14.Базові типи данних у мові Паскаль.

Тернарна операція

Умовна операція

? : Вираз1 ? Вираз2 : Вираз3;Першим вираховується значення Виразу1. Якщо воно істинне, тоді обчислюється значення Виразу2, яке стає результатом. Якщо при обчисленні Виразу1 одержуємо 0, тоді в якості результату береться значення Виразу3.

20.операції Паскаль:

Арифметичні * / - + div(Ціле поділ) mod(Залишок від ділення)

@, Not

Операція @ вживається частіше за все під час роботи з динамічною пам’яттю. При роботі з логічними даними виникає потреба брати протилежне (негативне) значення логічної величини. Для цього застосовують операцію Not.

21.Оператори розгалуження:

If…else :

If(<умова>)

<оператор1>;

[else<оператор2>]

Switch(<вираз цілого типу>)

{

Case<значення_1>:

<послідовність операторів>;

Break;

Switch(<вираз цілого типу>)

{

Case<значення_2>:

<послідовність операторів>;

Break;

22.Розгалужений процес вміщує декілька шляхів. Вибір того чи іншого шляху залежить від виконання деяких умов. У багатьох випадках виникає потреба в зміні послідовного порядку операторів, що стає можливим завдяки операторам управління. До них в першу чергу відносяться IF та CASE.

         Оператор IF реалізує операцію умовного переходу (операцію розгалуження на два напрямки).

 Оператор Case забезпечує розгалуження на декілька напрямків.

         Загальний вигляд:

Case індекс вибору of список вибору;

Else…; End;

         де індекс вибору – проста змінна цілого, символічного, перелічуваного або логічного типу;

         список вибору – сукупність простих або складних операторів, перед кожним з яких стоїть константа вибору, тип якої співпадає з типом індексу вибору.

         Після слова Else може стояти простий або складний оператор (ця конструкція може бути відсутня).

23. for ( выражение1; выражение2; выражение3 ) оператор;

выражение1; while ( выражение2 ) { оператор; выражение3; }

24. Розглянемо команду циклу з параметром – for. Є два різновиди команди for. Розглянемо перший:

for< параметр >:=<вираз 1> to<вираз 2> do <команда 1>;

Тут параметр — це зміна цілого, символьного, логічного або перерахованого типу, а вирази 1 і 2 задають початкове та кінцеве значення параметра.

Розглянемо другий різновид команди циклу for:

for< параметр >:=<вираз 1> downto<вираз 2> do <команда 1>;

Ця команда діє як попередня, але крок зміни параметра є -1.

Команда циклу з передумовою (while) має вигляд

while< логічний вираз > do<команда 1>;

Дія команди. Доки значення логічного виразу істинне, виконується команда 1. Істинний логічний вираз описує умову продовження процесу виконання команди циклу.

Команда циклу з післяумовою (repeat) має вигляд

repit< команди > until< логічний вираз >;

Дія команди. Команди виконуються в циклі, доки значення логічного виразу не стане істинним. Істинний логічний вираз задає умову виходу з циклу.

25. Інкремент (збільшення на одиницю):

Префіксна операція (++х) збільшує операнд на 1 до його використання.

Постфіксна операція (х++) збільшує операнд на 1 після його використання.

Декремент (зменшення на одиницю):

Префіксна операція (--х) зменшує операнд на 1 до його використання.

Постфіксна операція (х--) зменшує операнд на 1 після його використання.

26. Покажчик - це змінна, яка містить адресу змінної. Так як покажчик - це адреса деякого об'єкта, то через нього можна звертатися до даного об'єкта.

27.Операції над покажчиками:

- присвоєння значення адреси данних або нуль.

- збільшення або зменшення покажчика.

-додавання або віднімання цілих чисел.

- дадати або відняти значення покажчика одного від іншого.

28. Масив складається з кількох елементів одного і того ж типу. Можна вибирати будь-який елемент масиву. Для цього необхідно задати індекс, який вказує відносну позицію елемента. число елементів масиву задається при його оголошенні і надалі не змінюється. Якщо масив оголошений, до будь-якого його елементу можна звернутися наступним чином: вказати ім'я масиву та індекс його елементу в квадратних дужках.

Масиви оголошуються так само, як і змінні. Наприклад:

int a [100];

float c [10] [20];

У першому рядку оголошуємо масив а з 100 елементів цілого типу: а [0], a [1], ..., a [99] (індексація завжди починається з нуля). У другому рядку оголошений двовимірний масив дійсного типу. Двовимірний масив представляється як одновимірний, елементи якого є теж масивами. У перших квадратних дужках вказується кількість рядків у масиві, по-друге - кількість стовпців.

Трьохвимірний масив int [2][5][3]- перше число це кількість матриць, друге кількість рядків.

29. Масив - це впорядкований скінченний набір елементів (даних) одного типу. Зазвичай працюють з масивами, які містять числа. Масиви бувають одновимірними (у вигляді послідовності чисел), двовимірними (у вигляді таблиць чисел розміром m x n) і багатовимірними (3-,4-вимірні і т.д. 3-вімірні - це об'ємний простір з комірками, а 4-вимірні і більше - це фантастично-абстрактні поняття :D ). Оскільки у мові Pascal усе з чим ми працюємо потрібно оголошувати, то масиви також потрібно оголосити. Це можна зробити кількома способами: у полі const  const  <ім'я змінної>=array[1 .. <клькість елементів>] of <тип> = (1,2,3, ... <значення>); у полі type type   <ім'я типу>=array[1 .. <кількість елементів>] of <тип>; var  <ім'я змінної> : <ім'я типу>;  у полі var  var  <ім'я змінної> : array[1 .. <кількість елементів>] of <тип>;

30. Багатовимірні масиви по суті – це масив масивів. Робота з багатовимірними масивами подібна до роботи з одновимірними. Відмінність лише в тому, що використовуються додаткові квадратні дужки. Переважно використовуються двовимірні масиви, які служать для роботи з табличними даними та трьохвимірні масиви. Двовимірний масив та трьохвимірний, можна оголосити наступним чином: