62. Мешканці водойм - китоподібні - дихають за допомогою:

а) зябер;

б) легень;

в) легеневих мішків;

г) шкіри.

63. Ссавці дістали свою назву тому, що:

а) насиджують яйця;

б) вигодовують малят молоком;

в) виношують малят у сумці;

г) пережовують їжу перед ковтанням;

д) мають диференційовані зуби.

64. Хижі птахи з гачкоподібним дзьобом і потужними загнутими кігтями, здатні тривалий час ширяти у повітрі - це представники ряду:

а) Куроподібні;

б) Соколоподібні;

в) Совоподібні;

г) Дятли;

д) Лелекоподібні;

е) Журавлеподібні.

65. Сплощений дзьоб, призначений для відціджування їжі, видовжену шию, перетинки між пальцями ніг, розвинену куприкову залозу мають представники ряду:

а) Гусеподібні;

б) Куроподібні;

в) Журавлеподібні;

г) Соколоподібні;

д) Совоподібні;

е) Горобцеподібні.

66. Виводкові птахи з масивним тілом, відносно короткими крилами і сильними ногами з добре розвиненими кігтями на пальцях - це представники ряду:

а) Гусеподібні;

б) Куроподібні;

в) Журавлеподібні;

г) Соколоподібні;

д) Совоподібні;

е) Горобцеподібні.

67. Птахи, пристосовані до мешкання на деревах, з твердими стерновими перами і долотоподібним дзьобом, живляться комахами - це представники ряду:

а) Куроподібні;

б) Соколоподібні;

в) Совоподібні;

г) Дятли;

д) Лелекоподібні;

е) Журавлеподібні.

68. До мігруючих птахів належать:

а) сіра ворона;

б) ластівка сільська;

в) глухар;

г) журавель степовий;

д) куріпка сіра;

є) лелека чорний.

69. До кочових птахів належать:

а) синиця велика;

б) ластівка берегова;

в) журавель сірий;

г) гага звичайна;

д) горобець хатній;

е) лебідь шипун.

70. До безкільових птахів належать: а) пінгвіни;

б) ківі;

в) казуари;

г) дятел чорний,

д) журавель степовий;

е) глухар.

71. Птахи опанували середовища життя:

а) тільки наземне;

б) тільки водне та навколоводне;

в) як водне, так і наземне.

72. Пера на тілі птаха розташовані;

а) суцільним шаром;

б) на певних ділянках;

в) лише на крилах.

73. Кількість пальців на ногах більшості птахів:

а) один;

б) два;

в) три;

г) чотири;

д) п'ять;

е) пальців немає.

74. Не насиджують яєць:

а) качка-крижекь;

б) зозуля;

в) страус африканський;

г) боривітер;

д) смітні кури;

е) журавель степовий.

75. Птахів, пташенята яких народжуються сліпими та майже позбавленими оперення, називають:

а) вивідковими;

б) нагніздними;

в) насідними.

11. Перелік питань до екзамену

1. Життя як особлива форма існування матерії. Основні властивості живого.

2. Концепція біорізноманіття та особливості його проявів на молекулярному, клітинному, організмовому, популяційно-видовому, біоценотичному та біосферному рівнях організації живої матерії.

3. Біорізноманіття та механізми забезпечення гомеостазу на молекулярному рівні.

4. Біорізноманіття клітин як основної структурно-функціональної одиниці живого.

5. Організм як дискретна біологічна система.

6. Основні етапи онтогенезу багатоклітинних тварин і рослин.

7. Життєві цикли як умова забезпечення безперервності життя.

8. Чергування поколінь у тварин та рослин як адаптації до умов оточуючого середовища.

9. Популяційно-видовий рівень біорізноманіття.

10. Біогеоценотичний рівень як вищий ступінь біорізноманіття. Основні закономірності функціонування біогеоценозів.

11. Вид як зв’язуюча ланка різних екосистем.

12. Життєві форми як наслідок спряженої еволюції популяцій різних видів в єдиній екосистемі.

13. Плакорні та інтразональні екосистеми суходолу та особливості їхнього функціонування і самовідтворення.

14. Біогеоценоз як середовище еволюції.

15. Проблема шкідливих для людини та її господарства видів як наслідок синантропізації ландшафтів.

16. Біосфера як середовище життя.

17. Проблема виникнення життя.

18. Зміни біот протягом історичного розвитку Землі.

19. Проблема антропогенезу. Господарча діяльність людини як важливий фактор еволюції.

20. Концепція національної програми збереження біорізноманіття та засоби її реалізації.

21.Основні напрямки екологічної освіти та її роль у формуванні ойкуменичного світогляду суспільства.

22.Проблема створення ноосфери як єдиної перспективи виживання людства та збереження біорізноманіття.

23.Наукова програма “Діверсітас”.

24. Генетичне різноманіття.

25.Біохімічна систематика.

26.Рівні біорізноманіття.

27. Таксономічна різноманітність.

28. Життєві форми та біологічна різноманітність

29. Геногеографія популяцій людини

30. Видова різноманітність та її географічні закономірності.

31. Біомна різноманітність.

32. Антропогенні зміни біонів.

33. Техногенні катастрофи - загроза біорізноманіття.

34. Стабільність та стійкість біологічних систем.

35. Динаміка біорізноманіття в умовах радіоактивного забруднення.

36. Моніторинг біорізноманіття.

37. Глобальні екологічні зміни.

38. Міжнародний досвід міроприємств по збереженню живої природи.

39. Стратегія збереження біорізноманіття.

40. Лісові ресурси України.

41. Стан і основи невиснажливого використання та збереження недеревних рослинних ресурсів.

42. Державний кадастр рослинного світу.

43. Стратегія збереження та невиснажливого використання біорізноманіття водно - болотних угідь України.

44. Відновлення степів України.

45. Сучасне с/г виробництво і агробіорізноманіття.

46. Вплив с/г діяльності на лучне біорізноманіття.

47. Сучасна нормативно – правова база збереження агробіорізноманіття в Україні.

48. Шляхи удосконалення стану агробіорізноманіття України.

49. Розробка еколого – орієтованих технологій та біопрепаратів.

50. Агробіорізноманіття як компонент екомережі України.

51. Біологічне землеробство як основа здоров’я нації.

52. Моніторинг і оцінка впливу різних видів с/г діяльності та технологій на біорізноманіття.

53. Екологізація с/г виробництва як ключовий чинник збереження агробіорізноманіття .

54. Особливості відтворення осередків дикої природи в агроландшафтах.

55. Екологічна освіта та просвіта в аграрному секторі.

56.Поняття про біорізноманіття, критерії його збереження.

57. Сучасний стан біорізноманіття України та основні загрози.

58. Флора України: стан та заходи її збереження.

59. Фауна України: стан та заходи її збереження.

60. Природно-заповідний фонд України: аналіз та заходи реорганізації.

61. Чорнобильська зона: аналіз стану та пропозиції щодо збереження біорізноманіття.

62. Роль ботанічних садів у збереженні вразливих компонентів біорізноманіття.

63. Значення зоопарків як осередків відновлення видів, що знаходяться під загрозою зникнення.