МЕТОДИЧКИ / Œ…’Ž„ˆ—Šˆ / Š_Žƒ_ƒ‘ 2014 / КП_орг_ПГС_укр_2014

для одностороннього і 6 м для двостороннього руху. Для виконання розвантажувальних робіт на дорогах варто влаштовувати спеціальні площадки шириною 6 м і довжиною 12-18 м.

Поблизу місця виконання робіт швидкість руху транспорту на прямих ділянках не повинна перевищувати 10км/годину, на поворотах -5км/годину .

Ширина воріт для в'їзду на територію будівельного майданчика приймається не менше

4,5м.

При трасуванні доріг необхідно дотримуватись мінімальних відстаней :

-між дорогою і складом 0,5-1м;

-між дорогою й огородженням будівельного майданчика не менше 1,5м;

За вимогами протипожежної безпеки при проектуванні під’їзних доріг необхідно передбачати під'їзд до будинку з однієї сторони при ширині будинку до 18м, з двох сторінпри ширині від 18 до 100м, з чотирьох сторін - при ширині будинку більше 100м (під шириною будинку мається на увазі менший його розмір). Необхідно також враховувати, що відстані від дороги і проїздів до будь-якої споруди не повинні перевищувати 25м.

З метою дотримання чистоти на міських автошляхах, щоб попередити вивіз бруду, піску, бетонної суміші и і т. ін. кожен будмайданчик повинен бути обладнаний спеціальним пунктом миття коліс. Технічні характеристики мийок наведені у додатку 5.

4.4.3. Розрахунок і влаштування складського господарства

Розрахунок рекомендується вести в наступній послідовності з заповненням табл. 14. Таблиця 14 - Відомість розрахунку складів

н 2

До графи 1 включаються 10-12 основних матеріалів, конструкцій і деталей (конструкції каркаса, заповнення стін, віконні і дверні блоки, покрівельні матеріали, матеріали закритого збереження, цегла, скло тощо). Збірні конструкції, що доставляються безпосередньо до місця монтажу (колони, балки, ферми та ін.), до таблиці включати не слід.

Найбільша добова витрата матеріалів (графа 4) визначається за формулою:

Вд= Р К1 К2

Т

20

К1 – коефіцієнт нерівномірності надходження матеріалів на склади (для автомобільного і залізничного транспорту дорівнює1,1; для водяного – 1,2);

К2 – коефіцієнт нерівномірності споживання (приймається 1,3); Т – тривалість розрахункового періоду виконання роботи, протягом якого споживають-

ся матеріали чи деталі, дн. (визначається за лінійним графіком).

Прийнятий запас (графа 5), визначається за такими нормами збереження основних матеріалів на складах (табл. 15).

Збірні залізобетонні конструкції повинні бути завезені до місця їхнього монтажу в кількості не менш, ніж на одну захватку (ділянку), до початку монтажних робіт (крім способу монтажу «з коліс»).

Таблиця 15 - Норми збереження основних матеріалів на складах

Прийнятий запас на складі в натуральних показниках (графа 6) визначається за формулою:

Рп=Вд tн

Корисна площа складу без проходів (графа 8) визначається за формулою: F=Рп/V,

де V – норма збереження матеріалів на 1 м2 площі складу.

Нормативна кількість матеріалів, конструкцій і деталей, що підлягають збереженню на 1 м2 площі складу (графа 7), визначається за довідками даним або додатком 2.

Загальна розрахункова площа складу (графа 10) визначається за формулою: S=F/

21

в) проектується на будгенплані тимчасова мережа водопроводу з використанням запроектованих постійних мереж;

г) визначається діаметр труб окремих ділянок водопроводу і їх довжина, д) для розбору питної води передбачаються сатураторні установки, питні фонтанчики

або діжки закритого типу.

Місця для розбору питної води повинні розташовуватися на відстані не більш 75м від найбільш віддаленого робочого місця (відстань по вертикалі враховується з коефіцієнтом 5).

Якщо споруджуваний об'єкт розташовується в зоні існуючих пожежних гідрантів, то розрахункова витрата води в л/зміну визначається за формулою:

Qзаг=Qвир+Qгосп,

а при їх відсутності

Qзаг=0,5·(Qвир+Qгосп)+Qпож,

де Qзаг – загальна розрахункова витрата води; Qвир – витрата води на виробничі потреби;

Qгосп – витрата води на господарські і санітарно-побутові потреби; Qпож – витрата води для гасіння пожежі на будівельному майданчику. Секундна витрата води на виробничі потреби визначається:

де qc – виробнича витрата кожного окремого споживача води (л/зміну), визначається як добуток норми витрати води на обсяг робіт у зміну (див. дод.6); К1 – коефіцієнт змінної нерівномірності споживання (дорівнює 1,5).

Секундна витрата води на санітарно-побутові потреби на будмайданчику в л/зміну визначається:

8,2 – тривалість зміни;

N – максимальна кількість працюючих в зміну;

0,4 – коефіцієнт, що знижує чисельність робітників, які користуються душевими установками;

24

А–побутове споживання води одним працівником на будмайданчику, л/зміну (див.

