65. У якому рядку всі слова є термінами?

1. Голод, кут, бісектриса, графіка, лексика.

2. Кривда, соло, молоко, краса, мороз.

3. Симбіоз, агресія, кіно, театр, фойє.

4. Реакція, функція, сила, міра, гріх.

5. Фонема, ом, тангенс, дифузія, лінгвістика.

66. У якому рядку всі слова застарілі?

1. Пан, каша, добро, чистотіл, козак.

2. Гайдамака, міщанин, фрукт, вівтар, вуса.

3. Чубок, хурделиця, свічадо, словеса, сокира.

4. Рать, зело, челядь, наймит, жупан.

5. Спудей, монах, кардинал, лицар, смола.

67. У якому рядку всі фразеологізми мають однакове значення?

1. Грати очима; бити чоботи; точити ляси; душа в душу.

2. Грати мовчанку; ні пари з вуст; тримати язик за зубами; мов у рот води на

брав.

3. Рукою подати; сидіти в печінках; грати на нервах; легкий хліб.

4. Пасти задніх; байдики бити; грати першу скрипку; від серця відлягло.

5. Викинути з голови; гав ловити; кров з молоком; впасти духом.

68. Який фразеологізм є антонімом до вислову «байдики бити»?

1. Бити ключем.

2. Працювати як мокре горить.

3. Працювати не розгинаючи спини.

4. Бити по кишені.

5. Бити себе в груди.

69. Знайдіть речення, у якому вжито фразеологізм.

1. Не буває нині такого дня, щоб не йшли люди на Тарасову гору, не клали

на його могилу свіжих квітів, не вклонялися його прахові.

2. Я – українець. Щедро ми для друзів одкриваєм душу, гостинно стелим килими...

3. Будуть січні, будуть лютні, Буде хата в рушниках.

4. Голосно затріщала крига на річці.

5. За Збручем та Дністром народ в нас – один, одна наша земля – Україна.

70. Правильне твердження:

1. Іменники життя, повітря, листя вживаються тільки в однині.

2. Іменники злива, грім, колосся мають форми однини та множини.

3. Іменники гілля, двері, окуляри вживаються тільки в множині.

4. Іменники насіння, хитрощі, Альпи вживаються тільки в множині.

5. Іменники коріння, людина, свято мають форми однини та множини.

71. У якому рядку всі іменники у родовому відмінку мають закінчення –у/-ю?

1. Щебіт, друкар, спомин, свинець, букет.

2. Бузок, діагноз, товар, край, авіатор.

3. Палац, сад, оркестр, гнів, Ніжин.

4. Сибір, сантиметр, натовп, садок, Париж.

5. Інвентар, інтерес, футбол, кисень, Інгул.

72. У якому рядку всі іменники І відміни мішаної групи?

1. Межа, задача, тиша, площа, дача.

2. Пісня, вишня, надія, робітниця, сім'я.

3. Робота, варта, дата, Микита, липа.

4. Стіна, земля, сосна, сирота, партія.

5. Лівша, вельможа, тисяча, круча, крупа.

73. У якому рядку всі іменники у родовому відмінку однини мають закінчення –а/-я?

1. Мільйон, кореспондент, оператор, камінь, сміх.

2. Мотор, понеділок, радіус, бондар, семеро.

3. Козак, синус, ромб, університет, біль.

4. Професор, вівторок, тиждень, квадрат, банк.

5. Харків, газетяр, ремісник, кілограм,священик.

74. Продовжте речення: «Морфологія – це…»

1. …словниковий склад мови.

2. …розділ науки про мову, що вивчає звукову будову мови.

3. …розділ науки про мову, що вивчає слово як частину мови.

4. …розділ науки про мову, що вивчає речення, його будову та способи об’єднання слів у словосполучення та речення.

5. …система правил уживання розділових знаків на письмі.

75. У якому рядку всі подані слова – іменники?

1. Рух, бігати, читати, завдання, радість.

2. Звертання, синява, сміливість, радість, читання.

3. Дія, молодий, природа, життя, рухатися.

4. Змагання, дорога, дорогий, відділ, відділяти.

5. Залізо, віск, проміння, променіти, восковий.

76. У якому рядку всі іменники – жіночого роду?

1. Соло, рагу, шасі, депо, таксі.

2. Канікули, Суми, Чернівці, столи, друзі.

3. Степ, кір, Сибір, біль, шимпанзе.

4. Місіс, мадам, леді, путь, Беатріче.

5. Куниця, сорока, гусінь, білуга, поні.

77. Продовжте речення: «Частини мови – це…»

1. …слова, різні за звучанням, але однакові або близькі за значенням.

2. …слова, протилежні за значенням.

3. …скорочені слова.

4. …особливі групи слів, що характеризуються лексичним значенням, морфологічними ознаками, синтаксичною роллю у реченні.

5. … слова, запозичені з інших мов.

78. На які групи поділяються усі частини мови?

1. На самостійні частини мови.

2. На службові частини мови.

3. На вигуки.

4. На самостійні та службові частини мови, вигуки.

5. На самостійні та службові частини мови.

79. У якому рядку всі іменники – чоловічого роду?

1. Лист, край, Ілля, земля, піч.

2. Честь, вість, путь, доповідь, ніч.

3. Біль, кінь, Микола, дядько, дріб.

4. Книга, вогнище, капітан, голова, рахівник.

5. Ліс, міст, озеро, суддя, староста.

80. У якому рядку названо всі службові частини мови?

1. Іменник, сполучник, прикметник.

2. Сполучник, прийменник, частка.

3. Прикметник, дієслово, числівник.

4. Займенник, частка, сполучник.

5. Прикметник, іменник, дієслово.

81. У якому рядку всі іменники – середнього роду?

1. Життя, ледащо, поле, дівча, зілля.

2. Рілля, президія, сирота, читання, видавництво.

3. Коріння, змагання, відкриття, суддя, сузір’я.

4. Листя, селище, око, завдання, гілля.

5. Поле, вогнище, дріб, біль, насип.

82. За якою ознакою всі іменники в українській мові поділяються на відміни?

1. За родом та закінченням у називному відмінку.

2. За числами.

3. За приналежністю до істот чи неістот.

4. За приналежністю до загальних чи власних назв.

5. За лексичним значенням.

83. У якому рядку всі іменники утворені суфіксальним способом?

1. Правнук, вихователь, подорожник, вишивка, зліт.

2. Синочок, передзвін, сестричка, Прикарпаття, довідка.

3. Верболози, димар, чайник, розклад, вибори.

4. Законодавство, вихід, складач, доказ, передвечір’я.

5. Вовчиха, селище, квіточка, рученька, пісняр.

84. У якому рядку всі іменники утворені складанням основ?

1. Побережжя, бездушшя, суперклас, недоля, напад.

2. Заголовок, контрнаступ, чорноморець, всюдихід, мореплав.

3. Важкоатлет, дощомір, землетрус, життєпис, водограй.

4. Дітвора, слухання, півгодини, Прикарпаття, співрозмовник.

5. Жар-птиця, піднебесся, підземелля, ключик, татусь.

85. На скільки відмін поділяються всі іменники української мови?

1. На одну.

2. На дві.

3. На три.

4. На чотири.

5. На п’ять.

86. У якому рядку всі іменники утворені префіксальним способом?

1. Книга, школа, рівнина, доброта, сіно.

2. Кість, лікар, яструб, виліт, правнук.

3. Безвість, безчестя, підгрупа, побережжя, правнук.

4. Дівчина, візок, вовчище, бігун, сінце.

5. Носоріг, чотирикутник, чорнослив, краєвид, радіокомітет.

87. Які іменники української мови стоять поза відмінами?

1. Жіночого, чоловічого і «спільного» роду із закінченням –а, -я в називному відмінку однини.

2. Незмінювані іменники або ті, що мають форму тільки множини чи утворилися з прикметників.

3. Чоловічого роду, що в називному відмінку однини мають нульове закінчення або закінчення –о, а також середнього роду із закінченням –о, -е, -я, -а.

4. Жіночого роду з нульовим закінченням у називному відмінку однини та слово «мати».

5. Середнього роду на –а, -я, які в непрямих відмінках набувають суфіксів -ат, -ят, -ен.

88. У якому рядку допущено помилку при творенні вищого ступеня порівняння прикметників?

1. Більш влучний, вужчий, менш приємний, тепліший, менш вдалий.

2. Менш старанний, переконливіший, нижчий, важчий, більш відомий.

3. Більш дотепний, нижчий, здоровіший, більш переконливий, дотепніший.

4. Гірший, кривіший, менш вживаний, більш кістлявий, більш сумлінний.

5. Більш цікавий, менш вимогливіший, дорожчий, мудріший, менш впертий.

89. У якому рядку всі прикметники вжито у формі вищого чи найвищого ступенів порівняння?

1. Менший, найвищий, щонайвищий, кращий від усіх, м'якенький.

2. Новенький, білуватий, мовчазніший, більш детальний, щонайсолодший.

3. Ліпший, якнайглибший, найменш вдалий, більш прогресивний, яскравіший від усіх.

4. Більш модний, жирнющий, предовгий, найменш впевнений, відважніший.

