organ_i_metod_ekonom_analiza / эконом анализ / 1111

Економічний аналіз є самостійною галуззю наукових знань, що має свій зміст. Економічний аналіз як наука — це система спеціальних знань, що пов’язані: а)         з дослідженням економічних процесів у їх взаємозв’язку, що складаються під впливом об’єктивних економічних законів; б)         з науковими обґрунтуваннями бізнес-планів, з об’єктивною оцінкою їх виконання; в)         з виявленням позитивних та негативних факторів і кількісним вимірюванням їх дії; г)         з розкриттям тенденцій та пропорцій господарського розвитку, з визначенням невикористаних внутрішньогоспо- дарських резервів; д)         з узагальненням передового досвіду, з прийняттям уп- равлінських рішень. У ході економічного аналізу всі явища вивчаються у взаємозв’язку та взаємообумовленості. Причинний або фак-торний аналіз виходить з того, що кожна причина, кожний фактор отримує відповідну оцінку. З цією метою усі фактори класифікуються за групами: суттєві та несуттєві, основні та допоміжні, визначні та невизначні. Як правило, вивчаються суттєві та випускаються несуттєві. Головна задача: розкрити та зрозуміти причини виконання та невиконання бізнес-пла-ну. В процесі аналізу не тільки відкриваються та аналізуються основні фактори, що впливають на господарську діяльність, а й вимірюється сила їх впливу. Зміст економічного аналізу залежить від соціально-еко-номічного устрою, в умовах якого функціонує підприємство. В умовах планової економіки головною в економічному аналізі була оцінка виконання підприємствами планових завдань (пе-реважно кількісних показників виробництва та реалізації про-дукції), що централізовано затверджувалися. В ринковій економіці зміст аналізу докорінно змінюється відповідно до змін, які відбуваються у характері та цілях гос-подарської діяльності підприємств з різними формами влас-ності та організаційно-правовими формами функціонування. Особливості досліджень економічного аналізу обумовлю-ються: виділенням в економічному просторі самостійних гос-подарюючих суб’єктів та розширенням їх складу, необхідністю поглиблення внутрішнього та зовнішнього аналізу, високою динамічністю ринкового середовища, наявністю комерційного ризику та його оцінкою, вибором ділового партнера, на-явністю великої кількості конкурентів та непрогнозованістю їх поведінки та іншим. Розділ 1 Окрім цього в сучасних умовах значно має зрости опера-тивність економічного аналізу та розширитись обсяг додатко-вої інформації, залученої до його проведення. Отже, змістом економічного аналізу є комплексне дослідження процесів господарської діяльності підприємств та їх структурних підрозділів, визначення причинно-наслідко-вих зв’язків і тенденцій розвитку з метою обґрунтування уп-равлінських рішень та оцінки їх ефективності. Джерело: http://ebooktime.net/book_90_glava_4_1.1._%D0%9E%D1%81%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8_%D1%96%D0%BD%D0%B2%D0%B5%D1%81%D1%82.html

