Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

Мет. по самост.робот_- задачам ТМРГ / Мет. по самост.роботі- задачам ТМРГ

.pdf
Скачиваний:
16
Добавлен:
21.02.2016
Размер:
2.07 Mб
Скачать

6. Альтшуль А.Д., Животовский Л.С., Иванов Л.П. Гидравлика и Аэродинамика. М.: “Стройиздат”, 1987. -419 с.

Методичні посібники:

1.Л.Г. Сльоз. Методичний посібник :”Технічна механіки рідини і газу” Макіївка, ДонДАБА, 1999р.

2.Л.Г.Сльоз. Методичні вказівки до вивчення курсу ТМРГ з задачами. Макіївка ДонДАБА, 2000 р.

4.Балінченко О.Й. Курс ТМРГ для студентів спеціальності ПЦБ.

Конспект лекцій. Макіївка, ДонНАБА, 2010, Електронні засоби навчання.

11

12

13

Додаток 2.

ПРИКЛАД РОЗРАХУНКІВ ДО САМОСТІЙНОЇ КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ

ЗАДАЧА № 1(0).

Побудувати епюри надмірного гідростатичного тиску води на стінки дамби ламаного контуру. Визначити сили тиску на 1м ширини вертикальної і похилої частин дамби і точки їх додатку, якщо глибина води h=3м; висота вертикальної частини стіни hAB=2м, кут нахилу ВС до горизонту = 30о Питома вага води

γ=10 кН/м.

Рішення.

Визначимо надмірний тиск в точках А, В і С по формулі: рА= γ·h, кПа, де

γ – питома вага, h – глибина занурення точки під рівень рідини. рА=10·0=0

кПа; рВ=10·2=20кПа; рС=10·3=30кПа.

Силу надмірного гідростатичного тиску на плоску стінку АВ обчислюють по формулі:

Р = Рц.т1. · ω1, кН, де

Рц.т.1 = ρ·g·hАВ/2 = 1000·9,81·1 = 9800 Па.

Площа змоченої поверхні: ω1 = hАВ · 1= 2 ·1 = 2м2.

РАВ = 9800· 2= 19600 Па = 19,6 кПа.

Точка додатку

сили надмірного гідростатичного тиску hц.т.1 на плоску

поверхню АВ:

 

 

hц.д1. = hц.т1. +

Iчч1

,

 

 

h

 

 

ц.т.1

1

 

де Іхх- центральний момент інерції площини АВ:

Ixx1 AB3 1 23 0,67м4 12 12

0,67

hцд1 1 1 2 1,35м

Для визначення сили надмірного гідростатичного тиску на плоску стінку ВС розглянемо прямокутний ∆ ВСF:

ВС=FВ / sin30о = 1/0,5 = 2м;

14

FB = h – hАВ = 3 – 2 = 1м;

Площа змоченої поверхні: ω2= ВС · 1 = 2 · 1 = 2м2. Оскільки ∆ВFС і ∆ ЕКС подібні, то:

ЕК / ВF = ЦЕ / BC; ЕК = BF·CE / BC = 1·1 / 2 = 0,5м.

Глибина занурення точки Е: hЕ = h – ЕК = 3 – 0,5 = 2,5м.

Тиск у центрі ваги поверхні ВС: рц.т2= ρ·g·hΕ = 1000 · 9,8 · 2,5 = 24500 Па = 24,5 кПа.

Площа змоченої поверхні: ω2 = ВС·1 =2 ·1 = 2м2.

Сила тиску у центрі ваги поверхні ВС: РЕ = Рц.т2 · ω2 =24500 · 2 = 49000 н =49 кН

Точка додатку сили надмірного гідростатичного тиску Lц.д.2 на поверхню ВС визначається при напрямі вісі L по ВС і від подовженої вільної поверхні униз. Lц.т.2= hц.т.2/sin30о-ВС\2 = 6-2/2 =5м

Ixx2

ВС3

1

23

 

0,67м

4

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

12

 

 

 

 

 

12

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

L

L

 

 

 

 

 

Ixx2

 

5

0,67

5,07м

 

 

L

 

 

5 2

ц.д.2

 

 

ц.т.2

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ц.т.2

 

 

 

 

 

ЗАДАЧА 2(0).

Визначити величину і напрям сили гідростатичного тиску води на 1 метр ширини циліндрового затвору діаметром D=1м.

Рішення.

Сумарна сила надмірного тиску води на циліндрову поверхню визначається

по формулі: Р

Рх

2 Ру

2 , Н або кН.