5. Багатший, задовгий, дуже повільний, помітніший, кисліший за усе.

90. Продовжте речення: «Прикметник – це частина мови, яка вказує на …»

1. …дію або стан і відповідає на питання що робить предмет? що з ним робиться?

2. … назву предмета і відповідає на питання хто? що?

3. … ознаку предмета або його приналежність і відповідає на питання який? яка? яке? чий? чия? чиє? чиї?

4. … число, кількість предметів, їх порядок при лічбі і відповідає на питання скільки? який? котрий?

5. …предмети, ознаки, кількість, але не називає їх.

91. У якому рядку до складу словосполучень входять тільки якісні прикметники?

1. Широкий степ, далека дорога, дорога людина, гарний вчинок, велика будівля.

2. Літній день, вечірні сутінки, морський вокзал, молочна каша, дерев’яна лава.

3. Денне світло, пригірський район, столярна майстерня, грецький горіх, ясний день.

4. Сердитий хлопець, весела дівчинка, зимовий ранок, каштанове волосся, вишневий садок.

5. Сливовий пиріг, сталевий прут, найкраща відповідь, холодний душ, батьківське слово.

92. У якому рядку до складу словосполучень входять тільки відносні прикметники?

1. Суворий клімат, сільський пейзаж, гаряча вода, маковий цвіт, зелена діброва.

2. Глухий кут, чорні очі, запашна кава, паперовий змій, стара груша.

3. Золотий перстень, спортивні досягнення, олімпійський чемпіон, український прапор, морфологічний розбір.

4. Червоний пояс, сімейна передача, дитячий одяг, цегляний будинок, чисте повітря.

5. Жорстокий вчинок, ясне небо, трав’яний дух, пташина пісня, м’яке крісло.

93. Продовжте речення: «Прикметники змінюються…»

1. … тільки за відмінками.

2. … за родами, відмінками і числами.

3. … тільки за родами.

4. … тільки за числами.

5. … тільки за числами і відмінками.

94. Допущено помилку в правописі присвійних прикметників у рядку:

1. Мелащин, Раїсин, ковалів.

2. Голубиний, Ольгин, доччин.

3. Мусіїв, свекрушин, майстрове.

4. Ігорів, Маріїн, зміїний.

5. Батьків, Софіїн, солов’їний.

95. Вищий і найвищий ступені порівняння не можна утворити від усіх прикметників у рядку:

1. Сприятливий, всесвітній, волошковий, доречний.

2. Ранній, бурштиновий, досконалий, довгенький.

3. Активний, сліпий, хитрющий, вороний.

4. Білий, важкий, новорічний, учительський.

5. Босий, козацький, хворий, порожній.

96. Граматичної помилки не допущено у реченні:

1. На цьому питанні я зупинюсь більш конкретніше.

2. У дослідника в колекції було більше на одинадцять рідкісних мінералів.

3. Це сама відповідальна задача.

4. Зайти після десяти годин.

5. Та біль переслідувала його всюди.

97. Звертання правильно вжити в реченні (розділові знаки пропущено):

1. Отець Петро де можна здобути духовну освіту?

2. Місяце-князе ти чарівниченьку смуток на твойому ясному личеньку.

3. Скажи мені правду мій друже Андрію.

4. Гале моя мрійнице кохана!

5. Шановний вдячний читаче звертаюся до тебе.

98. Від усіх іменників прикметники утворюються за допомогою суфікса -ев- (-єв-):

1. Взірець, почуття, ключ.

2. Магній, марш, матч.

3. Алича, життя, плюш.

4. Корінець, помаранч, кварц.

5. Яблуня, магнолія, ясен.

99. Допущено помилку у творенні однієї з форм ступенів порівняння прикметників у рядку:

1. Більш розвинений, гірший, тонший, здоровіший.

2. Дотепніший, крислатіший, найвищий, найменш підготовлений.

3. Ближчий, блискучіший, щонайдорожчий, якнайдавніший.

4. Значно ближчий, якнайвіддаленіший, гіркіший, найбільш нижчий.

5. Чемніший, чутливі ший, добріший, чесніший.

100. Усі прикметники творять ступені порівняння від інших основ у рядку:

1. Малий, молодий, розумний.

2. Великий, хороший, поганий.

3. Вдалий, скромний, хитрий.

4. Страшний, веселий, щирий.

5. Блідий, дешевий, холодний.

101. У якому рядку всі слова – числівники?

1. Обидва, семеро, вісімдесят шість, одна третя, потроїти.

2. Три, тринадцятий, трійка, тридцять п'ять, одна ціла і сім десятих.

3. П'ять, двадцять третій, тридцятеро, вдвоє, півтораста.

4. Двоє, двадцятий, двадцятитисячний, нуль, півтора.

5. Сто сорок один, вісімсотий, троє, стодвадцятиметровий, трьохмільйонний.

102. У якому рядку всі числівники мають однакову будову?

1. Два, двадцять два, двадцятип'ятисотий, двоє, тридцять шість.

2. П'ятнадцять, сорок три, другий, сотий, трійка.

3. Вісімсот, дев'ятнадцять, шістсот, дев'яностий, вісімка.

4. Мільярд, двадцятитрьохсотий, вісімсот двадцять, сім, п'ятий.

5. Нуль, тисяча, три, десять, сто.

103. У якому рядку допущено помилку в правописі числівникових форм?

1. Сімдесятьох п'ятьох, п'ятдесяти восьми, сорока, шестистам п'ятдесяти трьом, сорок шостому.

2. Двадцятьох, сімом, шістсот сорока п'яти, одній цілій і двом п'ятим, сімомастами шістдесятьома трьома.

3. Ста двадцятьом двом, обидвом, чотирьомстам, п'ятдесятьом двом, шістдесятьома.

4. Вісімдесяти, п'ятдесятьох, дев'яноста, шістьом, двома, сто двадцять п'ятому.

5. Сімох, обидвох, двадцятого, ста п'ятдесятьох трьох, ста п'ятдесяти двох.

104. У якому рядку словосполучень неправильно поєднано числівник з іменником?

1. З першим вересня, одна четверта зошита, півтора аркуша, три професори, восьмеро учнів.

2. Чотири доцента, семеро жінок, три сини, четвертому класу, ста двадцяти шести кілограмам.

3. Півтораста карбованців, дев'ятеро ножиць, п'ятнадцятий кілометр, вісім апельсинів, одна ціла і вісім десятих метра.

4. Півтори години, шість жінок, троє поросят, обидвом дівчинкам, два зошити.

5. П'ятистам сімдесятьом трьом тоннам, п'ятьом чоловікам, сімдесяти восьми жінок, півтори доби, троє друзів.

105. У якому рядку всі числівники відмінюються за одним типом?

1. Вісім, вісімнадцять, вісімдесят, тридцять, сорок.

2. Дев'ять, сімнадцять, двадцять п'ять, п'ятдесят п'ять, сто.

3. П'ять, одинадцять, п'ятнадцять, двадцять, сімнадцять.

4. Шість, дванадцять, тридцять, сім, один.

5. Двадцять шість, тридцять, три, шістсот, дев'ять.

106. Позначте рядок, у якому порушено норму при відмінюванні числівників:

1. Трьохсот, трьомстам, на трьохстах;

2. П’ятисот, п’ятистам, п’ятистами;

3. Семисот, сімомастами, на семистах;

4. Дев’ятисот, дев’ятистам, дев’ятьмастами;

5. Двохсот, двомастами, на двохстах.

107. Числівник ужито в реченні:

1. Козацька сотня розтанула в пітьмі.

2. У спартакіаді взяли участь сто учнів.

3. З-поміж альпіністів лише одиниці змогли подолати цей маршрут.

4. Четвірка друзів вирушила в мандри.

5. на майже голих гілках висіло з десяток останніх яблук.

108. Усі числівники кількісні у рядку:

1. Дванадцять, четвертий, тридцять шість.

2. Сімсот двадцять, сорок один, тринадцятий.

3. Дві тисячі, вісімдесятий, триста.

4. Сто другий, двісті вісім, чотирнадцять.

5. Двадцять, вісімсот сорок, дванадцять.

109. Кожен числівник змінюється за родами, числами та відмінками в рядку:

1. Дванадцятий, тридцять четвертий, сім тисяч.

2. Одинадцятий, двадцять сьомий, десять.

3. Тридцятий, вісімдесят один, семисотий.

4. Шістдесятий, сорок третій, сотий.

5. Трьохсотий, вісімнадцятий, тисяча двісті.

110. Кількісні та порядкові складені числівники вжито в правильних відмінкових формах у рядку:

1. Двомастами шістдесятьома, трьохсот сімдесят восьмим.

2. Чотирьохсот вісімдесятьох сімох, п’ятсот десятьох.

3. Семистами тридцятьома чотирма, шістсот двадцять другим.

4. Восьмистам сорока сімом, чотириста сімдесят четвертого.

5. На дев’ятистах вісімдесятьох шістьох, сімисот тридцять дев’ятому.

111. Займенники, кожен з яких змінюється лише за відмінками, складають рядок:

1. Свого, за тим, декого.

