Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Скачиваний:
6
Добавлен:
23.02.2016
Размер:
133.63 Кб
Скачать

1.Шлях до радіоаматорства Наш світ заселений аматорами - людьми, що присвячують своє дозвілля якійсь улюбленій справі. Кого тільки не зустрінеш серед них. Книголюби, колекціонери, туристи, рибалки, фотоаматори, садівники. Щирі ентузіасти віддають улюбленій справі усе своє дозвілля, часом і за рахунок сну. Так що й одного захоплення їм цілком вистачає, а інколи і з надлишком. Є, однак, захоплення зовсім особливого роду. Воно дозволяє об'єднати азарт мисливця і пристрасть колекціонера, змушує всерйоз займатися конструюванням, вимагає знання іноземних мов, спонукує знайомитися з географією і радіотехнікою. Мова тут,  звичайно, йде про короткохвильове радіоаматорство. Аматорський радіозв'язок - це технічний процес, що використовується аматорами з метою самовдосконалення, досягнення спортивних результатів, колекціонування аматоських дипломів та карток-підтверджень факту проведення зв'язку (QSL), розвитку технічних знань і таке інше. Такі аматори мають на це належний дозвіл і займаються радіотехнікою винятково з особистого інтересу та без матеріальної вигоди, що визначено Регламентом радіоаматорського зв'язку (дивись Додаток 1). Аматорські радіостанції можуть бути індивідуального і колективного користування. Індивідуальна радіостанція належить конкретному радіоаматору, встановлюється в нього будинку, чи квартирі і тільки особисто він має право на ній працювати. Колективна радіостанція встановлюється або в приміщенні організації, або в будинку у радіоаматора (це може бути, наприклад, сімейна радіостанція). У першому випадку  встановлення колективної радіостанції організацією призначається начальник радіостанції, який несе усю відповідальність за її роботу і здійснює допуск до роботи на радіостанції інших людей. В другому випадку один із членів родини відповідає за роботу на радіостанції інших членів родини (дружини, дітей), а також знайомих і друзів. В обох випадках всі оператори колективної радіостанції використовують один загальний позивний. На колективних радіостанціях, а також індивідуальних радіостанціях четвертої категорії можуть працювати і діти, розчинаючи з віку восьми років.  Порядок оформлення дозволів на встановлення та експлуатацію аматорських станцій наведено в Додатку 1. По деяким оцінкам, загальне число короткохвильовиків у світі незабаром досягне кількох мільйонів. Наймолодшим представникам цієї армії менше десяти років, найстаршим - далеко за сімдесят. Короткими хвилями захоплюються люди техніки і мистецтва, військовослужбовці і домашні господарки, школярі і студенти, вчителі і політичні діячі, робітники і підприємці. Однак не думайте, що короткі хвилі тільки для чоловіків. З кожним роком короткохвильове радіоаматорство знаходить усе більше не тільки шанувальників, але і шанувальниць. Приблизно кожен 50-й позивний належить жінці - радіоаматору і це співвідношення поступове вирівнюється. Що ж залучає в аматорське радіо людей настільки різних професій і занять? По-перше непередбачуваність нашого захоплення. Вмикаючи радіостанцію, ви навіть і не підозрюєте хто виявиться черговим кореспондентом. Це може бути сусід по місту, чи член, наприклад, експедиції в Мозамбік. Зрозуміло, сучасні засоби зв'язку, і в тому числі Інтернет, істотно полегшили задачу зв'язку з якою-небудь далекою станцією (знизили показник непередбачуваності), але від цього процес її проведення не став менш цікавим. По-друге, не виходячи з дому, ви можете працювати з далекими чи рідкісними станціями, приймати участь у змаганнях з різним статусом (від міського до міжнародного), виконувати умови різних дипломів, займатися конструюванням аматорської апаратури, використовувати цифрові види радіозв'язку, чи просто вечором вмикати радіостанцію просто для того, щоб поспілкуватись із старим знайомим.