 

Горизонтальна

складова:Рх Yц.т. , де

ц.т. - відстань по вертикалі від

центру ваги вертикальної проекції циліндрової поверхні до рівня води, м; γ – питома вага води, дорівнюється 10 кН/м3

Yц.т. = D = ½ = 0,5м.

2

Площа вертикальної проекції циліндрової поверхні:

15

ω =D b =1·1 = 1м2.

Рх = = 10 · 0,5 · 1 = 5 кН

Вертикальна складова Ру = γ·W, де W – об'їм тіла тиску.

Розділимо циліндрову поверхню АВС на дві: АВ і ВС. Тіло тиску для поверхні АВ > 0, а для ВС < 0.

Результуючий об'єм тіла тиску на всю циліндрову поверхню АВС: Wт.д.АВС= Wт.д. АВF - Wт.д. АСВF, оскільки Wт.д. АВF розташоване з боку змочування, то воно > 0, а Wт.д. АСВF < 0. Таким чином, Wт.д. =1/2 полуциліндру АВС.

Вертикальна складова: Ру = γ·WАВС

= 10

D2

b

= 10

3,14 12 1

3,92kH

4 2

 

 

 

 

 

4 2

Сумарна сила надмірного тиску Р

 

52 3,922

 

6,35кН

 

 

Кут напряму сили Р:

 

 

 

 

 

 

 

 

α = arctg Px/Py = arctg 5 / 3,92 =arctg 1,28 = 52o

 

 

 

 

ЗАДАЧА 3(0).

Визначити тиск води Р1 у вузькому перетині трубопроводу, якщо: тиск в його широкій частині = Р2 = 10 кПа; витрата води, що протікає по трубопроводу Q = 5 л/с = 5·10-3 м3/с; діаметр труб вузького і широкого перетину d1 = 0,05 м, d2 = 0,1 м. Режим руху – турбулентний.

Рішення.

Для визначення тиску води р1 складаємо рівняння Бернуллі для двох перетинів 1-1 і 2-2 потоку води:

Z1

 

P

V

2

Z2

 

P

V

2

h1 2 ,м,

 

1

 

1 1

 

2

 

2 2

 

2g

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2g

 

 

де Z1 і Z2 – відстань від центрів ваги перетини до площини порівняння 0-0: Z1 = Z2 = 0.

Втрати тиску при раптовому розширенні потоку: h (V1 V2 )2

2g

Одержимо: р1/γ + α1·V12 / 2·g = р2 /γ + α2·V22 / 2·g + (V1–V2)2 / 2·g, звідки р1/γ= P2 /γ + α2·V22 / 2·g + (V1–V2)2 / 2·g − α1·V12 / 2·g

Хай 1

2

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

р

 

 

2gp2

V

2

(V V

)2 V

2

 

 

 

2gp2

V

 

2 V 2

2V V

 

V

2

V

2

 

 

2

 

 

 

 

2

2

2

 

1

 

 

 

 

1 2

1

 

 

 

 

1

1

 

1

 

2g

 

 

 

 

 

 

2g

 

 

 

 

 

 

 

 

 

16

Після скорочення подібних:

p

 

(

gp2

V V

) р

 

 

 

V V

 

 

 

 

 

 

1

g

1 2

 

2

 

g 1

2

Знайдемо швидкості V1 і V2: V1=Q/ ω1; V2= Q/ ω2. ω1 = π·d12 / 4 = 3,14·0,052 / 4 = 0,0019634 м2;

ω2 = π·d12 / 4 = 3,14·0,12 / 4 = 0,0078539 м2.

V1 = 0,005 / 0,0019634 = 2,55 м/с; V2 = 0,005 / 0,0078539 = 0,637 м/с.

p1 10000 104 2,55 0,637 11656Па 11,6кПа 9,81

ЗАДАЧА 4(0).

Визначити діаметр самотічного трубопроводу довжиною L=50м, що подає воду з річки в береговий колодязь і різницю рівнів води Н в колодязі і річці, якщо витрата води, що зібрана насосом з берегового колодязя Q =20 л/с. Рекомендована швидкість рухомої води по самотічному трубопроводу − в

межах V=0,7−15 м/с, еквівалентна шорсткість Ке = 1мм, температура води t=20оС.

Примітка:

1.Швидкостями руху води на вільній поверхні річки в береговому колодязі слід нехтувати.