2. Собою, хто-небудь, на комусь.

3. Будь-хто, абиякого, ні з ким.

4. Кому, чийогось, нас.

5. Кожної, ніхто, усякий.

112. У якому рядку всі займенники змінюються за родами, числами, відмінками?

1. Ніхто, себе, той, самий, ти.

2. Цей, котрийсь, абичий, ніякий, той.

3. Ніскільки, воно, сам, себе, мій.

4. Стільки, абихто, ніщо, деякий, ваш.

5. Котрий, такий, хто-небудь, бозна-чий, я.

113. Присвійний займенник ужито в реченні:

1. Друзі привітали її з днем народження.

2. Вперше я побачив її на концерті.

3. У змаганнях брали участь і його учні.

4. Холод змусив їх добувати вогонь.

5. Батько повів його до спортивної секції.

114. Рядок займенників, кожен з яких змінюється так само, як прикметники:

1. Чийого, самим, скількох.

2. Котрий, ніякий, такого.

3. Деякого, нікого, іншому.

4. Абичийого, кожним, тобою.

5. Усьому, чиїмсь, декому.

115. Через дефіс пишуться займенники рядка:

1. Який/небудь, хтозна/що, будь/кому.

2. Скільки/небудь, будь/чиїми, аби/який.

3. Казна/чим, де/хто, кому/сь.

4. На чому/небудь, ні/кого, аби/чим.

5. Чиїми/сь, від будь/кого, ні/якого.

116. У якому рядку всі займенники пишуться разом?

1. Ні/хто, де/який, аби/що, ні/котрий.

2. Ні/для/кого, ні/який, де/що, хтозна/що, аби/хто.

3. Ні/скільки, ні/з/чим, де/хто, будь/що, казна/що.

4. Ні/чий, будь/який, ні/від/чого, казна/хто, будь/хто.

5. Ні/в/якому, ні/чого, де/що, хто/небудь, аби/хто.

117. У якому рядку допущено помилку в написанні займенників?

1. Ніхто, дехто, хто-небудь, будь-який, абихто.

2. Казна у кого, хтозна що, аби що, якийсь, деякий.

3. Дещо, що-небудь, абиякий, ніщо, хтозна з ким.

4. Хтось, нічий, будь-хто, казна-що, ні з чим.

5. Щось, будь-що, ніскільки, кого-небудь, декого.

118. У якому рядку всі наведені слова є займенниками?

1. Дехто, дещо, дешево, десять, деякий.

2. Абияк, абихто, аби тільки, абичий, абзац.

3. Ніхто, ніготь, ніж, нічий, ніскільки.

4. Хто, хтось, хто-небудь, хтозна-що, будь-хто.

5. Мій, мідь, між, мізкувати, ми.

119. Знайдіть рядок займенників, які після прийменників уживаються з приставним н (у непрямих відмінках):

1. Мій, себе, твій, свій.

2. Я, ти, ви, жодний.

3. Той, цей, такий, сам.

4. Він, воно, вона, вони.

5. Хто, що, чий, весь.

120. За допомогою яких префіксів утворюються неозначені займенники, що пишуться через дефіс?

1. Пра-, су-, без-.

2. За-, по-, пре-.

3. Казна-, хтозна-, будь-.

4. Пере-, зі-, за-.

5. Ви-, від-, до-.

121. У якому рядку всі дієслова належать до однієї дієвідміни?

1. Слухати, розуміти, відчувати, платити, шити.

2. Запалити, хвилюватися, затоплювати, гріти, нити.

3. Допомагати, тримати, вити, білити, крикнути.

4. Шуміти, дивитися, мріяти, затихати, плавати.

5. Господарювати, з'єднувати, хотіти, розповісти, ходити.

122. У якому рядку допущено помилку в правописі особових закінчень дієслів?

1. Жнемо, повернеш, дивишся, борешся, любимо.

2. Обмережимо, знаходиш, ненавидите, схочете, летите.

3. Захистимо, пишеш, переставиш, плачемо, колють.

4. Наносить, з’їздиш, замерзнеш, зрубаєш, вдержиш.

5. Втаїш, ходить, шкодить, перемелють, полять.

123. У якому рядку допущено помилку в правописі особових закінчень дієслів?

1. Думають, прасують, сплять, в'януть, летять.

2. Відкривають, можуть, ростуть, називають, ведуть.

3. Гукають, зменшують, їдуть, руйнують, іржуть.

4. Розуміють, кричать, шепотять, хочуть, вчаться.

5. Летять, біжуть, шанують, дозволяють, співають.

124. Особові форми дієслів складають рядок:

1. Забудеш, розсіються, цвісти.

2. Співаючи, понесуть, збираємо.

3. Засвоїте, катаємось, жартують.

4. Розквітнуть, щебечуть, заперечувати.

5. Винайти, поїдуть, зрадіють.

125. Дієслова у формі майбутнього часу першої особи множини складають рядок:

1. Запрошуватимемо, візьмете, зруйнуємо.

2. Наспіваєте, розхитуємо, вирішимо.

3. Перенесемо, вигадаєте, подумаємо.

4. Заморозимо, заслухаємось, виховуватимемо.

5. Звикатимемо, малюємо, увімкнемо.

126. Дієслова, які не мають складеної форми майбутнього часу, складають рядок:

1. Прислати, співати, наблизитись.

2. Визначити, купувати, ловити.

3. Встати, блищати, вихвалятися.

4. Рахувати, здійснити, відновити.

5. Поздоровити, обладнати, утворити.

127. Рядок дієслів із закінченням –ете:

1. Розв’яж…, закінч…, прагн…

2. Відпочин…, усміхн…сь, знайд…

3. Змокн…, залиш…, принес…

4. Одягн…, свисн…, віддяч…

5. Перебор…, іднім…, насміл…сь.

128. Усі дієприслівники пишуться з не окремо в рядку:

1. Не/зчувшись, не/звертаючись, не/подякувавши.

2. Не/дочувши, не/довиконуючи, не/сказавши.

3. Не/обіцяючи, не/вирішивши, не/вгаваючи.

4. Не/визначивши, не/змовляючись, не/хтуючи.

5. Не/слухаючи, не/руйнуючи, не/знаючи.

129. Рядок активних дієприкметників:

1. Зчорнілий, зблідлий, вилікуваний.

2. Политий, збіднілий, зігрітий.

3. Здичавілий, побагровілий, зарослий.

4. Побілілий, уражений, змоклий.

5. Прив’ялий, здрібнілий, виграний.

130. Одиничний дієприслівник не виділяється комами в реченні:

1. А він теж усіх обнімав цілував і не втримавшись на радощах таки заплакав.

2. А навкруги розвидняючись світліло.

3. У траві прилігши лось міг сховатися до половини.

4. Остав стояв вагаючись.

5. У халабуду зігнувшись зазирнув дозорець.

131. У якому рядку правильно подано визначення дієприкметника?

1. Дієприкметник – це частина мови, що виражає ознаку за дією або станом і має граматичні особливості дієслова і прикметника.

2. Дієприкметник – це особлива форма дієслова, що виражає ознаку предмета за дією або станом.

3. Дієприкметник – це особлива форма дієслова, що виражає ознаку предмета за дією або станом і має граматичні особливості дієслова і прислівника.

4. Дієприкметник – це особлива форма дієслова, що має граматичні значення дієслова і прикметника.

5. Дієприкметник – це особлива форма дієслова, що виражає ознаку за дією або станом і має граматичні особливості дієслова і прикметника.

132. У якому рядку всі дієприкметники пасивного стану?

1. Зівлий, розквітлий, квітучий, працюючий, передплачений.

2. Невстигаючий, позеленілий, пожовклий, пройдений, засклений.

3. Зафарбований, записаний, прочитаний, заспіваний, збентежений.

4. Зароблений, зляканий, колючий, заплаканий, попереджений.

5. Закручений, сяючий, замріяний, переспілий, розмальований.

133. У якому рядку правильно подано визначення дієприслівника?

1. Дієприслівник – це частина мови, що означає додаткову дію або стан і має граматичні ознаки дієслова та прислівника.

2. Дієприслівник – це особлива форма дієслова, що означає додаткову дію і має граматичні значення дієслова та прикметника.

3. Дієприслівник – це особлива форма дієслова, що означає додаткову дію або стан.

4. Дієприслівник – це особлива незмінювана форма дієслова, що означає додаткову дію або стан і має граматичні ознаки дієслова та прислівника.

5. Дієприслівник – це незмінювана форма дієслова, що граматичні ознаки дієслова та прислівника.

134. У якому рядку всі слова – дієприслівники?

1. Заснувши, переможений, записаний, опинившись, бажаючи.

2. Лежачи, ніяковіючи, бажаний, спалений, заспівавши.

3. Стихаючи, повеселівши, стомився, заснувши, падаючи.

4. Отруїти, вбити, нагромаджений, зрозумівши, граючись.

5. Йдучи, стрибаючи, соромлячись, розбиваючи, поважаючи.

135. У якому рядку всі слова з часткою не пишуться разом?

1. Не/скошена трава, не/полита досі розсада, не/бачена краса, не/бачена ніколи фортеця.

