Адвокат у Європейському Суді з прав людини

Питання для усного опитування та дискусії

1. Правові засади захисту прав людини та основоположних свобод у Європейському Суді з прав людини.

2. Право, що підлягає захисту за Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод.

3. Умови та порядок звернення до Європейського Суду з прав людини.

4. Правовий статус адвоката в Європейському Суді з прав людини.

5. Вимоги до заяви, що подається до Європейського Суду з прав людини.

Аудиторна письмова робота

Виконання студентами тестових завдань з питань теми заняття. Методичні вказівки

Ключовими термінами, на розумінні яких базується засвоєння навчального матеріалу теми, є: адвокат, Європейський Суд з прав людини, Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод, заява.

З метою глибокого засвоєння навчального матеріалу при самостійному вивченні теми студенту варто особливу увагу зосередити на таких аспектах:

Згідно з ч. 4 ст. 55 Конституції України кожен має право після використання всіх національних засобів правового захисту звертатися за захистом своїх прав і свобод до відповідних міжнародних установ чи до відповідних органів міжнародних організацій, членом або учасником яких є Україна.

Адвокат, який готує справу до подання її у Європейський Суд або представлятиме інтереси особи у Суді, повинен бути обізнаним з принципами європейських стандартів прав і свобод людини і громадянина, гарантованих Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод. Це зумовлено тим, що Європейський Суд з прав людини захищає лише ті права та свободи, що передбачені Європейською Конвенцією та Протоколами до неї.

Представником. Що виступає від імені заявника, є адвокат, який має дозвіл займатися адвокатською діяльністю в будь-якій із Договірних Сторін і проживає на території однієї з них, чи будь-яка інша особа, кандидатуру якої погоджено з головою палати.

4. Зміст самостійної роботи студентів

Самостійна робота студента є однією з основних складових оволодіння навчальним матеріалом і виконується в позааудиторний час, передбачений тематичним планом навчальної дисципліни.

Під час вивчення навчальної дисципліни студенти повинні навчитися самостійно мислити, поглиблювати засвоєні теоретичні знання, опановувати практичні навики з кримінально-виконавчого права. Відповіді на питання повинні бути стисло законспектовані з обов’язковими осилання на використані джерела.

Форма контролю самостійної роботи – перевірка конспекту або обговорення на семінарському занятті. Питання самостійної роботи виносяться на поточний, і модульний і контроль.

З метою самостійного визначення рівня засвоєння теоретичного матеріалу студентам пропонуються питання для самоконтролю набутих знань.

Змістовий модуль 1. Організація сучасної адвокатури в Україні та її історичний розвиток

Тема 1. Історія виникнення та розвитку адвокатури

1. Литовський статут про новий тип захисника «прокуратора» або «речника».

2. Адвокатура України у дореволюційний період (1864-1917 рр.).

3. Скасування інституту присяжних і приватних повірених.

4. Причини неспроможності радянської адвокатури реально здійснювати захист прав і свобод громадян

5. Захист в революційних трибуналах. Одержавлення адвокатури.