
- •Міністерство освіти і науки україни
- •Тема 1. Внутрівиробниче планування і його наукові основи в ринковій економіці план
- •1.1. Планування його сутність, задачі і мета. Об'єкти планування
- •1.2. Наукові принципи і функції планування в ринковій економіці
- •1.2.1. Принципи планування
- •1.2.2. Функції планування
- •1.3. Наукові методи планування
- •1.4. Класифікація планів і їхні види
- •1.5. Річне планування і його процес. Показники річного плану
- •1.5.1. Річне планування і його процес. Показники річного плану
- •1.5.2. Показники річного плану
- •1.5.3. Функції планових служб, та їх структура
- •Висновки
- •Питання для самоперевірки
- •Тема 2. Загальні положення оперативного планування виробництва план
- •2.1. Оперативне планування, його призначення, мета і задачі
- •2.2. Види і системи оперативного планування. Процес планування і його схема
- •2.2.1. Види і системи оперативного планування
- •2.2.2. Процеси планування і його схеми
- •2.3. Нормативи і нормативно-планові розрахунки оперативних планів
- •2.4. Показники оперативного планування
- •2.5. Планування випуску і реалізації продукції
- •Висновки
- •Питання для самоперевірки:
- •Тема 3. Оперативне планування ресурсів і їхніх економічних показників план
- •3.1. Оперативне планування матеріально-технічного забезпечення підприємства
- •3.1.1. Визначення потреби в матеріально-технічних ресурсах
- •3.1.2. Планування потреби в матеріальних запасах
- •3.1.3. Планування покриття потреби в матеріальних ресурсах
- •3.2. Соціально-трудове планування
- •3.2.1. Планування продуктивності праці
- •3.2.2. Планування фонду оплати праці
- •3.2.3. Планування середньої заробітної плати
- •3.2.4. Планування чисельності і розвитку персоналу
- •Річний баланс робочого часу одного робітника
- •3.3. Планування собівартості, прибутку і рентабельності підприємства
- •3.3.1. Собівартість, структура собівартості і її оперативне планування
- •3.3.2. Планування прибутку
- •3.3.3. Планування рентабельності
- •3.4. Фінансове планування і його показники
- •3.4.1. Оперативне фінансове планування
- •Бюджет готівки
- •Висновки
- •Питання для самоперевірки
- •Тема 4. Розробка оперативних планів виробництва план
- •4.1. Вихідні дані для розробки оперативних планів
- •4.2. Склад і зміст оперативних планів
- •4.3. Основні методи розробки оперативних планів
- •4.4. Порядок і розробка, розгляд і затвердження оперативних планів
- •Висновки
- •Питання для самоперевірки
- •Тема 5. Сіткові моделі планування план
- •5.1. Сутність сіткового планування
- •5.2. Визначення критичного шляху
- •5.3. Розрахунок планових параметрів сіткового графіка
- •5.4. Аналіз і оптимізація сіткових графіків
- •Висновки
- •Питання для самоперевірки
- •Тема 6. Оперативне планування і управління на основі сіткових графіків із застосуванням вузлового методу план
- •6.1. Сутність вузлового сіткового методу
- •6.2. Проектування складу і границь вузлів, їхнє формування
- •6.3. Вузлова система планування
- •Висновки
- •Питання для самоперевірки
- •Тема 7. Тижнево-добове і декадно-добове планування в будівельних організаціях план
- •7.1. Вихідні дані для розробки тижнево-добових і декадно-добових графіків
- •7.2. Склад і обсяг тижнево-добового і декадно-добового планування
- •7.3. Порядок розробки тижнево-добових і декадно-добових графіків
- •7.4. Підготовка до твердження тижнево-добових і декадно-добових графіків
- •Висновки
- •Питання для самоперевірки
- •Тема 8. Методи контролю, диспетчерський контроль і оперативний облік виконання графіків план
- •8.1. Диспетчеризація, її цілі, задачі і форми
- •8.2. Структура і склад диспетчерської служби, вимоги, пропоновані до неї. Функції й обов'язки
- •8.3. Взаємини диспетчерських служб із виробничими підрозділами і відділами підприємства
- •8.4. Призначення, мети, обсяг і методи диспетчерського контролю й оперативного обліку виконання графіків
- •8.5. Диспетчерська документація і диспетчерський рапорт (нарада)
- •8.6. Карта прийняття рішень
- •8.7. Показники й економічна ефективність диспетчерського контролю й обліку
- •Висновки
- •Питання для самоперевірки
- •Тема 9. Оперативний аналіз виробничої програми і основних показників підприємства план
- •9.1. Аналіз виконання виробничої програми
- •9.2. Аналіз показників по праці й оплаті праці
- •9.3. Аналіз собівартості прибутку і рентабельності
- •9.4. Аналіз фінансової діяльності
- •Висновки
- •Питання для самоперевірки
- •Тема 10. Технічні і комп'ютерні засоби застосовувані в автоматизованих системах оперативного планування план
- •10.1. Технічні засоби, застосовувані диспетчерським управлінням і їхня класифікація
- •10.2. Технічне і програмне забезпечення автоматизованих систем
- •10.3. Принципові схеми автоматизації оперативного планування і управління
- •Висновки
- •Питання для самоперевірки
- •Рекомендована література
Тема 5. Сіткові моделі планування план
5.1. Сутність сіткового планування.
5.2. Визначення критичного шляху.
5.3. Розрахунок планових параметрів сіткових графіків.
5.4. Аналіз і оптимізація сіткових графіків.
