
- •Мета і задачі курсового проекту.
- •Тематика і завдання курсового проекту.
- •2.1 Тематика курсового проекту.
- •Загальні методичні вказівки до виконання курсового проекту
- •3.1. Вимоги до оформлення графічної частини.
- •3.2. Вимоги до оформлення пояснювальної записки
- •4. Аналіз найближчих аналогів, обгрунтування параметрів та розробка компонувальної схеми автомобіля
- •4.1. Визначення параметрів маси автомобіля.
- •4.1.1 Уточнення колісної формули.
- •4.2. Вибір шин автомобіля.
- •Тяговий розрахунок і визначення тягово-швидкісних властивостей автомобіля.
- •5.1 Визначення максимальної потужності двигуна.
- •5.2. Побудова зовнішньої швидкісної характеристики двигуна.
- •5.3. Визначення передаточних чисел трансмісії.
- •5.4. Побудова динамічної характеристики.
- •Проектування вузлів та механізмів трансмісії, ходової частини, органів керування.
- •6.1 Розрахунок елементів трансмісії.
- •6.1.1 Обґрунтування та вибір конструкції зчеплення.
- •6.1.2 Розрахунок коробки передач.
- •6.1.3. Розрахунок карданної передачі.
- •6.1.4 Розрахунок головної передачі.
- •6.1.5. Розрахунок диференціала.
- •6.1.6. Розрахунок привода ведучих коліс.
- •6.2. Розрахунок елементів ходової системи.
- •6.2.1. Описання конструкції мостів автомобіля.
- •6.2.2. Розрахунок підвіски автомобіля.
- •6.3. Розрахунок органів керування автомобілем.
- •6.3.1. Розрахунок гальмівного механізму.
6.1.5. Розрахунок диференціала.
На основі цільового
призначення і умов експлуатації
автомобіля, що проектується, необхідно
здійснити вибір та обґрунтування типу
і конструкції диференціала та накреслити
його кінематичну схему
.
Визначення максимального значення коефіцієнта розподілу крутного моменту між ведучими колесами автомобіля здійснюються за виразом:
де
- внутрішнє передаточне число диференціала;
- коефіцієнт блокування.
В залежності від типу і конструкції диференціала:
- для диференціалів з малим
внутрішнім тертям;
- для диференціалів підвищеного
тертя;
- для самоблокованих
диференціалів.
Більшу частину пробігу автомобіля зубчасті колеса диференціалів знаходяться відносно корпуса в нерухомому стані або мають малі переміщення, викликані різними значеннями кінематичних радіусів коліс. З причини майже повної відсутності циклічного характеру зміни напруг в зубчастих колесах диференціалу під дією тривалих робочих навантажень їх розрахунок проводиться тільки на статичну міцність.
Середній модуль зубчастих коліс диференціала в середньому перерізі визначається з виразу:
(6.23)
де - g–кількість сателітів ( g=2– для легкових автомобілів; g=4– для вантажних автомобілів і автобусів);
Ζ1 – кількість зубців сателіта (Ζ1=10…14);
К-
динамічний коефіцієнт (К
=1,2…1,16);
-
максимальний крутний момент двигуна;
- коефіцієнт запасу зчеплення;
- передаточні числа відповідно
першої передачі коробки передач, головної
передачі, роздаточної коробки;
-
коефіцієнт блокування диференціала;
- коефіцієнт форми зубців
(визначається за еквівалентним числом
зубців Ζпр=Ζ1/cos
за
табл.6.2 при cos
=1
– для прямозубих коліс);
=коефіцієнт
навантаження
=1,8…3,2);
-
коефіцієнт ширини (
=4,2…6);
=700…900МПа
– допустима напруга згину зубців
сателітів.
Шипи хрестовин диференціалу розраховують на зім’яття та зріз.
Діаметр шипа хрестовини визначається із виразу:
d,
де
- коефіцієнт запасу зчеплення;
M
- максимальний крутний момент двигуна;
- передаточні числа відповідно
коробки передач (перша передача); головної
передачі, роздаточної коробки;
- коефіцієнт нерівномірності
розподілу навантаження між сателітами;
g-кількість сателітів;
r-
відстань від центра хрестовини до
середини сателіта (r
=0,02…0,05м
для легкових і r
=0,04…0,08м
– для вантажних автомобілів);
- припустима напруга зім’яття
МПа - для легкових;
МПа – для вантажних автомобілів).
Одержане значення dш округлюється в бік збільшення до стандартизованої величини: 10,12,14,15,16,18,20,22,24,25,26,28,30,32,34,35,36,38,40.
Розрахунок плунжерів і кулачкових шайб здійснюється на зминання в контакті з кулачками для випадку прямолінійного руху автомобіля:
ГПа
де N1 і N2 – результуючі сили, які діють на плунжери з боку зовнішньої кулачкової обійми і внутрішньої шайби, віднесені до одного плунжера;
Е – модуль пружності першого роду;
l – довжина контактуміж плунжерами і обіймами;
-
відповідно радіуси кривизни плунжера
і кулачка, що дотикається до нього.
Значення Ν1(2),
l,обчислюються з урахуванням крутного
момента, який передається диференціалом,
і компоновочних розмірів диференціала.
Знак плюс в останній формулі відповідає випадку, коли центри кіл деталей, що дотикаються, розташовані з різних боків від точки дотику.
При розрахунку по
максимальному моменту зчеплення коліс
з грунтом слід мати на увазі, що такі
високі значення
мають місце нетривалий час.