7.1.3 Формування конструкторсько технологічного коду деталі

Методика формування конструкторсько-технологічного коду деталі викладена у Підручнику з ТМ [17]. Ця задача розв’язується тільки студентами спеціальності «Технологія машинобудування»)

7.1.4 Визначення типу виробництва та організаційної форми

Для деталі „кришка редуктора”, рисунок 7.1 – річна програма випуску – 6000 штук.

За даними – програма випуску – 6000 шт та маси деталі – 6,3 кг за таблицею 7.1 визначаємо тип виробництва – великосерійний.

Форма організації технологічного процесу для даного типу виробництва – групова.

1. Виливок 6 кл. точності.

2. Відхилення від площинності К і Д не >0,05 мм

3. Виливок піддати старінню НВ 170…243

4. Маса деталі – 6,3кг.

5. Матеріал СЧ-32 ГОСТ 1412-85

6. Допуск не перпендикулярності поверхні отвору Л до площини Д не більше 0,03мм.

Рисунок 12.1 – Кришка редуктора

Рисунок 7.1 Кришка редуктора

Таблиця 7.1 Річна програма випуску деталей по типах виробництва

Тип виробництва	Річна програма випуску деталей одного найменування, шт.
	Легкі до 20 кг	Середні 20 – 300 кг	Важкі, понад 300 кг
Одиничне	До 100	До 10	1 - 5
Малосерійне	101 - 500	11 - 200	6 - 100
Середньосерійне	501 - 5000	201 – 1000	101 - 300
Великосерійне	5001 - 50000	1001 - 5000	301 - 1000
Масове	Понад 50000	Понад 5000	Понад 1000

7.1.5 Аналіз технологічності конструкції

У навчальних проектах звичайно виконують якісну оцінку технологічності і розглядають, як правило. такі питання:

• Ступінь уніфікації геометричних елементів (діаметрів, довжин, різей, модулів, радіусів, переходів тощо) у конструкції.

(Зауваження щодо деталі рисунок7.1: не вказано діаметри контрольних отворів і маса деталі).

• Наявність зручних базових поверхонь, які забезпечують можливість використання принципів суміщення та сталості баз (у деталі – рисунок 7.1 базами можуть бути: плоска поверхня Д, та два отвори 10 на фланці. Але ці два отвори треба виконати точніше, ніж це вказано на кресленні, їх треба виконати за розміром 10Н7).

• Можливість вільного підведення і відведення інструмента при обробці (для деталі рисунок 7.1 зауважень нема).

• Зручність контролю точних параметрів деталі (для деталі рисунок 7.1 зауважень нема).

• Зменшення довжини точних оброблюваних поверхонь (для деталі рисунок 7.1 нема такої необхідності).

• Відповідність форми дна отвору формі кінця стандартного інструменту для його обробки (свердла, зенкера. розгортки) тощо (для деталі рисунок 7.1 зауваження нема).

7.1.6 Попередній вибір заготовки та способу її одержання і визначення припусків на механічну обробку

Примітка. Далі використовуються умовні позначення:

КД – кафедральний довідник; Д – додаток.

При розв’язанні цієї задачі під час іспитів можна користуватись спрощеним способом вибору виду заготовки, а саме – за таблицями КД додатків М2.4; М2.5 в яких надаються рекомендації по застосуванню заготовок одержаних різними способами лиття, обробкою тиском та прокатуванням.

Заготовки за цими таблицями вибирають залежно від наступних факторів:

• службового призначення деталі та вимог що до неї ставляться;

• її конфігурації та розмірів;

• виду конструкційного матеріалу;

• типу виробництва та інших факторів.

В інших випадках заготовки слід вибирати за методиками, що викладено у Підручнику з технології машинобудування (ТМ) [17] та Д М2.6 КД..