
- •1.1 Загальномайданчикові питання безпеки праці
- •При падінні предметів з висоти
- •(Канави) до найближчих опор вантажопідіймального крана
- •Буровибуховим способом на відкритій місцевості
- •В залежності від ступеня інтенсивності руйнувань та умов вибуху
- •Ґрунтів накладними зарядами
- •Шкідливих речовин у повітрі робочої зони
- •1 ‑ Заповнення; 2 - стійка; 3 - бортова дошка; 4 - плита перекриття
- •1 ‑ Заповнення; 2 - стійка; 3 - бортова дошка;
- •Будівельної машини до площини проекції дроту
- •1.1.2 Забезпечення безпечного переміщення вантажів, конструкцій та людей у межах будівельного майданчика
- •Автомобільної дороги до будівель і споруд
- •Навантажувально-розвантажувальних фронтів, біля прохідних і в інших місцях в м
- •1.1.3 Забезпечення організації безпечного складування конструкцій, виробів та матеріалів на будівельному майданчику
- •1.1.4 Вирішення загальномайданчикових питань електробезпеки
- •Вибір дротів і кабелів
- •Жил дротів і кабелів в електропроводках [15]
- •Потужності (cos φ), а також тривалість включення (тв)
- •З гумовою і полівінілхлоридною ізоляцією з мідними жилами [15]
- •З гумовою і полівінілхлоридною ізоляцією з алюмінієвими жилами [15]
- •Переносних шлангових легких і середніх, кабелів переносних шлангових важких, шахтних гнучких шлангових, прожекторних і дротів переносних з мідними жилами [15]
- •Pозрахунок і вибір апаратів захисту
- •Напругою до 500 в змінного і постійного струму
- •Однофазного короткого замикання по відношенню до номінального струму спрацьовування апарату захисту к [15]
- •Розрахунок заземлювальних пристроїв
- •Визначення коефіцієнтів сезонності ψ [20]
- •Електричних опорів різних ґрунтів і води [20]
- •Електродів групового заземлювача (кругла сталь, кутики і т. І.) без врахування впливу смуги зв'язку [20]
- •Розрахунок занулення
- •Заземлюючого пристрою з опором 10 Ом
- •Порядок розрахунку:
- •Zт, Ом, масляних трансформаторів по гост 11920-85е
- •Сталевих провідників при змінному струмі (50 Гц). Ом/км [20]
- •Кабелями і дротами з гумовою і пластмасовою ізоляцією з алюмінієвими жилами або одножильними алюмінієвими дротами прокладеними пучком, Ом/км. [15]
- •1.1.5 Загальномайданчикові питання охорони праці при експлуатації будівельних машин і механізмів
- •Підбір і прив'язка вантажопідйомного крана
- •Установка вантажопідйомних машин
- •Межі небезпечних зон Обмеження небезпечних зон обслуговування кранами
- •Вимоги безпеки при установці два і більш за крани на одному шляху крана
- •Улаштування верхньої будови підкранового шляху
- •Улаштування заземлення підкранової колії
- •Обслуговування виносних вантажоприймальних площадок
- •1.2 Загально майданчикові питання виробничої санітарії та гігієни праці
- •1.2.1 Забезпечення працюючих санітарно-побутовими приміщеннями
- •1.2.1.1 Класифікація тимчасових мобільних будівель
- •Побутових городків різної місткості
- •1.2.1.2 Розміщення тимчасових будівель на будівельному майданчику
- •1.2.1.3 Вимоги до складу санітарно-побутових приміщень
- •1.2.1.4 Вимоги до санітарно-побутових приміщень
- •1.2.1.5 Розрахунок санітарно-побутових приміщень
- •По галузях і видах будівництва
- •У тимчасових будівлях (приміщеннях)
- •1.2.1.6 Опалювання, вентиляція і кондиціонування повітря
- •В приміщеннях тимчасових будівель в холодний період року
- •1.2.2 Забезпечення працюючих питною водою
- •В санітарно-побутових приміщеннях
- •1.2.3 Забезпечення необхідної величини освітленості
- •1.3 Загально майданчикові питання пожежної безпеки
- •1.3.1 Забезпечення протипожежних розривів між тимчасовими і постійними будівлями
- •1.3.2 Забезпечення будівельного майданчика необхідними засобами пожежегасіння
- •1.3.2.1 Класифікація пожеж і вогнегасних речовин
- •1.3.2.2 Класифікація стаціонарних установок пожежогасіння
- •Вибір пристосувань і основних варіантів для пожежогасінні
- •Загальна класифікація
- •Класифікація установки водяного і пінного пожежогасіння
- •Класифікація установок порошкового пожежогасіння
- •Класифікація установок газового пожежогасіння
- •Класифікація установок аерозольного пожежогасіння
- •Вимоги до установок пожежогасіння Установки водяного та пінного пожежогасіння
- •За ступенем небезпеки розвитку пожежі в залежності від їх функціонального призначення і пожежного навантаження горючих матеріалів [54]
- •Для приміщень висотою до 10 м
- •Для приміщень 5-7 груп висотою до 10 м
