МЕТОДИЧКИ / Œ…’Ž„ˆ—Šˆ / Š_Žƒ_ƒ‘ 2014 / КП_орг_ПГС_укр_2014

Розроблені схеми є вихідними даними для розробки проекту виконання робіт (ПВР). Схематичний план, розріз і перетин стіни будинку викреслюється на форматі А4 схема-

тично:

-для будинків промислового призначення: план і розріз у масштабі 1:500;

-для будинків побутового призначення: план у масштабі 1:500, розріз у масштабі 1:200;

-перетин зовнішньої стіни будинку без масштабу з розкладкою по висоті стінових панелей

і віконних рам.

На схемах проставляються розміри: довжина і ширина будинку, прольотів, кроку зовнішніх і внутрішніх колон, а також висотні відмітки будинків. На рис.1 і 2 проставляються буквені і цифрові вісі.

4.3. Календарний графік виконання робіт

Календарний графік (лінійний чи сітковий) виконання робіт є найважливішою частиною ПВР. Це керівний оперативний документ з виконання всіх будівельно-монтажних робіт. При його розробці варто виходити з наступних основних положень:

-повинно бути передбачене виконання усіх видів робіт, починаючи з робіт підготовчого періоду до благоустрою прилягаючої території і здачі об'єкта в експлуатацію;

-тривалістьбудівництваоб'єктунеповиннаперевищуватинормативну(СНиП1.04.03-85) [9];

-виконання робіт проектується з урахуванням прогресивних методів будівельномонтажних робіт, з економічно доцільною механізацією будівельних процесів, високою якістю і безпекою праці;

-календарним графіком повинно передбачатися максимальне сполучення будівельномонтажних робіт з дотриманням вимог технології будівельного виробництва;

-завантаження робочих бригад і механізмів повинно бути рівномірне і безперебійне.

4.3.1. Розрахунокобсягівбудівельно-монтажнихробітітрудомісткістьїхвиконання

Початковими даними для визначення обсягів будівельно-монтажних робіт є розроблений студентом схематичний план, розріз і перетин стіни будинку, а також дані табл. 1, 2 об'ємнопланувальнихіконструктивниххарактеристикзаваріантомзавдання, щоотриманестудентом.

У методичних вказівках наведено перелік робіт для одноповерхових будинків промислового призначення і є орієнтованим. Для будинків побутового призначення перелік робіт визначається за їх технічною характеристикою.

Підрахунок обсягів робіт виконується згідно правил розрахунку обсягів робіт в одиницях, прийнятих кошторисними нормами для відповідних видів робіт. Для робіт підготовчого періоду, внутрішніх сантехнічних, електромонтажних та інших спеціальних робіт, обсяги в даному курсовому проекті проставляються в люд-дн. і визначаються за відомістю трудоміст-

11

Таблиця 4 – Специфікація збірних елементів

Трудомісткість робіт і потреба в машино-змінах розраховуються на основі обсягів робіт за кошторисними нормами. Результати заносяться в табл. 5.

Таблиця 5 - Відомість об'ємів, трудомісткості робіт і потреби машино-змін

Для підготовчого періоду трудомісткість робіт у даному курсовому проекті прийнята з розрахунку 5% від загальної трудомісткості загальнобудівельних робіт.

На внутрішні сантехнічні, електромонтажні та інші роботи трудові витрати приймаються за табл. 6 в залежності від об'єму будинку, що проектується.

Для визначення величини будівельного об’єму достатньознання габаритівбудівлі. Трудомісткістьспеціальнихробітможе бути прийнята впроцентному відношенні до тру-

домісткості основних будівельно-монтажнихробіт: монтажтехнологічногоустаткування– 1820%; благоустрій – 2-3%; озеленення – 1%; пусконалагоджувальні роботи – 3%; здача об'єкту –

0,5%; інші роботи– 10-15%.

Таблиця 6 - Норми витрат праці на спеціальні роботи на 100 м3 будинку.

