Методичні вказівки

Ключові терміни та поняття: впізнання; безпосереднє і опосередковане впізнання; попередній допит; запрошення учасників; створення умов з дотриманням вимог закону.

З метою глибокого засвоєння навчального матеріалу при самостійному вивченні теми студенту варто особливу увагу зосередити на таких аспектах: пред’явлення для впізнання - це одна з небагатьох слідчих дій ідентифікаційного характеру, до проведення якої вдаються при розслідуванні як тяжких, так і інших видів злочинів.

Будучи самостійною слідчою дією, пред’явлення для впізнання має деякі подібності з оглядом, допитом, слідчим експериментом. Тому необхідно запам’ятати, що суть впізнання полягає у встановленні тотожності пред’явленого об’єкта (суб’єкта) за зразком, який залишився у пам’яті тих, хто впізнає. Для цього перед пред’явленням для впізнання слідчий, керуючись нормами процесуального закону, зобов’язаний попередньо допитати особу, яка буде впізнавати, за якими ознаками вона може впізнати об’єкт (суб’єкт), про що складається протокол допиту. Безпосередньо проводити впізнання можливо лише при додержанні встановлених обов’язкових вимог з належною відповідною підготовкою до проведення цієї слідчої дії.

На початку занять проводиться опитування студентів з метою чіткого усвідомлення теоретичних положень даної теми (поняття, види, умови проведення, ситуації, при яких проведення впізнання недоцільне).

Провівши опитування студентів по даним теоретичним положенням і вирішивши задачі, викладач формує слідчі групи, яким запропоновує навчальну фабулу і необхідний реквізит, згідно з якими студенти моделюють в аудиторії порядок проведення впізнання живої особи за ознаками зовнішності, або предметів (речей).

Проводячи впізнання (одночасно з фотозйомкою) студенти роблять чорнові записи, які ними надалі будуть використані для оформлення протоколу. Протокол з додатками пред’являється викладачу.

Змістовий модуль 4 Криміналістична методика Практичне заняття 21

Тема 17. Загальні положення криміналістичної методики розслідування окремих видів (груп) злочинів. Криміналістична характеристика і її типові елементи

Питання для усного опитування та дискусії

1. Поняття, система, завдання, джерела та значення криміналістичної методики.

2. Місце криміналістичної методики в криміналістиці і її зв’язок з іншими галузями знань.

3. Структура і загальні принципи криміналістичної методики.

4. Поняття, класифікація та функції криміналістичної характеристики злочинів.

5. Співвідношення криміналістичної характеристики злочинів з кримінально-правовою, кримінально-процесуальною, кримінологічною і психологічною характеристиками.

6. Зміст основних типових елементів криміналістичної характеристики злочинів.

7. Засвоєння студентами основних структурних елементів приватних методик розслідування з урахуванням специфіки конкретного злочину.

Методичні вказівки

Ключові терміни та поняття: криміналістична методика; джерела; структура криміналістичної методики; криміналістична характеристика; елементи криміналістичної характеристики.

З метою глибокого засвоєння навчального матеріалу при самостійному вивченні теми студенту варто особливу увагу зосередити на таких аспектах: криміналістична методика являє собою систему положень і розроблених на їх основі практичних рекомендацій (алгоритмів, схем), які забезпечують оптимальну організацію розслідування та попередження окремих видів злочинів. Вказані структурні схеми, включають наступні елементи: 1) криміналістичну характеристику даного виду злочину; 2) обставини, що підлягають встановленню; 3) першочергові слідчі дії та розшукові заходи; 4) типові слідчі ситуації, типові версії та планування; 5) тактику провадження окремих слідчих дій; 6) профілактичні дії слідчого. Серед вказаних елементів потрібно відзначити криміналістичну характеристику як інформаційну модель, що являє собою кількісно-якісний опис типових ознак конкретного виду (групи) злочинів.