1.2. Наукові принципи і функції планування в ринковій економіці

1.2.1. Принципи планування

Вихідними положеннями при плануванні є принципи.

Принципи планування – це основні вихідні положення, правила формування, обґрунтування і організації планових документів.

Загальні основні принципи планування – необхідність, єдність, безперервність, гнучкість, точність були сформульовані А. Файолем і доповнені принципом участі. Ці шість принципів визначили класичні вимоги до процесу планування.

У сучасній науці і практиці, крім названих існує цілий ряд інших принципів, частина з яких найбільше тісно зв'язана з методами ефективного ринкового планування, це принципи науковості, комплексності, оптимальності, ефективності. Розглянемо ці і раніше названі принципи планування.

1. Принцип науковості – заснований на гнучкому розумінні і використанні законів суспільного розвитку, економічних законів, досягнень науково-технічного прогресу (НТП), математики й інших наук. Складається в глибокому аналізі справ на підприємстві з урахуванням ринку.

2. Принцип необхідності – складається в обов'язковому застосуванні планів у будь-якій галузі і при виконанні будь-якого виду трудової діяльності.

3. Принцип єдності – передбачає, що планування в організації повинно носити системний характер і стосується всіх напрямків діяльності підприємства і його структурних підрозділів.

4. Принцип безперервності полягає в тім, що процес планування і управління виробництвом на підприємстві здійснюється постійно, без зупинки. Як правило, плани ідуть слідом друг за другом. У процесі безперервного планування відбувається зближення фактичних і планових показників.

5. Принцип гнучкості. Цей принцип зв'язаний із принципом безперервності і припускає можливість корегування встановлених планів, а також має здатність змінювати свою спрямованість у зв'язку з виникненням непередбачених обставин.

6. Принцип точності. – визначається як внутрішніми факторами так і зовнішнім середовищем. Ступінь точності планів кожного підприємств а повинна забезпечувати припустиму ефективність виробництва.

В оперативних планах, розрахованих на короткі проміжки часу, така точність досягається з застосуванням тижнево-добового планування.

7. Принцип комплексності. На діяльність підприємства впливає цілий ряд факторів, у тому числі рівень розвитку техніки і технології, організації виробничої й управлінської діяльності, усі види ресурсів, мотивація й оплата праці, платоспроможність і т.д. Ці фактори утворюють цілу комплексну систему планових показників і зміна одного з них приводить до змін багатьох інших планово-економічних показників. Тому прийняті планові й управлінські рішення повинні бути комплексними, що забезпечують кінцеві результати всього підприємства.

8. Принцип оптимальності. – полягає у виборі найкращого варіанта на всіх етапах планування. Показниками оптимальності можуть бути мінімальна трудомісткість, матеріалоємність, енергоємність, собівартість і прибуток.

9. Принцип економічності. Полягає у визначенні і розробці такого варіанта продукції, при виготовленні якої та обмежених ресурсів може бути отриманий найбільший економічний ефект. Показником планованого ефекту є перевищення результатів над витратами.

У ринковій економіці при плануванні діяльності підприємств варто також дотримувати:

– проведення попередніх маркетингових досліджень для вибору стратегії і тактики планування;

– перехід від періодичного (тимчасового) планування до планування по контрактах, договорам;

– враховувати рівень ризику – який характеризує відповідність прийнятих рішень можливостям підприємства в частині фінансування, забезпечення ресурсами і потужностями.