2. Не/закінчена розмова, не/замкнені двері, ні в чому не/підтверджений факт, ні до кого не/спрямоване слово.

3. Не/продумана відповідь, ще не/дозрілі хліба, оті не/скошені поля, не/записаний вірш.

4. Не/дописаний лист, не/помічений човен, не/підписані документи, ці не/забуті мрії.

5. Не/застебнуте пальто, не/перекопана досі ділянка, не/висушене сіно, не/зірваний бур’ян.

136. Пара речень, у кожному з яких ужито прислівник:

1. Поблизу є криниця. Біля озера будинок відпочинку.

2. Нарешті всіх зібрали докупи. Навколо хати ростуть вишні.

3. Він здивовано дивився на нас. У нього здивоване обличчя.

4. Ти вдало сьогодні виступив. Наша подорож була вдалою.

5. Скрізь ростуть квіти. Тоді було холодно.

137. Прислівник виступає обставиною у реченні:

1. У садку було прохолодно.

2. Він зробив це ненавмисне.

3. У будинку неподалік світилося.

4. Квартира праворуч ще не заселена.

5. У мене радісно на душі.

138. Ознаку предмета означають прислівники в рядку:

1. Торгівля вроздріб, кава по-турецьки, читання вголос.

2. Сад восени, розмова віч-на-віч, глухо шумів.

3. Читання мовчки, сказав навздогін, приїду коли-небудь.

4. Будинок зліва, розірвав уподовж, присунув близько.

5. Прогулянка верхи, зробив вчасно, доглядає дбайливо.

139. У якому рядку правильно названо морфологічні ознаки прислівника?

1. Рід, число, відмінок.

2. Час, спосіб.

3. Незмінність, час.

4. Відмінок, число.

5. Незмінність.

140. У якому рядку не від усіх прислівників можна утворити ступені порівняння?

1. Рішуче, багато, щойно, тихо, далеко.

2. Гарно, красиво, корисно, весело, завзято.

3. Лукаво, мало, міцно, швидко, дбайливо.

4. Глибоко, рано, високо, легко, вузько.

5. Дорого, голосно, важко, просто, зручно.

141. У якому рядку всі прислівники пишуться через дефіс?

1. По/перше, по/вашому, ні/куди, на/весні, на/зло.

2. Будь/як, по/братерськи, в/голос, з давніх/давен, на/певно.

3. Хтозна/де, коли/не/коли, на/бік, у/перше, на/вигляд.

4. По/нашому, де/не/де, віч/на/віч, часто/густо, казна/коли.

5. З/верху, по/казахському, ні/коли, казна/де, раз/у/раз.

142. У якому рядку допущено помилку в правописі прислівників?

1. Праворуч, пліч-о-пліч, рік у рік, зверху, по-нашому.

2. По двоє, вдвічі, на щастя, по-друге.

3. Нашвидкуруч, коли-не-коли, безвісти, без жалю, старанно.

4. Віч-на-віч, у стократ, заочі, абияк, ніколи.

5. Вкупі, до вподоби, безладу, допізна, щодня.

143. У якому рядку всі сполучники сурядні?

1. І, тому що, а, проте, через те що.

2. Чи, то…то, для того щоб, і, бо.

3. Але, зате, та, однак, проте.

4. Або…або, немовби, наче, якби, однак.

5. Щоб, через що, в міру того як, аби, ніби.

144. У якому рядку всі сполучники пишуться окремо?

1. Як/що, що/б, через/що, про/те, не/наче.

2. Як/тільки, не/мов/би, як/би, що/би, а/би.

3. Для/того/щоб, з/того/часу/як, незважаючи/на/те/що, в/міру/того/як, тому/що.

4. У/зв’язку/з/тим/що, ні/би, так/що, в/наслідок/того/що, а/бо.

5. За/те, наче/б/то, як/би, не/наче/б/то, в/наслідок/того/як.

145. У якому рядку всі сполучники єднальні?

1. І, та, а, але, хоч.

2. Щоб, не то…не то, бо, аби, й.

3. Аби, чи…чи, проте, зате, що.

4. Й, ні…ні, теж, також, та (у значенні і).

5. Якби, як, мов, однак, ні…ні.

146. Протиставний сполучник ужито в реченні:

1. Тече вода в синє море, та не витікає.

2. А зараз треба знайти якийсь сухостій та вечерю зварити.

3. І не було в тій розповіді ні трагічних зворотів, ні зітхань.

4. Нехай стократно помилявся, то хана кликав, то Москву.

5. І любистком, і клечанням уквітчали хату.

147. Сурядний сполучник ужито в реченні:

1. Скраю росли соняшники, між рядочками моркви зеленіли шпильки часнику.

2. Ще тільки початок осені, однак на березах уже жовкне листя.

3. На лугу зійшов сніг, попід кущами верболозу вже блищала вода.

4. Літо – це найкраща пора для дітей: можна купатись у річці, бігати босоніж по траві.

5. Він знає, де можна знайти довідку з правопису.

148. Тільки прийменники складають рядок:

1. На, через, якщо.

2. Про, щоб, під.

3. Між, біля, задля.

4. По, й, над.

5. Від, з, а.

149. У якому рядку правильно подано визначення прийменника?

1. Прийменник – незмінна службова частина мови, що виражає залежність іменника та займенника від інших слів.

2. Прийменник – незмінна повнозначна частина мови, що вживається для зв’язку однорідних членів речення.

3. Прийменник – незмінна службова частина мови, що вживається для зв’язку частин складного речення.

4. Прийменник – незмінна повнозначна частина мови, що виражає залежність іменника, числівника від інших слів у реченні.

5. Прийменник – незмінна службова частина мови, що виражає залежність іменника, числівника, займенника від інших слів у словосполученні та реченні.

150. У якому рядку всі прийменники пишуться разом?

1. Незалежно/від, на/перед, з/під, за/ради, з/за.

2. По/між, згідно/з, під/час, в/продовж, з/поміж.

3. В/наслідок, до/вкола, в/здовж, на/вколо, що/до.

4. На/впроти, у/зв’язку/з, поруч/з, з/метою, з/посеред.

5. За/для, відповідно/до, незалежно/від, о/крім, по/за.

151. У якому рядку всі прийменники пишуться окремо?

1. З/метою, у/галузі, за/винятком, незважаючи/на, за/допомогою.

2. У/зв’язку/з, в/наслідок, по/серед, з/поза, по/між.

3. По/під, в/продовж, під/кінець, по/над, з/посеред.

4. По/за, з/поза, поруч/з, згідно/з, за/ради.

5. За/для, одночасно/з, що/до, з/над, з/під.

152. У якому рядку всі прийменники пишуться через дефіс?

1. Із/за, з/під, з/попід, з/поміж, з/посеред.

2. З/поза, з/за, з/посеред, по/при, не/зважаючи/на.

3. За/для, за/ради, по/серед, по/руч., в/наслідок.

4. В/продовж, що/до, з/метою, за/допомогою, по/серед.

5. Незалежно/від, згідно/з, під/час, відповідно/до, з/понад.

153. Речення з часткою ж (же), яка пишеться окремо:

1. А/як/же ти увійшла у квартиру?

2. Не хвилюйтесь, я вас підвезу, а/вже/ж!

3. Дівчатка теж/ж підійшли до гурту школярів.

4. Вони повернуться вчасно, а/як/же!

5. Прийду до вас у гості, а/вже/ж!

154. У якому рядку всі частки пишуться окремо?

1. написав/би, немов/би, як/небудь, що/разу, надумав/таки.

2. Все/ж/таки, отакий/то, все/таки, стань/бо, аби/куди.

3. Електроніка/ж, тільки/що, таки/прийшли, ну/й, навряд/чи.

4. Поки/що, колись/то, як/от, саме/тому, дай/но.

5. Невже/сказав, казав/же, ось/так, начеб/то, хтозна/який.

155. У якому рядку допущено помилку в правописі частки ні?

1. Ніхто, нівроку, нізвідки, ні з ким, ні сліз.

2. Ні один, ніякий, ніщо, нісенітниця, ніколи.

3. Нікого, нівкого, ніяк, ні шелесту, ні до чого.

4. Ні для кого, ніяковість, ні з чим, анітелень, ні те ні се.

5. Нічийому, ні птаха, ніскільки, ніде, нікчемний.

156. У якому рядку допущено помилку в правописі слів?

1. Отакий-то, таки сказав, задля, з-посеред, невиконаний план.

2. Тим-то, не можна, ні сюди ні туди, ніколи, не цей.

3. Няньчать, вирізьблений, ні від того, не дуже, стільки-то.

4. Ходи ж, будь з ким, давай-но, важкий таки, як треба.

5. Аніяк, як-небудь, якнайкраще, щодоби, тільки що.

157. У якому рядку допущено помилку в правописі слів?

1. Розбив би, хай зробить, вона-бо, кинь-но, як-от.

2. Колись-то, навчила-таки, роби ж бо, напиши ж но, зігрій-но.

3. Що за, навряд чи, ще й, хоча б, та й.

4. Розрадь же, схаменіться же бо, тепер-от, хочби, мовби.

