Мелізми

Мелізми - це мелодичні звороти, які прикрашають основні звуки мелодії До них належать: форшлаг, мордент, групето, трель, арпеджіато.

Форшлаг буває двох видів - короткий та довгий.

Короткий форшлаг - це мелізм, який складається з одного або кількох дуже коротких звуків, які виконуються перед основним звуком Короткий форшлаг позначається дрібною нотою з перекресленим штилем з хвостиком Штиль завжди пишеться вверх. Нота форшлагу з'єднується з основною нотою за допомогою ліги, яка вигнута вниз

Довгий форшлаг це мелізм, який складається з одного звука, який виконується перед основним звуком завжди за рахунок його тривалості. Довгий форшлаг позначається дрібною нотою з штилем вверх без перекреслювання. Тривалість довгого форшлагу дорівнює половині тривалості основного звука

Мордент - це мелізм, який складається з короткого допоміжного звука, який розташований між двічі взятим основним звуком. Він буває простий та перекреслений Простий мордент - з верхнім допоміжним звуком.

Перекреслений мордент – з нижнім допоміжним звуком

Групето - це мелізм, який складається з кількох коротких звуків: верхнього допоміжного, основного, нижнього допоміжного, основного

Трель - це рівномірне швидке чергування основного та верхнього допоміжного звука

Арпеджіато - це швидке виконання звуків акорда послідовно знизу вверх. Позначається вертикальною хвилястою лінією, яка ставиться перед акордом, який виконується

Квінтове коло тональностей.

Квінтовим колом тональностей називається система розташування тональностей одного ладу за чистими квінтами в порядку збільшення ключових знаків.

Всі тональності мажору та мінору у квінтовому колі розташовуються від двох початкових тональностей - До мажор та ля мінор Всі дієзні тональності розташовуються за квінтами вверх, а бемольні - за квінтами вниз.

До # мажор – 7 # - ля # мінор

Фа # мажор – 6# - ре # мінор

Сі мажор – 5 # – соль # мінор

Мі мажор – 4 # - до # мінор

Ля мажор - 3 # - фа # мінор

Ре мажор - 2# - сі мінор

Соль мажор - 1 # - мі мінор

До мажор - 0 - ля мінор

Фа мажор - 1 b - ре мінор

Сі b мажор - 2 b - соль мінор

Мі b мажор - 3 b - до мінор

Ля b мажор - 4 b - фа мінор

Ре b мажор - 5 b - сі b мінор

Соль b мажор - 6 b - мі b мінор

До b мажор - 7 b - ля b мінор

Словник музичних термінів.

Adagio (Адажіо) - позначення темпу: повільно (повільніше, ніж andante, але рухоміше, ніж largo); 2) частина твору або окрема п’єса в даному темпі

Акапела (італ. а cappella), хоровий або ансамблевий спів без інструментального супроводу.

Аколада - фігурна дужка, об’єднуюча декілька нотних станів .

Акорд - ритмічно одночасне сполучення кількох (не менше трьох) різних за висотою звуків.

Allegretto (аллегретто) - 1) позначення темпу: повільніше, ніж allegro, і скоріше, ніж andante; 2) достатньо рухома невелика п’єса або частина циклу.

Allegro (аллегро) - «весело, радісно»; 1) позначення темпу: скоро; 2) п’єса в темпі алегро, частина циклу, перша частина класичного сонатно-симфонічного циклу (сонатне алегро).

Andante (анданте) - 1) позначення темпу: помірно; 2) п’єса в темпі анданте або частина циклу.

Ансамбль -

1) поєднання голосів або інструментів (антонім - соло);

2) у опері - фрагмент для двох або більше солістів.

Антифон - форма, що передбачає почергову участь двох груп виконавців. Термін сходить до назви одного з жанрів старовинного літургійного співу - антифону, який виконувався поперемінно двома хорами.

Артикуляція - спосіб подачі звуку при грі на інструментах або співі, аналогічно вимові в мовному спілкуванні.

Атональність - термін застосовується до музики, в якій відсутній певний тональний центр і пов’язані з ним співвідношення співзвучь. Докладніше Балада - музичний жанр. Початково - одноголосна танцювальна пісня мистецтва трубадурів і труверів (12-13ст.). В епоху романтизму (19 ст.) - вокальний та іінструментальний жанр. В популярній музиці (20 ст.)- сентиментальна пісня з любовним або драматичним сюжетом, 32-тактової куплетної форми, виконувана в помірному або повільному темпі. Також часто використовується джазовими музикантами як чергова тема для імпровізацій.

Вокаліз -

1) спів на голосні звуки (вправа);

2) твір для голосу (без слів) і супроводу

Glissando (гліссандо) - музичний термін, що означає “плавний” перехід від одного звуку до іншого по черзі через всі можливі для відтворення на данному інструменті звуки, що лежать між ними.

Гетерофонія - тип музичної фактури, при якому одна і та ж мелодія виконується двома і більш голосами з невеликими розбіжностями. Цей стародавній тип багатоголосся характерний для давніх пластів музичного фольклору різних народів, в тому числі українського.

Григоріанський спів - літургійний монодичний (одноголосне) спів Західної християнської церкви; отримав назву на ім’я Папи Римського Григорія I (пр. 540-604), який упорядкував церковний спів.

Дискант -

1) вид багатоголосся 12-15 ст.;

2) високий дитячий голос, найвища партія в хорі хлопчиків.

Динамічні відтінки – це сила, гучність звучання.

рp (піанісімо) – дуже тихо

р (піано) - тихо

mp (мецо піано) – помірно тихо

mf (мецо форте) – помірно гучно

f (форте) - голосно

ff (фортісімо) – дуже голосно