дод.6);

К2, К3 – коефіцієнти змінної нерівномірності водоспоживання (дорівнює 1,5); А1 – витрата води на одного робітника, який користується душем, л (див. дод. 6); tд – тривалість роботи душової установки (45 хв).

Витрата води на пожежогасіння: при площі будівельного майданчика (га):

до 10 – 10 л/с; 10-50 – 20 л/с; 50-75 – 25 л/с.

Результати розрахунків зводяться до табл. 18.

Діаметри труб водогінної мережі, розраховується за формулою:

де Qзаг – розрахункова витрата води, л/с;

V – швидкість руху води по трубах (для тимчасових трубопроводів 1,5-2,0 м/с). Таблиця 18 - Витрата води для тимчасового водопостачання

4.4.6. Розрахунок тимчасового електропостачання і проектування систем штучного освітлення будівельного майданчика

Споживачами електроенергії на будівельному майданчику є машини і механізми, електроінструменти, які використовуються у виробничому процесі; роботи, пов'язані з технологічним процесом (електропрогрів бетону, цегляної кладки, підігрівання ґрунту, електрозварювання тощо), а також освітлювальна арматура, прилади для внутрішнього і зовнішнього освітлення. Вони визначаються за календарним планом виконання робіт, графіком роботи машин і будгенплана в період максимального споживання електроенергії при спорудженні об'єкта.

25

Рс – необхідна потужність, для роботи на машини і установки, приймається за дод.7 або каталогам, кВт;

Рт – необхіднапотужність, натехнологічніпотреби, приймаєтьсязадод.7 абодовідникамкВт; Рв.о. – потребная потужність, кВт, для внутрішнього освітлення, визначається множенням пи-

томої потужності на 1 м2 площі приміщення (дод.7) на загальну площу, яка освітлюється (відповідно до генплану);

Рз.о. – необхідна потужність, для зовнішнього освітлення, кВт, приймається за дод.7; К1, К2, К3, К4 – коефіцієнти попиту, що залежать від числа споживачів, наведені в дод.8;

cos – коефіцієнт потужності, що залежить від характеру, кількості і навантаження споживачів силової енергії, наведений у дод.8.

Витрата електроенергії визначається на укрупнений вимірник відповідного виду робіт, на одиницю продукції, будівельні машини і освітлення за нормативними даними, наведеними у дод.8 або за діючими довідковими нормативами.

Розрахунок навантажень (витрата електроенергії) необхідно виконувати з урахуванням термінів, передбачених календарним планом виконання робіт з заповненням табл.19.

Після розрахунку потужності підбирається трансформаторна підстанція. При відсутності постійної підстанції підбирається тимчасова інвентарна комплектна трансформаторна підстанція КТПМ (див. дод.9).

Таблиця 19 - Витрата електроенергії для енергопостачання будівельного майданчика

27

Схематичний план будинку в масштабі 1:200, 1:500, 1:1000 з нанесенням межі будівельного майданчика і видів огородження, постійних і тимчасових доріг, схем руху транспорту і механізмів; місць встановлення, зон дії і шляхів переміщення механізмів з нанесенням небезпечних зон; розміщенням тимчасових будинків, в тому числі санітарно-побутових приміщень і місць відпочинку, тимчасових інженерних мереж, в тому числі енергопостачання і освітлення, з розташуванням контурів, що заземлюють; площадок укрупнювального збирання, складування конструкцій, матеріалів тощо.

Розробку будгенплана починають зі схематичного нанесення плану будинку і границь майданчику, з розміщенням внутрішньо майданчикових доріг, тимчасових будинків і споруд, а також інших елементів будівельного господарства згідно вимог ДБН А.3.1-5-2009 [1]. Також передбачають місця для складування матеріалів, приймання розчину і бетону, розташування казанів для варіння бітуму тощо.

4.4.8. Пожежна безпека на будівельному майданчику

Протипожежні заходи при проектуванні будгенплана передбачають[3]:

-пожежні проїзди, розриви між будинками,

-вільний під'їзд до всіх будівель і споруд, що зводяться або експлуатуються,

-пожежні гідранти,

-спеціальні щити з протипожежним інвентарем.

Пожежні гідранти повинні бути в справному стані, а в нічний час освітлені. Розташовують їх через 100м на постійному водопроводі, що прокладається напочатку будівництва. Віддалення гідрантів від доріг повинне бути не більше 2м, але не ближче 5м від стіни будинку, що споруджується. До гідрантів забезпечується під'їзд автотранспорту.

4.4.9. Техніко-економічні показники будгенплана

-Площа будівельного майданчика (будгенплана) (м2).

-Площа будинку, що споруджується, (м2).

-Площа тимчасових будинків (м2).

-Довжина тимчасових доріг (м), водопроводу (м), каналізації (м), мереж енергопостачання (м), мереж електроосвітлення (м), огородження (м).

-Компактність будгенплана (%) (відношення площі забудови об'єкту, що споруджується до площі будгенплана).

-Коефіцієнт використання площі тимчасовими будинками і спорудами (відношення площі, яка зайнята тимчасовими будинками, спорудами і дорогами, до загальної площі будмайданчику).

Отримані студентом техніко-економічні показники необхідно порівняти з технікоекономічними показниками типових і реальних ПВР аналогічних об'єктів.

29