5. Звари ж, теж (і), годі-бо, мало не всі, передавали ж таки.

158. У якому рядку всі слова – вигуки?

1. О, ой, алло, вибачте, майже.

2. Фе, до побачення, вйо, вйокати, ух.

3. Хі-хі, гайда, нумо, давай, фу.

4. Ех, ох, гов, здрастуйте, вибачте.

5. Агов, ку-ку, марш, геть, вибачення.

159. У якому рядку допущено помилку в правописі вигуків?

1. Ой-ой, їй-Богу, їй-бо, вйо, допобачення.

2. Ку-ку, овва, добридень, ш-ш-ш, агов.

3. Ну-ну, алло, му-у-у, їй-право, будь ласка.

4. Ках-ках-ках, цабе, ха-ха, а-а-а, тарах.

5. Ляп-ляп-ляп, кру-кру, на добраніч, от тобі й на, оце так.

160. У якому рядку всі слова – вигуки?

1. Овва, будь ласка, їй_богу, киць-киць, певне.

2. Няв-няв, ой-ой, ге, іх, нявкати.

3. Леле, куд-кудак, дзень, цитьте, ухкати.

4. Ну-ну, фе, ух, га-га-га, добридень.

5. Їй-право, фі, о, геть, хекання.

161. Правильно підкреслено підмет у реченні:

1. Туристське спорядження вони поклали в човен.

2. Турбуватися про батьків – обов’язок дітей.

3. Гетьмани, гетьмани, якби-то ви встали, встали, подивились на той Чигирин!

4. Стоять віддалік одна від одної над річкою три верби .

5. Лісове болото обступили білокорі берези.

162. Означено-особове речення:

1. Не страшні для мене вітри.

2. При вузлі залізниці його зігнали з потяга.

3. Умий же біле личко дрібними сльозами.

4. Ще з юних літ мені відкрилась правда.

5. Всі шляхи позамітало в полі.

163. Немає другорядних членів у реченні:

1. Ліс іще дрімає…

2. Були падіння, злети, поразки та перемоги.

3. Сьогодні сонячно.

4. Мені сумно.

5. У вас затишно.

164. Речення з однорідними членами:

1. Над картатою людською збірнотою відлунює розтіч голосів, ревище худоби, дзвін кіс, гучання гончарних виробів, сумні переливи сопілки, дрімотне квиління ліри й ще десятки згуків.

2. Почувся шерхіт босих хлоп’ячих ніг, чіпкі руки пригнули голову білого коня.

3. За городом срібною гладінню розлився ставок, за ставком верби до води похилилися, за вербами на пагорбі хати біліють, і баня церкви невеликої з-за дерев виблискує.

4. Хтось невидимим смичком провів по білих хмарах, і вони забриніли, як скрипка.

5. На левадах білими озерами розлігся туман, і в ньому неясно чорніли кущі верболозу, мов курені на бакші.

165. Прикладка не відокремлюється комами в реченні (розділові знаки пропущено):

1. Доля Олеся Гончара світоча української нації сповнена любові до рідної землі.

2. Генетика як самостійна біологічна наука сформувалася в ХХ ст.

3. Де Залізняк душа щира де одпочиває?

4. Солов’їні нічні товариші мої у сад злетілись до вікна.

5. Богдан як індивідуаліст сидів окремо.

166. Звертання правильно вжито у реченні (розділові знаки пропущено):

1. Отець Петро де можна здобути духовну освіту?

2. Місяце-князе ти чарівниченьку смуток на твойому ясному личеньку.

3. Скажи мені правду мій друже Андрію

4. Гале моя мрійнице кохана!

5. Шановний вдячний читаче звертаюся до тебе.

167. Синтаксис – це…

1. Система правил уживання на письмі розділових знаків, будова речення.

2. Розділ граматики, що вивчає будову та значення словосполучень і речень, способи зв’язку слів у словосполучення, речень у тексті.

3. Розділ мовознавчої науки, що вивчає словосполучення, його будову.

4. Розділ мовознавчої науки про вживання розділових знаків у реченні.

5. Розділ мовознавства, який вивчає слово як частину мови і член речення.

168. Речення з простим дієслівним присудком:

1. А потім вже подвижники і вчені взялись вивчать кургани височенні.

2. Вони будуть купатися й розважатися цілий день.

3. Співати – це як дихати.

4. Птахи по надбережжю готуються відлітати у вирій.

5. Все довкола здається ялинковими прикрасами, новорічною феєрією.

169. Неозначено-особове речення:

1. Розвійтеся з вітром, листочки зів’ялі!

2. Починали пастушити звичайно з семи років.

3. І мій народ, дорівняний до мене, уже ніхто не смів би обмовлять.

4. Не називаю її раєм, тії хатиночки у гаї над чистим ставом край села.

5. На Великдень усі вітали один одного писанками.

170. Додаток, виражений інфінітивом, є у реченні:

1. Роса ще не встигла розійтися туманом по зеленому полю.

2. Мені не раз випадало раніш добре поживитися там на всяку дичину.

3. Не знаю чому, але захотілося лягти і качатися по траві.

4. Вона прислухається до них і ще не наважується втрутитися, висловити свою думку.

5. На Слобожанщині господині просили посівальника обов’язково посидіти на порозі.

171. Після узагальнюючого слова ставиться двокрапка в реченні:

1. Стоячи в тумані я нічого не бачив округ себе ні стіни ні вікон ні дверей.

2. А соловейко-варакушка не відмовляється ні від сухого листячка ні від торішньої трави.

3. У лозняках в очеретах та в осоці чекають гнізда на кобилочку солов’їну та кобилочку річкову на очеретянок.

4. І восени й узимку на місцевому базарчику одна стара жінка чи й дві продають ягоди горобини чи калини сушений цвіт стебла й коріння лікувальних рослин.

5. Листя лежало на дровітні на колодах осикових дров на купі гарбузів.

172. Допустова обставина є в реченні:

1. Глуха степова тиша передзвонювала таким гнітючим передзвоном, що можна було збожеволіти.

2. Ми квапилися, щоб осягнути більше можливого.

3. Хоч сорочка одна, та біленька щодня.

4. Граючи, він низько схиляв голову до баяна, наче він повідував йому щось інтимне.

5. Як постелиш, так і виспишся.

173. Складним називається речення, що складається:

1. Тільки з двох простих речень, об’єднаних в одне ціле за змістом та інтонацією.

2. Тільки з двох простих речень, об’єднаних в одне ціле за змістом, інтонацією та розділовими знаками.

3. Тільки з двох або кількох простих речень, об’єднаних в одне ціле за змістом та інтонацією та розділовими знаками.

4. З двох або кількох простих речень, об’єднаних в одне ціле за змістом та інтонацією.

5. З двох або кількох простих речень, об’єднаних в одне ціле за змістом, інтонацією та розділовими знаками.

174. Позначте складне речення:

1. Раптом ззаду я почув голос, чистий і гармонійний.

2. Славте ж, люди, землю, на якій народилися й зросли ваші батьки й діди, яку вони виплекали працею і яку любити вам заповідали.

3. Колисав мою колиску вітер рідного Поділля.

4. Сонце давно вже зайшло.

5. За тином, захований у тінь, іржав тривожно й лячно кінь.

175. Слід поставити тире у безсполучниковому складному реченні (розділові знаки пропущено):

1. Мені відкрилась істина печальна життя зникає як ріка Почайна.

2. Хмари пливли низько над землею можна було сподіватися дощу.

3. І пригадалося йому дитинство над водами хиляться лози лелека пливе в висоті.

4. Просив тебе повчав тебе давно не смій губити часу дорогого.

5. Забудеш рідний край тобі твій корінь всохне.

176. Слід поставити кому в складносурядному реченні (розділові знаки пропущено):

1. А сніг з кожною хвилиною густішав і дедалі непрогляднішою стала за вікном вируюча сіра каламуть.

2. Таке розкішне над нами небо і такі ми до безмежності молоді!

3. Над водою вставав туман і повіяло холодком.

4. Чого світання так ясніє в небі і так ясніє пісенька дзвінка?

5. По узліссі і на галявині зеленіє перший ряст і цвітуть проліски та сон-трава.

177. Позначте складнопідрядне речення, в якому підрядна частина стоїть всередині головної:

1. Діти кидали з мосту паперові кораблики і залюбки спостерігали, як несла їх швидка течія.

2. Як родить земля золоті урожаї, так пісня із серця мого виринає.

3. Вночі, коли уся природа спить, поринувши у темряву й знемогу, лише людина вміє освітить свою домівку і свою дорогу.

4. Вітерець весняний тихенько дише, немов діток до сну колише.

5. Угорі гілля дерев так переплелося між собою, що зовсім закривало небо.

178. Позначте складнопідрядне речення з підрядним з’ясувальним:

1. Коли живий козаченько, то зараз прибуде.

2. Відомо, що творча своєрідність художника слова найповніше проявляється у його книгах.

3. Долиною повилась річечка, наче хто кинув синю стрічку на зелену траву.

4. У княжий табір вісник вість приніс, що меч тевтона над Волинню звис.

5. Сонце пекло так, що й уночі степ пашів.

