3.Особливості залізничного транспорту , як галузі матеріального виробництва

Економіка залізничного транспорту, досліджуючи найбільш раціональні принципи побудови транспортних тарифів і договірних цін на перевезення з урахуванням попиту в умовах регулювання, розробляє рекомендації з більш повного відображення в них не тільки суспільно необхідних, але й індивідуально необхідних витрат праці на виробництво продукції транспорту при внутрішніх і міжнародних перевезеннях вантажів, по економічному стимулюванню більш раціонального розміщення виробництва промислової продукції на території країни й у її регіонах, оптимізації транспортно-економічних зв'язків, поліпшення якості і підвищення ефективності перевезень і транспортного обслуговування вантажовласників і пасажирів.

Економіка залізничного транспорту досліджує якісний характер і кількісну міру взаємозв'язків між технічними, експлуатаційно-технологічними, економічними, соціально-психологічними й екологічними факторами транспортного виробництва; встановлює характер і міру впливу динаміки обсягу перевезень вантажів і пасажирів, вантажообігу і пасажирообігу; вплив зміни їхньої структури на продуктивність живої й уречевленої праці, на собівартість і прибуток, на рентабельність інвестицій і основних виробничих фондів, на фондовіддачу, фондоємність і фондоозброєність, на застосування інтенсивних ресурсо-зберігаючих технологій, що характеризуються більш високими техніко-експлуатаційними показниками. Важливими характеристиками технічного оснащення залізничних ліній і дільниць, що істотно впливають на економічні і фінансові показники перевізної роботи галузі, є ширина колії, число головних колій і загальний колійний розвиток станцій, профіль колії, види тяги, осьові навантаження від колісної пари і погонні навантаження рухомого складу на колію, типи і структура парку локомотивів, типи і структура парку вагонів і ін.

Робота магістрального залізничного транспорту економічно зв'язана з роботою залізничних під'їзних колій підприємств і організацій промислового транспорту й інших галузей виробництва. У загальному обсязі відправлення і прибуття вантажів на залізничному транспорті близько 75-80% займають під'їзні колії. Рівень їхньої роботи і розвитку істотно впливає на якість і ефективність роботи магістральних залізниць. Економіка залізничного транспорту як наука вивчає проблеми фінансування і розвитку залізничних під'їзних колій у комплексній єдності з функціонуванням.

Тому стратегія розвитку економіки залізничного транспорту як наука повинна бути орієнтована на вивчення, виявлення і задоволення всіх потреб у перевезеннях і усіх видах транспортного обслуговування.

Керування транспортним комплексом у нормальних умовах, включаючи керування цільовими програмами його функціонування і розвитку, вимагає єдиного керівництва і формується на загальнодержавному рівні. Навіть в умовах сформованих ринкових відносин держава не може зняти з себе відповідальність і відмовитися від регулювання основної перевізної діяльності всіх видів транспорту загального користування, що входять у транспортний комплекс України.

Економіка транспорту як наука виходить з того, що план і ринок не взаємовиключні, а взаємодоповнюючі методи і важелі керування економікою, що давно підтверджено всією світовою наукою і практикою. По суті, вся економічна політика в області транспорту повинна полягати в пошуку оптимального сполучення централізації і децентралізації економічних відносин і регулюючої ролі держави. Ідея цілком вільного, відірваного від будь-якого втручання в економіку державних органів управління виявилася дійсною. Що стосується роботи транспортного комплексу країни, у сферу ефективного державного регулювання включаються, насамперед, політика ціноутворення й інвестиційна політика, що враховують вітчизняний і закордонний досвід розвитку науково-технічного прогресу і стимулювання інновацій.

Варто розрізняти зміст економіки залізничного транспорту як науки і як навчальної дисципліни. У даний час процес виділення різних розділів і частин економіки залізничного транспорту як науки у самостійні навчальні дисципліни активізується. Інтеграція (узагальнення) накопичених знань і досвіду дозволяє істотно збагатити і підняти на новий рівень економіку залізничного транспорту як науку.