в Російській Імперії
- •Соціально-економічні зміни
- •Нужденне село
- •Індустріалізація
- •Національні меншості на Україні
- •Діяльність інтелігенції
- •Українофіли
- •Російський революційний рух на Україні
- •Українські політичні партії
- •Революція 1905 р.
- •Розвиток культури
- •Східна галичина:оплот українства
- •Соціально-економічний аспект
- •Новий політичний лад
- •Реакція українців
- •Зростання організованості
- •Польсько-українська конфронтація
- •Буковина і Закарпаття
- •Україна у XX столітті війна і революція
- •Українці в першій світовій війні
- •Російські революції
- •Революція на Україні
- •Більшовицький переворот і Центральна Рада
- •Українська революція
- •Гетьманщина
- •Анархія
- •Директорія
- •Більшовики
- •Боротьба на заході
- •Розв'язка
- •Перемога більшовиків
- •Радянська україна: новаторські 20-ті
- •Воєнний комунізм і неп
- •Створення Радянського Союзу
- •Українізація
- •Національний комунізм
- •Розвиток культури
- •Церковне життя
- •Радянська україна: драматичні зо-ті
- •Сталін і сталінізм
- •Великий перелом
- •Голодомор 1932—1933 рр.
- •Великий терор
- •Кінець українізації
- •Західна україна між війнами
- •Новий статус західних українців
- •Політика Польщі щодо українців
- •Соціально-економічні умови
- •Реакція українців
- •Революційний рух
- •Українці під владою Румунії
- •Українці в Чехословаччині
- •Україна у другій світовій війні
- •Війна на Україні: перший етап
- •Війна на Україні: другий етап
- •Оун і нацистська Німеччина
- •Нацистська влада на Україні
- •Рух Опору
- •Повернення радянської влади на Україну
- •Відбудова і відновлення
- •Урегулювання територіальних питань та зміни у складі населення
- •Відбудова
- •Поглинення Західної України
- •Ідеологічний наступ сталінізму
- •Відлига
- •Нове керівництво
- •Україна: «друга серед рівних»
- •Десталінізація
- •Експерименти в економіці
- •Активізація інтелігенції
- •Реакція
- •Застій та спроби реформ
- •Люди «нагорі»
- •Дисидентський рух
- •Русифікація
- •Суспільні зміни
- •Ера Горбачова
Активізація інтелігенції
У 1961 р. Хрущов почав нову хвилю десталінізації, кульмінацією якої стало винесення труни диктатора з кремлівського мавзолею. Критика Сталіна завжди була для українців доброю новиною, їхню впевненість у собі посилювали й інші події. Завдяки надзвичайно великому врожаю, який того року зібрали в республіці, партійні керівники України опинилися у вигідному становищі і могли вимагати від Кремля дальших поступок. У травні 1961 р., намагаючись згладити напруженість, що виникла між ним та українцями через проблеми сільськогосподарського виробництва, Хрущов здійснив широко розрекламовану в пресі подорож на могилу Тараса Шевченка. Тим часом набирала сили «відлига» в культурному житті: за кордоном був опублікований роман Б. Пастернака «Доктор Живаго», який утверджує загальнолюдські, а не суто радянські цінності (хоч його автора згодом було за це покарано), а в радянській періодиці з'являється повість О. Солженіцина «Один день Івана Денисовича», яка в суворих подробицях описує життя в'язнів сталінських концентраційних таборів. Здавалося, ці факти вказували на можливість дальшої лібералізації в літературі та культурі попри сердите бурчання, що долітало з Кремля.
На Україні культурна еліта й насамперед письменники в умовах десталінізації вдалися до нових спроб розширити межі творчого самовираження. Й знову вони писали про втрати, що їх завдав українській культурі Сталін. Письменники старшого покоління продовжували вимагати реабілітації своїх репресованих колег. Так, Олександр Корнійчук закликав опублікувати «Бібліотеку великих 20-х» для популяризації творів Блакитного, Куліша, Курбаса та інших жертв чисток. Інші прагнули добитися аналогічного для тих, хто в 40-х роках став жертвами Кагановича. І всі таврували наступ русифікації, що продовжувався.
Але особливо визначною подією стала поява нового покоління письменників, критиків і поетів, таких як Василь Симоненко, Ліна Костенко, Євген Сверстюк, Іван Дзюба, Іван Драч, Микола Вінграновський і Дмитро Павличко, котрі вимагали виправити «помилки», яких у минулому припустився Сталін, і надати гарантії того, що культурний розвиток народу не душитимуть у майбутньому. На їхній погляд, найкраще втілити цю мету можна лише «шляхом повернення до правди». З нетерпінням спостерігаючи за непослідовністю десталінізації, вони вимагали припинити втручання партії в справи літератури й мистецтва, визнати право експериментувати з різноманітними стилями, забезпечити центральну роль української мови в освітній і культурній діяльності в республіці. На початку 60-х років представники цього нового покоління в літературі, яке стали називати «шестидесятниками», не лише відкидали втручання партійних чиновників, а й викривали лицемірство, опортунізм і надмірну обережність своїх старших колег. У своєму бунтарстві, спрямованому одночасно й проти контролю партії, й проти позиції старших, ці талановиті молоді люди, звісно, переходили за встановлені Хрущовим рамки лібералізації. До того ж нова літературна когорта корлстувалася значною й дедалі ширшою підтримкою, особливо серед молодої інтелігенції.