Питання для самоконтролю

1. Розкрити сутність непрямого оподаткування та його складові.

2. В чому полягає економічна сутність акцизного податку?

3. Зробити порівняльну оцінку акцизного податку і ПДВ як непрямих податків, що стягуються в Україні?

4. Назвіть платників акцизного податку в Україні.

5. Охарактеризувати порядок формування об’єкту та бази оподаткування з акцизного податку.

Засоби діагностики знань

1.1. Непрямий податок на споживання окремих видів товарів (продукції), визначених Кодексом як підакцизні, що включається до ціни таких товарів (продукції) – це…

А. акцизний податок

Б. ПДВ

В. податок на прибуток підприємств

1.2. Не є платниками акцизного податку…

А. особа - суб'єкт господарювання, яка ввозить підакцизні товари (продукцію) на митну територію України

Б. особа, яка виробляє підакцизні товари (продукцію) на митній території України, у тому числі з давальницької сировини

В. особа, що веде облік результатів діяльності за договором про спільну діяльність без утворення юридичної особи

1.3. Не є об'єктами оподаткування акцизним податком операції з:

А. реалізації вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції)

Б. постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України

В. ввезення підакцизних товарів (продукції) на митну територію України

1.4. До складу підакцизних товарів не включаються:

А. товари битової техніки

Б. нафтопродукти

В. легкові автомобілі, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли.

1.5 Для розрахунку ціни виробника (Ц_вир.) використовується формула:

А. Ц_вир. = В + П

Б. Ц_вир. = В -П

В. Ц_вир. = Ц_вир + АП + ПДВ

1.6. Для розрахунку оптово-відпускної ціни (Ц_ов) використовується формула:

А. Ц_ов = Ц_вир + АП + ПДВ

Б. Ц_ов = Ц_К + С_ТР + Ф_Р) х К_нбу

В. Ц_ов = Ц_вир + АП -ПДВ

1.7. Базовим податковим періодом для сплати акцизного податку є…

А. календарний рік

Б. календарний місяць

В. кватрал

1.8. Контроль за правильністю розрахунку і своєчасністю сплати акцизного податку здійснюється…

А. органами Державної митної служби

Б. органами Державної податкової служби

В. все вищезазначене вірно

1.9. За сплатою акцизного податку з товарів, що вироблені і реалізуються в Україні, здійснює контроль…

А. Державна податкова служба

Б. Державна митна служба

В. Контрольно-ревізійна служба

1.10. При передачі підакцизних товарів (продукції), вироблених з давальницької сировини, датою виникнення податкових зобов'язань є…

А. дата їх відвантаження виробником замовнику або за його дорученням іншій особі

Б. дата перерахунку коштів замовником за відвантажені товари

В. все вищезазначене вірно

Еталони відповідей на тестові завдання

1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
а	в	б	а	а	а	б	в	а	а

ТЕМА 5: МИТО

1. Єдиний митний тариф.

2. Мито: поняття і види.

3. Характеристика елементів мита.

4. Тарифна позиція.

Основні терміни: єдиний митний тариф, мито, класифікація мита, митна вартість товарів, тарифна позиція.

Методичні рекомендації до вивчення теми.

В історії людства мито є одним з давніх податків і зараз митні податки існують у всіх країнах світу.

Розміри ставок і види мита в Україні встановлюються відповідно до Єдиного митного тарифу України, що визначається Законом України "Про Єдиний митний тариф" і міжнародними договорами.

Ставки Єдиного митного тарифу України є єдиними для всіх суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності незалежно від форм власності, організації господарської діяльності і територіального розміщення, за винятком випадків, передбачених законами України і її міжнародними договорами.

Єдиний митний тариф затверджується Верховною Радою України за поданням Кабінету Міністрів України.

Єдиний митний тариф України, зміни і доповнення до нього повинні бути офіційно опубліковані в загальнодоступних засобах масової інформації не пізніше, ніж за 45 днів до дати введення їх у дію. У випадку якщо зазначені документи не будуть офіційно опубліковані, вони в силу не вступають. Також слід відмітити, якщо зазначені документи будуть опубліковані несвоєчасно, датою вступу в силу буде вважатися 46-й день з моменту офіційної публікації. Офіційною публікацією вважається публікація в офіційному періодичному виданні Верховної Ради України чи Кабінету Міністрів України. Датою офіційної публікації вважається дата фактичного виходу у світ відповідного номера цього видання.

Товари і предмети, що ввозяться на митну територію України, і ті, що вивозяться за межі цієї території, підлягають обкладанню митом.

Введення мита може мати декілька цілей: фіскальні, економічні і політичні. Перш за все, стягування мита здійснюється у фіскальних цілях (формування дохідної частини бюджету) і також спрямовано на формування раціональної структури експорту й імпорту в умовах відсутності прямого втручання держави в цю сферу. Крім того, введення мита може здійснюватись з метою економічного тиску на відповідні держави чи створення для них режиму найбільшого сприяння з політичних мотивів.

