7. Політична система і зв’язки з громадськістю

7.1. Сутність, зміст, цілі та завдання політичних зв’язків з громадськістю.

7.2. Роль зв’язків з громадськістю у функціонуванні політичної системи.

7.3. Виборчі технології як найважливіша складова політичних зв’язків з громадськістю.

Теми рефератів і доповідей

1. Сутність, цілі та завдання політичних зв’язків з громадськістю.

2. Виборчі технології.

3. «Вихідні» функції політичної системи і роль зв’язків з громадськістю в їх реалізації.

4. Зв’язки з громадськістю та відносини з державою.

Література

1. Баури Филипп А. Паблик рилейшнз, или стратегия доверия. — М., 2001.

2. Калиберда А. Д. Связи с общественностью: Ввод. курс. — М., 2002.

3. Моисеев В. А. Паблик рилейшнз — средство социальной коммуникации. Теория и практика. — К., 2002.

4. Почепцов Г. Как становятся президентами. Избирательные технологии ХХ века. — К., 1999.

5. Рубель К. В. Система зв’язків з громадськістю провідних країн світу. — К., 1997.

6. Томенко М. Право вибору: політичні партії та виборчі блоки. — К., 1998.

8. Міжнародні зв’язки з громадськістю

8.1. Сутність і необхідність міжнародних зв’язків з громадськістю, їх суб’єкти та об’єкти.

8.2. Імідж і авторитет країни та їхня роль у міжнародних відносинах.

8.3. Система міжнародних комунікацій і аналіз міжнародної інформації та їхня роль у зв’язках з громадськістю.

Теми рефератів, доповідей

1. Сутність і необхідність міжнародних зв’язків з громадськістю.

2. Збирання й аналіз міжнародної інформації.

3. Система міжнародних комунікацій і тенденції її розвитку.

Література

1. Блэк Сэм. PR: международная практика. — М., 1997.

2. Герчикова И. Н. Деловая этика и регулирование международной коммерческой практики: Учеб. пособие. — М., 2002.

3. Королько В. Г. Паблік рилейшнз. Наукові основи, методика, практика: Підручник. — 2-ге вид., допов. — К., 2001.

4. Россохин Д., Лебедева А. Всемирная информационная паутина «Internet». — М., 1997.

5. Рубель К. В. Система зв’язків з громадськістю провідних країн світу. — К., 1997.

6. Сайтел Ф. Современные паблик рилейшнз: Пер. с англ. — М., 2002.

7. Слісаренко І. Ю. Паблік рилейшнз у системі комунікації та управління. — К., 2001.

Методичні вказівки до семінарських занять

Семінарське заняття — це самостійна творча робота студентів із вивчення матеріалу теми під керівництвом викладача. Воно проводиться у формі вільної, творчої дискусії, обговорення рефератів і доповідей.

Основна мета семінарського заняття — докладніше і глибше засвоєння теоретичних положень теми, формування вмінь і навичок практичного застосування теоретичних положень теми, принципів і методів у своїй діяльності.

Виступи студента на семінарі з основних питань, а також реферат або доповідь повинні складатися з таких елементів:

1) характеристика основних наукових джерел, в яких висвітлюється те чи інше питання;

2) сутність і зміст теорії з даного питання;

3) реалізація теорії в практичній діяльності;

4) висновки.

На реферати і доповідь відводиться 10—15 хвилин; на виступ з основного питання — до 7 хвилин; на додаткові виступи і пояснення — до 3 хвилин.

Виступи здебільшого мають бути за власним бажанням сту- дента.

У процесі обговорення питань семінару використовуються наступні методи:

• творча, вільна дискусія;

• круглий стіл, мозковий штурм;

• контент-аналіз документів, наукових джерел;

• порівняльний аналіз ефективності теоретичних і методологічних концепцій;

• аналіз результатів тестових опитувань тощо.

Організація самостійної роботи студентів

На самостійну роботу студентів має бути відведено не менше ніж 2 години по кожній темі курсу, тобто 1/3 загального навчального часу.

Кожен студент особисто організовує і виконує самостійну роботу, консультуючись з викладачем з найскладніших проблем спецкурсу.

На самостійних заняттях основну увагу студенти повинні зосередити на вивченні та аналізі рекомендованої обов’язкової літератури, а при підготовці рефератів та доповідей — і додаткової.

Індивідуальні завдання

Студенти отримують індивідуальні завдання з підготовки рефератів і доповідей, а також із вивчення матеріалів пропущених семінарських занять. Причому кожне пропущене з будь-яких причин семінарське заняття студент повинен відпрацювати у фор­мі індивідуальної співбесіди з викладачем або написати реферат з пропущеної теми семінару.

Методика активізації навчального процесу зі спецкурсу «Зв’язки з громадськістю»

Для активізації навчального процесу та навчально-пізнаваль­ної діяльності студентів використовуються:

• проблемні лекції;

• організація і проведення індивідуальних соціологічних експрес-досліджень;

• участь студентів у науково-дослідній роботі;

• круглі столи;

• семінари-дискусії;

• мозкові атаки;

• кейси;

• рольові ігри;

• аналіз аттракторів і аттрактивних систем тощо.

