
- •Тема 7 Спрощена методика розробки одиничного маршрутно-операційного технологічного процесу механічної обробки деталі
- •Загальні відомості
- •7.1 Підготовка та вивчення вихідних даних
- •7.1.1 Формулювання службового призначення деталі – як складової частини певної складальної одиниці
- •7.1.2 Аналіз відповідності вимог виходячи із службового призначення деталі у виробі та її креслення
- •7.1.3 Формування конструкторсько технологічного коду деталі
- •7.1.4 Визначення типу виробництва та організаційної форми
- •7.1.5 Аналіз технологічності конструкції
- •7.1.6 Попередній вибір заготовки та способу її одержання і визначення припусків на механічну обробку
- •Практичні рекомендації щодо вибору способу виробництва заготовок
- •Призначення припусків на механічну обробку заготовок
- •Табличний метод призначення припусків
- •Призначення припусків на ливарні заготовки
- •Призначення припусків на штамповані заготовки
- •Припуски на заготовки з прокату
- •7.2 Розробка маршрутного технологічного процесу
- •7.2.1 Виявлення й аналіз розмірних зв’язків поверхонь деталі та формулювання основних технологічних задач
- •1. Забезпечення правильного відносного розташування оброблених і необроблених поверхонь:
- •2. Забезпечення точності і взаємного розташування оброблених поверхонь:
- •7.2.2 Вибір принципової схеми маршруту обробки
- •7.2.3 Розробка теоретичних схем базування та схем встановлення заготовки
- •Примітки
- •1 Теоретична схема базування для обробки поверхні 1:
- •2 Теоретична схема базування для обробки отворів 10н7:
- •3 Теоретична схема базування для обробки поверхонь 2 і 4.
- •4 Теоретична схема базування для обробки поверхонь 6 і 7
- •5 Теоретична схема базується для обробки поверхонь 9, 10. 11, 12
- •7.2.4 Вибір методів і числа ступенів обробки поверхонь (моп)
- •7.2.5 Розробка маршруту обробки деталі (мод) та попередній вибір обладнання
- •Щодо деталі рисунок 7.1 діємо наступним чином
- •7.3 Розробка операційного технологічного процесу
- •7.3.1 Формування раціональної структури операції
- •Можлива раціоналізація структури операцій
- •7.3.2 Остаточний вибір технологічного обладнання
- •Оцінка правильності вибору обладнання
- •7.3.3 Вибір пристроїв
- •7.3.4 Вибір різального та допоміжного інструментів
- •7.3.5 Вибір методів і засобів технічного контролю якості деталей
- •7.3.6 Призначення і розрахунок припусків та операційних розмірів
- •7.3.7 Призначення і розрахунок режимів обробки
- •7.3.8 Розрахунок точності обробки на найбільш відповідальних операціях
- •7.3.9 Нормування операцій
- •7.3.10 Техніко-економічна оцінка варіантів технологічного процесу
- •7.3.11 Оформлення технологічної документації
- •Задачі до проектуванню маршрутно-операційних технологічних процесів механічної обробки деталей машин Задача 7.1.
- •Задача 7.2.
- •Задача 7.3.
- •Задача 7.4.
- •Задача 7.5.
- •Задача 7.7.
- •Задача 7.8.
- •Задача 7.9
- •Задача 7.10
- •Додаток м 2.20 м 2.20.1 (рисунок 1) Типовий маршрут обробки деталей типу планок
- •М 2.20.2 (рисунок 2) Маршрут обробки втулки
- •М 2.20.3 (рисунок.3) Маршрут обробки гвинта
- •М 2.20.4 (рисунок 4 ) Маршрут обробки осі
- •М 2.20.5 (рисунок 5) Маршрут обробки валика
- •М 2.20.6 (рисунок 6 ) Маршрут обробки фланця
- •М 2.20.7 (рисунок 7) Маршрут обробки стакана
- •М 2.20.8 (рисунок 8) Маршрут обробки важеля
- •М 2.20.9 (рисунок 9) Маршрут обробки вилки
- •М 2.20.10 (рисунок 10) Маршрут обробки важеля
- •М 2.20.11 (рисунок 11) Маршрут обробки кронштейна
- •М 2.20.12 (рисунок 12) Маршрут обробки кронштейна
- •М 2.20.13 (рисунок 13) Маршрут обробки кронштейна
- •М 2.20.14 (рисунок 14) Маршрут обробки корпуса
- •М 2.20.15 (рисунок 15) Маршрут обробки шліцьового вала
- •М 2.20.16 Технологічний маршрут обробки вала-шестерні
- •М 2.20.17 (рисунок 17) Маршрут обробки зубчастого колеса зі шліцьовим отвором
Припуски на заготовки з прокату
Нормативні матеріали для розрахунку припусків – див.[48-1, табл. 1-5, стор.180-182]. При призначенні припусків на заготовки з прокату можна користуватись орієнтовними даними (таблиця П.1 )
Таблиця П.1 Припуски на заготовки з прокату
Перехід |
Квалітет |
Шорсткість Rz |
Припуск на сторону, мм |
Чорнове обточування |
12 - 13 |
160 - 80 |
2,0 |
Напівчистове обточування |
10 - 12 |
40 |
1,5 |
Чистове обточування |
8 - 9 |
20 - 10 |
1,0 |
Шліфування попереднє |
7 - 8 |
10 |
0,2 – 0,5 |
Шліфування чистове |
6 - 7 |
3,2 |
0,06 – 0,10 |
7.2 Розробка маршрутного технологічного процесу
7.2.1 Виявлення й аналіз розмірних зв’язків поверхонь деталі та формулювання основних технологічних задач
(на прикладі деталі „кришка редуктора” рисунок 7.1)
Виходячи із службового призначення кришки, вона разом з опорним підшипником валу повинна забезпечити перпендикулярність осі валу площині Д для правильного зчеплення зубчастої передачі, тобто перпендикулярність осі отвору 45Н7 площині Д є основним параметром. До основних параметрів також належать: точність форми, розмір, шорсткість отворів 45Н7; 520,02 мм та 10Н7; перпендикулярність осі отвору 45Н7 торцю К.
