14.Політична соціалізація особистості

Політична соціалізація-це процес включення індивіда в політичну систему суспільства, в результаті чого у нього формуються особистісні якості, завдяки яким він адаптується до цієї системи.

Стадії політичної соціалізації:

1)Може бути визначена віковим відрізком від 4 до 12 років. Для неї характерно, перш за все, переважний розвиток емоційних компонентів майбутніх політичних установок і визначальний вплив на дитину батьків

2) 12-18р. Ви¬значається швидкою інтеграцією емоційних компонентів з когнітивним змістом і формуванням в основному політичних установок. Розширюється коло соц.факторів, які впливають на політичний розвиток індивіда.

3)Охоплює весь період життя людини. Тут відбувається або стабілізація політичних установок на тому когнітивному рівні, який вже досягнуто, або подальший розвиток і поглиблення їх когнітивного змісту, або їх трансформація під впливом життєвого досвіду індивіда.

Агенти: сім*я, групи однолітків, друзів, громадські обєднання, релігійні організації, церква, школа.

Форми політичної соц-ї:

1)Цілеспрямована форма політичного впливу на особистість, це не що інше, як політичне виховання. Поняття “політичне виховання”-це цілеспрямована форма політичної соціалізації. Остання включає не тільки цілеспрямовані, а і стихійні форми впливу на особистість.

2)Стихійна-це ті умови соціального оточення, які впливають на політичну позицію і політичну поведінку індивіда, так би мовити, неплановано.

Компоненти політичної соц-ї:

1)Когнітивна-обєднує ті феномени, що повязані зі знанням про політичну систему. Система цих феноменів виявляється, по-перше, через політичну поінформованість особистості. По-друге, через уявлення про ознаки, що підтверджують належність особистості до своєї політичної спільноти ти відрізняють від членів інших спільнот; по-третє, через комплекс уявлень про риси, що притаманні типовому члену спільноти;по-четверте, через уявлення про риси, притаманні власне особі, як члену цієї спільноти.

2)Афективний-обєднує ті феномени, що повязані з емоційним ставленням до політичної системи, уряду, політичного лідера. Система цих елементів включає також переживання особистістю належністю до політичної спільноти. Рефлективний компонент виявляється через оцінювальні судження, установки.

3)Конативний(поведінковий)-обєднує ті феномени, що повязані з політичною поведінкою індивідів, тобто поведінкою, що регулюється засвоєними нормами та цінностями відповідної політичної спільноти. Ці феномени виявляються через політичну діяльність і участь у політичних рухах, політичних акціях, членство в партіях, участь у виборах, тощо.

15.Економічна соціалізація особистості

Економічна соціалізація - це процес входження підростаючої людини в економічну сферу суспільства,що включає пізнання економічної дійсності, засвоєння економічних знань.

Процес економічної соціалізації пов»язуть: 1) з соціально-економічними проблемами суспільства, 2) з повсякденним життям3)впливом різноманітних засобів.

Економічна соціалізація - це формування у особистості економічного мислення на основі пізнання нею економічної реальності, засвоєння економічних знань, набуття навичок економічної поведінки.

Фактори економічної соціалізації: класова належність, регіональні і національні особливості, вік, стать.

Найважливішим засобом соціалізації особистості на всіх вікових етапах її розвитку є гроші. Через гроші людина пов’язана з іншими людьми в єдину економічну реальність. Гроші впливають на поведінку людей, зміни їх психіки. В психології розроблено різні грошові типології особистості.

Особливу роль гроші як фактор соціалізації відіграють на етапі дитинства.

Основи економічних знань, економічного мислення і поведінки починають закладатися ще в дошкільному дитинстві. В підлітковому віці з’являється новий досвід входження в економічний світ суспільства.

Економічну соціалізацію у взаємодії між поколіннями можна представити як формування економічної свідомості кожної вікової групи в сім’ї, яка у більшості випадків є взаємодією і взаємостосунками трьох поколінь, які мають різні системи цінностей і установок щодо економічної реальності.

Покоління «дітей» легко адаптується до економічних змін, бо воно виросло в цих умовах і тому у нього ціннісної ломки не відбувається.

Мірою економічної соціалізованості є підприємливість як характеристика суб’єкта економічної діяльності.