2. Спілкування в радіоефірі Часто радіоаматорів запитують про що вони розмовляють в ефірі при проведенні радіозв'язку. І коли чують у відповідь, що розмова в більшості випадків не виходить за рамки радіоаматорської тематики, люди дивуються: "І це тільки-но?" Доводиться пояснювати, що ця тема саме і становить найбільший інтерес для більшості щирих радіоаматорів. І отут немає нічого дивного: по-справжньому захоплена людина зазнає найбільшої насолоди від бесіди про предмет свого захоплення. Про що звичайно розмовляють запеклі рибалки? Про риболовлю! А фанати футболу? Про футбол! Ну, а радіоаматори - про радіо. У старі добрі часи існування "органів" спостереження за роботою радіоаматорів велося досить пильно і найменше відхилення від припустимих тем (радіоаматорство і погода) могло стати причиною попередження, чи, навіть, закриття радіостанції. Короткохвильовики зі стажем можуть розповісти свої історії про виклики у відділи КДБ для відповідного напучування. Багато радіоаматорів пам'ятають, що у свій час перед виходом в ефір перед ними лежав список позивних країн, робота з якими заборонялася в Радянському Союзі. З початком перебудови радіоаматори одержали деякі послаблення по частині регламенту роботи в ефірі. Були скасовані всі обмеження на спілкування з іноземними радіоаматорами, додані нові радіоаматорські діапазони, дозволено роботу цифровими видами зв'язку Тематика обміну інформацією вийшла далеко за межі чисто радіоаматорських питань. Однак, все таки чотири теми радіоаматори намагаються не обговорювати в ефірі. Це - політика, бізнес, секс, релігія. Органи, що контролюють роботу радіоаматорів з боку держави, зрозуміло, залишилися, але займаються вони вже не прослуховуванням роботи радіоаматорів, а видачею радіоаматорських ліцензій (позивних) та збиранням оплати за моніторинг. Видача дозволів на побудову (придбання) і експлуатацію аматорських радіостанцій, контроль за технічним станом апаратури, контроль за використанням виділених для аматорського радіозв'язку діапазонів частот і перереєстрація аматорських радіостанцій здійснюються в Україні регіональними відділеннями Центру Укрчастотнагляд. Для оперативного вирішення питань радіоаматорського життя і захисту своїх інтересів радіоаматори об'єднуються по місцях проживання регіональними відділеннями Ліги радіоаматорів України. Існують і інші добровільні об'єднання типу міських радіоклубів, чи радіоклубів по інтересах. Відділення Ліги радіоаматорів України та радіоклуби проводять навчання радіоаматорів, приймають кваліфікаційні іспити, встановлюють і експлуатують УКХ-репітери та станції цифрового пакетного зв'язку (BBS), організують і проводять змагання,  конкурси, ”круглі столи”. Радіоаматорська служба має свою міжнародну організацію – Міжнародний радіоаматорський Союз (IARU), членами якої являються національні радіоаматорські організації більш як 120 країн світу. IARU був утворений в 1925 році. Штаб-квартира IARU знаходиться в США. Одна із основних задач IARU полягає в  підтримані інтересів радіоаматорського руху в Міжнародному союзі електрозв’язку, особливо при  проведені Всесвітніх адміністративних конференцій. Вся територія світу поділена на три радіоаматорських райони IARU для яких дещо відрізняються умови використання радіочастотного спектру. Україна входить  до третього району IARU, членами якого являються більш, як 50 країн Європи, Африки та частини Азії. Другий район IARU це країни Америки, а до третього входить Океанія та частина Азіатського континенту. 3. Радіоаматорські позивні При спілкуванні в ефірі радіоаматори ідентифікують себе за допомогою системи пізнавальних сигналів - так званих позивних. Позивний - це зашифроване “ім'я” власника радіостанції. Короткохвильовики запам'ятовують один одного в першу чергу по позивних. Інакше і не можна, бо Олександрів та Володимирів - тисячі, а позивних, які повторюються, немає. Кожен позивний унікальний. Аматорські позивні складаються з букв та цифр. Щоб по позивному можна було визначити країну, якій належить радіостанція, за міжнародною згодою кожній країні виділені (цим займається Міжнародний Радіоаматорський Союз IARU) групи початкових знаків позивних. Так, Україні виділені букви UR…UZ, EM…EO. З цих знаків і розпочинаються всі позивні аматорських радіостанцій України. Для прикладу наведемо окремі групи початкових знаків позивних деяких країн: UА чи RA - Росія, DA, DF - Німеччина, I чи IC - Італія, F - Франція, VН - Австралія, JA - Японія, NB чи WA - США, SP чи SR - Польща,  OM - Словаччина, 5B - Кіпр. Досить повний список розподілу блоків позивних по країнах приведений в Додатку 2. Позивні аматорських радіостанцій будуються по своїм, особливим законам. Насамперед, всередині аматорського позивних обов'язково є цифра, наприклад: UV3ABM чи SP2DX. Перша частина позивного (до цифри)  називається префіксом (від англ. prefix - приставка) і дозволяє інколи відразу визначити країну, у якій знаходиться радіостанція. Частина позивного (після цифри) називається суфіксом і може допомогти визначити територіальне розміщення радіостанції. Так, території України, Росії, Польщі, Угорщини, Канади, Бразилії, США та більшості інших країн розділені на умовні радіоаматорські райони. Тому, почувши, допустимо, позивний UV3ABM відразу можна сказати, що ця радіостанція знаходиться в Україні  у Сумській області. Безумовно, ця система дуже зручна для радіоаматорів. Проте в деяких країнах вона не прийнята. По префіксах  чи суфіксах позивних короткохвильовиків таких країн можна хіба тільки визначити, чи новачок власник цього позивного, а чи досвідчений радіоаматор, тому що там позивні видаються підряд, без обліку територіальної приналежності. По префіксу, або суфіксу позивного деяких країн можна визначити, чи належить радіостанція одній особі (радіостанція індивідуального користування), а чи клубу, колективу (радіостанція колективного користування). У Швеції, наприклад, колективні станції мають префікси з буквами SK, тоді як індивідуальні - з SM і т.д. Нерідко по префіксу можна судити про кваліфікацію власника радіостанції. Так, у США новачкам видають позивні з буквами WN, WL, WH.  В Україні колективні радіостанції відрізняються від індивідуальних другою буквою суфікса, яка може бути W, X, Y або Z. Так, наприклад, позивний сигнал колективної радіостанції газети "Радіоінформ" - UR4NWH. Про розподіл позивних в Україні дивись Додаток 5. У випадку коли радіоаматори хочуть привернути увагу українських та закордонних радiоаматорiв до видатних  подiй, ювiлеїв та заходiв, якi вiдзначаються в Українi, чи  забезпечують проведення наукових, спортивних та iнших експедицiй, або працюють у міжнародних змаганнях то їм виділяються спеціальні і укорочені позивні. 4. Радіоаматорські діапазони Радіоаматорам виділено дев'ять ділянок короткохвильового  діапазону: 160-метровий (1,81 - 2 Мгц), 80-метровий (3,5 - 3,8 Мгц), 40-метровий (7 - 7,1 Мгц), 30-метровий (тільки телеграф 10,1 - 10,15 Мгц), 20-метровий (14 - 14,35 Мгц), 16-метровий (18,068 - 18,318 Мгц), 14-метровий (21 - 21,45 Мгц), 12-метровий (24,89 - 25,14 МГц), 10-метровий (28 - 29,7 МГц) (повністю радіоаматорський частотний план України  наведено в Регламенті, Додаток 1). Короткохвильовики застосовують чотири основні види роботи: телеграф (CW), телефон з односмуговою модуляцією (SSB), радіоаматорський телетайп (RTTY) і радіоаматорське телебачення (SSTV). Прагнення зменшити взаємні перешкоди при проведенні аматорських зв'язків різними видами випромінювання привело до додаткового поділу частот всередині аматорських діапазонів. Телеграф створює найменші перешкоди (смуга частот, займана станцією при роботі телеграфом, мінімальна в порівнянні з іншими видами роботи)  і тому дозволений на всіх частотах діапазонів, однак основна маса телеграфних станцій працює в ділянках, відведених тільки для телеграфної роботи. За рішенням конгресу IARU (Міжнародного радіоаматорського союзу) прийнята пропозиція звільнити частоти 3,5—3,51 Мгц від зв'язків усередині континенту, виділивши їх тільки для далеких QSO. Швидкість передачі телеграфних знаків, застосовувана аматорами, різна. Початківці працюють повільно, зі швидкістю 40—60, більш досвідчені — до 120—150 (іноді навіть більше) знаків у хвилину. Телеграфні сигнали легше приймати в умовах перешкод, чим телефонні. Це пояснюється не тільки особливостями нашого сприйняття, але і більш вузькою смугою пропускання приймача. Тому телеграфні сигнали найкраще приймати при мінімально можливій смузі пропускання . Радіоаматорський ефір ніколи не буває порожній. У будь-який час - доби можна почути аматорські радіостанції. Однак на різних аматорських діапазонах проходження радіохвиль має свої особливості. Проходження на коротких хвилях багато в чому залежить від здатності радіохвиль відбиватися від шару F2 іоносфери. Відбивання від іоносфери радіохвиль різної частоти в той самий момент часу відбувається по-різному. Хвилі низькочастотних діапазонів відбиваються