Висновки

Управляя проектами менеджер проекту постійно взаємодіє не тільки з безпосередніми учасниками проекту командою, а і із зовнішніми виконавцями. Тому на перший план цих відносин виступає проблема знання психології кожного, поняття людської поведінки та знання характеру, інших індивідуальних рис особистості.

Працюючи з людьми, менеджер проекту повинен розуміти механізм формування їх вчинків, мотиви поведінки, знати їх темперамент та інше, що допоможе йому при формуванні команди.

Закордонними експертами визначені основні риси менеджеру – це спроможність розв’язування проблем, енергія, ініціатива, відповідальність, упевненість у собі, перспективність, стратегічне мислення, комунікабельність, та уміння вести переговори. Від того, як результативно й ефектно менеджер проекту їх впровадить, залежить ефективність його роботи на окремих стадіях, елементах проекту і з людьми в цілому.

Менеджер-проекту повинен володіти не тільки особистими рисами, а і професійними, які визначають його знання, як в області управління проектом в цілому,і в області спеціальних знань, які відносяться до технології отриманого продукту, так і в соціальних питаннях.

Важливим елементом при реалізації проекту є - взаємовідносини менеджера проекту з колегами і клієнтами. Вони повинні формуватися за принципом взаємної уваги і довіри, привітно, відкрито, чесно.

Взаємовідносини менеджера проекту з підлеглими починаються з формування робочої групи (команди) з визначенням посадових обов’язків її членів.

При взаємовідносинах з учасниками проекту і клієнтами менеджер проекту повинен володіти не тільки високою кваліфікацією, великим досвідом в реалізації проектів, а також іншими якісними рисами – уміти знаходити взаєморозуміння з клієнтами і користуватися репутацією в світі бізнесу.

Формуючи апарат для управління проектом менеджер використовує матричну структуру (команду): для малих і середніх проектів, а для особо великих робочу групу (команду). Матрична структура формується з подвійним підпорядкуванням, а робоча група з функціональними групами і підгрупами, визначених штатним розкладом. Створення той чи іншої команди управління проектами проходять п’ять етапів до яких відносять: формування, термін спрацьованості учасників, нормальне функціонування, реорганізація і розформування після закінчення робіт.

Кожному проекту при його реалізації властивий організаційний стиль і культура проекту, які при їх формуванні залежать від багатьох факторів.

Організаційний стиль управління проектом залежить від стилю керівника і методів керівництва, які використовує менеджер проекту при реалізації проекту. Організаційна культура проекту, або культура персоналу – є частиною корпоративної культури, яка за допомогою системи знань і умінь, комунікаційних процесів, взаємодіє з соціальним простором підприємства і допомагає йому до активного розвитку поставленої цілі.

На розвиток організаційної культури безпосередньо впливають фактори мікрорівня, а також макропорядку, які треба враховувати при її формуванні. Для визначення якості організаційної культури організації, команди серед персоналу по факторам мікрорівня проводять анкетування персоналу команди з урахуванням факторів макропорядку і таким чином визначають організаційну культуру з визначенням інтегрального показника.

Система управління персоналом команди проектом не працюватиме ефективно, якщо не буде створена ефективна модель мотивації. Для посилення мотивації членів команди і подоланні складності реалізації проекту використовують систему, яка основана на чинниках які одержали назву п’ять «Р» і до яких відносяться: призначення, саморозвиток, участь у прибутках, просування, професійне визнання. Вплив цих чинників мотивації на протязі життєвого циклу може бути високим, середнім, низьким і характеризує ефективність роботи при реалізації проекту.

Немаловажне значення при реалізації проекту надається управлінню конфліктами, які в залежності від взаємовідносин можна поділити по трьох напрямкам.

Особливого значення при управлінні проектом надається конфліктом всередині команди, які в першу чергу можуть бути із-за недоліків в організації управління проектом і по-друге пов’язані з неправильними діями менеджера проекту і особистим характером членів команди і окремих груп. Розрізняють три стадії розвитку конфліктів: передконфліктна ситуація, сам конфлікт, вирішення конфлікту.

Шляхами подолання конфліктів визначені педагогічний та адміністративний методи.