1. Зміст і завдання економічного аналізу Господарська діяльність підприємств різних галузей матеріального виробництва є основою суспільного відтворення валового внутрішнього продукту. Відомо, що кожне підприємство є складною системою взаємозв'язаних підрозділів і ланок, які виконують різні функції в процесі виробництва продукції. Економічний бік діяльності підприємства відображує система показників, які дають економічну оцінку процесам та результатам цієї діяльності. Господарська діяльність підприємств, як і інші явища суспільного життя, потребує систематичного вивчення для успішного й ефективного управління нею. Одним із способів вивчення діяльності є аналіз. Термін "аналіз" іншомовного походження (від гр. analysis) і означає "розділяти", "розчленовувати". Щодо економічного аналізу - це означає вичленовування окремих показників господарської діяльності із загальних складових для наступного їх вивчення. Аналіз економічних показників доповнюється в міру необхідності протилежним заходом - синтезом (гр. synthesis), який, з'єднуючи окремі показники в одне ціле, уможливлює вивчення зв'язків і залежностей між ними. Отже, аналіз і синтез у комплексі забезпечують наукове вивчення явищ і процесів у їхньому зв'язку та взаємодії. Слід підкреслити, що економічний аналіз провадиться на всіх рівнях управління економікою: на рівні держави, галузей та регіонів (макроекономіка), на рівні підприємств і організацій (мікроекономіка). На макрорівні здійснюється економічний аналіз макропоказників, на мікрорівні - конкретний економічний аналіз, який іще називають аналізом господарської діяльності підприємства. Економічний аналіз діяльності підприємства має бути тісно пов'язаний із системним підходом, тобто з комплексним вивченням об'єкта управління з урахуванням усіх його аспектів: економічного, соціального, технічного, організаційного, екологічного та психологічного. За системного підходу кожний об'єкт управління розглядають як комплекс взаємозв'язаних елементів, котрим притаманні визначені загальні властивості і котрі об'єднані для досягнення певної мети. У спеціальній літературі рекомендується для визначення системи користуватися п'ятьма найважливішими принципами: o системі притаманна єдина мета; o система складається із взаємозв'язаних елементів, які створюють її внутрішню структуру; o система існує в певному середовищі, яке може справляти обмежуючий вплив на її функціонування; o система має певні ресурси, які забезпечують її функціонування; o систему очолює керуючий центр, який організує її рух до визначеної мети. Ці особливості системного підходу до управління свідчать, що економічний аналіз не може забезпечити підготовки управлінських рішень стосовно всіх аспектів діяльності підприємства. Але він є надійним інструментом для вирішення проблем саме економічного аспекту, а також для економічного обґрунтування рішень з інших проблем управління. Це дає змогу визначити місце економічного аналізу в системі управління підприємством. Інформаційна система управління включає всі види обліку, що створюють масив управлінської інформації, котрий характеризує стан системи, що управляється, та виконання управлінських рішень. Уся управлінська інформація аналізується, і відповідно до результатів аналізу готуються проекти управлінських рішень, які передаються в систему управління. У системі, що управляє, проекти управлінських рішень разом з іншою інформацією використовуються відповідно до загальних функцій управління для формулювання управлінських рішень, які передаються на об'єкт управління (систему, що управляється). В об'єкті управління управлінські рішення передаються у відповідні підрозділи та забезпечується контроль за їх виконанням. Щодо всіх операцій, які здійснюються в підрозділах, формується відповідна первинна інформація, котра в порядку зворотного зв'язку направляється в інформаційну систему управління. Короткий огляд циклу управління підприємством показує, що економічний аналіз займає важливе місце в інформаційній підсистемі управління для економічного обґрунтування управлінських рішень і контролю за їх виконанням. У розділі 2 посібника наведено коротку історію виникнення та розвитку економічного аналізу, який з окремих економічних розрахунків перетворився на самостійний університетський курс, що його вивчають студенти економічних спеціальностей. Остаточне оформлення окремого курсу з економічного аналізу сталося після створення проф. М. І. Бакановим та проф. А. Д. Шереметом підручника з теорії економічного аналізу, який удосконалюється й перевидається протягом двох останніх десятиліть. Характерною особливістю цього підручника є глибоке узагальнення теоретичних розробок і практичного досвіду застосування комплексного економічного аналізу з використанням сучасної комп'ютерної техніки та економіко-математичних методів для розв'язання конкретних аналітичних задач. Формування механізму ринкових відносин, безперечно, змінює характер аналітичної роботи. Вона повинна охоплювати як внутрішнє, так і зовнішнє економічне середовище кожного об'єкта господарювання, включно з кон'юнктурою ринку та адаптивністю до нього, можливою конверсією капіталу та оцінкою міри економічного ризику. Економічний аналіз за порівняно короткий історичний термін (протягом XX століття) зазнав суттєвих трансформацій: від аналізу балансу підприємства до комплексного економічного аналізу з використанням сучасних персональних комп'ютерів і комп'ютерних мереж. Ці трансформації тривають під впливом розвитку суспільних відносин. Слід коротко назвати особливості сучасних змін економічного аналізу порівняно з традиційними його формами. 1. Значно ширше використання принципу управління за відхиленнями, що дає можливість керівництву звертати увагу на зміни безпосередньо в процесі виробництва. 2. Підвищення оперативності економічного аналізу, що виявляється в мінімізації періоду, за який проводиться поточний аналіз. 3. Відхід від обов'язкової формальної "точності" результатів аналізу, тобто перенесення центру уваги від аналізу звітності до аналізу ситуацій, цільового аналізу резервів. 4. Широке використання додаткової інформації поряд з використанням зовнішньої і внутрішньої звітності. 5. Створення аналітичних груп з участю економістів, технологів, маркетологів, юристів (залежно від змісту проблеми) для забезпечення комплексності економічного аналізу. 6. Розширення використання в економічному аналізі вибіркових даних. Економічний аналіз широко застосовується в процесі проведення ревізій, аудиторських перевірок та маркетингових досліджень. Це невід'ємна частина системи планування підприємства, яка (особливо щодо собівартості продукції) є складовою управлінського обліку. 