сильніше, високочастотних слабкіше. Тому при слабкій іонізації (наприклад, вночі зимою) можливо далеке поширення на низькочастотних діапазонах. У цьому випадку хвилі високочастотних діапазонів проходять крізь іоносферу і на Землю не повертаються. При сильній же іонізації (наприклад, днем навесні) виникають умови для далекого поширення хвиль на високочастотних діапазонах. Діапазон 1.8 Мгц (сто шістдесят метрів) являється найбільш важким діапазоном для проведення далеких зв'язків. Він, на жаль, абсолютно помилково відданий початківцям. Дальній зв'язок на цьому діапазоні на відстані понад 1500-2000 км можливий тільки при особливому збігу обставин і обмежений в часі. Зв'язки на відстані до 1500 км проводяться з настанням темряви. На світанку діапазон завмирає. У деяких країнах ділянка діапазону 160 метрів обмежена всього декількома кілогерцами. Наприклад, у Японії радіоаматорам дозволяється працювати тільки в межах 1905-1912 Кгц. Діапазон 3,5 Мгц (вісімдесят метрів) є яскраво вираженим нічним діапазоном. У денний час зв'язки на ньому можливі тільки з найближчими кореспондентами. З настанням темряви розпочинають з'являтися дальні станції. Так, в Україні після заходу Сонця з'являються станції європейської частини Росії та Східної Європи. Десь біля 22—24 години за київським часом (ukr) з'являються станції Західної Європи та азійської частини Росії. Трохи пізніше, особливо в зимовий час, можлива поява сигналів дальніх станцій з Азії (найчастіше Японії), рідше — Африки, дуже рідко — Океанії. Десь біля 4—5 години  ранку можлива поява сигналів станцій Канади, США і Південної Америки. Через декілька годин після сходу Сонця діапазон затихає. На діапазоні 7 Мгц (сорок метрів) робота радіоаматорів можлива цілодобово. Зимовим днем на цьому діапазоні  можна почути станції практично усієї України на відстані до 1000—1500 км. Влітку ця відстань обмежується 500-600 кілометрами.  У вечірні і нічні години з'являються сигнали дальніх станцій (DX). Досить багато працюють у цьому діапазоні японські та американські радіоаматори, сигнали яких особливо добре проходять зимовими ночами. З європейських короткохвильовиків особливо охоче використовують діапазон 7 Мгц німці, поляки, італійці, фіни, шведи. На діапазоні 14 Мгц (двадцять метрів) працює основна маса радіоаматорів зі стажем. Проходження на цьому діапазоні (за винятком зимових ночей) існує теж практично цілодобово. Особливо гарне проходження спостерігається в квітні-травні. У ранковий час добре проходять сигнали станцій Америки, Океанії. У денний час в основному чутні європейські станції, проте ввечері з'являються також сигнали азіатських і африканських станцій. Діапазон 21 Мгц (чотирнадцять метрів) теж досить широко використовується  короткохвильовиками. Проходження на ньому в основному спостерігається в денні години. Воно менш стійке, ніж на 14 Мгц, і може різко змінюватись. Тут особливо багато радіоаматорських станцій Японії, що працюють на SSB. Ранком чи, навпаки, увечері на 21 Мгц можна почути голосні сигнали американських станцій. Вдень і надвечір звичайно добре чутні станції Африки. Діапазон 28 Мгц (десять метрів) завершує діапазон коротких хвиль. Це найбільш непередбачуваний діапазон. Декілька днів гарного проходження раптово можуть змінитись тижнями його повної відсутності. Сигнали радіостанцій тут бувають чутні, як правило, тільки вдень. Тому на цьому діапазоні можливі зв'язки тільки між кореспондентами, що знаходяться в освітленої Сонцем зоні Землі. Найчастіше на десятиметровому діапазоні можна почути сигнали станцій західної Європи, Африки, Азії, рідше — Океанії. Іноді під вечір добре проходять сигнали радіостанцій США. Діапазон 28 Мгц вільний від перешкод і найбільш цікавий для спостережень у зв'язку з різкими змінами проходження. Унікальність його в тім, що якщо є проходження, то навіть із самою мінімальною потужністю 5 - 10 ватт вам можуть вдатись зв'язки на 10 -12 тисяч кілометрів. Якщо ж проходження немає, то не допоможе навіть надпотужний передавач. Що стосується інших діапазонів 10 Мгц, 18 Мгц і 24,9 Мгц (їх ще іменують WARC -діапазонами), то характер проходження на них близький до вищеописаних діапазонів розміщених поряд по частоті. Одна з відмінностей використання діапазону 10 Мгц полягає у застосуванні тільки телеграфу і телетайпа. А проходження на цьому діапазоні дуже схоже на проходження на близькому по частоті діапазоні 7 Мгц, з тією тільки різницею, що вдень можливі зв'язки на відстань до 2000-3000 км.