Система поточного і підсумкового контролю (контрольні заходи, критерії оцінювання знань)

Система контролю та оцінювання знань студентів зі спецкурсу «Зв’язки з громадськістю» складається з поточного і підсумкового контролю.

Об’єктом оцінювання знань студентів у процесі поточного конт­ролю є:

1. систематичність, активність та змістовність роботи студента протягом семестру над вивченням програмного матеріалу спецкурсу;

2. рівень виконання модульних завдань.

Систематичність, активність та змістовність роботи студента протягом семестру оцінюються за максимальною оцінкою 20 балів із 40, які можна отримати за поточну успішність. Зазначені 20 балів студент може отримати за:

1. відвідування 80 % семінарів — 5 балів;

2. активність в обговорювані питань семінарів, зокрема отримання оцінок «задовільно» та «добре» (за умови відвідування 80 % семінарських занять) — 10 балів;

3. отримання протягом семестру не менше ніж 2 оцінок «добре» та/або «відмінно» (за умови відвідування 80 % семінарських занять) — 20 балів.

Модульні завдання, які входять до загального порядку оцінювання поточної успішності студентів, передбачають виконання письмових завдань під час проведення контрольних робіт і виконання тестових завдань.

Зі спецкурсу «Зв’язки з громадськістю» передбачається виконання двох модульних завдань.

Перше модульне завдання містить теоретичне питання (предмет, об’єкт, основні категорії дисципліни «Зв’язки з громадськістю»; загальна характеристика системи ЗЗГ, системи масових комунікацій та її функції; планування, організація та здійснення зв’язків з громадськістю; механізм взаємодії із засобами масової інформації; зв’язки з громадськістю в промисловості та комерційній діяльності тощо). Поточний контроль здійснюється у формі письмової контрольної роботи.

Оцінюється перше модульне завдання за шкалою 0; 5; 10 балів.

Друге модульне завдання складається з тестових вправ з таких тем: зв’язки з громадськістю у фінансовій сфері та відносини з державою; політичні зв’язки з громадськістю; корпоративний імідж та його використання у зв’язках з громадськістю; міжнарод­ні зв’язки з громадськістю, вплив зв’язків з громадськістю на ефективність реалізації концепції сучасного маркетингу та на забезпечення успіху в маркетингу й менеджменті.

Результати тестування зводяться в загальну оцінку від 0 до 10 балів. 10 балів студент отримує за успішне виконання всіх тестових вправ.

Студенти, які беруть участь у науково-дослідній роботі з проб­леми зв’язків з громадськістю, представляють свої роботи на конференціях і конкурсах, мають право додатково отримати 5 балів до загальної оцінки поточної успішності, якщо не набрали 40 балів.

Підсумковий контроль знань студентів у формі заліку здійснюється виключно за результатами поточного контролю.

Семестровий залік виставляється за умови, якщо студент успішно виконав усі модульні (контрольні) завдання та інші види робіт, передбачені навчальною програмою дисципліни, і набрав при цьому 20 і більше балів.

У разі невиконання завдань поточного контролю з об’єк­тивних причин студенти мають право, з дозволу декана, виконати їх до останнього семінарського (практичного) заняття. Час і порядок виконання завдань поточного контролю визначає викладач.

Диференційований залік зі спецкурсів також складається у визначеному порядку.

Переведення даних 100-бальної шкали оцінювання в 4-бальну та шкалу за системою ECTS здійснюється в такому порядку:

Оцінка за шкалою ECTS	Оцінка за бальною шкалою, що використовується в КНЕУ	Оцінка за національною шкалою
А	85—100	5 (відмінно)
B	80	4 (добре)
C	65—75
D	60	3 (задовільно)
E	50—55
FX	30—45	2 (незадовільно) з можливістю повторного складання
F	0—25	2 (незадовільно) з обов’язковим повторним вивченням дисципліни

Результати складання семестрових заліків оцінюються за двобальною шкалою («зараховано», «незараховано»), а диференційо­ваних заліків — за чотирибальною шкалою і вносяться до залі- кової відомості поряд із загальною підсумковою оцінкою за результатами поточного контролю.

Для оцінювання контрольних робіт з модульних завдань зі спецкурсу «Зв’язки з громадськістю (паблік рилейшнз)» вико- ристовуються такі критерії:

• Відмінно (20 балів) — теоретично правильна і вичерпна відповідь на поставлене запитання, в якій студент показав усебічне, системне знання програмного матеріалу, засвоєння основної і додаткової літератури, уміння використовувати теорію і методологію в соціальній практиці, під час аналізу економічних, політичних, соціальних і духовно-культурних зв’язків з громадськістю.

• Добре (15 балів) — теоретично правильна відповідь на поставлене запитання, в якій студент показав системне знання програмного матеріалу, засвоєння основної літератури, вміння використовувати теорію і методологію в соціальній практиці.

• Задовільно (10 балів) — загалом відповідь правильна. Студент показав достатній рівень знань програмного матеріалу спецкурсу «Зв’язки з громадськістю», але недостатні знання рекомендованої літератури.

• Незадовільно (0 балів) — неправильна або неповна відповідь на поставлене запитання, в якій студент продемонстрував значні прогалини у знаннях програмного матеріалу, або відсутність відповіді.