§ 1. Поняття та зміст економічного аналізу

У судовій бухгалтерії широко застосовується метод еко­номічного аналізу, що є ефективним засобом виявлення еко­номічних невідповідностей, відображених у системі еконо­мічної інформації. Економічний аналіз використовують для оцінки найрізноманітніших явищ господарської діяльності, зафіксованих у таких показниках, як продуктивність праці, собівартість і якість продукції, матеріальні й фінансові ре­сурси підприємства тощо. Економічний аналіз дає мож­ливість розкрити причини господарського характеру відхи­лень від нормальної виробничої діяльності і дати їм об’єк­тивну оцінку. Цей метод ґрунтується на взаємозв’язку і взаємозумовленості різноманітних економічних показ­ників, що мають досить чіткі, добре вивчені характеристи­ки і об’єктивно обумовлені взаємодією реальних процесів, які становлять господарську діяльність підприємства. На­приклад, обсяг виробництва продукції залежить від обсягу матеріально-технічних і трудових ресурсів певного підпри­ємства та ефективності їх використання, а ті у свою чергу впливають на собівартість продукції, величину прибутку та інші показники.

У разі допущення економічних злочинів взаємозв’язок і обумовленість показників порушуються, внаслідок чого економічні невідповідності набувають виразних характери­стик і стають підґрунтям для конкретних висновків. На­приклад, коли робітники ковбасного цеху списують на ви­робництво завищену порівняно з тією, що фактично наді­йшла, кількістю м’яса, а надлишки привласнюють, що призводить до збільшення витрат сировини за умови збере­ження (або зменшення кількості виготовленої продукції). Відтак має місце порушення зв’язку між показниками «об­сяг витрат сировини» і «обсяг виробництва продукції».

Отже, економічний аналіз дає змогу вчасно виявляти і припиняти розкрадання усіх форм власності, посадові та господарські злочини.

Економічний аналіз — це системне дослідження еконо­мічних показників, що характеризують різноманітні сторо­ни господарювання з метою виявлення економічних невід­повідностей, які відбивають деструктивні відхилення в діяльності підприємства.

У широкому розумінні економічний аналіз — це процес вивчення системи показників, що характеризують госпо­дарську діяльність підприємств, організацій, установ для внутрішніх і зовнішніх користувачів з метою прийняття ними рішень.

Показники господарської діяльності поділяють на кількісні (або об’ємні) та якісні. До перших належать обсяг сировинних, фінансових, трудових ресурсів, обсяг виготов­леної й реалізованої продукції. Другу групу утворюють про­дуктивність праці, собівартість і якість продукції.