179. Позначте безсполучникове складне речення:

1. Тільки подекуди серед листя блищать білі стіни хат, лиснять проти сонця вікна або де-не-де під гіллям сіріє клуня.

2. На сусідньому полі ранні скирти не жовті, а чорні: потемніли після облоги затяжних дощів.

3. Особливо корисне повітря соснових лісів і дібров, які є найулюбленішими місцями туризму та масового відпочинку.

4. Жінки до схід сонця йшли до лісу, щоб заготувати лікарських трав…

5. Ніколи не було кращого побратимства для військової справи, як побратимство Нечая з Богуном, бо Богун давав Нечаєві поради, як перемогти ворогів, а той перемагав.

180. Позначте складне речення з підрядністю і безсполучниковим зв’язком:

1. Вітер стих, чистий свіжий сніг сріблом сяяв під блакитним наметом неба.

2. Олена пильно дивилася межи дерев, їй все здавалося, що вона бачить то сани, то свитку Василька, то кінські ноги…

3. Розкажу тобі думку таємну, дивний здогад мене обпік: я залишуся в серці твоєму на сьогодні, на завтра, навік.

4. Оселю свою чумаки обов’язково обносили високою загатою: затишно й тепло від неї узимку.

5. На початку квітня подули теплі вітри, по небу побігли пухнасті хмарки, вночі через них перестрибував срібний місяць, а вдень сліпило сонце.

181. Як поділяють складні речення за засобами зв’язку?

1. На єднальні, розділові, протиставні.

2. На сурядні і безсполучникові.

3. На підрядні і безсполучникові.

4. На сполучникові і безсполучникові.

5. На ускладнені і неускладнені.

182. Визначте складносурядне речення з розділовими відношеннями:

1. Ціна словам однакова від роду: Чи присягаєш на вітрах сторіч При свідкові у вірності народу Чи другові без свідка, віч-на-віч.

2. то весна чи осінь. Не згадаю.

3. В зіницях – то день ясний, то ніч…

4. …Чи дружина вірна, чи скорботна мати, чи сестра твоя шлють ті листи.

5. Чи ти – любов, Чи ти – розрада, Із чарівним розльотом брів, Чи тільки відгомін любові…

183. У якому реченні допущено пунктуаційну помилку?

1. Хай в царство машинного дива йдемо, та житиме завжди поезія серця – Велика й безсмертна, як серце само.

2. Бачите, між тими, хто творить, і хто любить, є щось спільне.

3. З очей спадає смута темно-сива, І синій блиск у погляді бринить.

4. Він – людина, і ніщо людське йому не чуже.

5. Не заглядає сонце в темний льох, Та «за» бере початок в кожнім «проти».

184. Серед наведених речень знайдіть складне безсполучникове.

1. А вода у криниці солодша, ніж була, дзвінка, різдвяна, пахне грушами.

2. Оксана, поливаючи квітки, співає веснянки.

3. Печаль в очах – ознака українця – віками вгризлась в генетичний код.

4. Є мудра книжка – не жалій годин.

5. У долі, горем сповненій по вінця, зберіг у пісні душу мій народ.

185. Якими сполучними засобами пов’язуються складносурядні речення з протиставними відношеннями?

1. Але, але все-таки, та (в значенні але), однак.

2. А зате, і зате, але проте, і тому, і тільки, і разом з тим, і все одно.

3. І лиш, і теж, і тільки, і на додаток, і крім того, однак, проте, зате, та, та й.

4. Або, чи, то, і лише, і, а, але, і все-таки, і отже, а значить, а все-таки.

5. І до того, а тільки, і тому, і все-таки, але зате, не тільки – а й.

186. Позначте складнопідрядне речення, в якому підрядна частина стоїть після головної.

1. Щоб не бігати кругом через ворота, Карпо і Лаврін зробили в дворі через тин перелаз.

2. Якщо ти за своє життя не посадив жодного дерева – плати за чисте повітря.

3. Дівчинка постояла, послухала і, зітхнувши, пішла до етажерки, де лежали її книжки і зошити.

4. Сама скрипка, скільки б не водити смичком, звуків не давала.

5. Хоч у житті стрічав тебе я рідко, та все ж мені той спогад серце гріє.

187. Правильно розставлено розділові знаки у складнопідрядному реченні:

1. Постояв трохи на самому вершечку могили, знайшов у небі ледь помітну тремтливу грудочку, що вся тремтіла, сипала звуками й пішов ріллею до лісу.

2. Сагайдачний бачив, що ось-ось спалахне заколот і попередив Хоткевича.

3. І тільки тут, на Січі, люди вперше починали виховувати в собі справжню, свідому любов до своєї батьківщини, тому, що тільки тут, в цьому орлячому кублі, батьківщина дійсно ставала для них рідною матір’ю, а не лютою мачухою…

4. Він тихо причалив до лісникового човна, котрий ніколи ніким не приковувався, і, зіпхнувши його з берега, пустив за водою.

5. Хвойні не скидають свого вбрання на зиму, тому, що їхні листочки-хвоїнки випаровують дуже мало води.

188. Установіть відповідність між словами та їх фонетичною характеристикою:

Характеристика слів

1. У слові звуків на один більше, ніж букв

2. У слові звуків на один менше, ніж букв.

3. У слові однакова кількість звуків і букв.

4. У слові звуків на два менше, ніж букв.

Приклади

А. Лялька.

Б. Їжак.

В. Дзьобик.

Г. Щавель.

Д. Ящірка.

189. Установіть відповідність між числівниками та їх характеристикою:

Характеристика числівників

1. Кількісний у родовому відмінку.

2. Порядковий у давальному відмінку.

3. Кількісний в орудному відмінку.

4. Порядковий у місцевому відмінку.

Приклади

А. Вісімдесятьома шістьома.

Б. Сто третьому.

В. У дев’яносто четвертому.

Г. Шістсот дванадцятого.

Д. Сімдесятьох сімох.

190. Установіть відповідність між прислівниками та їх характеристикою:

Характеристика прислівників

1. Часу.

2. Місця.

3. Мети.

4. Міри та ступеня.

Приклади

А. На зло, навмисно, на сміх.

Б. Споконвіку, тоді, навіки.

В. Спересердя, зозла, згарячу.

Г. Злегка, частково, дещо.

Д. Ліворуч, там, десь.

191. Установіть відповідність між реченнями та їх характеристикою:

Характеристика речень

1. Просте, ускладнене однорідними членами.

2. Просте, ускладнене відокремленими означеннями.

3. Просте, ускладнене відокремленою обставиною.

4. Складне.

Приклади

А. Кінь, перервавши уздечку, щосили подався по дорозі в бік села.

Б. То були кроки осені, чи луни, чи печалі його.

В. Вода, затягнута тремкими скалками льоду, була схожа на застигле блакитне шумовиння.

Г. Король Бела, гадаю, не відмовить прислати військо на поміч.

Д. В житі синіли волошки та сокирки, червоніла квітка польового маку.

192. Установіть відповідність між фразеологізмами та їх тлумаченням:

Фразеологізми

1. Пекти раків.

2. Замилювати очі.

3. Розбити глека.

4. Пускати шпильки.

Тлумачення

А. Насміхатися.

Б. Червоніти.

В. Зруйнувати.

Г. Брехати.

Д. Посваритися.

193. Установіть відповідність між характеристикою прийменників і реченнями, в яких

вони вжиті:

Характеристика прийменників

1. Непохідний, уживається з іменником у знахідному відмінку.

2. Непохідний, уживається з іменником у місцевому відмінку.

3. Похідний, уживається з іменником у давальному відмінку.

4. Непохідний, уживається з іменником у родовому відмінку.

Приклади

А. Увечері, після дощу, хутір оповила темінь.

Б. Стежка пішла вниз, через яруги.

В. назустріч Федору Несторовичу вибрела якась постать.

Г. Десь на середині підйому оголосили десятихвилинний відпочинок.

Д. На колючому терні ягоди круглі й чорні, як волове око, вкриті сизою памороззю.

194. Установіть відповідність між способом вираження підмета і реченням, в якому

його вжито:

Характеристика підмета

1. Підмет виражений займенником у називному відмінку.

2. Підмет виражений прикметником, ужитим у значенні іменника, в називному відмінку.

3. Підмет виражений неподільним словосполученням.

4. Підмет виражений вигуком, ужитим у значенні іменника.

Приклади

А. Деякі з дорослих пробували зайти по крижинах до Толі з другого боку.

Б. При світлі смолоскипів лаштувалися в дорогу кінні.

В.То була тиха ніч чарівниця.

Г. Обов’язок пастухів – дбати про худобу, старатися знайти для неї добру пашу.

Д. Переможне «ура» лунало навкруги.

195. Установіть відповідність між займенниками та їх розрядами:

Розряди займенників

1. Особові.

2. Означальні.

3. Неозначені.

4. Заперечні.

Приклади

А. Ніякий, нічим, ні в кого.

Б. Цей, таку, тих.

В. Іншого, всіма, самим.

Г. Тобі, вами, мене.

Д. Декому, абиким, чийогось.

196. Установіть відповідність між словами і способами їх творення:

Спосіб словотвору

1. Префіксальний.