Мито, що стягується митницею, являє собою податок на товари й інші предмети, які переміщуються через митний кордон України.

Існує багато ознак, за якими може бути проведена класифікація мита.

Виходячи з напрямку руху товару, в Україні застосовуються ввізні і вивізні мита. Вони застосовуються в деяких країнах і встановлюються на певний строк, як правило, при нестачі сировини в країні.

У деяких країнах застосовуються транзитні мита. Однак їх роль у сучасних умовах знижується. Вони встановлюються, як правило, лише для покриття витрат, пов'язаних з контролем транзиту іноземних вантажів.

Виходячи зі способу нарахування, в Україні застосовуються наступні види мита: адвалорне, специфічне, комбіноване.

Адвалорне мито встановлюється у відсотках від митної вартості товарів, мито специфічне – в натуральному грошовому вираженні, а комбіноване мито поєднує у собі два попередніх види.

На окремі товари та інші предмети можуть установлюватися сезонні ввізні і вивізні мита на термін не більш чотирьох місяців з моменту їхнього встановлення.

Виходячи зі ступеня підтримки імпорту, ввізні мита диференціюють на: преференційні, пільгові, повні.

Преференційні мита надаються на засадах взаємності чи в однобічному порядку, але без поширення принципу найбільшого сприяння на треті країни. Вони широко використовуються країнами з розвинутою ринковою економікою. Так, США застосовують ці мита у відносинах із країнами Латинської Америки, деякими європейськими державами.

Слід відзначити, що рівень преференційного мита, яке надається промислово розвинутими країнами на товари з країн, що розвиваються, різний. Імпорт із найменш розвинутих країн здійснюється в основному на безмитній основі, а з інших - підлягає, як правило, митному обкладенню в розмірі 1/2 звичайних ставок.

В Україні преференційні ставки ввізного мита застосовуються до товарів і інших предметів, що походять із країн, які входять разом з нашою державою в митні союзи чи утворюють з нею спеціальні митні зони, а також при встановленні певного спеціального преференційного митного режиму відповідно до міжнародних договорів при участі України.

У зв'язку з відсутністю переліку країн, до товарів з яких застосовується преференційний режим митного обкладання, а також відсутністю міжнародних угод про створення митного союзу чи спеціальних митних зон, преференційні ставки мита, передбачені Єдиним митним тарифом, у даний час в Україні не застосовуються.

При ввозі на митну територію України товарів і інших предметів з походженням із зазначених у переліку країн, з якими укладено відповідні угоди, застосовуються пільгові ставки ввізного мита.

Ставки повного ввізного і вивізного мита диференційовані і визначені Єдиним митним тарифом України.

Виходячи з принципу обмеження імпорту (експорту) в окремих випадках при ввозі (вивозі) на митну територію України незалежно від інших видів мита можуть застосовуватися наступні види: спеціальні, антидемпінгові. компенсаційні мита:

Спеціальні мита застосовують:

• по-перше, як захисний спосіб, якщо товари ввозяться на митну територію України в таких кількостях чи на таких умовах, що наносять чи загрожують завдати шкоди вітчизняним виробникам подібних чи безпосередньо конкуруючих товарів;

• по-друге, як захід попередження відносно учасників зовнішньоекономічної діяльності, що порушують загальнодержавні інтереси в цій області, а також як захід для припинення несумлінної конкуренції у випадках, обумовлених законами України;

• по-третє, як відповідний захід на дискримінаційні і недружні дії з боку іноземних держав проти України чи у відповідь на дії окремих країн і їх союзів, що обмежують здійснення законних прав та інтересів суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України.

Антидемпінгові мита, як правило, стягуються з імпортних товарів або реалізованих за непридатними цінами, або ввезених із країн, які субсидують експорт. Антидемпінгові мита підвищують ціни на іноземні товари на внутрішньому ринку. Тому використання цього мита загострює суперечки між країнами і призводить до митних війн. Так, у серпні 1980 р. США підняли з 4 до 25% мито на японські малогабаритні вантажівки і це поклало початок автомобільній війні між цими країнами.

Антидемпінгові мита в Україні застосовуються:

• у випадку ввозу на митну територію України товарів за ціною, значно нижчою, ніж їх конкурентна ціна в країні експорту на момент цього експорту, якщо такий ввіз завдає чи загрожує завдати шкоди вітчизняним виробникам подібних чи безпосередньо конкуруючих товарів або перешкоджає організації чи розширенню виробництва подібних товарів в Україні;

• у випадку вивозу за межі митної території України товарів за ціною, значно нижчою, ніж ціни інших експортерів подібних чи безпосередньо конкуруючих товарів на момент цього вивозу, якщо такий вивіз завдає чи загрожує завдати шкоди загальнодержавним інтересам України.