4.3.2. Методи виконання робіт і вибір комплектів будівельних машин і механізмів

У розділі варто обґрунтувати вибір оптимального варіанту організації будівництва будинку головного корпуса; розподіл на ділянки або захватки для досягнення потоковості будівництва з урахуванням черг здачі приміщень під монтаж устаткування; технологічну послідовність робіт, можливість сполучення окремих процесів тощо.

Вибір кранів для монтажу конструкцій рекомендується виконувати за методикою, наведеною в курсі «Технологія будівельного виробництва» в такій послідовності:

-визначення вихідних даних (монтажної ваги конструкцій, висоти підйому крюка крана, виліт крюка);

-проектування організації робочого місця крана;

-технічний вибір кранів, можливих до застосування.

На основі об'ємно планувальних і конструктивних рішень об'єкта, а також розроблених схематичних планів і розрізів, встановлюються габаритні розміри і висотні оцінки об'єкта: найбільша маса основних збірних елементів; габаритні розміри елементів і їх проектне положення; термін будівництва. Терміни виконання робіт з монтажу каркаса будинку визначаються за загальною тривалістю за формулою Тм=Т*0,45.

Маючи ці вихідні дані, вибирають кількість кранів і проектну організацію робочого місця крана. При цьому може бути передбачено монтаж конструкцій з "коліс" чи з попереднім розкладенням елементів в місці монтажу.

Усі конструкції будинку можуть монтуватися кранами одного типу (для випадку, коли маса різних конструкцій відрізняється незначно). Монтаж підземної і надземної частин будинку може здійснюватися різними кранами; монтаж конструкцій надземної частини (колон, ферм, плит покриття, стінових панелей) може здійснюватися декількома різними кранами.

При виборі кранів можна керуватися загальними рекомендаціями: для монтажу одноповерхових промислових будинків доцільно застосовувати стрілові самохідні крани, що не вимагають улаштування підкранових колій, для багатоповерхових і високих одноповерхових

– баштові крани.

Залізобетонні конструкції одноповерхових будинків монтують, як правило, змішаним методом. Комплексний метод застосовується для монтажу важких металоконструкцій і конструкцій покриття. Конструкції одноповерхових промислових будинків встановлюють за допомогою самохідних кранів, що пересуваються всередині прольотів. При прольоті до 18 м і невеликій масі елементів кран може пересуватися посередині прольоту і вести монтаж фундаментів, колон, підкранових балок по обох сторонах. При прольотах 18 м і більш і великій масі елементів рекомендується організувати рух крана по краях прольотів або за зигзагообразною траєкторією.

14

Визначення потреби в будівельних конструкція и матеріалах для зведення об'єкту виконується на основі відомості об'ємів робіт з урахуванням на одиницю робіт згідно РЕКН.

Таблиця 10 - Потреба в будівельних конструкціях, виробах і матеріалах

4.3.5. Техніко-економічні показники календарному плану

-Тривалість будівництва, рік, місяць;

-Загальна трудомісткість робіт, люд.-дн;

-Трудомісткість зведення на 1м3 будинку, люд.-дн/м3

q=Qзаг/Q

де Q - будівельний об'єм будинку, м3;

Qзаг - загальна трудомісткість робіт по об'єкту, люд-дн.;

-Продуктивність праці, %;

-Коефіцієнт нерівномірності руху робітників Кн;

Коефіцієнт нерівномірності руху робітників визначається відношенням максимальної кількості робітників за графіком до середньої в день і не повинен перевищувати 1,5-2.