5. Радіоаматорські коди Тим хто часто працює в ефірі відомо, що найбільш характерна риса короткохвильовиків це ввічливість. Вони ніколи не забудуть привітатися та попрощатись із своїм кореспондентом, подякувати йому за приємний зв'язок, побажати міцного здоров'я, поздоровити з св'ятом, чи іншою подією. Ще одна особлива риса аматорського радіозв'язку це стислість. Великі радіозв'язку тривалістю по півгодини проводяться рідко. Причин цьому багато - бажаючих спрацювати з далекою станцією завжди багато, а час у вашого кореспондента може бути обмеженим. Проходження, особливо на високочастотних короткохвильових діапазонах, капризне і може закінчитися досить швидко. За основу проведення аматорського радіозв'язку прийнято англійську мову. Саме на базі англійських слів створено, так званий, радіоаматорський код. Цей код побудований на принципі при якому конкретним поняттям присвоєно більш короткі позначення. У нього входять декілька умовних сполучень букв, чи цифр. Наприклад, ANT - антена, YL - дівчина - оператор, BAND - діапазон, 73 - найкращі побажання, 88 - любов і поцілунок (передається як жарт). Витримки з списку скорочень радіоаматорського коду наведено в Додатку 4. Крім цього, радіоаматори використовують універсальні Q та Z коди запозичені із професійного зв'язку. Наприклад, Q-код являє собою комбінацію латинських букв, починаючи з букви Q (звідси назва). Якщо Q-код передається в питальній формі (зі знаком питання при роботі телеграфом) то це означає питання, а якщо без нього - то це означає відповідь. Повний список Q кодів наведено в Додатку 3, а Z-коди радіоаматорами практично не використовуються. Окремим правилам підлегла передача позивних. Оскільки звичайно це 5-6 букв латинського алфавіту, то при їхньої передачі використовують фонетичний алфавіт. A        А   Антон   N   Н   Наталка B   Б   Борис   O   О   Ольга C   Ц   Центр   P   П   Павло D   Д   Дмитро   Q   Щ   щука E   Е   Олена   R   Р   Роман, радіо F   Ф   Федір   S   С   Сергій G   Г   Галина   T   Т   Тамара, Тетяна H   Х   Харитон   U   У   Україна I   І   Іван   V   Ж   жук J   Й   Іван_короткий   W   В   Василь K   К   Костянтин   X   Ь   знак,  ікс L   Л   Леонід   Y   Ы   Ігрек M   М   Марія   Z   З   Зоя На підставі фонетичного алфавіту виробляється заміна окремих букв, довгими, добре помітними в шумах і перешкодах ефіру словами. При цьому правильно прийняти позивний, чи назва населеного пункту, відкіля працює радіоаматор, стає набагато простіше. Для передачі букв латинського алфавіту англійською мовою використовується наступний фонетичний алфавіт: A         Alfa, America   N   Norway, November B   Bravo, Boston   O   Oscar, Ontario C   Charlie, Canada   P   Papa, Portugal D   Delta, Denmark   Q   Quebec, Queen E   Echo, Ecuador   R   Radio, Romeo F   Foxtrot, Florida   S   Sierra, Santiago G   Golf, Germany   T   Tango, Tokyo H   Hotel, Henry   U   Uniform, United I   Italy, India   V   Victoria, Victory J   Julliet, Japan   W   Wiskey, Washington K   Kilo, Kentuky   X   X-ray L   Lima, London   Y   Yankey, Yokohama M   Mike, Mexico   Z   Zebra, Zulu 6. Азбука Морзе Досить поширеним видом зв’язку, особливо з дальніми кореспондентами, являється зв’язок телеграфом за допомогою азбуки Морзе. Зв’язки телеграфом (CW) вдається проводити в таких умовах, коли надійний обмін інформацією іншими видами зв'язку практично неможливий. Вимоги до уміння приймати та передавати інформацію телеграфом існують практично у всіх національних Регламентах аматорського радіоз’вязку. Присутні вони і в Регламенті України, де такі вимоги не ставляться тільки до операторів радіостанцій початкової категорії. Тут слід однак зауважити, що на практиці ці вимоги у більшості випадків підвищення категорій радіоаматорам не перевіряються, що призводить до отримання навіть перших категорій при повній відсутності знань азбуки Морзе. Дехто може сказати, навіщо ці знання потрібні, коли й без них можна активно працювати в ефірі. Можливо ця думка й має слушність, однак не завжди, бо провести дальній зв’язок на низькочастотних діапазонах можна практично тільки телеграфом, внаслідок високого рівня перешкод і особливостей проходження. Для проведення дальніх QSO телефоном на таких діапазонах потрібні передавачі із значним перевищенням дозволеної потужності і якісні антени. В той же час автор порівняно легко встановлював зв’язки телеграфом на 40 метровому діапазоні з радіоаматорами США та Японії при наявності простої антени типу “довгий промінь” довжиною 42 метри піднятої на висоту не більше п’яти-шести  метрів над землею.  