Розділ 2

2.1. Форми і методи формування пізнавальної активності старшокласників під час уроків біології

Початковим етапом удосконалення процесу підготовки майбутнього вчителя до екологічного виховання учнів був відбір доцільних та ефективних форм, методів та методичних прийомів навчально-виховної роботи.

На рис. 2.1 подані основні із тих, що використовувались нами у дослідженні з метою формування пізнавальної активності старшокласників під час уроків біології.

Рис. 2.1. Навчально-методичне забезпечення процесу формування пізнавальної активності старшокласників під час уроків біології.

Лекція. Основними методами навчально-виховної роботи у старших класах, як свідчить аналіз психолого-педагогічної літератури, практики організації навчально-виховного процесу у старшій школі та результатів нашого дослідження, є лекції та бесіди. Вони використовувались нами, зокрема, з метою формування когнітивної складової пізнавальної активності старшокласника. Вибір лекцій обумовлювався тим, що вони дають змогу за відносно короткий час викласти максимальний обсяг теоретичного матеріалу, логічно й послідовно формувати системні знання з відповідної теми. Тому, на орієнтаційно-мотиваційному етапі підготовки для учнів читалися лекції про цікаве у світі природи, лекції, що висвітлювали біологічні відкриття у сучасному світі, сутність та причини екологічних проблем сучасності тощо.

Однак, особливістю лекції, як свідчать результати нашого дослідження, є слабкі зворотні зв’язки з аудиторією, певна пасивність слухачів, що свідчить про низький рівень сформованості пізнавальної активності. Тому ефективним було впровадження елементів бесіди, що давало змогу активізувати мислення, спрямовувати увагу учнів на найважливіші питання теми; практичні завдання на зразок: висловити ставлення до охарактеризованих проблем (усно або письмово), підготувати повідомлення-доповнення до лекційного матеріалу тощо.

Бесіда. Сутність бесід, організовуваних нами, полягала у тому, щоб за допомогою чітко вибудуваних послідовностей запитань спонукати учнів до актуалізації здобутих раніше знань, фактів, світоглядних переконань та засвоєння нових шляхом самостійних роздумів, висновків та узагальнень [24, с. 29-30].

Перевагою таких бесід було те, що учні активно сприймали навчальний матеріал, тому вчитель одразу міг оцінити рівень його засвоєння, за потреби коригуючи зміст і хід бесіди. Водночас, бесіди мали й свої недоліки, зокрема, вони займали багато навчального часу, вимагали високого рівня майстерності вчителя.

Для прикладу, нами була проведена бесіда на тему “Клонування, як напрямок клітинної інженерії, за і проти”.

Організовані таким чином бесіди давали нам змогу не тільки актуалізувати знання учнів до біології, але й визначити рівень сформованості пізнавальної активності старшокласників.

Організація спостережень та розвиток спостережливості. Важливу роль у сприйнятті навколишнього світу, за нашим висновком, має спостережливість. Здатність сприймати особливості об’єкту певним чином обумовлює і ставлення до нього [33, c. 120].

Для розвитку вміння учнів помічати найдрібніші деталі природних об’єктів та явищ було відібрано низку завдань ігрового характеру, завдань-змагань на зразок: “Знайди відмінності”, “Відгадай, де зроблено фото (малюнок)” та ін.

Демонстрація відеофільмів біологічного характеру мали за мету збагачувати знання учнів про навколишній світ, про закономірності життя, розвивати інтерес до пізнання природи.

Цілеспрямоване використання відеофільмів у формуванні пізнавальної активності передбачало, що до початку перегляду проводились вступні бесіди, в яких повідомлялася мета демонстрації фільму. Водночас, кожен перегляд завершувався бесідою, у процесі якої учні обмінювалися враженнями від сприйнятого, з’ясовували, що нового дізналися, які емоції, почуття викликав фільм, чи змінилося ставлення до тих чи інших об’єктів природи. Таким чином, перегляд відеофільмів не був самоціллю чи розвагою, а слугував розвиткові особистісних якостей учнів, що в свою чергу вело до розвитку пізнавальної активності.

До прикладу, нами на уроці біології учням демонструвався відеофільм «Онтогенез», після перегляду якого можна свідчити про значне підвищення пізнавальної активності старшокласників.

Індивідуальні навчально-дослідні завдання. У дослідній роботі ми також залучали учнів до самостійної навчально-пізнавальної діяльності. Зокрема, було організовано підготовку ними повідомлень на біологічну тематику “Біологічне значення запліднення”, “Чому куріння тютюну, вживання алкоголю та наркотиків у молодому віці може позначитися на майбутніх нащадках?”, що мало за мету розширити та поглибити знання учнів з біології.

Дискусія. На різних етапах формувального експерименту нами використовувались дискусії — форма співробітництва, що передбачала обговорення певної проблеми та можливість висловлювати власну думку стосовно цієї проблеми всіх учасників спільної діяльності [131, с. 5]. У дискусіях, організованих нами у процесі експериментального дослідження, перед учасниками ставилась конкретна проблема, з приводу якої вони висловлювали власні думки, аналізували, співставляли їх, уточнюючи та доповнюючи уявлення про сутність проблеми, спільно шукаючи варіанти вирішення.

У ході формувального експерименту нами було проведено дискусію на теми: “ГМО – загроза чи панацея?”.

Як свідчать результати дослідження, у ході дискусії учні набували нових знань та закріплювали набуті раніше, залучались до активної пізнавальної роботи, обмінювались думками, враженнями, співвідносили свої міркування із міркуваннями колег, вчились відстоювати власну позицію, доводити її правомірність. Під час дискусії була змога виявити та оцінити позиції учасників, тому у нашому дослідженні дискусії відігравали також і контролюючу роль.