Вставити необхідне слово

9. Мимовільні рухи, тонічні напруги, міміка та пантоміміка – це неусвідомлені ... свідомих дій.

10. Узагальнене відображення дійсності, вироблене людством, фіксується в системі ...

Затверджено на засіданні кафедри, протокол № 5 від 24 листопада 2011 р.

Зав. кафедри Викладач

______________к.психол.н., доц. Пальм Г.А. ____________ к.психол.н., доц. Сурякова М.В.

Екзаменаційний білет № 21

1. Виникнення наукової психології. Свідомість як предмет дослідження.

2. Поняття про характер. Біологічні та соціальні передумови характеру.

3. Виконати тестові завдання.

1. Інтроспекціонізм виходив з поглядів Дж.Локка. який стверджував, що:

а) свідомість роздвоюється на основну діяльність і на діяльність самоспостереження;

б) для осягання внутрішнього досвіду необхідна спеціальна діяльність;

в) діяльність самоспостереження – основний спосіб отримання знань про психічний світ людини;

г) всі відповіді правильні;

д) всi вiдповiдi неправильні.

2. Цілеспрямоване, планомірне сприймання об’єктів, в пізнанні яких зацікавлена особистість, це:

а) експеримент;

б) контент-аналіз;

в) спостереження;

г) аналіз продуктів діяльності.

3. На стадії інтелекту тварини можуть відображати:

а) біологічні подразники;

б) абіотичні подразники;

в) цілісні предмети;

г) відношення між предметами.

4. У концепції психоаналізу З.Фрейда на першому плані у взаємодії свідомого й несвідомого знаходяться параметри:

а) операціонально-регуляторні;

б) просторово-часові;

в) енергетичні;

г) змістовні.

5. Прагнення особистості досягти мети того ступеня складності, на який вона вважає себе здатною, виявляється як:

а) установка;

б) домагання;

в) світогляд;

г) особистісний сенс.

6. Низьким рівнем психічної активності, повільними рухами, швидкою стомлюваністю, високою емоційної сензитивністю, переважанням негативних емоцій відрізняється:

а) сангвінік

б) холерик;

в) флегматик;

г) меланхолік.

7. Вищий ступінь прояву творчих здібностей особистості у певній сфері життєдіяльності має назву:

а) обдарованість;

б) геніальність;

в) талант;

г) задатки.

8. Лібідо – це особливий вид енергії, пов’язаний з сексуальним інстинктом:

а) правильно;

б) неправильно.

Вставити необхідне слово

9. Згідно з думкою Платона, ... мешкає у тілі протягом життя людини, а після її смерті переходить у світ ідей.

10. ... психології – це коротко сформульована теорія психології.

Затверджено на засіданні кафедри, протокол № 5 від 24 листопада 2011 р.

Зав. кафедри Викладач

______________к.психол.н., доц. Пальм Г.А. ____________ к.психол.н., доц. Сурякова М.В.

Екзаменаційний білет № 22

1. Поведінка як предмет дослідження у біхевіоризмі.

2. Поняття про акцентуації характеру.

3. Виконати тестові завдання.

1. Найбільш радикальною спробою поставити психологію на природничонаукове підґрунтя є:

а) біхевіоризм;

б) психоаналіз;

в) біоніка;

г) психобіологія.

2. Оцінка психологічних станів людини за допомогою системи тестів називається:

а) психодіагностика;

б) діагноз;

в) вимірювання;

г) психологічний експеримент.

3. Фізіологічна форма відображення – це:

а) поведінка;

б) інстинкт;

в) подразливість;

г) активність.

4. У дитини спадкоємні органічні передумови розвитку відрізняються від тваринних такими рисами:

а) жорстко не детермінують майбутню поведінку;

б) у генетичних структурах мозку людини не зміг зафіксуватися відносно молодий власне людський досвід, тобто досягнення її культурної історії;

в) мозок людини відрізняється надзвичайною пластичністю, особливою здатністю до прижиттєвого формування функціональних систем;

г) всі відповіді правильні;

д) всі відповіді неправильні.

5. Неподільність, цілісність та генетичні особливості людини як представника роду фіксуються у понятті:

а) індивід;

б) особистость;

в) суб’єкт діяльності;

г) індивідуальність.

6. Одним з авторів конституціональної теорії темпераменту є:

а) І.П.Павлов;

б) Е.Кречмер;

в) Дж.Гілфорд;

г) Л.Терстоун.

7. Акцентуації – це такі варіанти розвитку характеру, яким не властиві (о):

а) підвищена ранимість;

б) зниження здатності до соціальної адаптації;

в) порушення мотиваційної сфери у формі домінування амбівалентних станів;

г) підвищення здатності до соціальної адаптації.