Потужність в антені при цьому не перевищувала 100 ват (усього тільки ГУ19 на виході). Азбука Морзе складається з різних комбінацій довгих та коротких звукових сигналів, які графічно можна зобразити у вигляді тире та крапок. За основу усіх часових інтервалів в телеграфній азбуці прийнято довжину крапки. Довжина тире відповідає трьом крапкам, пауза між елементами в букві, або цифрі відповідає довжині однієї крапки, а пауза між буквами в слові відповідає довжині трьох крапок, а між словами – довжині семи крапок. Телеграфна азбука являє собою, так званий, нерівномірний код. І з цієї причини швидкість передачі інформації таким кодом залежить від змісту цієї інформації, а інакше кажучи від наявності та кількості букв тієї чи іншої часової довжини. Бажано використовувати такі наспіви, які викликають у вас асоціації з конкретними буквами. Найкраще вивчати телеграф у місцевому радіогуртку, якщо такий є у вашому місті, чи районі. Якщо ж ви проживаєте далеко від найближчого радіогуртка, то можна записати декілька аудіокасет з азбукою Морзе і прослуховувати їх самостійно. Звичайно, у цьому випадку вивчити телеграф буде набагато складніше, але головне, щоб було бажання!  Ще один спосіб вивчення телеграфної азбуки - за допомогою персонального комп'ютера. Існують безкоштовні програми для вивчення CW. Якщо у вас є доступ до мережі Інтернет, то спробуйте пошукайте її на сайті http://www.dxsoft.com/. 7. Приклад аматорського радіозв'язку В більшості випадків, основну цінність для короткохвильовика представляє сам факт встановлення зв'язку з новою територією, з кореспондентом у якого цікавий позивний, тощо. Обмін докладною інформацією при цьому не потрібний і зв'язок може бути  дуже коротким. Зміст такого зв'язку укладається в деяку типову схему. От як проходить, наприклад, типовий телефонний зв'язок  українською мовою. Один з короткохвильовиків (привласнимо йому позивний UR4NWH почув в ефірі загальний виклик, що дається станцією, скажемо UR5VTE ("Всім, всіім, тут UR5VTE ..."). По позивному він відразу визначив, що це — аматорська радіостанція з Кіровоградської області і захотів встановити з нею зв'язок. За традицією на початку і наприкінці кожного сеансу кореспонденти кілька разів передають обоє позивних “по буквах” для впевненості в правильності прийняття позивного. •   UR5VTE, тут UR4NWH, Україна Роман чотири Наталка Василь Харитон, прошу відповісти, переходжу на приймання. •   UR4NWH тут UR5VTE. Добрий день, спасибі за виклик! Дуже радий в черговий раз зустрітись в ефірі. Вас приймаю голосно, п'ять, дев'ять. Тут місто Гайворон, моє ім'я Михайло. Як прийняли? UR4NWH, тут UR5VTE. На прийманні. •   UR5VTE, тут UR4NWH. Здрастуйте, Михайло! Також дуже рад нашій черговій зустрічі. Оцінка ваших сигналів — п'ять, вісім. Я знаходжуся у Вінниці, моє ім'я Валерій. Якщо є можливість, то прошу надіслати Вашу QSL-картку. Велике спасибі за QSO, бажаю вам усього найкращого, 73 ! UR5VTE, тут UR4NWH. кінець зв'язку, до побачення. •   UR4NWH, тут UR5VTE. Відмінно прийнято, Валерій! QSL-ка буде обов'язково. Прийміть мої 73, до побачення ! UR4NWH і UR5VTE роботу закінчили. По цій же схемі може бути проведене “типове” QSO (після ознайомлення з Q-кодом, ви знаєте, що QSO - це аматорський радіозв'язок) англійською мовою. От наприклад як виглядає приклад радіозв'язку між UT8NV і M2WB. M2WB дає загальний виклик CQ (си-кью) : •   CQ, CQ, CQ. Here is M2WB, M2WB , Mexiko-Two- Wiskey-Bravo calling and tuning. •   M2WB from UT8NV, Uniform - Tango - Eight - November - Victory. Standing by ! •   UT8NV this is M2WB. Good Afternoon, my dear friend. Thanks a lot. Your signals is five-nine in London! My name is Bob. Back to you. UT8NV here is M2WB. Go ahead. •   M2WB from UT8NV. Hello Bob! I'm very glad to nice QSO. Your signals are five and nine too. I'm lokated in Vinnitsa. My name is Valery. I'd be very pleased to receive you QSL-card. Now won't to keep you. Wish you all the very best, 73 and see you again. M2WB from UT8NV. Good bye, Bob. •   UT8NV here is M2WB  for the final. All o'kay, Valery. My QSL will be sure. Thank you for a nice QSO, 73! So long, Valery. Bye-bye. UT8NV here is M2WB signing off and clear. Такий зв'язок займає біля трьох-чотирьох хвилин. Для QSO між недалекими кореспондентами це звичайне явище. Але коли в ефірі звучить якийсь екзотичний позивний то миттєво на частоті утвориться "юрба" станцій, що дають виклик, так званий "pile-up". Отут треба вже поспішати, адже невідомо, як довго протриває гарне проходження і скільки часу може приділити роботі в ефірі екзотичний кореспондент. Щоб дати можливість спрацювати усім, час