Тема 5. Оподаткування підприємств план

1. Сутність податків та їх функції. Основні елементи податків.

2. Непрямі податки з підприємств.

3. Прямі податки з підприємств.

4. Організація податкового менеджменту на підприємстві.

1. Сутність податків та їх функції. Основні елементи податків.

Загальновідомо, що діяльність підприємств, незалежно від їх форми власності підлягає оподаткуванню. Об'єктами оподаткування виступають прибутки, додана вартість продукції (або митна вартість), спеціальне використання природних ресурсів, майно, тощо.

Вважаємо, що соціально-економічна сутність, роль і призначення податків визначаються насамперед економічним ладом суспільства, природою держави та її законодавчою базою.

Податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку.

Збором (платою, внеском) є обов'язковий платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників зборів, з умовою отримання ними спеціальної вигоди, у тому числі внаслідок вчинення на користь таких осіб державними органами, органами місцевого самоврядування, іншими уповноваженими органами та особами юридично значимих дій.

Сукупність загальнодержавних та місцевих податків та зборів, що справляються в установленому порядку, становить податкову систему України.

Для визначення роботи, яку виконують податки, варто розглянути функції податків та їх тлумачення (рис. 5.1).

Функції податків

Фіскальна

Соціальна

Розподільно-регулювальна

Стимулююча

Контрольна

Рис. 5.1. Функції податків

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (2 грудня 2010 року N 2755-VI).

До основних елементів податків належать:

1. платники податку - фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів;

2. об'єкт оподаткування - майно, товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші об'єкти, визначені податковим законодавством, з наявністю яких податкове законодавство пов'язує виникнення у платника податкового обов'язку;

3. база оподаткування - фізичний, вартісний чи інший характерний вираз об'єкта оподаткування, до якого застосовується податкова ставка і який використовується для визначення розміру податкового зобов'язання;

4. ставка податку - розмір податкових нарахувань на (від) одиницю (одиниці) виміру бази оподаткування; Вона може бути базовою (основною) - визначається ставка, що визначена такою для окремого податку відповідним розділом; граничною -максимальний або мінімальний розмір ставки за певним податком, абсолютною (специфічною) - згідно з якою розмір податкових нарахувань встановлюється як фіксована величина стосовно кожної одиниці виміру бази оподаткування, відносною (адвалорною) визнається ставка податку, згідно з якою розмір податкових нарахувань встановлюється у відсотковому або кратному відношенні до одиниці вартісного виміру бази оподаткування.

5. порядок обчислення податку - здійснюється шляхом множення бази оподаткування на ставку податку із/без застосуванням відповідних коефіцієнтів;

6. податковий період - визнається встановлений період часу, з урахуванням якого відбувається обчислення та сплата окремих видів податків та зборів.

7. строк та порядок сплати податку - встановлюється відповідно до податкового законодавства для кожного податку окремо;

8. строк та порядок подання звітності про обчислення і сплату податку – до неї належать декларації або розрахунок.

Податки і збори, передбачені податковою системою України та сплачувані підприємствами, згруповані в таблиці 5.1.

Згідно з Податковим кодексом виділяється ряд засад податкового законодавства:

- загальність оподаткування - кожна особа зобов'язана сплачувати податки;

- рівність усіх платників перед законом, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації - забезпечення однакового підходу до всіх платників податків незалежно від соціальної, расової, національної, релігійної приналежності, форми власності юридичної особи, громадянства фізичної особи, місця походження капіталу;

- невідворотність настання визначеної законом відповідальності у разі порушення податкового законодавства;

- презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу; - фіскальна достатність - встановлення податків та зборів з урахуванням необхідності досягнення збалансованості витрат бюджету з його надходженнями;

- соціальна справедливість - установлення податків та зборів відповідно до платоспроможності платників податків;

- економічність оподаткування - установлення податків та зборів, обсяг надходжень від сплати яких до бюджету значно перевищує витрати на їх адміністрування; - нейтральність оподаткування - установлення податків та зборів у спосіб, який не впливає на збільшення або зменшення конкурентоздатності платника податків; - стабільність - зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду;

- рівномірність та зручність сплати - установлення строків сплати податків та зборів, виходячи із необхідності забезпечення своєчасного надходження коштів до бюджетів для здійснення витрат бюджету та зручності їх сплати платниками;

- єдиний підхід до встановлення податків та зборів - визначення на законодавчому рівні усіх обов'язкових елементів податку.

Податкова система України представлена загальнодержавними і місцевими податками і зборами.

Податковий кодекс містить 268 визначень у сфері економіки.

Таблиця 5.1

Види податків і зборів, що передбачені податковою

системою України (станом на 1.01.2011 р.).

Загальнодержавні податки, збори та платежі	Місцеві податки і збори
1. податок на прибуток підприємств	1. податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки
2. податок на доходи фізичних осіб	2. єдиний податок.
3. податок на додану вартість	3. збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності
4. акцизний податок	4. збір за місця для паркування транспортних засобів
5. збір за першу реєстрацію транспортного засобу	5. туристичний збір
6. екологічний податок
7. рентна плата за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, транзитне транспортування трубопроводами природного газу та аміаку територією України
8. рентна плата за нафту, природний газ і газовий конденсат, що видобуваються в Україні
9. плата за користування надрами
10. плата за землю
11. збір за користування радіочастотним ресурсом України
12. збір за спеціальне використання води
13. збір за спеціальне використання лісових ресурсів
14. фіксований сільськогосподарський податок
15. збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства
16. мито
17. збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу наелектричну та теплову енергію, крім електроенергії, виробленої кваліфікованими когенераційними установками
18. збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності.

Отже, прямі податки встановлюються безпосередньо на доход або майно платника податків, а непрямі включаються в ціну товарів (робіт, послуг). Непрямі податки називають податками на споживання.