Розділ 3

3.1. Сучасний етап розвитку пізнавальної активності старшокласників щодо вивчення біології

З метою з’ясування стану розвитку пізнавальної активності старшокласників у процесі навчання біології нами проводився констатувальний експеримент. Ним було охоплено 75 старшокласників, з них 35 учнів Кам’янець-Подільської загальноосвітньої школи № 15 та 40учнівКам’янець-Подільської гімназії

Відповідно до визначених завдань дослідження на констатувальному етапі експерименту розв’язувались такі завдання:

1. Визначення критеріїв, показників та рівнів розвитку пізнавальної активності старшокласників щодо вивчення біології. Розробка методик визначення рівня розвитку пізнавальної активності.

2. Аналіз сформованості визначених складових розвитку пізнавальної активності старшокласників щодо вивчення біології, виокремлення експериментальних та контрольних груп.

Для виконання зазначених завдань використовувався комплекс методів дослідження: бесіди, тестування, спостереження під час навчально-виховного процесу у школі; вивчення й аналіз звітної документації та результатів практичної діяльності; аналіз галузевих стандартів освіти, навчальних планів та програм; анкетування та бесіди з учнями; якісний та кількісний аналіз результатів дослідження.

Діагностування сформованості пізнавальної активності учнів у досліджуваній галузі включали вивчення зацікавленості учнів предметом біологія, рівнів сформованості їх пізнавальних інтересів та пізнавальної самостійності.

Cистемне застосування методів і прийомів активізації пізнавальної активності учнів, заснованих на діяльнісному підході в навчанні, виявиться більш ефективним, підвищить інтерес учнів до біології, що, в свою чергу, позитивно позначиться на розвитку міжпредметних універсальних навчальних дій учнів.

Щоб можна було оцінити не тільки сам факт наявності або відсутності пізнавального інтересу школяра до предмету, але до певної міри і рівень його усвідомленості, ступінь емоційної захопленості предметом, сам характер пізнавальних інтересів, ми провели системну діагностику, яка включала: анкетування учнів, написання творчих робіт і творів, педагогічне спостереження, тестування. Всі ці методи взаємно доповнюють один одного і дозволяють точніше визначити рівень пізнавальної активності учнів.

Для вивчення складових сформованості пізнавальних інтересів учнів у дослідженні застосовувався метод анкетування.

Для оцінки й аналізу результатів, отриманих у ході анкетування, застосовувались показники рівнів розвитку пізнавальної активності учнів (високий, середній, низький). Поділяючи думку Смолкіна А. М., ми вважаємо, що розроблена нами характеристика вказаних рівнів наведених у табл. 3.1., найбільш обґрунтована.

Таблиця 3.1

Характеристика рівнів розвитку пізнавальної активності старшокласників

Рівні розвитку пізнавальної активності	Зацікавленість учнів предметом біологія	Розвиток пізнавальної самостійності та ініціатиності
Високий (Творча активність)	Характеризується інтересом і прагненням не тільки проникнути глибоко в суть явищ та їх взаємозв'язків, але і знайти для цієї мети новий спосіб.	Характерна особливість - прояв високих вольових якостей учнів, завзятість і наполегливість у досягненні мети, широкі і стійкі пізнавальні інтереси.
Середній (Інтерпретивна активність)	Характеризується прагненням учня до виявлення сенсу досліджуваного змісту, прагненням пізнати зв'язки між явищами і процесами, опанувати способами застосування знань у змінених умовах.	Характерний показник - велика стійкість вольових зусиль, яка виявляється в тому, що учень прагне довести почату справу до кінця, при скруті не відмовляється від виконання завдання, а шукає шляхи вирішення.
Низький (Відтворююча активність)	Характеризується прагненням учня зрозуміти, запам'ятати і відтворити знання, опанувати способом його застосування за зразком.	Цей рівень відрізняється нестійкістю вольових зусиль школяра, відсутністю у учнів інтересу до поглиблення знань, відсутність питань типу: «Чому?»

Запитання, які наводилися в анкеті та результати анкетування подано у таблиці 3.2.

Таблиця 3.2