Відображені в показниках результати господарської діяльності вивчаються в їхньому взаємозв’язку і взаємозу­мовленості. Не можна, наприклад, робити висновок про збільшення обсягу продукції, що випускається, у зв’язку із змінами її якості. Формуються такі показники у звітності підприємства, яка спрямовується у вищі органи, банки, органи статистики тощо; у звітності структурних підроз­ділів, цехів, що подається керівництву підприємства, а та­кож у самих даних бухгалтерського обліку. Саме на основі підсумкових даних бухгалтерського обліку і заповнюється основна маса звітних показників, навіть більше: за даними бухгалтерського обліку шляхом їхнього спеціального гру­пування й узагальнення може бути знайдено багато інших економічних показників, не передбачених чинними форма­ми звітності, оскільки остання складається за заздалегідь розробленими схемами, що не охоплюють всієї множинності показників.

Економічний аналіз розмежовують на кілька видів. За­лежно від того, хто його здійснює (власники, кредитні організації, правоохоронні органи тощо), його поділяють на відомчий і позавідомчий. За змістом і повнотою дослі­джуваних питань — на локальний і повний, а за методами вивчення об’єкта — на системний, суцільний, вибірковий, кореляційний тощо. Найбільшого поширення набув поділ економічного аналізу на три види залежно від періоду про­ведення: попередній, поточний і наступний. Попередній аналіз передує упорядкуванню економічних і фінансових планів розвитку, поточний здійснюється в процесі виконан­ня цих планів, а наступний призначений для вивчення ре­зультатів і оцінки господарської діяльності підприємств, установ і організацій за певний період часу. Завданням по­переднього аналізу є визначення оптимальних розмірів най­важливіших виробничих показників (обсяг випуску та реа­лізації продукції, собівартість). Поточний економічний аналіз проводиться з метою повсякденного контролю за хо­дом виконання планових завдань. Його здійснюють праців­ники: фінансових, економічних, бухгалтерського відділів, економісти цехів і структурних підрозділів, майстри, на­чальники дільниць та інші посадові особи.

Можливість глибокого і всебічного вивчення економіки підприємства, об’єктивної оцінки роботи його структурних підрозділів дає наступний аналіз.

Вихідна інформація. Зазвичай використовувана для ана­лізу господарської діяльності, може поділятися на три гру­пи: 1) дані контрольних та інших органів: матеріали ревізій і документальних перевірок, висновки кредитних, фінан­сових і аудиторських структур, висновки і пропозиції ви­щих органів, 2) дані самого підприємства: планові докумен­ти, що містять розрахунки та обґрунтування ефективності намічених заходів, первинна облікова документація, зведе­на інформація, звітність (річна й поточна); 3) додаткові дані матеріалів виробничих нарад, засідань профспілкового орга­ну, зборів трудового колективу, матеріали засобів масової інформації й ін.

Для аналізу використовуються й інші дані, що розширю­ють і поглиблюють характеристику окремих сторін діяль­ності підприємства.

Під час здійснення аналізу економічних показників мо­жуть бути виявлені ознаки порушення планової, бюджет­ної, фінансової і кошторисної дисциплін, факти нераціо­нального і нецільового використання державних коштів та інші обставини у вигляді невідповідностей різноманітних економічних показників.

У найзагальнішому вигляді ці невідповідності можуть виступати як: порушення економічних зв’язків у системі показників (обсяги витрати сировини і випущеної про­дукції); порушення економічних зв’язків показників під­приємства і зовнішнього середовища; вияв алогічних зв’яз­ків у економічних показниках підприємства.

Для виявлення подібних невідповідностей можуть засто­совуватися як загальні методи, поширені в звичайній прак­тиці економічного аналізу, так і методи аналізу, що засто­совуються під час розслідування економічних злочинів.