зв'язку скорочується до мінімуму. Необхідний мінімум обміну інформацією при радіозв'язку це позивний кореспондента й оцінка чутності вашого сигналу, передана їм для Вас. Для того щоб оцінити сигнали кореспондента, короткохвильовики застосовують так звану систему "RST", що складається з трьох (для телеграфу CW) чи двох (для телефонії SSB) цифр. Першою - "R" - оцінюється розбірливість сигналу по п'ятибальній шкалі, другою - "S" - сила сигналу по дев'ятибальній шкалі, третьою - "Т" - (тон) - якість тону телеграфного сигналу по дев'ятибальній шкалі. R (балів) Розбірливість 5   Приймається всі цілком 4   Губляться окремі слова 3   Прийом на превелику силу S (балів) Голосність 9   Дуже голосні сигнали 8   Голосні сигнали 7   Помірковано голосні сигнали 6    Прийом з невеликою напругою 5    Прийом із середньою напругою 4    Прийом з великою напругою 3    Прийом на грані можливого T (балів) Якість тону 9   Чистий музичний тон 8   Злегка перекручений тон 7   Перекручений тон На практиці зміст QSO може трохи відрізнятися від наведеної вище схеми. Деякі короткохвильовики, наприклад, повідомляють потужність передавача, тип антени, інформують про погоду. Досить часто до прохання надіслати QSL-карточку приєднується порада, яким способом це найкраще зробити, наприклад через QSL-бюро національної радіоаматорської організації, або через, так називаного QSL-менеджера. Природно, якщо ви збираєтеся використовувати тільки телеграф, серйозного вивчення іноземної мови не потрібно, потрібно лише знати азбуку Морзе (дивись Додаток 11) і мову радіокоду. Наведемо приклад типового  зв'язку телеграфом. •   CQ CQ CQ de M2WB M2WB pse K. •   M2WB de UT8NV pse K. •   UT8NV de M2WB. GA DR OM. TKS VY MUCH FR UR CALL. UR RST 599. MY QTH IS LONDON. MY NAME IS  BOB. HW ? UT8NV de M2WB K. •   M2WB de UT8NV. GD BOB. VY GLD TO NICE QSO. UR SIGS RST 599 ALSO. QTH IS VINNITSA. MY NAME IS VALERY. QSL IS SURE. TKS FR NICE QSO. NW QRU. VY 73. CUAGN. M2WB de UT8NV. GB 73 SK. •   UT8NV de M2WB. ALL OK VALERY. QSL IS SURE. TKS FR QSO. VY 73 ES GOOD LUCK. UT8NV de M2WB 73 SK. 8. Апаратний журнал Обов’язковим атрибутом кожної аматорської радіостанції є її апаратний журнал. В цьому журналі  реєструється вся інформація, яка стосується  поточної роботи аматорської станції в ефірі. До такої інформації відносять: проведені радіозв’язки, дата та час їх проведення, інформація про кореспондента (позивний, ім’я, місцезнаходження), діапазон частот, рапорти оцінки сигналів за шкалою RST. Окрім вище перерахованої інформації в апаратний журнал може вноситись різноманітна додаткова інформація  яка полегшує облік зв'язків. Це може бути, наприклад, порядкова нумерація зв’язків прив’язана до конкретного примірника журналу, або до року, відмітки про отримання та відправку QSL, записи про очки на окремі дипломи, записи про характеристики апаратури та антен кореспондента, інша інформація, яка виходить за рамки типового обміну інформацією між радіоаматорами. Форма апаратного журналу може змінюватись в залежності від поставлених вимог. Однак можна вважати типовою наступну форму, яка однаково підходить, як для індивідуальних, так і для колективних радіостанцій. В журналі колективної радіостанції, окрім загальноприйнятої інформації, кожен оператор здійснює відповідний запис про початок та закінчення своєї роботи на радіостанції. №   UTC/UKR Band,                          mhz   Call     RPRT                           RST 1   15.50   7.0   SP8DHJ   Хенрик, Люблин          58/58 2   16.03   7.0   YL2NY   Рихард, Даугавпилс          58/57 3   16.20   7.0   UT7QT   Павел, Пологи             59/59 4   16.45   7.0   UA6CY   Владимир, Усть-Лабинск      58/58 При заповнені апаратного журналу краще всього використовувати всесвітній час UTC, що дозволяє відповідно в подальшому заповнювати, як  відповідні графи карточок квитанцій (QSL), так і заявки на дипломні програми, чи звіти про участь у змаганні.  Всесвітній час повністю співпадає з часом за Гринвічем, проте дещо відрізняється від московського часу (MSK, плюс три години до UTC ) та українського (UKR, плюс 2 години до UTC). При переводі одного часу в інший потрібно також враховувати регіональні зимово-літні переходи часу, що дещо змінює значення часу який фіксується в журналі. Так перехід з зимового часу на літній відбувається в березні-квітні, а перехід з літнього часу на зимовий відбувається у жовтні. При переході на літній час зсув стрілок  відбувається вперед на одну годину. Тому по відношенню до UTC на Україні літом час зсувається  в плюс на три години, а зимою на дві години. При використанні різних часових поясів звертайте увагу на зміну дат при переході від одного часу до іншого. 