Кн=Nmax/Nсер, Nсер=Qзаг/Ттр

-Коефіцієнт суміщення процесів Кс:

Кс= Тс/Ттр

де Тс - сумарна тривалість виконання всіх будівельних процесів , якби вони виконувалися послідовно,

Ттр- тривалість будівництва об'єкта за графіком дн. 17

4.4. Будівельний генеральний план об'єкту

Будгенплан об'єкту викреслюється на аркушах формату А-1 в масштабі 1:200 – 1:500. На будгенплані показуються постійні і тимчасові будинки, споруди, інженерні мережі, дороги, склади тощо. Вони повинні мати розміри і прив'язку до існуючих об'єктів. На будгенплані повинні бути виділені умовними позначками:

а) постійні будинки і споруди; б) будинки або споруди (або їхні частини) і комунікації, що споруджуються в підготовчий

період і використовуються для потреб будівництва; в) тимчасові будинки, споруди і комунікації будівельного господарства;

г) знаки безпеки на майданчику, під'їзних і внутрішньомайданчикових дорогах. При розробці будгенплана :

-вибирається тип огородження будівельного майданчика,

-вибирається тип доріг (кільцева, наскрізна, тупикова),

-враховуються питання безпеки при переміщенні людей і вантажів по майданчику (місця перетинання з залізницею, дорогами);

-виконується розрахунок освітлення будівельного майданчика;

-виконується проектування протипожежного водопроводу з розміщенням гідрантів,

-розраховується потреба в тимчасових будинках, водо-, електропостачання, виконується розрахунок складського господарства.

4.4.1. Огородження будівельного майданчика і небезпечних зон (розподіл і позначення небезпечних зон на будівельному майданчику)

На будівельному майданчику повинні бути визначені і позначені небезпечні зони. До зон постійно діючих небезпечних виробничих факторів відносяться зони:

-поблизу від неізольованих струмоведучих частин електроустановок,

-поблизу від неогороджених перепадів по висоті на 1,3 м і більш (смуга завширшки до 2-х метрів,

-у місцях, де містяться шкідливі речовини в концентраціях, що перевищують гранично припустимих.

До зон потенційно діючих небезпечних виробничих факторів відносяться:

-ділянки території поблизу споруджуваного будинку; поверхи будинків однієї захватки , над якими відбувається монтаж конструкцій чи устаткування;

-зони переміщення машин чи устаткування або їх частин, місця над якими відбувається переміщення вантажів вантажопідйомними кранами –5м,

18

Небезпечні зони повинні мати сигнальні огородження, що відповідають вимогам ГОСТ 12.4.059.-89. Захисні огородження повинні бути збірно-розбірними з уніфікованими елементами і деталями кріплення.

Захисно-охоронних (з козирком і без козирка) огородження території будівельного майданчика –повинні бути висотою не менш 2,0 м; захисні огородження території будівельного майданчика –1,6 м; захисних огороджень ділянок виконання робіт-1,2 м.

Границі небезпечних зон встановлюються відповідно ДБН А. 3.2-2-2009.

Знаки, що забороняють вхід до небезпечної зони, установлюються по периметру огородження через 30м. Відстань між стояками сигнальних огороджень - не більше 6 м.

Небезпечні зони монтажу конструкцій будівельними кранами вказуються окружностями, що описуються радіусами небезпечної зони Rнеб :

- при підйомі конструкцій, які встановлюються в горизонтальне положення: Rнеб =Rстр +0,5l+∆R,

де, Rстр- радіус повороту стріли при максимальному вильоті, м, l- довжина конструкції, м,

∆R-відстань відльоту, за табл. 13.

Таблиця 13Мінімальна відстань відльоту вантажу (предмету)

4.4.2. Проектування під'їзних і внутрішньо майданчикових доріг

При будівництві об'єкту потрібно якнайбільше використовувати дороги постійного призначення. При проектуванні тимчасових доріг перевагу необхідно віддавати кільцевим дорогам. При неможливості улаштування кільцевих доріг приймаються наскрізні і, в крайньому разі, при неможливості улаштування наскрізних доріг, приймаються тупикові. При будівництві тупикових доріг збільшується можливість виникнення небезпечних випадків. Вкінці тупикової дороги слід передбачати площадки для розвороту автомобілів радіусом більше 20 м або прямокутні розміром не менш 12 х 12м.

Повороти доріг повинні мати закруглення не менше 12м. Ширина проїзної частини доріг установлюється відповідно до проекту будівництва. Вона повинна бути не менше 3,5м

19