- •3.5. Післяоптимізаційний аналіз задач лінійного програмування
- •3.5.1. Аналіз діапазону зміни компонент вектора обмежень
- •3.5.2. Аналіз діапазону зміни коефіцієнтів цільової функції
- •3.5.3. Аналіз діапазону зміни коефіцієнтів матриці обмежень
- •3.6. Двоїстий симплексний метод
- •3.7. Параметричне програмування*
- •3.7.1. Параметричні зміни вектора обмежень
- •3.7.2. Параметричні зміни вектора коефіцієнтів цільової функції
3.5.2. Аналіз діапазону зміни коефіцієнтів цільової функції
Розглянемо
задачу лінійного програмування
(3.36)—(3.38). Допустимо, що коефіцієнт
цільової функції при деякій k-ій
змінній
з початковим значенням
змінився на величину
.
Отже, цільова функція (3.36) набуде вигляду:
, (3.49)
де С, Х — відповідно вектор компонент цільової функції та вектор змінних, ek — одиничний вектор-рядок, де одиниця відповідає k-ій компоненті.
Дослідимо питання визначення границь можливих змін коефіцієнтів цільової функції, в межах яких структура оптимального плану залишається постійною.
А. Перший випадок — коефіцієнт ck відповідає базисній змінній оптимального плану. За припущенням базисними змінними оптимального плану є перші m векторів останньої симплексної таблиці, отже, .
Зміни
коефіцієнтів цільової функції в процесі
реалізації симплексного методу
впливатимуть лише на значення оцінкового
ряду (
).
Для оптимального плану задачі (3.36)—(3.38), як відомо з § 2.7.4, оцінки векторів розраховують так:
.
Якщо цільова функція має вигляд (3.49), то оцінки векторів розраховуватимуться за формулою:
,
де аkj — елементи вектора-рядка, який є результатом множення ek на Х.
Остання симплексна таблиця набуває вигляду:
Таблиця 3.4
і |
Базис |
Сбаз |
План |
с1 |
с2 |
... |
сk + Δck |
... |
сm |
cm + 1 |
... |
cn |
x1 |
x2 |
... |
xk |
... |
xm |
xm + 1 |
... |
xn |
||||
1 |
x1 |
с1 |
|
1 |
0 |
... |
0 |
... |
0 |
a1, m + 1 |
... |
a1, n |
2 |
x2 |
с2 |
|
0 |
1 |
... |
0 |
... |
0 |
a2, m + 1 |
... |
a2n |
... |
... |
... |
... |
... |
... |
... |
... |
... |
... |
... |
... |
... |
k |
xk |
ck + Δck |
|
0 |
0 |
... |
1 |
... |
0 |
ak, m + 1 |
|
akn |
... |
... |
... |
... |
... |
... |
... |
... |
... |
... |
... |
... |
... |
m |
xm |
сm |
|
0 |
0 |
... |
0 |
... |
1 |
am, m + 1 |
... |
amn |
m + 1 |
Fj – cj ≥ 0 |
F |
0 |
0 |
... |
0 |
... |
0 |
Δm + 1 |
... |
Δn |
|
Для того, щоб план задачі з цільовою функцією (3.49) та системою обмежень (3.37), (3.38) також був оптимальним, має виконуватися умова:
(3.50)
Отже, у разі зміни коефіцієнтів цільової функції, що відповідають базисним змінним, діапазон стійкості оптимального плану визначається з (3.50):
. (3.51)
Тоді нижньою та верхньою границями змін значення сk відповідно будуть:
;
.
Якщо
не існує жодного
для
,
то
,
а якщо не існує ні одного
для
,
то
.
Отже,
за змін сk,
що відповідає базисній змінній, в
інтервалі
,
якщо
,
структура оптимального плану задачі
(3.36)—(3.38) залишиться тією самою.
В. Другий випадок — змінюється коефіцієнт цільової функції при небазисній змінній.
Зміна
коефіцієнта цільової функції небазисної
змінної впливає на оцінку лише цієї
змінної. Допустимо, що це коефіцієнт
і за припущенням у даній задачі
.
Нехай цей коефіцієнт зміниться на
величину
.
Тоді для задачі з цільовою функцією
(3.49) в останній симплексній таблиці
зміниться лише одна оцінка, що відповідає
небазисній змінній
:
,
де
— оцінка вектора при змінній
задачі (3.36)—(3.38). Дана оцінка має бути
невід’ємною, отже:
.
Для небазисної змінної діапазон стійкості оптимального плану визначається нерівністю:
. (3.52)
Тобто для коефіцієнтів цільової функції при небазисних змінних існує лише верхня межа зміни діапазону .
С.
Якщо коефіцієнти при змінних цільової
функції (3.36) задачі лінійного програмування
водночас змінюються для кількох чи всіх
значень
,
то визначення границь можливих змін
величин
здійснюється аналогічно випадку (А).
Для
того, щоб план задачі з цільовою функцією,
в якій одночасно змінюються кілька чи
всі значення
,
та системою обмежень (3.37), (3.38) також був
оптимальним, має виконуватися умова,
аналогічна (3.50):
(3.53)
З
системи (3.53) знаходять діапазон змін
,
для якого структура оптимального плану
початкової задачі буде незмінною.
Економічний зміст нерівностей (3.51), (3.52), (3.53) полягає в тому, що вони визначають границі можливих змін цін (собівартості, прибутку) одиниць кожного виду продукції, в межах яких визначена оптимальним планом структура виробництва продукції залишається незмінною.