Ставка антидемпінгового мита не може перевищувати різниці між конкурентною оптовою ціною об'єкта демпінгу в країні експорту в момент цього експорту і заявленою ціною при його ввозі на митну територію України чи різниці між ціною об'єкта демпінгу з України і середньою ціною українського експорту подібних чи безпосередньо конкуруючих товарів у той же період часу.

Компенсаційні мита застосовуються з метою зниження конкурентоспроможності імпортних товарів на внутрішньому ринку і тим самим відіграють протекціоністську роль. В умовах різкого загострення проблеми збуту іноземні постачальники, широко користуючись у своїй країні державними субсидіями, стали штучно підвищувати конкурентоспроможність товарів, які експортують, шляхом зниження цін.

Ставка компенсаційного мита залежить від розміру субсидії і тому може значно перевищувати ставку ввізного мита на той же товар.

В Україні компенсаційні мита застосовуються у таких випадках:

• ввіз на митну територію України товарів, при виробництві чи експорті яких прямо чи побічно використовувалася субсидія, якщо такий ввіз завдає чи загрожує завдати шкоди вітчизняним виробникам подібних чи безпосередньо конкуруючих товарів або перешкоджає організації чи розширенню виробництва подібних товарів в Україні;

• вивіз за межі митної території України товарів, при виробництві чи експорті яких прямо чи побічно використовувалася субсидія, якщо такий вивіз завдає чи загрожує завдати шкоди державним інтересам України.

Ставка компенсаційного мита не може перевищувати виявленого розміру субсидій. Для установлення фактів, що дають підстави до застосування спеціального, антидемпінгового і компенсаційного мита, проводиться розслідування. Таке розслідування безпосередньо здійснюється Міністерством зовнішньоекономічних зв'язків за заявою українських чи іноземних зацікавлених державних органів, суб’єктів господарювання, а також з ініціативи Митно-тарифної ради України.

Платниками мита є фізичні і юридичні особи, що здійснюють переміщення через митний кордон України товарів і інших предметів, що підлягають митному обкладенню відповідно до чинного законодавства.

Об'єктом обкладення є митна вартість чи фізична одиниця імпортованих товарів чи інших предметів, що переміщаються через митний кордон України. Для визначення митної вартості товарів валюта контракту перераховується в національну валюту України за курсом Національного банку України, що діє на дату надання митної декларації.

Механізм нарахування і сплати мита містить у собі кілька елементів, таких як порядок визначення контрактної вартості товару, порядок визначення країни походження товару, порядок визначення товарної групи імпортованого товару, порядок застосування пільг, якщо такі передбачені для даного товару, порядок нарахування і сплати мита.

При визначенні митної вартості до неї включається ціна придбання товару, що зазначена в рахунку-фактурі, а також наступні фактичні витрати, якщо вони не включені в рахунок-фактуру:

1. по транспортуванню, навантаженню, розвантаженню, перевантаженню і страхуванню до пункту пересікання митного кордону України;

2. комісійні і брокерські;

3. плата за використання об'єктів інтелектуальної власності, що відноситься до даних товарів і інших предметів і яку повинний оплатити імпортер (експортер) прямо чи побічно як умову їхнього ввозу / вивозу.

При визначенні митної вартості необхідно врахувати базисні умови поставки, які використовуються в залежності від способу перевезення товару й інших предметів. Вони представлені схематично на рис. 1.

Рис. 1. Базисні умови поставки в залежності від способу перевезення.

Ставки мита для конкретного імпортного товару визначаються Єдиним митним тарифом України.

Одна з головних задач митних органів - визначення тарифної позиції, якій відповідає товар чи предмет, що переміщається через митний кордон України. Глави і розділи Єдиного митного тарифу мають допоміжний характер і використовуються для правильного віднесення товару чи предмета до тієї чи іншої товарної позиції, котра є головним елементом класифікації.

Крім того, для більш точного визначення товарної позиції митні органи керуються наступними положеннями:

• предмети, пред'явлені до митного контролю в розібраному чи незібраному виді, класифікуються по тій товарній позиції, до якої належить предмет у зібраному виді;

• якщо предмет може бути віднесений до двох чи більш товарних позицій одночасно, перевага віддається товарній позиції, яка містить більш детальний опис предмета;

• предмети, що містять суміш різних компонентів чи набори, призначені для продажу, які укомплектовані різними предметами, класифікуються по предмету чи матеріалу, що визначає товарну характеристику набору.

Але в той же час для цих платників дещо розширений обсяг пільг. Так, від сплати мита звільняються наступні предмети:

• товари, ввезені на територію України (крім вино-горілчаних і тютюнових виробів) загальною вартістю, еквівалентною 200 ЄВРО включно;

• предмети індивідуального користування (за винятком транспортних засобів особистого користування і запасних частин до нього), що тимчасово ввозяться на митну територію України;

• предмети, що ввозяться (пересилаються) при переселенні на постійне місце проживання в Україні;

• горілка в кількості 1 л, вино - 2 л, тютюнові вироби - 200 сигарет (чи 200г цих виробів) на одну особу.

Мито цілком вноситься до Державного бюджету України.