Кришка характеризується також другорядними параметрами (що безпосередньо не стосуються службового призначення), а саме:
забезпечити співвісність отвору 45Н7 радіусам R47 та R72;
забезпечити рівномірність товщини поличок (розмір 9мм).
Виходячи з виявлених розмірних зв’язків і вимог до точності і якості поверхонь, формулюємо основні технологічні задачі.
1. Забезпечення правильного відносного розташування оброблених і необроблених поверхонь:
1.1 Симетричність розташування отвору 45Н7 відносно зовнішніх контурів R47; R72.
1.2 Рівномірність товщини фланця, розмір 9мм.
2. Забезпечення точності і взаємного розташування оброблених поверхонь:
2.1 Перпендикулярність осі отвору 45Н7 площинам Д і К;
2.2
Відхилення від площинності поверхонь
Д і К не > 0,05 мм;
;
;
2.3
Точність форми, розмір і шорсткість
отворів 45Н7;
520,02;
10Н7;
.
2.4
Розміри 9мм,
;35
мм,
;
10 мм,
;
29 мм,
;
5 мм,
;
54 мм,
;
49 мм, 63 мм кут 60;
7 отв. 10,
;26
мм, 58
мм, отвір М161,5
мм.
При подальшій розробці технологічного процесу розробник повинен постійно звертатись до сформульованих технологічних задач і впевнитись що прийнятими методами їх виконання забезпечено.
7.2.2 Вибір принципової схеми маршруту обробки
За основу маршруту приймаємо „Укрупнену типову схему раціональної послідовності етапів обробки заготовки” (Д М2.8 КД). Згідно креслення деталі, методу одержання заготовки та згаданої схеми приймаємо такі етапи обробки.
Е1
– чорнова обробка поверхонь,
які будуть використовуватись як
технологічні бази на наступних етапах.
Точність розмірів ІТ12 – ІТ14, форма і
розташування Х - ХІІ ступеня,
10
– 20мкм,
=2,5
– 5мкм.
Е3 – термічний. Термообробка для зняття внутрішнього напруження.
У зв’язку з тим, що заготовка проста за конфігурацією, малої маси і нема побоювання що є внутрішні раковини в стінках заготовки, цей етап можна виконати перед Е1. тобто перед початком механічної обробки.
Е4
– напівчистовий.
Правка баз і напівчистова обробка
головних поверхонь. Точність розмірів
ІТ10 – ІТ12, форма і розташування VIII
- ІХ ступеня,
6,3
– 10мкм,
=1,25
– 2,5мкм.
Е6
– чистовий.
Правка баз і чистова обробка головних
поверхонь. Точність розмірів ІТ8 – ІТ9,
форма і розташування VI
- VІI
ступеня,
=3,2
– 6,3мкм,
=0,63
– 1,25мкм.
Е7 – додатковий. Виконання другорядних операцій (свердлення кріпильних отворів, зняття фасок, прорізування канавок) і обробка поверхонь які легко ушкоджуються (наприклад. нарізування нарізки).
Е9
– викінчувальний.
Опорядження виконавчих і головних
поверхонь. Точність розмірів ІТ5 – ІТ7,
форма і розташування IV
- V
ступеня,
=0,8
– 1,6 мкм,
=0,16
– 0,32мкм.
Е10 – контрольний. Остаточний контроль.
Для зручності користування принциповою схемою обробки при розробці маршруту обробки деталі (МОД), зведемо цю схему до виду – таблиця 7.2, для цього пронумеруємо всі оброблювані поверхні деталі (див. рисунок 7.1).