Деньги и кредит

1.Авальний кредит

2.Акредитив

3.Активи банку

9.Акціонерний банк

згода банку гарантувати платіж свого клієнта за векселем.

являє собою форму організації розрахунків, за якої банк платника (банк емітент) за дорученням свого клієнта зобов’язаний перерахувати гроші в банк замовника (виконуючий банк), який здійснить платіж відповідно до складеної акредитивної угоди.

розміщені і використані кошти банку, згруповані за їх економічним значенням у процесі відтворення, які відображаються у лівій частині бухгалтерського балансу банку — активі. До них відносять готівку в касах банку, кошти на кореспондентських рахунках, депозити в інших банках та кредити, надані цим банкам, інвестиції у цінні папери та паї, нематеріальні та матеріальні активи, кредити та фінансовий лізинг, надані клієнтам, та інші активи.

кошти та активи, які можуть бути легко трансформовані в готівку.

операції з розміщення банківських ресурсів. Включають операції, пов’язані з вкладами в грошові та матеріальні активи, із золотовалютними резервами, з державними цінними паперами та кредитами, наданими комерційним банкам та уряду.

рішення про укладення договору.

особа, що приймає пропозицію про укладення договору.

член акціонерного товариства, власник його акцій.

банк, заснований у формі відкритого або закритого акціонерного товариства. Він повинен мати статутний фонд, поділений на певну кількість іменних акцій рівної номінальної вартості, і несе відповідальність за зобов’язаннями тільки своїм майном. Статутний фонд акціонерного банку формується за рахунок емісії (випуску) та продажу акцій, які повинні мати однакову номінальну вартість.

Антимонопольне

20.регулювання

21.Базова процентна ставка

22.Банк

23.Банківська система

24.Банківська ліквідність

один з видів державного регулювання, який передбачає застосування комплексу антимонопольних заходів з метою недопущення надлишкової монополізації ринку.

найнижча процентна ставка, яку використовують банки при визначенні ціни на кредит. Базовою ставкою можуть бути офіційна ставка рефінансування, ставка за короткостроковими державними зобов’язаннями.

кредитна установа, яка виконує перелік операцій, віднесених до базових банківських: мобілізує тимчасово вільні кошти, надає їх у позики, здійснює розрахунки між клієнтами.

законодавчо визначена, чітко структурована сукупність банківських установ, що діють на професійній основі і функціонально пов’язані у самостійну економічну структуру.

здатність банку швидко і без втрат перетворити свої активи в пасиви.

конкретна дія банку, пов’язана з його

28.Банківський процент

29.Банківські інвестиції

30.Банківські операції

31.Банківські ресурси

32.Банківські ризики

державам.

процент, установлений як плата за здійснювані банком операції.

інвестиції банків у цінні папери чи паї інших юридичних осіб.

операції, які може здійснювати банк відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяльність» на основі ліцензії чи письмового дозволу Національного банку України.

сукупність коштів, які перебувають у розпорядженні банку і використовуються ним для здійснення кредитних та інших активних операцій.

загроза втрат, що зумовлена специфікою банківської діяльності. Підрозділяються на кредитні, процентні, валютні ризики, ризики від

33.Банк міжнародних розрахунків (БМР)

34.Банківські білети (банкноти)

35.Бартер

операцій з цінними паперами, ризики зловживань тощо.

перший міждержавний банк, який був створений у 1930 р. як міжнародний банк центральних банків.

емітуються центральним банком для кредитування комерційних банків і урядових структур (є простим векселем емісійного банку).

обмін одного товару на інший без допомоги грошей.

являє собою таку організацію розрахунків між учасниками суспільного виробництва, яка

39.Білонна монета

40.Біметалізм

41.Біржовий курс

42.Бланковий кредит

розмінна монета з дрібною вартістю, яка карбується не з дорогоцінного металу. грошова система, в якій роль загального еквівалента виконували два метали — золото та срібло; монети з цих металів карбувалися та оберталися на рівних засадах, банкноти розмінювалися на цідва метали.

продажна, ринкова ціна цінного паперу, що встановлюється на біржі в результаті торгів. кредит, який видається без забезпечення — лише під зобов’язання повернути кредит. Надається, як правило, найбільш надійним позичальникам. Комерційні банки можуть надавати бланкові позики лише в межах наявних власних коштів.

форма організації грошових відносин, розрахунків, встановлена Бреттон-Вудською

45.Бюджет

46.Валюта

47.Валютна інтервенція

48.Валютна система

49.Валютне регулювання

50.Валютний курс

51.Валютний ризик

52.Валютний ринок

53.Валютний СВОП

послугами, виконанні операцій на фондовій, товарній і валютній біржах. Зазвичай, укладає угоди від імені, за дорученням і за рахунок клієнтів. За посередницькі операції одержує комісійну винагороду (куртаж, брокредж або брокераж) - певний відсоток від суми проведеної біржової операції (звичайно 0,25-3 % від вартості угоди).

офіційно визнаний відповідними органами державної влади затверджений збалансований кошторис грошових прибутків та витрат на певний строк (рік, півріччя, квартал).

грошові кошти, які обслуговують зовнішньоекономічні відносини.

