Висновки
Невербальна комунікація — це система знаків, що використовуються під час спілкування і відрізняються від мовних засобами та формою їх виявлення.
Важливою ознакою культурної людини є її вміння використовувати акустичні засоби (екстралінгвістичні та пара-лінгвістичні сигнали). Вони підвищують ефективність впливу однієї людини на іншу.
Різні форми невербальної поведінки використовуються для виділення чи акцентування вербального повідомлення, для посилення якої-небудь частини повідомлення, для пояснення мовчання, для додавання нової інформації до висловлення чи для перекручування вербального повідомлення. За допомогою теоретичних моделей комунікату легше зрозуміти внесок невербальної поведінки в консультативні відносини. Чутливість до невербальних повідомлень вимагає концентрації і розвивається в процесі тренування. Вивченню важливості невербальних натяків присвячено кілька досліджень.Обсяг особистого простору, необхідний для комфортного самопочуття, неоднаковий для представників різних культурних груп. І комунікант, і комунікат можуть невірно витлумачити скорочення чи збільшення фізичної дистанції. Значення візуального контакту не менш важливо: англо-американці використовують зоровий контакт для того, щоб підтвердити, що вони слухають, однак в інших культурах прямий погляд і спроба ухилитися від прямого зорового контакту мають інший зміст. У деяких культурних групах прийнято спостерігати за співрозмовником периферичним зором і уникати прямого зорового контакту; а в деяких культурах відхилення від зорового контакту служить ознакою поваги до співрозмовника. Комунікант може невірно витлумачити невербальну поведінку комуніката, який належить до іншої культурної групи.
Список використаної літератури
Мала енциклопедія етикету.- М.: «РИПОЛКЛАССИК»,2000р.
Шевчук С.В., Клименко І.В. Українська мова за професійним спрямуванням.-К.: Алеута, 2012.-С. 157-163.
Гриценко Т.Б. Українська мова та культура мовлення: Навчальний посібник.- Вінниця: Нова книга, 2003.
Г.Г. Почепцов. Теорія комунікації. – М.: “Рефл-бук”, К.: “Ваклер” – 2001. – 656с.
Боєв Б.Ф, Психологія внутрішнього мовлення. – К., 1966.
http://www.dilovamova.org.ua/101.html
http://referat.day.az/az/v16320-neverbalne-splkuvannya?part=2
http://www.big-library.com.ua/book/23_Kyltyra_dilovogo_spilkyvannya_menedjera/1816_43_Neverbalne_spilkyvannya