2.Обчислений діаметр самотічної труби слід округляти до найближчого стандартного значення: 50, 75, 100, 125, 150, 200, 225, 300, 350, 400, 450, 500 мм.

3.Коефіцієнти місцевих опорів прийняти: на вході в трубу, що має сітку із зворотним клапаном ξ вх = 3; на виході з труби, що не має сітки із

зворотним клапаном ξ вих = 1.

Рішення.

Задаємо середню швидкість руху води по самотічному трубопроводу:

Vсер 0,7 1,5% 1,1м/с 2

Знаючи витрату Q, визначимо площу поперечного перетину труби: ω1 = Q / Vсер = 0,02 /1,1 = 0,018 м3.

По відомій площі перетину визначаємо діаметр трубопроводу:

17

d =

4

 

4 0,018

=0,15 м

 

3,14

 

 

 

Оскільки є такий стандартний діаметр трубопроводу dст=150 мм, його й приймаємо (dст=0,15 м)

Фактична швидкість у трубопроводі в даному випадку буде дорівнюватися той, що знайдена, тобто Vф=Vсер= 1,1 м/с.

Щоб визначити різницю рівнів Н, складаємо рівняння Бернуллі по перетинах

1-1 і 2-2

Z1

 

P

V

2

Z2

 

P

V

2

h1 2

 

1

 

1 1

 

2

 

2 2

 

2g

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2g

 

 

Оскільки перерізи 1-1 і 2-2 дуже великі, то швидкості в них будуть дуже малі, а швидкісно напори – мізерні. Тому α1·V12 / 2·g≈0 та α2·V22 / 2·g≈0.

Тоді одержуємо відносно вісі порівняння 2-2, що: h1-2 = Н;

h1-2 = hм + hL,

де hм – втрати напору в місцевих опорах і hL – втрати напору по довжині. hм = (ξ вх + ξ вих) ·Vф2 / 2·g = (1+3)·1,1322 / 2·9,8 = 0,26 м.

hL L Vф2 м, dcn 2g

 

К

е

 

68 0,25

де 0,11

 

 

 

 

 

 

 

 

d

Re

Невідоме число Рейнольда Re визначається по формулі:

Vф

dст

 

1,1 0,15

 

, де

Re

 

 

 

 

163366

 

 

1,01 10 6

 

 

 

 

 

кінематична в´язкість ν взята по значенню температури 20оС по таблиці на стор.9.

0,11(

1

 

 

 

68

)0,25 0,032

 

 

163366

 

150

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Тоді hL

 

0,032 50

 

1,12

 

0,66м

 

 

2 9,81

 

 

 

 

 

0,15

 

 

 

 

Загальні втрати напору

h1 2

0,26 0,66 0,92м

ЗАДАЧА 5(0).

Визначити витрату води Q, що перепускається через водоспускову трубу в бетонній дамбі, якщо напір над центром труби Н=12м, діаметр труби d=1м, довжина її L=7м. Трубопровід сталевий, λ = 0,02; Місцевий опір на вході ξвх = 3.

Рішення

18

Витрата з насадку визначається по формулі:

Q 2gH , де невідомий коефіцієнт витрати насадку μ.

Оскільки L > 8d, то слідує, крім втрати напору в місцевих опорах, враховувати втрати по довжині, тобто розраховувати водоспускову трубу як «короткий трубопровід». Коефіцієнт витрати в цьому випадку слід визначити по формулі:

 

1

 

 

 

 

 

де λ – коефіцієнт гідравлічного тертя.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

L

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

d

 

 

 

 

 

 

 

 

λ = 0,02;

ξ вх = 3.

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

0,49

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1 3 0,02

12

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

Вакуум в насадку Нвак = 0,8Н=0,8·12 =9,6>8м (більше Ндопвак). Тому

трубопровід буде працювати, як отвір, незважаючи на свою довжину. Стислий перетин виштовхується з трубопроводу великим тиском стовпу води Н=12 м.

μ=0,62

Тоді:

ω=π·d2/4=3,14·12/4 = 0,785м2

Q 0,62 0,7852 9,81 12 7,46м3 /с

19

Балінченко О.Й.

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

ДО САМОСТІЙНІЙ РОБОТИ

ПО ВИРІШЕННЮ ЗАДАЧ

З ДИСЦИПЛІНИ „ТЕХНІЧНА МЕХАНІКА РІДИНИ ТА ГАЗУ”

для спеціальності „ПЦБ” освітньо-кваліфікаційного рівня „Бакалавр”

6.092100

20