МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ, НАУКИ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
Дніпропетровський національний університет
залізничного транспорту ім. В.А. Лазаряна
Кафедра «Облік, аудит та інтелектуальна власність»
Контрольна робота
з дисципліни
«Економічний аналіз на залізничному транспорті»
Варіант 21
Виконала студентка 2-ОА-1 гр.
Ліс Катерина Віталіївна(10021)
Перевірив ст.в. Матусевич О.О.
Дніпропропетровськ 2012
Зміст
Предмет та завдання аналізу господарської діяльності……………………..... 3
Аналіз складу, структури і технічног стану основних засобів…………….… 8
Список використаної літератури……………………………………………….…. 15
1. Предмет та завдання аналізу господарської діяльності
Господарська діяльність - це складний об’єкт дослідження, що вивчається багатьма економічними та іншими науками, які досліджують ту чи іншу сторону господарської діяльності з метою вдосконалення системи управління об’єктом, підвищення ефективності його функціонування.
Щоб виокремити ту частину в даному об’єкті, яка стосується тільки аналізу, слід виходити із сутності та цілеспрямованості аналізу як функції управління, змісту, характеру, форми і взаємозв’язку процесів господарської діяльності як функцій даного об’єкта, що підлягають управлінню.
Будь-який процес - це сукупність послідовних дій чи послідовну зміну явищ, станів у вигляді причинно-наслідкових зв’язків. Результати процесів плануються на майбутнє, обліковуються відповідно до фактичного утворення і після цього аналізуються. Але аналізуються безпосередньо не власне результати як наслідки процесів, а причини їх утворення чи зміни.
Причинно-наслідкових зв’язків у господарській діяльності багато. Вони мають різну природу, підпорядкованість та взаємозв’язок. Основу їх виникнення та дії складають різні за характером, рівнем узагальнення і ступенем прояву в конкретній ланці господарської діяльності закони. На одному рівні чи в одній ланці причина породжує наслідки, а на іншому – вони вже виступають більш загальною причиною утворення нових наслідків. Причина може породжувати декілька наслідків на одному і тому ж рівні безпосередньо або через інші причини, що впливають на них.
За результатами детального системного розгляду господарської діяльності як об’єкта управління можна зробити висновок, що предметом економічного аналізу є причини (чинники) утворення та зміни її результатів. Шляхом аналізу з’ясовують сутність та зміст причин, їх позитивний та негативний вплив на результати праці, ступінь цього впливу, сталість та довготерміновість дії, а також умови, що їх породжують та сприяють їхньому розвитку.
Хоча слід відмітити, що в економічній літературі наведено досить багато визначень предмета економічного аналізу. Одні вважають його предметом господарську діяльність та її ефективність, інші – господарські процеси, які складаються під дією різних суб’єктивних та об’єктивних чинників. Існує також думка, що предметом економічного аналізу є економіка підприємств як сукупність виробничих відносин, що розглядається у взаємозв’язку з технічною стороною виробництва та економічною політикою держави, або як інформаційний потік, який досліджується для обгрунтування управлінських рішень.
Однак наведені варіації визначення предмета економічного аналізу не відрізняють його від інших функцій управління виробництвом. Тому предметом прийнято вважати безпосередньо причини утворення та зміни результатів господарської діяльності або, іншими словами,– причинно-наслідкові зв’язки господарської діяльності.
Отже, предметом економічного аналізу є фінансово-господарська діяльність підприємств і об'єднань у всій її багатогранності, відображеній у системі економічних показників, а також в інших джерелах інформації.
Таке визначення предмета економічного аналізу, напевно, найповніше і найбільше відповідає його суті, але воно не єдине. В економічній літературі предмет економічного аналізу визначають по-різному. Найдоцільнішим із них, на нашу думку, є визначення, наведене у підручнику "Економічний аналіз діяльності підприємств і об'єднань" (за ред. С.Б. Барнгольца і Г.М. Тация. – М.: Финансы и статистика, 1986).
Предметом аналізу є господарська діяльність конкретних підприємств, їх структурних підрозділів, об'єднань, міністерств і відомств, спрямована на виконання плану та її ефективність, що відображена у системі показників плану, обліку та звітності й інших джерелах інформації. Цю діяльність розглядають перш за все з погляду її відповідності соціально-економічним і політичним завданням поставленим урядом з метою їх аналізу та виявлення резервів подальшого покращення.
Економічний аналіз, на відміну від інших економічних дисциплін, має на меті виявити умови, за яких здійснювалася господарська діяльність, та вплив на результати цієї діяльності. Через це об'єктами економічного аналізу є всі напрями діяльності, а також інші процеси, пов'язані з нею, стан засобів підприємства. Об'єкти і суть економічного аналізу залежать від досліджуваних питань, глибини вивчення резервів (характеру порівнянь, періодичності та термінів проведення).
