
- •Змістовий модуль 3.
- •Основні поняття теорії ймовірностей
- •1. Коротка історична довідка
- •2. Випадкові явища та їх природа
- •3. Предмет теорії ймовірностей
- •4. Класичне означення ймовірності
- •5. Статистична ймовірність
- •6. Геометрична ймовірність
- •1. Елементи комбінаторики без повторень
- •2. Елементи комбінаторики з повтореннями
- •3. Співвідношення між подіями
- •4. Операції над подіями. Діаграми Венна
- •5. Формула включень та виключень
- •1. Теорема додавання ймовірностей несумісних подій
- •2. Теорема додавання ймовірностей сумісних подій
- •3. Теорема множення ймовірностей залежних подій
- •4. Теорема множення ймовірностей незалежних подій
- •Семінарське заняття 20
- •2. Випробування за схемою Бернуллі
- •3. Асимптотичні формули (локальна та інтегральна теореми Лапласа; формула Пуассона)
- •Семінарське заняття 21
- •Тема 18. Дискретні випадкові величини. Тема 19. Неперервні випадкові величини
- •Виконання студентами тестових завдань з питань теми заняття. Методичні вказівки
- •Дискретні випадкові величини, їх характеристики
- •1. Випадкова величина. Закон розподілу дискретної випадкової величини.
- •2. Приклади дискретних випадкових величин та їх законів розподілу
- •3. Математичне сподівання дискретної випадкової величини, його зміст та властивості
- •4. Дисперсія дискретної випадкової величини, її властивості
- •5. Середнє квадратичне відхилення
- •6. Теоретичні моменти
- •1. Функція розподілу та її властивості
- •2. Щільність розподілу ймовірностей, її властивості та зв’язок з функцією розподілу
- •3. Числові характеристики неперервних випадкових величин
- •4. Застосування числових характеристик для прийняття рішень в умовах ризику
- •Семінарське заняття 22
- •2. Показниковий розподіл
- •3. Нормальний закон розподілу
- •4. Розподіли, пов’язані з нормальним
- •5.Поняття про розподіли, що використовуються в актуарній математиці
- •Семінарське заняття 24
- •Тема 22. Закони великих чисел та їх застосування у математичній статистиці. Тема 23. Основні поняття математичної статистики
- •Виконання студентами тестових завдань з питань теми заняття. Методичні вказівки
- •Семінарське заняття 25
- •Тема 24. Точкові та інтервальні оцінки. Тема 25. Перевірка статистичних гіпотез
- •Виконання студентами тестових завдань з питань теми заняття. Методичні вказівки
- •Семінарське заняття 26
- •2. Знаходження параметрів теоретичного рівняння регресії методом найменших квадратів
- •3. Властивості вибіркового коефіцієнта кореляції
- •4. Правило перевірки нульової гіпотези
- •Семінарське заняття 27
- •Тема 26. Регресійний аналіз і кореляція
- •Виконання студентами тестових завдань з питань теми заняття. Методичні вказівки
1. Функція розподілу та її властивості
Неперервну випадкову величину неможливо задати законом розподілу, аналогічним розглянутому раніше для дискретних випадкових величин. Існує спільний спосіб задання будь-якого типу величин (і дискретних, і неперервних) – за допомогою функції розподілу.
Функцією
розподілу (інтегральною функцією)
називається функція
,
яка визначає ймовірність того, що
випадкова величина
у результаті випробування прийме
значення, менше, ніж
:
.
З
геометричної точки зору
– це ймовірність того, що випадкова
величина
прийме значення, яке зображається на
числовій осі точкою, що лежить зліва
від точки
.
Відзначимо такі властивості функції розподілу.
Значення функції розподілу належать відрізку
:
.
Це
випливає з того, що
як ймовірність події може приймати лише
значення з множини
.
Функція
неспадна: якщо
, то
.
Дійсно, згідно з теоремою додавання ймовірностей несумісних подій, маємо
,
або
.
Оскільки
останній доданок невід’ємний, то звідси
випливає, що
.
Властивість 2) доведена.
Аналізуючи викладки, проведені при доведенні даної властивості, одержуємо таке
Правило.
Ймовірність того, що випадкова величина
прийме значення, яке знаходиться в
інтервалі
,
дорівнює приросту функції розподілу
на цьому інтервалі:
.
Зауважимо,
що формально ймовірність того, що
неперервна випадкова величина
прийме одне певне значення, дорівнює
нулю. Дійсно, нехай
.
Маємо:
.
Оскільки
– неперервна функція, то при
.
Виходить, що ймовірність того, що
,
дорівнює нулю. Таким чином,
.
Згідно з класичним
означенням ймовірності, виходить, що
події
неможливі. Але насправді це не так. При
користуванні функцією розподілу
ймовірностей ставлять питання не про
визначення ймовірності події
,
а про те, що
прийме значення, яке належить інтервалу
.
Якщо можливі значення випадкової величини
належать інтервалу
, то
при
і
при
.
Якщо можливі
значення неперервної випадкової величини
розміщені на всій осі
,
то мають місце такі граничні
рівності:
;
.
Приклад.
Знайти
функцію
розподілу
для дискретної випадкової величини
,
заданої законом розподілу
|
1 |
3 |
5 |
|
0,2 |
0,3 |
0,5 |
Розв’язування.
Маємо:
при
.
При
.
При
.
При
.
2. Щільність розподілу ймовірностей, її властивості та зв’язок з функцією розподілу
Неперервні випадкові величини характеризуються не тільки інтегральною, але і диференціальною функцією (щільністю розподілу).
Щільністю
розподілу
ймовірностей неперервної випадкової
величини
називають функцією
,
яка є першою похідною від функції
розподілу
:
.
Неважко довести таку теорему.
Теорема.
Ймовірність того, що неперервна випадкова
величина
прийме значення, що належить інтервалу
,
дорівнює визначеному інтервалу від
щільності розподілу, взятому в межах
від
до
:
.
Дійсно, оскільки
,
а
;
то
.
Знаючи функцію
,
легко знайти
:
.
Це дійсно так,
оскільки
.
Приклад 2.
Знаючи щільність розподілу
,
знайти функцію розподілу
:
Розв’язування. Розглянемо такі випадки:
а)
.
При цьому
;
б).Тоді
;
в)
.
Маємо:
.
Відзначимо такі властивості щільності розподілу
Щільність розподілу – невід’ємна функція:
. Це дійсно так, оскільки
– монотонна неспадна функція, а
– її похідна . Графік щільності розподілу називають кривою розподілу.
Невласний інтеграл від щільності розподілу в межах від
до
дорівнює одиниці:
.
Дійсно,
подія, яка полягає в тому, що
прийме значення в інтервалі
,
є достовірною:
.
Зауважимо,
що сам термін “щільність розподілу”
було введено по аналогії з щільністю
маси в точці. Дійсно, оскільки
,
то
.
Отже, ймовірність того, що
прийме значення, яке належить інтервалу
,
наближено дорівнює добуткові щільності
ймовірності в даній точці на довжину
інтервалу
.