Представництво адвоката у цивільному процесі

Питання для усного опитування та дискусії

1. Апеляційне оскарження адвокатом судових рішень у цивільній справі. Діяльність адвоката як процесуального представника на стадії апеляційного провадження.

2. Діяльність адвоката як процесуального представника на стадії касаційного провадження.

3. Діяльність адвоката при перегляді цивільних справ за нововиявленими обставинами.

4. Участь адвоката на стадії виконання судового рішення.

Аудиторна письмова робота

Виконання студентами тестових завдань з питань теми заняття. Методичні вказівки

Ключовими термінами, на розумінні яких базується засвоєння навчального матеріалу теми, є: адвокат, представник, апеляційне провадження касаційне провадження, нововиявлені обставини, наказне провадження, окреме провадження, позовне провадження, заочний розгляд.

З метою глибокого засвоєння навчального матеріалу при самостійному вивченні теми студенту варто особливу увагу зосередити на таких аспектах:

Вимоги до форми та змісту апеляційної скарги передбачені ст. 295 ЦПК України. Адвокату слід правильно визначитися із предметом оскарження, оскільки суд апеляційної інстанції за ст. 303 ЦПК розглядає скаргу в межах доводів апеляційної скарги та позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Адвокат може посилатись на нові факти, нові докази, а також докази, що на думку осіб, що беруть участь у справі, судом першої інстанції досліджувались із порушенням встановленого ЦПК порядку.

У разі незгоди адвоката і клієнта з рішенням або ухвалою суду апеляційної інстанції, вони можуть оскаржити їх до суду касаційної інстанції. Підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили рішенням (ухвалою) апеляційного суду.

Коло осіб, які мають право касаційного оскарження судового рішення, регламентовано ст. 324 ЦПК. Касаційна скарга має складатися відповідно до ст. 326 ЦПК.

Нововиявлені обставини – це такі обставини, про які заявник не знав і не міг знати при розгляді справи судом першої інстанції, а також апеляційною і касаційною інстанціями, але ці обставини мають суттєвий вплив на постановленні рішення, а також на реальний захист прав громадян.

Відповідно до ЦПК адвокат має обґрунтувати передбачені у ст. 361 підстави для перегляду судом рішення, ухвали суду чи судового наказу у зв'язку з нововиявленими обставинами.

Метою процесуального представництва у виконавчому процесі є сприяння реалізації права стягувача на примусове виконання виконавчого документа або здійснення від імені боржника його процесуальних повноважень.

Представництво у виконавчому процесі – це правовідносини, з огляду на які одна особа сприяє реалізації прав, свобод та інтересів іншої особи при примусовому виконанні рішень судів та інших юрисдикційних органів та здійснює від її імені та в її інтересах процесуальні дії в межах наданих повноважень.

Представник має самостійний процесуальний статус, згідно з яким наділяється комплексом процесуальних прав та обов’язків.

Правовідносини між адвокатом та клієнтом у виконавчому процесі мають оформлюватися угодою про надання правової допомоги, що складається у письмовій формі. Можна виділити дві форми участі адвоката у виконавчому процесі: як продовження процесуального представництва у цивільному (господарському. адміністративному) процесі, де адвокат здійснював представництво інтересів позивача або відповідача (третьої особи); як безпосередня участь адвоката лише в процесі вчинення виконавчих дій у державній виконавчій службі.

Семінарське заняття 9.