2. Суфіксальний.

3. Префіксально-суфіксальний.

4. Складання основ.

Приклади

А. Освітлити.

Б. Опитати.

В. Лісопарковий.

Г. Життєздатний.

Д. Опік.

197. Установіть відповідність між дієсловами та їх характеристиками:

Характеристика дієслів

1. Дієслово у формі наказового способу.

2. Дієслово у формі інфінітива.

3. Дієслово у формі майбутнього часу.

4. Дієслово у формі теперішнього часу.

Приклади

А. Перевірили б.

Б. Переходите.

В. Виховуватимемо.

Г. Поплавати.

Д. Покваптеся.

198. Установіть відповідність між реченнями та їх характеристиками:

Характеристика речення

1. Односкладне означено-особове.

2. Односкладне неозначено-особове.

3. Односкладне узагальнено-особове.

4. Безособове.

Приклади

А. По всій Україні справжні коралі ще й тепер під назвою «доброго намиста» вважають великою цінністю.

Б. Стану в житті малою хвилиною, чорною гілкою на тополі.

В. За добро добром платять.

Г. Взимку та повесні курінь відчинено з ранку до вечора і цілу ніч.

Д. В зів’ялих листочках хто може вгадати красу всю зеленого гаю?

199. Установіть відповідність між сполучниками та їх видами:

Види сполучників

1. Причини.

2. Мети.

3. Умовний.

4. Допустовий.

Приклади

А. Хоч.

Б. Аби.

В. Оскільки.

Г. Якби.

Д. Проте.

200. Доберіть приклади до правил уживання великої літери:

Правила вживання великої літери

1. Усі слова пишуться з великої літери.

2. З великої літери пишеться перше слово.

3. З великої літери пишеться друге слово.

4. Усі слова пишуться з малої літери.

Приклади

А. (Х, х)арківський (Н, н)аціональний (У, у)ніверситет.

Б. (О, о)організація (О, о)б’єднаних (Н, н)ацій.

В. (П, п)ланети (С, с)онячної (С, с)истеми.

Г. (К, к)київські (В, в)улиці.

Д. (Н, н)ародний (А, а)артист (У, у)країни.

201. Установіть відповідність між характеристикою дієприкметників і реченнями, в яких вони вжиті:

Характеристика дієприкметників

1. пасивний, у знахідному відмінку множини.

2. Пасивний, у називному відмінку множини.

3. Пасивний, у родовому відмінку множини.

4. Активний, у знахідному відмінку множини.

Приклади

А. Навколо Шептала росла, ширилась, аж до трав’яних, утаємничених обріїв воля.

Б. Кошлаті гриви хлюпали в груди, повивали ноги, хапали за високо зведені копита й тягли в глибінь.

В. Злегка стелилися крізь сутінки пригладжені лігвища вітрів.

Г. Потім будуть озерця й озерчата, порослі лепехою.

Д. Він похапцем відбирав з-поміж сухуватих стернин важкі, одсирілі на дощі колоски.

202. Установіть відповідність між реченнями та способами вираження в них обставин:

Спосіб вираження обставини

1. Обставина виражена прислівником.

2. Обставина виражена відмінковою формою іменника з прийменником.

3. Обставина виражена дієприслівником.

4. Обставина виражена інфінітивом.

Приклади

А. Вгамувавшись, лось лизнув припорошену снігом землю.

Б. Я прийшов виконати княжу волю.

В. Попливла б я на схід сонця.

Г. Править хтось малим човенцем, стиха весла підіймає.

Д. Вони їхали царством весни.

203. Установіть відповідність між реченнями та їх характеристиками:

Смислові зв’язки між частинами безсполучникових складних речень

1. Перша частина виражає умову, за якої можлива дія другої частини.

2. Друга частина розкриває причину дії, про яку йдеться в першій частині.

3. Друга частина розкриває, пояснює чи уточнює зміст першої частини.

4. Перша й друга частини повідомляють про події, які відбуваються одночасно.

Приклади

А. Сойка підступна птиця: вона мастак нищити дрібне птаство і їхнім же голосом веселити себе.

Б. дедалі більш видніє, степ ширшає, розпросторюється після нічної мли.

В. А слово скаже – з пам’яті не викинеш.

Г. Бджоли раді цвіту – люди літу.

Д. Однокрил вибрався з кущів, присів біля вогнища і дивився на жар: він, як і всі гайворони, любив блискуче.

204. Установіть відповідність між дієприслівниками та їх характеристикою:

Характеристика дієприслівників

1. Дієприслівник доконаного виду, утворений від дієслова відзначити.

2. Дієприслівник недоконаного виду, утворений від дієслова відзначати.

3. Дієприслівник доконаного виду, утворений від дієслова розв’язати.

4. Дієприслівник недоконаного виду, утворений від дієслова розв’язувати.

Приклади

А. Розв’язавши складну задачу.

Б. Відзначаючи ювілей.

В. Розв’язана мною складна задача.

Г. Розв’язуючи заплутані вузли.

Д. Відзначивши важливість проблеми.

205. Установіть відповідність між реченнями і значеннями вжитих у них вставних слів:

Значення вставних слів

1. Впевненість.

2. Емоційні відчуття.

3. Зв’язок думки з попереднім повідомленням.

4. Привертання уваги читачів.

Приклади

А. Побужжя йде, Волинь і наддністрянці, а там, диви, обізветься й Дніпро.

Б. На жаль, частіше доводиться інструкції студіювати.

В. Отже, лелека переламав крило, а тому й не зумів одлетіти до вирію в кінці серпня.

Г. Ніколи, звичайно ж, не було на цьому військовому судні закоханої пари.

Д. Кажуть, у калині материна любов і мудрість.

206. Визначте, якою частиною мови виражені головні слова у словосполученнях:

Головне слово у словосполученні

1. Іменник.

2. Прикметник.

3. Займенник.

4. Дієслово.

Приклади

А. Учора приїхали.

Б. Третій від вулиці.

В. Нікому з вас.

Г. Схожий на батька.

Д. Їхня пропозиція.

207. Визначте розряди прислівників:

Розряди прислівників

1. Місця.

2. Часу.

3. Мети.

4. Міри та ступеня.

Приклади

А. Зовсім сухий, значно краще, ледь помітний.

Б. Зробив на зло, подарував на пам’ять, сказав навмисне.

В. Лежить насподі, жив далеко, росте скрізь.

Г. Відомий здавна, повторював щоразу, сиділи допізна.

Д. Утік з переляку, крикнув згарячу, налетів наосліп.

208. Перепишіть, вставляючи, де треба, м’який знак:

Т…охкати, шістдесят…ох, рибал…ство, вітрил…ний, погод…ся, вишен…ці, воріжен…ки, бояз…кий, бад…орий, згор…ований, барабан…щик, зган…бити.

209. Перепишіть, вставляючи, де треба, м’який знак:

Нян…читися, т…мяний, різ…бяр, промін…чик, л…отчик, давн…ого, русал…чин, на яблун…ці, пол….овий, утр…ох, дзен…кнути, зарічан…с…кий.

210. Перепишіть, вставляючи, де треба, м’який знак:

Дон…чин, по-братерс…кому, мен…шість, біл…шість, донец…кий, на черешен…ці, устан…те, с…огодні, господарс…кий, лял…ці, долон…ка, безцін… .

211. Перепишіть, вставляючи, де треба, м’який знак:

Сторін…ці, кіл…кіст…, шіст…сот, куз…ня, любов…, перевір…., кров…, тон…ший, тіл…ки, біл…, гордіс…тю, чотир…ма.

212. Перепишіть, вставляючи, де треба, апостроф:

Під…юджувати, переджнив…я, Св…ятослав, зневір…я, розм….якнути, св….ятковий, від….єднати, з…йомка, Астаф…єв, хлоп…ятко, гороб…ячий, зв…язка.

213. Перепишіть, вставляючи, де треба, апостроф:

Надбрів…я, розм…якшити, об…їжджати, моркв…яний, верф…ю, дріб…язок, любов…ю, медв…яний, міжгір…я, в…язкий, без…ядерний, торф…яний.

214. Перепишіть, вставляючи, де треба, апостроф:

Розрум…янитися, різдв…яний, без…язикий, зневір…я, з…юрмитися, кам…яниця, горохв…яний, гострослів…я, пів…яблука, Григор…єв, невід…ємний, пів…юрти.

215. Перепишіть, вставляючи, де треба, апостроф:

Солов…їний, тьм…яний, верб…я, під…їхати, подвір…я, Лук…янівка, духм…яний, роз…яснення, узгір…я, з…єднати, дзв…якнути, матір…ю.

216. Перепишіть, добираючи з дужок потрібні букви:

Бе(з, с)країй, (з, с)кинути, (з, с)середини, (з, с)тулити, (з, с)фотографувати,

ро(з, с)садник, бе(з, с)коштовний, бе(з, с)соння, ро(з, с)пущений, (з, с)щипати,

пр(и, е)азовський, пр(и, е)мудрий.

217. Перепишіть, добираючи з дужок потрібні букви:

В ро(з, с)палі, (з, с)хотіти, бе(з, с)прецедентний, бе(з, с)карний, ро(з, с)формувати,

(з, с)цементувати, пр(и, е, і)сунути, пр(и, е, і)гірок, пр(е, і, и)звище, пр(е, і, и)буток,

пр(е, і, и)землитися, п(и, е,)р(и, е)орати.

218. Перепишіть, добираючи з дужок потрібні букви:

Пр(и, е, і)чепитися, пр(и, е, і)вабливий, пр(и, е, і)чудовий, пр(и, е, і)подобний,

не(з, с)проможність, о(д, т)цвіли, ві(д, т)критий, на(д, т)колоти, (з, с)кріпити,

(з, с)шкребти, бе(з, с)перечний, бе(с, з)культурний.

219. Перепишіть, добираючи з дужок потрібні букви:

Пр(е, и, і)ворожений, пр(е, и, і)власнений, пр(е, и, і)рва, пр(и, е, і)звисько,

пр(е, и,і)надність, пр(і, е, и)добрий, ро(с, з)клад, бе(с, з)характерний, (з, с)сохнути,

(с, з)кип’ятити, (з, с)хибити, (з, с)чесаний.

220. На місці крапок поставте пропущені літери е, є, и:

Велич…на, печ…во, намист…чко, струж…чка, копі…чка, юш…чка, мереж….во, сит…чко, вул….чка, запад…на, вар…во, котуш…чка.

221. На місці крапок поставте пропущені літери е, є, и:

Всяч…на, город…на, бат…чко, подуш…чка, множ…на, кра…чок, буз…на, галяв…на, дощ…чка, петруш…чка, пал…во, дяд…чко.

222. На місці крапок поставте пропущені літери е (є), о (ьо), йо:

Вермішел…вий, кизил…вий, коричн…вий, замш…вий, марганц…вий, марш…вий, емал…вий, раді…вий, бо…вий, овоч…вий, нул…вий, га…вий.

223. На місці крапок поставте пропущені літери е (є), о (ьо), йо:

Груш…вий, вогн…вий, деш…вий, ситц…вий, черепах…вий, свинц…вий, алюміні…вий, плюш…вий, дощ…вий, пол….вий, учител…ва, Васил…ва.

224. Перепишіть, розкриваючи дужки і, де треба, подвоюючи букви:

Нагромадже(нн, н)ий, дарова(нн, н)ий, погаше(нн, н)ий, скопійова(н, нн)ий, організова(нн, н)ий, возз’єдна(нн, н)ий, беззоря(нн, н)ий, безсо(н, нн)ий, Доне(чч, ч)ина, Гали(чч, ч)ина, обділе(н, нн)ий, відзначе(н, нн)я.

225. Перепишіть, розкриваючи дужки і, де треба, подвоюючи букви:

Виїждже(нн, н)ий, заслуже(нн, н)ий, незбагне(н, нн)ий, збудова(нн, н)ий, скля(нн, н)ий, олов’я(нн, н)ий, кресле(нн, н)я, Вінни(ч, чч)ина, вощи(нн, н)а, випроміне(н, нн)я, лебеди(нн, н)ий, жада(нн, н)ий.

226. Перепишіть, розкриваючи дужки і, де треба, подвоюючи букви:

Поклика(нн, н)я, безсмер(тт, т)я, повнолі(т, тт)я, повніс(тт, т)ю, весі(л, лл)я, навма(нн, н)я, папоро(т, тт)ю, радіомовле(н, нн)я, роздорі(ж, жж)я, вічніс(т, тт)ю, Поді(л, лл)я, ста(т, тт)ей.

227. Перепишіть, розкриваючи дужки і, де треба, подвоюючи букви:

Поста(тт, т)і, ста(т, тт)я, мудріс(тт, т)ю, безлі(сс, с)я, І(л, лл)я, щас(тт, т)я, ні(ч, чч)ю, рі(л, лл)я, мі(д, дд)ю, пам’я(т, тт)ю, наси(л, лл)я, узбере(ж, жж)я.

228. Перепишіть, добираючи з дужок потрібні буквосполучення:

Пристра(стн, сн)ий, контра(стн, сн)ий, прихво(стн, сн)і, че(сн, стн)ий, ме(стн, сн)ик, се(рдц, рц)е, студе(нтсь, нсь)кий, вла(стн, сн)ий, очи(стн, сн)ий, дилета(нтсь, нсь)кий, добле(стн, сн)ий, ко(ждн, жн)ий.

229. Перепишіть, добираючи з дужок потрібні буквосполучення:

По слати, ровесник, свиснути, сові сний, усний, 0хру(стн, сн)ути, цілі(стн, сн)ий, слове(стн, сн)ий, ші(ст, с)десят, пе(стл, сл)ивий, кі(стл, сл)явий, злі(стн, сн)ий.

230. Підберіть однокореневі слова і форми того самого слова, у яких відбулося б чергування приголосних г – ж – з, к – ч – ц, х – с – ш:

Книга, дорога, заслуга, друг, допомога, колега.

Книжний, дорожний, заслужений, дружний, допоміжний, колезі.

231. Підберіть однокореневі слова і форми того самого слова, у яких відбулося б чергування приголосних г – ж – з, к – ч – ц, х – с – ш:

Райдуга, крига, тривога, луг, увага, круг.

Райдужний, крижаний, тривожний, лужний, уважний, окружний.

232. Утворіть прикметники від іменників:

Острог, жебрак, киргиз, Збараж, Рига, Кременчук, Буг, Калуш, Калуга, Владивосток, Сиваш, завод.

Острозький, жебрацький, киргизький, Збаразький, Ризький, Кременчуцький, Бузький, Калуський, Калужський, Владивостоцький, Сиваський, заводський.

233. Утворіть прикметники від іменників:

Заступник, Овруч, Ужгород, Дрогобич, Кагарлик, Гадяч, узбек, Миргород, таджик, Волга, агент, ткач.

Заступницький, Овруцький, Ужгородський, Дрогобицький, Кагарлицький, Гадяцький, узбецький, Миргородський, таджицький, Волзький, агентський, ткацький.

234. Підберіть і запишіть споріднені слова так, щоб у кожній парі слів відбувалося чергування голосних звуків:

Хід, папір, болото, сільський, гомін, зірка, коло, явір, космос, бджола, вислів, шепіт.

Ходити, паперовий, боліт, село, гомоніти, зоряний, кільце, яворовий, космічний, бджолиний, висловлюватися, шепотіти.

235. Підберіть і запишіть споріднені слова так, щоб у кожній парі слів відбувалося чергування голосних звуків:

Вечір, Антін, провід, джміль, кільце, підгір’я, везти, водостік, Тернопіль, загін, колір, піднести.

Вечоріє, Антонів, проводити, джмелиний, коло, возити, заганяти, кольоровий, підносити.

236. Підберіть і запишіть споріднені слова так, щоб у кожній парі слів відбувалося чергування голосних звуків:

Грізний, застерегти, сіль, Чернігів, рід, хутір, плід, гіркість, гордість, лоскіт, Львів, зріст.

Грозовий, застерігати, соляний, родовий, плоди, гіркота, гордовитий, лоскотати, зростати.

237. Підберіть і запишіть споріднені слова так, щоб у кожній парі слів відбувалося чергування голосних звуків:

Вітер, вузол, буйок, вершок, лісочок, стерегти, Канів, сім, стій, пень, веселка, пісня.

Вершечок, спостерігати, семеро, стояти, веселковий, пісенний

238. На місці крапок поставте и, і або ї:

Алжир, Антарктида, Аргентина, Бастилія, Аїда, акваріум, акмеїзм, вульгаризм, кипарис, шовінізм.

239. На місці крапок поставте и, і або ї:

Еліпсис, індустріалізація, круїз, сюїта, шифон, Дідро, дизель, Каліфорнія.

240. На місці крапок поставте, де потрібно, пропущені літери:

Абревіатура, кор.ектор, акорд, мана, касета, акумулятор, грип, ванна, барикада, атестат, брутто, алея.

241. На місці крапок поставте, де потрібно, пропущені літери:

Бюлетень, вето, бароко, дес.ерт, вілла, касир, нетто, дол.ар, аташе, стелаж, Брюссель, Шиллер.

242. Перепишіть, розкриваючи дужки; букви, де треба, замініть великими:

Мати Божа, Хмельниччина, Дід Мороз, Гулак-Артемовський, Молочний Шлях, Ярослав Мудрий, Забужжя.

243. Перепишіть, розкриваючи дужки; букви, де треба, замініть великими:

Рада Безпеки ООН, Збройні Сили України, Кам’янець-Подільський (н)аціональний (у)ніверситет (і)мені Івана Огієнка.

244. Перепишіть, розкриваючи дужки; букви, де треба, замініть великими:

(б)ульвар Академіка Вернадського, (о)стрів Святої Олени, Чумацький Шлях, Сонячна (с)истема, (л)ьвівський (в)окзал.

245. Перепишіть, розкриваючи дужки; букви, де треба, замініть великими:

Стародавня Греція, (е)поха Відродження, (г)громадянська (в)ійна, Друга (с)вітова (в)ійна, Народний Рух України.