втручання центрального банку в операції на валютному ринку з метою впливу на курс національної валюти через операції купівліпродажу іноземної валюти. З метою підвищення курсу національної валюти центральний банк продає іноземну валюту, а маючи на меті знизити курс національної валюти, навпаки, скуповує іноземну.

організаційно-правова форма реалізації валютних (грошових) відносин у межах певного економічного простору.

це діяльність держави (або МВФ) та уповноважених ними органів щодо регламентації валютних відносин економічних суб’єктів та їх діяльності на валютному ринку. співвідношення між грошовими одиницями (валютами) різних країн. Представляє собою своєрідну "ціну" валюти однієї країни, виражену у валютах інших країн.

це втрати, що можуть мати місце тоді, коли курс валюти платежу зміниться на момент здійснення платежу.

сектор грошового ринку, на якому врівноважуються попит і пропозиція на такий специфічний товар, як валюта.

форма страхування, яка полягає в тому, що сторони домовляються про обмін еквівалентної суми.

система розрахунків між країнами на основі

55.Валютні операції

56.Варант

57.Варант акції

58.Вексель

59.Венчурна фірма

60.Венчурне кредитування

61.Венчурне

підприємництво

передбачали клірингові рахунки, валюту, порядок вирівнювання платежів.

будь-які платежі, пов’язані з переміщенням (рухом) валютних цінностей (об’єктів ринку) між різними суб’єктами.

цінний папір, що надає його власнику право на придбання деякої кількості акцій на певну майбутню дату по визначеній ціні. Звичайно варанти використовуються при повній емісії цінних паперів.

сертифікат, що дає його власнику право придбати за фіксованою ціною визначену кількість акцій компанії.

це письмове боргове зобов’язання, яке дає його власнику (векселедержателю) незаперечне право вимагати від боржника (векселедавця акцептанта) вказану в ньому суму платежу після закінчення встановленого строку.

відносно невелика фірма, що займається прикладною, науково-дослідною і проектноконструкторською діяльністю, впровадженням технічних нововведень з невизначеним заздалегідь доходом.

кредитування ризикованих проектів, як правило інноваційного характеру діяльність, спрямована на здійснення

ризикованих проектів, як правило інноваційного характеру, з метою одержання прибутків.

капітал, вкладений в цінні папери або

(пролонгований) кредит

65.Вільний резерв

66.Гарантія (поручительство)

продовження терміну його погашення.

це сукупність грошових коштів комерційного банку, які в даний момент є в розпорядженні банку і можуть бути використані ним для активних операцій.

це зобов'язання третьої особи сплатити борг позичальника у випадку його неплатоспроможності; оформлюється як самостійне зобов'язання гаранта, чи поручителя, за допомогою передатного напису

67.Гроші

68.Грошова база

69.Грошова одиниця

70.Грошова система

209

на вимозі (індосаменту).

специфічний товар, що має властивість обмінюватися на будь-який інший товар і є загальним еквівалентом.

це запаси всієї готівки, яка перебуває в обороті поза банківською системою та в касах банків, а також сума резервів комерційних банків на їх кореспондентських рахунках у центральному банку.

установлений у законодавчому порядку грошовий знак, який служить для вимірювання та відбиття цін усіх товарів.

форма організації грошового обороту в країні, що визначена загальнодержавними законами.

71.Грошове правило М.Фрідмена

72.Грошовий агрегат

73.Грошовий оборот

74.Грошовий потік

75.Грошовий ринок

76.Грошові реформи

77.Грошові реформи конфіскаційного типу

грошова пропозиція повинна бути обмеженою і коливатися в межах 3 – 5 % на рік.

це специфічний показник грошової маси, що характеризує певний набір її елементів залежно від їх ліквідності.

сукупність усіх грошових потоків в економіці за певний період.

це рух грошей, який має певний напрямок, пов'язаний з обслуговуванням руху відповідного потоку товарів та послуг і характеризується певними особливостями.

сукупність грошових інституцій, що спрямовують потоки грошових коштів від власників (продавців) до позичальників (покупців). Об’єктом купівлі-продажу на грошовому ринку слугують короткострокові боргові зобов’язання.

представляють собою повну чи часткову перебудову грошової системи, яку проводить держава, з метою оздоровлення чи поліпшення механізму регулювання грошового обігу відповідно до нових соціально-економічних умов.

це реформи, що мають за мету безеквівалентне вилучення у населення і суб’єктів господарювання частини грошової маси (такі реформи здійснюють в короткі періоди часу, а їх підготовка здійснюється таємно). Проведення таких реформ обґрунтовується

78.Грошові реформи неконфіскаційного типу

79.Грошово-кредитне регулювання

необхідністю вилучення незаконних доходів, відновлення соціальної справедливості тощо. відбуваються коли за єдиним співвідношенням здійснюється уцінка запасів грошей, доходів і цін для всіх економічних суб’єктів однаково, тобто незалежно від тих чи інших критеріїв (кількості поданих до обміну грошей, їх форми (готівкові, безготівкові) тощо).

Різновид державного регулювання, що визначає умови грошового обігу і роботи банківської системи, яка репродукує збільшення коштів в економічній системі.

це процес створення нових банківських депозитів (безготівкових грошей) при