Література: (3, 8, 25).
5.1. Сутність сіткового планування
В оперативному плануванні при розробці планів застосовуються графічні моделі. Найбільше поширення одержали лінійні календарні плани-графіки і різні розрахункові таблиці, що застосовуються на підприємствах і в організаціях для практичного й оперативного планування. У процесі виробництва лінійні графіки піддаються багаторазовій трудомісткій переробці і не дають необхідної інформації про стан справ на якийсь визначений момент часу.
Основним недоліком таких планів графіків є неможливість охопити всі процеси і роботи, об'єднати них по взаємозв'язку в єдину виробничу систему і природно в загальний процес для досягнення запланованих кінцевих цілей організації.
Для досягнення гарних результатів планування і керування виробництвом варто здійснювати з використанням організаційно-технічних моделей, що відбивали би динамікові всіх процесів виробництва й охоплювали б діяльність всіх учасників і весь період часу життєвого циклу створення продукції.
Цим вимогам повною мірою відповідає планування виробництва по сітковим моделях або сіткові графіках.
Під сітковим плануванням варто розуміти графічне зображення визначеного комплексу виконуваних робіт, які відображають їхню логічну послідовність, взаємозв'язок і плановану тривалість, забезпечуючи при цьому наступну оптимізацію розробленого графіка на основі економіко-математичних методів і комп'ютерної техніки з метою його використання для поточного управління ходом робіт. [3]
Сіткове планування застосовується в різних сферах виробничої діяльності, у тому числі при маркетинговій діяльності, при проведенні науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт; постачальницької діяльності; при будівництві об'єктів; в організації діяльності учасників виробництва; при розробці технічної документації, бізнес-планів виробництва нової продукції і т.д.
Застосування сіткового планування сприяє досягненню наступних оперативних задач:
у взаємоув’язці установлювати підрозділам підприємства планові завдання для досягнення мети в планованому періоді;
контролювати хід виконання основних етапів робіт, що знаходяться на критичному шляху і приймати необхідні планові й управлінські рішення по корегуванню термінів;
ефективно направляти і витрачати при провадженні робіт матеріально-технічні і людські ресурси;
проводити регулярний аналіз виконання робіт і хід технологічного процесу, перерозподіляти ресурси з метою досягнення запланованих результатів;
оперативно одержувати необхідні планові дані і вести облік про фактичний стан виконання робіт, витратах і результатах виробництва і т.д.
Сітковий
графік містить два основних елементи:
роботу і подію.
Робота відображається вектором, а подія кружечком
Роботою називається – будь-який процес, що протікає в часі. Робота супроводжується описом її характеристик.
У сітковому графіку розрізняють три види робіт:
Дійсну
роботу – вимагає витрат часу і ресурсів.
Позначається суцільною стрілкою
Чекання – процеси потребуючих витрат часу (витримка бетону, сушіння штукатурки, пофарбованих поверхонь);
Фіктивна
робота – процес не потребуючого ні часу
ні ресурсів, відображає виробничі
зв'язки, позначається
Момент початку і закінчення роботи фіксується подіями (кружочками).
Подія – це остаточний результат завершення однієї або декількох робіт, що дає право початку іншим роботам. Подія, що находиться на початку роботи називається початковою, а подія, що фіксує кінець роботи кінцевою.
Любий будівельний процес можна зобразити графічно у виді робіт і подій, що утворюють сіткову модель, яка показує технологічний взаємозв'язок усіх робіт, які мають початок і кінець.
Сітковим
графіком називається сіткова модель
із указівкою на ній тривалості виконання
кожної роботи. (рис. 5.1).
Рис. 5.1. Сіткова модель.
Будь-яка робота в сітковому графіку має два терміни початку і два терміни закінчення: ранній і пізній.
Ранній
термін початку роботи
- це самий ранній з можливих термінів
початку робіт, зумовлюваний виконанням
усіх попередніх робіт.
Пізній
термін початку роботи
- те самий пізній з можливих, при якому
допустимо самий пізній термін її
закінчення.
Ранній
термін закінчення роботи
- це самий ранній з можливих термінів
її закінчення.
Пізній
термін закінчення роботи
- це самий пізній припустимий термін
закінчення роботи, що не викликає
збільшення терміну досягнення кінцевої
мети.
Здійснення подій також відбувається в два терміни: ранній і пізній.
Кожній події привласнюється номер, шифр або код, тому кожна робота може бути записана шифрами. Вершини (події) сіткового графіка нумеруються з дотриманням умови i<γ, (i – номер початкового, γ – номер кінцевої події). Наприклад, згідно вищенаведеного графіка, шифром першої роботи є 0-1, а шифром другий 0-2, третьої 2-3 і т.д.
Крім графічного представлення мережі, застосовується також таблична і цифрова.
У сітковому графіку всі роботи розташовуються у визначеній послідовності. Будь-яка послідовність робіт мережної моделі, у якій кінцева подія роботи збігається з початковою подією наступної за нею роботи, називається шляхом сіткового графіка.
У сітковому графіку розрізняють три різновиди шляхів:
Шлях від початкового до кінцевої події називається шляхом або повним шляхом.
Шлях між двома, проміжними подіями, що не є ні вихідними, ні завершальними, називається шляхом між подіями;
Шлях, початок якого зв'язано з вихідною подією, а кінець з даною подією, називається шляхом попередній даній події, а шлях з'єднуючу дану подію з завершальною подією мережі – шляхом, що випливає за даною подією.