Лекція-5 Вантажні перевезення та їх планування

1. Показники вантажних перевезень

2. Планування вантажних перевезень

3. Методи планування вантажних перевезень

1. Показники вантажних перевезень

Для залізничного транспорту перевезення вантажів історично є основною роботою. До кінця XX століття на мережі залізниць України вантажообіг приблизно у шість раз перевищував пасажирообіг у кількісному вираженні. Таке положення речей, безумовно, зумовлено географічними умовами розміщення виробничої і сільськогосподарської бази в економіці країни, кліматичними і природними розходженнями її районів, історією розвитку окремих регіонів і багатьма іншими об'єктивними причинами, тому можна припустити, що воно навряд чи кардинально зміниться протягом декількох наступних десятиліть.

Вантажні перевезення на залізничному транспорті характеризуються рядом показників. Основними з них є: обсяг перевезень; вантажообіг; кількість відправлень; щільність перевезень; середня дальність перевезень; нерівномірність перевезень та інші якісні показники. Кількість перевезених тонн по кожному відособленому підрозділу залізниці розглядається більш докладно з виділенням окремих елементів перевезення, наприклад, у кількості перевезених тонн виділяються відправлені зі станцій даної залізниці, прийняті від сусідніх залізниць вантажі й ін.

Обсяг перевезень вантажів - характеризує продукцію залізничного транспорту, тобто кількість тонн вантажів, перевезених за визначений проміжок часу. Вимірюється обсяг перевезень на момент відправлення, оскільки через деякий проміжок часу відправлені вантажі стають прибулими, що дозволяє з деякою часткою умовності вважати, що відправлення дорівнює перевезенню.

Показники вантажних перевезень трішки відрізняються по мережі залізниць у цілому і на її підрозділах - окремих залізницях, дирекціях і лінійних підприємствах. Це зумовлено тим, що галузь працює як єдиний механізм і виділення окремих її частин у самостійні господарські одиниці носить умовний характер. Так загальний обсяг перевезень по мережі доріг (Р), т, складається з відправлення вантажів всіма шістьма дорогами, прийому вантажів із закор­донних залізниць і з водного транспорту:

(1)

Для залізниці, що працює не тільки з тим вантажем, що навантажує, але і з прийнятим нею із сусідніх залізниць, обсяг перевезень вантажів, т, визначають як суму відправлення по всіх станціях залізниці і прийому вантажів із су­сідніх залізниць і водного транспорту:

(2)

Обсяг перевезень вантажів по дирекції залізниці визначається так само, як і для залізниці.

Далі обсяг перевезень по залізницях, дирекціях, т, розподіляється на прибуття вантажу в межах даного підрозділу і здачу на інші підрозділи чи інший вид транспорту:

(3)

Потім загальний обсяг перевезень по залізниці розподіляється за видами сполучень.

До місцевого сполучення відносяться перевезення в межах однієї і тієї ж залізниці, а до прямого сполучення - перевезення на ділянках двох і більше залізниць. У прямому сполученні виділяють:

• вивіз, тобто відправлення вантажів зі станцій даної залізниць на інші залізниці мережі;

• ввіз, тобто прибуття вантажів зі станцій інших залізниць мережі на дану залізницю;

• транзит, тобто перевезення вантажів, що надходять з інших залізниць і прямують через дану залізницю на інші залізниці. Таким чином, обсяг перевезень, т, по видах сполучень:

(4)

Прийом можна розглядати як суму ввозу і транзиту, т:

(5)

а здачу - як суму вивозу і транзиту, т:

(6)

Відправлення, у свою чергу, дорівнює сумі вивозу і місцевого сполучення, т:

(7)

а прибуття - сумі ввозу і місцевого сполучення, т:

(8)

З вищенаведених формул видно, що показники вантажних перевезень по залізниці і дирекції залізниці утворюють єдину систему і можуть бути взаємо-перевіреними.

Розподіл перевезень за видами сполучень потрібен для правильного розрахунку доходів і витрат залізниці, тому що кожна залізниця виконує різну кількість операцій, пов'язаних з перевезеннями вантажів у різних сполученнях. Тільки під час перевезення в місцевому сполученні виконується весь цикл перевізних операцій, тоді як при ввозі залізниця не робить початкової операції, при вивозі - кінцевої, а при транзиті - ні початкової, ні кінцевої.

На великих вантажних станціях визначають розміри відправлення і прибуття вантажів у тоннах і у вагонах.

На вузлових залізничних станціях роблять розв'язку вантажопотоків у вигляді так званої "косої" таблиці, з якої наочно видно, звідки, куди і скільки проїде вантажів через даний вузол.

Вантажообігом на транспорті називається робота з переміщення вантажу, розрахована як добуток маси переміщеного вантажу на відстань перевезення. Вимірюється вантажообіг в умовно-натуральних одиницях - тонно-кілометрах. Вантажообіг нетто - це корисна робота транспорту, що враховує переміщення лише тільки вантажу, тоді як вантажообіг брутто враховує переміщення вантажу разом з масою тари рухомого складу. Співвідношенням вантажообігу нетто і брутто можна охарактеризувати коефіцієнт корисної дії (ККД) вантажного залізничного транспорту. Як ККД будь-якої технічної системи, він не перевищує одиниці:

(9)

Зворотне співвідношення показує перевищення загальної роботи транспорту над корисною роботою і завжди більше одиниці:

(10)

Вантажообіг нетто може бути тарифним і експлуатаційним. Тарифний вантажообіг розраховується по так званим "тарифним" відстаням у таких перевізних документах як накладна і дорожня відомість:

(11)

де- кількість тонн і-го виду вантажу;- тарифна відстань перевезення і-го виду вантажу, км.

Експлуатаційний вантажообіг визначають по фактичному пробігу вантажу на основі маршрутного листа машиніста:

(12)

де - щільність вантажних перевезень на j-ій ділянці, т; - довжина j-ої ділянки, км.

Потоком подій називається послідовність однорідних подій, наступних одною за іншою у випадкові моменти часу. Прикладами можуть бути: - Потік викликів на телефонній станції; - Потік включень приладів в побутовій електромережі; - Потік вантажних поїздів, що надходять на залізничну станцію; - Потік несправностей (збоїв) комп'ютерів; - Потік пострілів, що спрямовуються на ціль, і т. д. Потік вантажних поїздів, що йдуть по участку залізничної участку. Якщо за умовами безпеки вони не можуть слідувати один за іншим частіше, ніж через інтервал часу, то між подіями в потоці є залежність, і умова відсутності післядії порушується. Однак, якщо інтервал малий у порівнянні із середнім інтервалом між поїздами, то таке порушення неістотно.