Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Скачиваний:
4
Добавлен:
23.02.2016
Размер:
83.97 Кб
Скачать

Послідовність технологічних операцій при виготовленні се з кристалічного кремнію

Існують різні технології виготовлення сонячних елементів, конструкція яких відрізняється як фізичними принципами перетворення сонячного випромінювання в електричний струм, так і менш істотними відмінностями. Сьогодні на ринку комерційних систем наземного застосування найбільш помітні кристалічні кремнієві (близько 90% світового ринку) і тонкоплівкові сонячні елементи (близько 10% ринку). Якщо говорити про найбільш поширену технологією створення кремнієвих сонячних елементів з контактами, нанесеними методом трафаретного друку, то процес їх виробництва досить простий у порівнянні з мікросхемами традиційної електроніки. Але це тільки на перший погляд. В дійсності тут існує величезна безліч труднощів і підводних каменів. Далі викладені основи традиційної технології, розробленої в Україні та впровадженої в серійне виробництво.

Хімічна обробка

Найважливішою і найдорожчою частиною будь-якого сонячного елемента є кремнієва пластина. Вона може бути як монокристалічною, так і полікристалічною. З назви зрозуміло, що монокремнієва пластина являє собою один кристал, з якого, наприклад, шляхом дротяної різки отримують кремнієві пластини необхідної товщини і розміру. Зазвичай монокремній вирощують у вигляді круглих злитків, з яких потім вирізують так звані псевдоквадратні пластини. Ця форма забезпечує максимальне використання кремнію з круглого зливку і, в той же час, найбільш щільне заповнення поверхні майбутнього сонячного модуля (сонячної батареї). Мультикремнієві пластини являють собою правильні квадрати заданого розміру і товщини.

Так як будь пластина має поверхню, пошкоджену на нанорівні при різанні злитків, то цей порушений шар необхідно прибрати. Якщо просто зняти кілька мікрон за допомогою хімічного травлення, то поверхня пластини виявиться гладкою, і буде відбивати істотну частину падаючого на неї випромінювання. Так як для отримання більш ефективних сонячних елементів важливо перетворити в електрику якомога більше сонячного світла, то поверхню намагаються зробити нерівною на мікрорівні. Для монокремніевих пластин така операція називається текстуруванням.

Текстурована поверхня являє собою безліч на перший погляд хаотично розташованих мікропірамід. Випромінювання, потрапляючи на поверхню піраміди, відбивається під тим же кутом і в більшості випадків потрапляє на межу сусідньої пірамідки. При цьому, тільки за рахунок створення текстурованою поверхні вдається знизити коефіцієнт відбиття кремнію з 35% до 11%.

Для вирішення обох розглянутих завдань (видалення порушеного шару і формування текстури на поверхні пластин) застосовується хімічна обробка пластин. Склад розчинів, температури і тривалості обробок залежать від типу оброблюваних пластин, стану їх поверхні перед обробкою, подальших технологічних операцій і багатьох інших факторів. Зазвичай, для монокремніевих пластин застосовують травлення в лужних розчинах і одну або кілька кислотних обробок. При цьому головне - не перестаратися, так як в гонитві за рівномірною текстурою поверхні можна істотно знизити товщину пластин. А це приведе в підсумку до підвищеного їх бою на наступних операціях і, як наслідок, до зниження відсотка виходу придатних виробів.

У кінці, після проведення всіх необхідних операцій, пластини промиваються у воді і сушаться. Це теж дуже важливі операції. Так, наприклад, від якості сушіння дуже сильно параметри створюваного на наступній операції дифузійного шару.

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.