Залежно від аспектів дослідження виокремлюють фінансово-економічний і техніко-економічний аналіз. Фінансово-економічний аналіз спрямований на розкриття суті фінансових показників (реалізації, прибутку, рентабельності) у їх зв'язку з виробничими. Проте такий аспект завузький, тому для виявлення впливу факторів техніки, технології, організації виробництва, якості продукції на зміни фінансових показників використовують техніко-економічний аналіз, спрямований на вивчення техніко-виробничих показників (використання техніки, матеріалів, сировини, якості продукції, продуктивності праці). Зазначені показники здебільшого аналізують не за підприємством в цілому, а за окремими цехами, дільницями, виробничими бригадами. Результати техніко-економічного та фінансово-економічного аналізу мають бути тісно пов'язані. їх використовують для комплексного оцінювання результатів господарської діяльності підприємства (об'єднання) загалом і визначення його резервів.
Залежно від аналізованих питань вирізняють повний і тематичний аналіз. Повний економічний аналіз охоплює всі характеристики досліджуваного об'єкта, а тематичний провадять, розглядаючи вузьке коло питань, певні характеристики. Метою тематичного аналізу є виявлення, використання (з урахуванням того чи іншого показника) і визначення можливих резервів поліпшення фінансово-господарської діяльності. Прикладом тематичного аналізу може бути аналіз продуктивності праці, якості випущеної продукції, реалізації продукції та ін.
Залежно від масштабів вивчення резервів об'єктів, що порівнюються, економічний аналіз буває внутрішньоцеховий, внутрішньозаводський, галузевий і міжгалузевий. Най детальнішим з них є внутрішньоцеховий аналіз.
Для оцінювання роботи окремих цехів і служб та відзначення їх впливу на загальні показники підприємства проводять внутрішньозаводський економічний аналіз. Його результати дають змогу виявити передові й відстаючі підрозділи. Міжзаводський галузевий і міжгалузевий аналіз проводять, використовуючи зведені звіти господарських об'єднань. Основним завданням таких видів аналізу є виявлення впливу отриманих результатів роботи окремих підприємств промислового об'єднання, до складу якого вони входять. Порівняльний аналіз, який проводять, вивчаючи показники передових і відстаючих підприємств, сприяє поширенню передового досвіду, виявленню і використанню резервів кожного з таких підприємств.
Будь-який аналіз проводять з певною періодичністю. Виокремлюють щоденний, декадний, місячний, квартальний і річний аналізи. Найглибшими і найширшими є програми аналізу річних і квартальних результатів роботи підприємств, оскільки за результатами такого аналізу розробляють комплекс заходів, спрямованих на поліпшення діяльності в майбутньому.
Останнім часом дедалі ширше використовують щоденний (щозмінний) або, як його ще називають, оперативний економічний аналіз. Його результати одразу після робочого дня (зміни) дають можливість впливати на хід виконання планів господарської діяльності. Особливістю оперативного економічного аналізу є те, що його проводять лише за основними (як правило, широкими) показниками, що мають найбільше значення в конкретних умовах роботи підприємств. Об'єктами оперативного економічного аналізу можуть бути показники випуску продукції, її якості, ритмічності виробництва, відвантаження і реалізації. Його результати дають змогу керівництву підприємств і об'єднань вчасно вживати відповідні заходи, спрямовані на ліквідацію недоліків у виконанні поставлених завдань.
Об'єктами економічного аналізу, згідно з визначенням його предмета, є всі напрями діяльності підприємств, які відображаються за допомогою системи показників, що характеризують стан економіки й ефективності виробництва.
При проведенні аналізу виникає необхідність встановити, за допомогою яких показників можна дати повну характеристику того чи іншого об'єкта аналізу і виявити чинники, що зумовили позитивні або негативні результати діяльності.
Система показників економічного аналізу безпосередньо пов'язана з системою показників планування, але не тотожна останній. Кількість показників, необхідна для повного аналізу і характеристики об'єкта, завжди буде більшою, ніж кількість показників планування.
Зауважимо, що система показників економічного аналізу, як і показників планування, потребує постійного вдосконалення.
У процесі проведення економічного аналізу важливо, щоб завдання були чітко сформульовані.
Виокремлюють такі основні завдання економічного аналізу:
• оцінювання якості, обґрунтованості й можливості виконання поставлених завдань;
• визначення основних показників, щоб забезпечити реальність виконання взятих контрактних зобов'язань;
• оцінка результатів фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання;
• визначення резервів поліпшення роботи та шляхів їх використання;
• прогнозування очікуваних результатів фінансово-господарської діяльності;
• підготовка матеріалів для вибору оптимальних управлінських рішень.