Змістовий модуль 2 Проблеми інститутів особливої частини цивільного процесуального права Семінарське заняття 3 Тема 6. Теорія позову у цивільному процесі

Питання для усного опитування та дискусії

1. Категорія «позов» у матеріальному та процесуальному праві.

2. Система позовів. Перетворювальні позови.

3. Непрямі та групові позови у цивільному судочинстві.

4. Зміни у позовному спорі. Відмова від позову, відмова від апеляційної чи касаційної скарги: спільні та відмінні риси.

5. Проблеми захисту відповідача у позовному провадженні. Захист заінтересованих осіб у справах наказному та окремого проваджень.

6. Забезпечувальні заходи у цивільному процесі.

Методичні вказівки

Ключовими термінами, на розумінні яких базується засвоєння навчального матеріалу теми, є: позов; груповий позов; непрямий позов; забезпечення позову; забезпечення доказів; відмова від позову; предмет позову; підстава позову; зміст позову; мирова угода; визнання позову; позовне провадження; наказне провадження; окреме провадження; підсудність; юрисдикція.

З метою глибокого засвоєння навчального матеріалу при самостійному вивченні теми студенту варто особливу увагу зосередити на таких аспектах:

• співвідношення стадій та проваджень у цивільному процесі;

• класифікація позовів у сучасній юридичній літературі;

• захист прав відповідача у цивільному процесі;

• співвідношення позовного, наказного та окремого провадження у цивільному процесі;

• розпорядчі дії сторін у цивільному процесі.

Позов є одним з найбільш складних інститутів цивільного процесуального права. Стосовно цивільного судочинства він є основним засобом захисту порушеного чи оспореного права. Основним видом захисту, у порядку якого здійснюється захист права, є позовне провадження, в засобом порушення цього провадження є позов. Для позовного провадження характерна наявність, по-перше, сторін і, по-друге, спору про право цивільне. Поняття права на позов відноситься до числа найбільш складних і заплутаних процесуальних категорій. Закон вживає поняття «право на позов» і «позов» у різних значеннях, не визначаючи їх змісту.

У контексті наказного провадження доцільно звернути увагу на саму сутність цього виду провадження, йому місце у структурі цивільного процесу, співвідношення із позовним провадження, а також іншими подібними й суміжними правовими інститутами. Щодо позовного провадження слід визначити співвідношення понять «позов», «позовна заява», «заява про видачу судового наказу», а також застосування у справах наказного провадження категорій позовного провадження (наприклад, позовної давності). Співвідношення категорій «судовий наказ» та «виконавчий напис нотаріуса» слід визначити через призму пропозицій, котрі висловлюються у науковій літературі та юридичній періодиці щодо передачі справ наказного провадження до категорій нотаріальної дії щодо вчинення виконавчого напису нотаріуса. У цьому зв’язку доволі корисним буде не тільки визначення співвідношення цих понять, але й урахування інших важливих моментів (зокрема судової цивільної процесуальної та нотаріальної форми та ін.).

Особливу увагу слід приділити питанням розпорядження позовними вимогами та запереченнями. Останнім часом проблемним виступає укладення мирової угоди у цивільному процесі з подальшим ускладненнями щодо можливості її примусового виконання. Доволі цікавим є визначення впливу розпорядчих дій позивача та відповідача у перевірочних стадіях (провадженнях) у цивільному процесі та взаємозв’язок таких дій із наслідками законної сили судової рішення. Задля цього достатньо цікавим є визначення сутності та правової природи відмови від апеляційної, касаційної скарги, визнання апеляційної, касаційної скарги (повне або часткове). Наразі цивільне процесуальне законодавство та процесуальна наука не дають однозначної відповіді на ці питання.

Одним із найбільш складних і законодавчо непевних видів позовів є т.зв. груповий позов. Сучасна процесуальна форма фактично замовчує їхнє існування, хоча нормами матеріального права такі випадки передбачено. У цьому контексті будуть цікавими висновки процесуальної науки, а також зарубіжний досвід щодо цього правового інституту.