9. QSL-картка QSL-картка це особливий документ який підтверджує факт проведення радіозв'язку між аматорами. Кожна аматорська станція повинна мати свою QSL-картку і надсилати її за проханням  кореспондента, або повідомляти його при проведенні зв'язку, що картки розсилатися не будуть. З своєї ініціативи ви можете висилати картки тільки вибраним станціям, але зобов'язані надсилати їх обов'язково у відповідь тим станціям, котрі надіслали свої на вашу адресу. Взагалі QSL-картка це "візитка" радіостанції. На ній вказується позивний власника, дані про апаратуру, антени, точне місцезнаходженні станції, приналежність до клубів, тощо. Нижче приведена зворотна сторона  QSL. To radio_______________________ QTH_______________________Name____________________ CFM our QSO on band____m  in____utc(ukr)_______200_ year Your signals RST/RS________CW,SSB,RTTY My QTH is Vinnitsa in Ukraine Tx power___________Antenna____________Trcvr_________ Region ITU: 29        Zone WAZ:  16            URDA VI-03 Remarks_____________________________________________ 73! Op. _______________ Pse (thanks) your QSL via Ukraine, Vinnitsa-21, p.o. box 2147 E-mail: walmar@ua.fm У графі "To radio" вказується позивний станції з якою підтверджується зв'язок, далі ім'я кореспондента (якщо воно відоме), діапазон частот в мегагерцах, дата і час проведення радіозв'язку (UTC), оцінка чутності сигналу кореспондента по шкалі RST та вид роботи (CW,SSB,RTTY). В подальшому можна вказати інформацію про своє місцезнаходження, параметри апаратури, радіоаматорські зони. В залежності від того чи хочете ви одержати картку від кореспондента чи уже відповідаєте на отриману ви підкреслюєте відповідне слово  "Pse (thanks) QSL". Додатково на картках може вказуватися найрізноманітніша інформація, типу адреси, E-mail, WWW і т.д. Практично всі картки радіостанцій унікальні оскільки надруковані невеликим тиражем. Вони можуть бути з кольоровими фотографіями, малюнками і т.д. Всі QSL-картки пересилаються поштою. Останнім часом практикується введення електронної QSL і заліку подібних "карток" на радіоаматорські дипломи, однак поки усе обмежується у більшості випадків розмовами, тому що електронна пошта ще не всім доступна. Якщо ви виписали картку вашому кореспонденту, то можна вислати її або на його домашню адресу (QSL DIRECT), або через спеціальне QSL-бюро національної радіоаматорської організації (QSL via Buro). Якщо ви висилаєте картку через бюро, ви повинні бути упевнені, що в країні куди ви шлете картку також існує національне QSL-бюро, а також у тім, що ваш кореспондент є членом національної радіоаматорської організації, тому що в противному випадку, картку йому не передадуть. Картки для радіоаматорів України надходять на адресу національного QSL-бюро Ліги Радіоаматорів України в місті Київ, а потім розсилаються по регіональним бюро, що є в кожній області, а то і місті. Ліга радіоаматорів України пересилає картки тільки членів Ліги. Якщо ви відправили картку через QSL-бюро, то не чекайте швидкої відповіді. Обмін картками може затягтися на роки. Якщо ж ви хочете одержати QSL-картку швидко, вам необхідно вислати її на домашню адресу вашого кореспондента. Для відповіді на вашу домашню адресу, вам потрібно прикласти конверт зі зворотною адресою, а також компенсувати поштові витрати вашому кореспонденту по пересиланню картки. Якщо у вас немає поштових марок країни, з якої ви чекаєте карточку, то ідеальний варіант покласти в лист 1 US Dollar (чи як говорять радіоаматори "Green stamp"). Однак з нашою поштою робити це досить нерозумно, лист може просто щезнути. У цьому випадку існує деяка поштова валюта у вигляді марок IRC International Replay Coupon. Теоретично, IRCs у будь-якій країні світу, що входить у всесвітній поштовий союз, можна купити у найближчому поштовому відділенні. Однак не завжди теорія підтверджується практикою. Не всі поштові працівники в нас знають про існування купонів, а якщо і знають, то не завжди правильно розуміють, для чого вони призначені і як їх обмінювати на поштові марки. Купуючи купони, варто стежити за тим, щоб вони були проштамповані в лівому куті, інакше вони потім не будуть прийняті для обміну на поштові марки. Ціна одного IRC, наприклад,  у США складає 1 долар 50 центів. IRC приймаються в оплату дипломів і інших радіоаматорських витрат, однак у цьому випадку вартість одного IRC рідко піднімається вище 50 центів.

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.

Соседние файлы в папке Міжнародний радіо зв'язок