- •Для приміщень висотою від 10 до 20 м
- •1.3.2.3 Протипожежне водопостачання
- •Мережі зовнішнього водопроводу і споруди на них
- •Житлових і суспільних будівель
- •Внутрішній протипожежний водопровід
- •Внутрішній протипожежний водогін
- •1.3.2.4 Первинні засоби пожежогасіння
- •Вогнегасники
- •Позначення вогнегасників
- •Класифікація вогнегасників
- •Вогнегасна здатність вогнегасників
- •За гасінням модельних вогнищ пожежі класу а
- •Вогнегасників за гасінням модельних вогнищ пожежі класу в
- •За гасінням модельних вогнищ пожежі класів а і (або) в
- •Загальні відомості про будову та принципи роботи вогнегасників
- •Водяні вогнегасники
- •Повітряно-пінні вогнегасники
- •Порошкові вогнегасники
- •Вуглекислотні вогнегасники
- •Хладонові вогнегасники
- •Вогнегасники аерозольні
- •Самоспрацьовуючі вогнегасники
- •Визначення необхідної кількості первинних засобів пожежогасінні Оснащення пожежними щитами
- •Немеханізованим інструментом і інвентарем
- •Оснащення вогнегасниками
- •Переносними вогнегасниками
- •Пересувними вогнегасниками
- •Вибір типу та необхідної кількості вогнегасників
- •Різних класів та діапазони температур їх експлуатації
- •Ефективності вогнегасників за їх вогнегасною здатністю щодо гасіння модельних вогнищ пожежі класів а та в
- •Повинні бути оснащені переносними вогнегасниками
- •Повинні які повинні бути оснащені пересувними вогнегасниками
- •Належності порошкових вогнегасників для виробничих і складських будинків та приміщень промислових підприємств
- •Для виробничих і складських будинків та приміщень промислових підприємств
- •Належності вуглекислотних вогнегасників для виробничих і складських будинків та приміщень промислових підприємств
- •Належності вогнегасників для гаражів та автомайстерень
- •Вимоги до розміщення вогнегасників
- •Рекомендації по використанню вогнегасників
- •Вогнегасників залежно від класу пожежі
- •Техніка безпеки при експлуатації вогнегасників
- •Пожежні щити
- •Умовні графічні позначення вогнегасників, установок пожежогасінні і пожежної сигналізації
- •1.3.3 Забезпечення під’їзду пожежних автомобілів на будівельний майданчик
- •1.3.4 Забезпечення протипожежних заходів при складуванні та збереженні горючих та важко горючих речовин, матеріалів та конструкцій
- •1.3.4.1 Матеріальні склади і бази загального призначення
- •1.3.4.2 Вимоги до зберігання і транспортування матеріалів на будівельному майданчику
- •1.3.4.3 Склади лзр та гр
- •1.3.4.4 Склади балонів з газами
- •1.3.4.5 Склади хімічних речовин
- •1.3.4.6 Склади лісопиломатеріалів
- •1.3.5 Забезпечення пожежної безпеки при виконанні газонебезпечних та вогненебезпечних робіт
- •Вогневих робіт від горючих речовин
- •Вимоги при роботі з пожежовибухонебезпечними матеріалами
- •Покрівельні роботи
- •Улаштування утеплювача
- •Робота з тепловипромінюючими установками
- •Зварювальні та різальні роботи
- •Паяльні роботи.
- •Розігрівання (варіння) бітумів та смол
- •Фарбувальні роботи.
- •Робота з мастиками, клеями та іншими подібними горючими речовинами й матеріалами.
- •Інші будівельно-монтажні роботи
- •Сушка приміщень газовими пальниками інфрачервоного випромінювання і повітронагрівачами.
- •1.3.6 Забезпечення безпечної евакуації працюючих на випадок пожежі Основні положення
- •Евакуація з виробничих будівель.
- •1.3.7 Блискавкозахист будівель і споруд, що зводяться
- •1.3.7.1 Загальні положення
- •1.3.7.2 Зовнішня блискавкозахисна система
- •Блискавкоприймачі
- •Виконуючих функції природного блискавкоприймача
- •Струмовідводи
- •Залежно від рівня захищеності
- •Заземлювачі
- •Вибір блискавковідводів Загальні вимоги
- •Зони захисту одиничних стрижньових блискавковідводів
- •Зони захисту одиничних тросових блискавковідводів
- •Зони захисту подвійного стрижньового блискавковідводу
- •Подвійного стрижньового блискавковідводу
- •Зона захисту подвійного тросового блискавковідводу
- •Подвійного тросового блискавковідводу
- •1.3.7.3 Захист від вторинних дій блискавки
- •Зони захисту від дії блискавки
- •Екранування
- •З'єднання
- •Більша частина струму блискавки
- •Протікає незначна частина струму блискавки
- •Заземлення
Улаштування заземлення підкранової колії
Рейкові нитки в обох кінцях колії, а також кінці рейок, які стикуються, мають бути з’єднані між собою перемичками і приєднані до заземлювача (заземлені), утворюючи безперервний електричний ланцюг.
Заземлення рейкової колії належить влаштовувати незалежно від існуючої системи електрозабезпечуючої мережі – з глухозаземленою або з ізольованою нейтраллю трансформаторів (генераторів).
При глухозаземленій нейтралі заземлення слід здійснювати шляхом з'єднання металоконструкцій крана і рейкової колії із заземленою нейтраллю через нульовий провід лінії, що живить кран.
В цьому випадку для улаштування заземлення необхідно:
прокласти сполучний провідник між пунктом (розподільним щитом, рубильником і т. п.), що підключається, і рейковою колією з приєднанням кінців провідника до корпусу пункту, що підключається, і рейки. Корпус пункту, що підключається, має бути приєднаний до нульового проводу лінії живлення;
виконати осередок заземлення природними або штучними заземлювачами і під'єднати його до рейок.
При ізольованій нейтралі заземлення слід здійснювати шляхом під'єднання рейок до заземлюючого контуру підстанції живлення або шляхом улаштування осередку заземлення.
Для виконання заземлюючого пристрою (осередку) як заземлювача насамперед слід використовувати постійні сталеві трубопроводи, прокладені в грунті, обсадні труби, металеві і залізобетонні конструкції будівель і споруд, які мають з'єднання із землею.
Заземлюючими провідниками не можуть служити трубопроводи чавунні, тимчасові на будівельних майданчиках, з горючими рідинами або газом.
За відсутності природних заземлювачів повинні застосовуватися штучні заземлювачі.
В якості штучних заземлювачів слід використовувати переносні інвентарні заземлювачі, некондиційні сталеві труби діаметром 50 - 75 мм, кутову сталь розмірами 50x50 і 60x60 мм або сталеві стрижні діаметром 10 - 20 мм. Довжина заземлювача має бути не менше 2,5 м.
Осередок заземлення рекомендується влаштовувати з трьох стержнів, розташованих по трикутнику або по прямій лінії (рис. 1.32).
Рисунок 1.32 - Схеми заземлення рейкової колії
а - розташування осередків заземлення біля торців рейкової коліїв; б - розташування осередків заземлення уздовж рейкової колії; 1 - сполучний провідник; 2 - рейкова колія; 3 — баштовий кран; 4 - перемичка; 5 - розподільний пункт; 6 - чотирижильний кабель; 7 - осередок заземлення
Заземлювачі слід забивати або загвинчувати в заздалегідь відритий приямок глибиною від 500 до 700 мм так, щоб залишалися кінці завдовжки від 100 до 200 мм, до яких необхідно приварювати сполучні провідники (рис. 1.33).
Перед засипкою траншеї необхідно скласти акт огляду прихованих робіт.
При терміну експлуатації крана на одному об'єкті не більше 3 міс. допускається забивати або загвинчувати заземлювачі в грунт без улаштування приямка. При цьому довжина виступаючих частин заземлювачів повинна складати не менше 100 мм.
Рисунок 1.33 - Схема з'єднання вертикальних заземлювачів
1 — заземлювач; 2 — сполучний провідник
Рисунок 1.34 - Прикріплення сполучних
провідників і перемичок до рейок
1 - проміжна пластина; 2 - перемичка; 3 - накладка;
4 - рейка; 5 - сполучний провідник
Осередок заземлення за допомогою двох провідників повинно приєднуватися до обох рейкових ниток (рис. 1.31).
Для сполучних провідників і перемичок в стиках рейок належить застосовувати круглу сталь діаметром 6…9 мм або смугова сталь завтовшки не менше 4 мм з площею поперечного перетину не менше 48 мм2.
Застосування ізольованих проводів для сполучних провідників і перемичок не допускається.
Приварювання перемичок і сполучних провідників слід проводити до проміжної сталевої пластини, яку заздалегідь належить приварити до шийки рейки по його нейтральній осі (рис. 1.33). Довжина пластини повинна забезпечувати можливість приварювання перемичок і сполучних провідників з довжиною зварного шва не менше 30 мм, а ширина і товщина пластини мають бути відповідно не менше 30 і 3 мм.
Всі з'єднання заземлюючої системи слід проводити зваркою внапуск. Якість зварювання слід перевіряти за допомогою молотка.
Виступаючі частини заземлювачів, сполучні провідники і перемички слід забарвлювати в чорний колір.
Після улаштування заземлення рейкової колії необхідно перевірити опір розтіканню струму заземлюючої системи. Воно має бути для крана, що живиться від розподільного пристрою з глухозаземленою нейтраллю не більше 10 Ом, з ізольованою нейтраллю, не більше 4 Ом. Результати вимірювання опору заземлюючої системи повинні заноситися в акт здачі рейкової колії в експлуатацію.
При опору заземлюючої системи більш вказаних величин необхідно влаштовувати повторний осередок заземлення або збільшувати число заземлювачів.
Рейкова колія не вимагає заземлення при живленні крана через чотирижильний кабель від окремої пересувної електростанції, що знаходиться на відстані не більше 50 м від рейкової колії і яка має власний заземлюючий пристрій. В цьому випадку нульовий провід кабелю повинен приєднуватися до рейок.